Питання зовнішньополітичного вектору країни сьогодні залишається консолідуючим фактором в країні. Більшість підтримує євроатлантичну інтеграцію.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Соціологічної групи „Рейтинг„.
Підтримка вступу України до ЄС та НАТО є стабільно високою: 69% підтримують вступ до ЄС, 67% висловлюються за вступ до НАТО.
На думку 16% респондентів, вступ до ЄС може об’єднати українців в майбутньому, на думку 4% – роз’єднати
Крім того, 15% опитаних переконані, що вступ до НАТО об’єднає, а 7% – роз’єднає.
Водночас у питанні вступу до НАТО спостерігається критичне ставлення (до 20%) у Харківській та Донецькій областях.
Соціологічна група „Рейтинг” почала серію періодичних всеукраїнських соціологічних досліджень. Вони стосуються різних аспектів життя українців під час війни: загального стану справ, бачення майбутнього, сприйняття регіону, факторів гуртування й роз’єднання тощо.
У першій хвилі (20 листопада – 4 грудня 2024 року) було проведено комбіноване опитування, яке складалося з двох етапів: телефонне опитування: загальнонаціональна вибірка (2000 респондентів) + додаткові підвибірки для 9-х прифронтових і прикордонних областей (по 400 респондентів кожна). Усього – 5600 респондентів.
Похибка – не більше 2,2% для вибірки 2000 респондентів і не більше 4,9% для підвибірок 400 респондентів.
Додатково у межах першої хвилі дослідження протягом 21-28 листопада 2024 року було проведено 6 фокус-групових дискусій із постійними мешканцями прифронтових (Запорізька, Харківська, Дніпропетровська, Херсонська, Миколаївська, Одеська, Чернігівська, Сумська) та неприфронтових областей, які проживали на них до повномасштабного вторгнення.
Країна-агресор росія наразі не має військового потенціалу для швидкого наступу в Україні, адже має проблеми із живою силою.
Про це напередодні сказав американський генерал, командувач об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі під час дискусії на Всесвітньому економічному форуму в Давосі, повідомляє Голос Америки.
„Я не переживаю, що Україна може раптово програти. Я не бачу потенціалу для масованого прориву (росіян – ред.). І це не політичне, а військове бачення. Це пов’язано із (ситуацією – ред.) в обох сторін – ефективна оборона, яку чинять українці, але й також зі складнощами для російської сторони створити значні наступальні сили, щоб здійснити потенційний прорив”, – заявив генерал, відповідаючи на питання, як може розвиватись ситуація на полі бою.
На думку Каволі, цього року у війні буде значно більше невеликих наступальних дій.
„Ми бачимо, що вони виснажливі для росії. Адже є причина, чому росія привезла тисячі й тисячі солдатів з Північної Кореї. Я думаю, що ми продовжимо бачити це напруження між бажанням наступати і браком живої сили з боку росіян. Думаю, це значною мірою визначатиме конфлікт і змусить росіян використовувати більше зброї стримування, як ми побачили, як вони це роблять в останні роки”, – додав він.
Каволі також оцінив, як може змінитись ситуація на фронті, якщо нова адміністрація США зменшить військову підтримку для України. Він сумнівається, що Київ отримав останній великий пакет військової допомоги й на цьому американська підтримка закінчиться.
„По-перше, це гіпотетично, з цим треба бути обережним. По-друге, я б звернув увагу на дуже суттєве збільшення європейської допомоги, яку відправляють Україні, особливо в питанні боєприпасів, було відчутне зростання виготовлення артилерійських снарядів і ракет від наших європейських союзників”, – сказав американський командувач і додав, що очікує подальшого збільшення підтримки Києва з боку Європи.
Військові кораблі НАТО цього тижня почали патрулювати Балтійське море. Частина кораблів стала на якір у Мінній гавані Таллінна (Єстонія). Це стало реакцією на пошкодження підводної комунікації, що влада постраждалих країн вважає диверсією.
Про це повідомляє ERR.
Військові кораблі почали патрулювання в рамках програми Baltic Guard.
У Таллінні кинули якір три кораблі НАТО. Один з них – фрегат королівського флоту Нідерландів Tromp, який очолює ескадру. Це зенітно-штабний корабель. У 2010 році Tromp брав участь в антипіратській операції біля узбережжя Африки, під час якої відправлена з корабля штурмова група тричі атакувала піратські судна.
У гавані біля столиці Естонії знаходяться ще два кораблі НАТО – німецький тральник Datteln і гідрографічне судно Luymes зі змішаним нідерландсько-бельгійським екіпажем.
[type] => post [excerpt] => Військові кораблі НАТО цього тижня почали патрулювати Балтійське море. Частина кораблів стала на якір у Мінній гавані Таллінна (Єстонія). Це стало реакцією на пошкодження підводної комунікації, що влада постраждалих країн вважає диверсією. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1737284700 [modified] => 1737239226 ) [title] => Кораблі НАТО взяли під контроль Балтійське море після пошкодження підводних кабелів [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=229856&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 229927 [uk] => 229856 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 229857 [image] => Array ( [id] => 229857 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ.jpg [original_lng] => 79051 [original_w] => 860 [original_h] => 430 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ-300x150.jpg [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ-768x384.jpg [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ.jpg [width] => 860 [height] => 430 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ.jpg [width] => 860 [height] => 430 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ.jpg [width] => 860 [height] => 430 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/swedish-coast-guard-nav-images-in-publ.jpg [width] => 860 [height] => 430 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1737232035:2 [_thumbnail_id] => 229857 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 933 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 731190 [1] => 1649744 [2] => 2215 ) [tags_name] => Array ( [0] => Балтійське море [1] => кабелі [2] => НАТО ) ) [3] => Array ( [id] => 229350 [content] =>
У місії Baltic Sentry братимуть участь фрегати, патрульні літаки і морські дрони. Також військові задіють „інші передові технології”.
НАТО розпочинає нову місію Baltic Sentry (Балтійський Вартовий – ред.) для гарантування безпеки інфраструктури в Балтійському морі. Про це повідомив генеральний секретар Альянсу Марк Рютте на пресконференції у вівторок, 14 січня.
„Сьогодні я оголошую, що НАТО розпочинає місію Baltic Sentry. Ця військова активність під керівництвом головнокомандувача Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Крістофера Каволі є частиною зусиль зі зміцнення присутності та спостереження на морі за ключовими зонами для нашого Альянсу”, – заявив він.
За словами Рютте, у місії братимуть участь фрегати та патрульні літаки, а також невеликий флот морських дронів. Військові задіють інші передові технології.
Генсек підкреслив про необхідність рішучих дій правоохоронних органів проти можливих загроз безпеці на Балтійському морі. Він озвучив плани посилити, зокрема у співпраці з компаніями-операторами, захист і надійність об’єктів підводної інфраструктури.
Відповідну заяву Рютте зробив під час зустрічі глави держав і урядів країн НАТО – Німеччини, Данії, Латвії, Литви, Польщі, Фінляндії, Швеції та Естонії. Сьогодні вони зібралися в Гельсінкі для обговорення питань безпеки підводної інфраструктури в Балтійському морі.
Зазначається, що кораблі залишатимуться в морі до квітня та будуть розташовані поблизу енергетичних кабелів і кабелів передачі даних, щоб стримувати будь-які спроби саботажу.
Фінську затоку й надалі охоронятимуть фінські та естонські кораблі. У Балтійському морі стоятимуть кораблі з інших країн. Судна в основному діятимуть як стримуючий фактор та не блокуватимуть у міжнародних водах прохід інших кораблів.
Рішення посилити участь НАТО було прийнято після кількох випадків у Балтійському морі за останні місяці. Востаннє під час Різдва обірвали кабель електропередач між Фінляндією та Естонією та чотири телекомунікаційні кабелі.
Естонія розпочала власну морську операцію для захисту електрокабелю Estlink-2, який сполучає Фінляндію та Естонію.
Частка респондентів, готових підтримати вступ України до НАТО у разі, якщо частка українських територій залишиться окупованою Росією, зросла до 47%. Півтора роки тому цю ідею підтримували 33% опитаних.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування фонду „Демократичні ініціативи” та Центру Разумкова.
Не готові підтримати вступ до НАТО, якщо частина території України буде окупованою, 36%, що на 16 відсоткових пунктів менше, ніж у червні 2023 року.
Частіше про неготовність підтримати вступ до НАТО, якщо частина українських територій залишиться окупованою, повідомляли: респонденти, старші 50 років (40%); респонденти, які до повномасштабного вторгнення проживали у східних (36%), центральних (38%), південних (48%) областях; респонденти, які живуть за межею бідності (46%); респонденти, які мають близьких на тимчасово окупованих територіях (42%).
Опитування проведено фондом „Демократичні ініціативи” спільно з Центром Разумкова з 29 листопада по 14 грудня 2024 року на територіях, що контролюються урядом України та на яких не ведуться бойові дії. Методом face-to-face опитано 1518 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,6%
[type] => post [excerpt] => Частка респондентів, готових підтримати вступ України до НАТО у разі, якщо частка українських територій залишиться окупованою Росією, зросла до 47%. Півтора роки тому цю ідею підтримували 33% опитаних. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1734977340 [modified] => 1734976424 ) [title] => В Україні зросла підтримка вступу до НАТО без окупованих територій [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=227263&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 227220 [uk] => 227263 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 227222 [image] => Array ( [id] => 227222 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [original_lng] => 30602 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-nato.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 685 [_thumbnail_id] => 227222 [_edit_lock] => 1734969225:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_f2a86334f4663f760d80c91769627088] => [_oembed_time_f2a86334f4663f760d80c91769627088] => 1736360188 [_oembed_7b31674b818da5c1c6c0b540d43dbd6b] =>
Українці приблизно в рівній мірі вважають найкращими гарантіями безпеки України – розробку державою ядерної зброї (31,3%) і поступовий вступ до НАТО (29,3%).
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування на замовлення центру „Нова Європа„.
Інші варіанти гарантування безпеки є менш популярними. Так, в ефективність оборонного союзу зі США вірить 11,2%, покладатися на миротворців ООН готові 8,9% українців, а в ефективність військ європейських країн на території України вірить ще менше респондентів – лише 6,4%.
„Майже однаковий показник щодо розробки української ядерної зброї і членства в НАТО може демонструвати боротьбу двох головних підходів між суверенізованим підходом щодо посилення безпеки і вірою в колективну оборону”, – зазначають автори дослідження.
Дослідження було проведено компанією Info Sapiens на замовлення Центру „Нова Європа” у період із 15 листопада по 27 листопада 2024 року серед 1000 респондентів. Опитування не проводилось на тимчасово окупованих територіях, а також територіях, де відсутній український мобільний зв’язок. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,1% з вірогідністю 0,95%.
Україна просить країни Північноатлантичного альянсу знайти можливість передати щонайменш двадцять систем протиповітряної оборони для того, щоб надалі ефективно відбивати повітряні атаки Росії.
Як повідомляє кореспондент „Європейської правди”, про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга перед міністерською зустріччю НАТО.
Глава МЗС повідомив, що обговорить із західними колегами ситуацію в енергетиці після останньої ракетної атаки Росії та можливості посилення „повітряного щита”.
„Ми вже повідомили партнерам про наші термінові потреби і вдячні їм за швидку реакцію. Ми говоримо про термінове надання щонайменш 20 додаткових систем – Hawk, NASAMS, IRIS-T – які допоможуть нам уникнути блекауту. Ми розуміємо, що Росія хоче позбавити нас можливості виробляти електроенергію. Тож потрібна більша підтримка і більша солідарність”, – зазначив він.
У новому центрі на півночі Норвегії тренуватимуться британські, американські та нідерландські десантники.
У Норвегії відкрили центр десантних операцій, який проводитиме підготовку військових. Він з’явився в рамках чергового кроку країни НАТО щодо посилення своїх операцій на кордоні з РФ в Арктиці, повідомило у суботу, 30 листопада, Newsweek.
Зазначається, що центр було створено у Серрейсі на півночі країни. Він забезпечуватиме підготовку десантних військ для британського, американського та нідерландського персоналу.
Норвегія не має власних десантних військ, проте деякі з її основних армійських підрозділів та спецпідрозділів базуються в цьому регіоні.
„Ми повинні тренуватися разом, щоб захистити Норвегію, Північний регіон та НАТО у разі кризи та війни”, – заявив голова норвезького Міноборони, відвідавши об’єкт.
Всього з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія збільшила інвестиції у військові об’єкти, витративши близько 1,44 млрд доларів тільки на бази в регіоні Тромс.
Опитування соціологічної групи „Рейтинг” показало зниження підтримки українцями вступу в ЄС і НАТО з лютого 2023 року.
Як повідомляє „Європейська правда”, відповідні результати опублікували за підсумками останнього опитування.
Респондентів запитували, який міжнародний економічний союз мала б обирати для себе Україна, якщо потрібно вибрати лише один.
Станом на вересень 2024 року 75% відповіли, що це має бути ЄС, 2% висловилися за співпрацю з Митним союзом РФ, Білорусі і Казахстану, а решта понад 20% вказали „інше”.
У регіональному розрізі відповідей на користь ЄС найбільше на заході України і менше – на півдні та сході.
Порівняння результатів з попередніми опитуваннями показує, що з лютого 2023 року частка відповідей на користь ЄС знизилася на 10 відсоткових пунктів – з 85%, коли вона була на максимумі. При цьому відповіді на користь Митного союзу залишилися незмінними, але зросла частка відповідей „інше”.
Схожа тенденція – у відповіді на запитанні, як би респонденти голосували на потенційному референдумі за вступ України у НАТО. Якби референдум проходив у день опитування, у вересні 2024 року „за” проголосували би 75%, проти – 7%. 16% вказали, що не голосували би, або не стали відповідати.
У лютому 2023 року, коли показник був на максимумі, за вступ у НАТО проголосували би 82%.
Втім, це суттєво вищий показник, аніж у квітні 2022 року, коли „за” голосували би 59%. Зараз така частка позитивних відповідей лише на сході України, а на заході підтримка вступу України у НАТО сягає 83%.
Також опитування показало переконання більшості українців, що Україні для вступу до ЄС знадобиться до п’яти років.
