Королеву Норвегії Соню виписали з лікарні після операції, під час якої їй встановили кардіостимулятор для корекції нерегулярного серцебиття. Офіційна інформація, надана королівським двором Норвегії, свідчить, що 87-річна королева почувається добре, і її стан здоров’я покращився.
Королеву госпіталізували в лікарню в Ліллегаммері на південному сході країни після того, як під час катання на бігових лижах у неї почалося прискорене серцебиття. Операцію з встановлення кардіостимулятора провели в Університетській лікарні Осло 16 січня. Відтепер королева буде на лікарняному до наступного тижня.
За словами представників королівської родини, Соня перебуває в доброму здоров’ї.
Уряд Норвегії розширив перелік областей України, які вважаються безпечними, що впливає на можливість отримання колективного захисту для мешканців цих регіонів.
З 13 січня 2025 року заявки від осіб, які проживають у визнаних безпечними областях, будуть розглядатися індивідуально. Критерії для такого захисту значно суворіші, ніж для колективного. При цьому враховуватиметься, чи здатна українська влада забезпечити необхідний захист.
Зміни стосуються тих, хто подав заявку на захист після 28 вересня 2024 року, але не отримав відповіді до 13 січня 2025 року, а також тих, хто звернеться після цієї дати.
[type] => post
[excerpt] => Уряд Норвегії розширив перелік областей України, які вважаються безпечними, що впливає на можливість отримання колективного захисту для мешканців цих регіонів.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1736883720
[modified] => 1736882645
)
[title] => Деякі українці не зможуть отримати колективний захист у Норвегії: у чому справа
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=229396&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 229396
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 229397
[image] => Array
(
[id] => 229397
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg
[original_lng] => 606818
[original_w] => 1600
[original_h] => 900
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-1024x576.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya-1536x864.jpeg
[width] => 1536
[height] => 864
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg
[width] => 1600
[height] => 900
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/norvegiya.jpeg
[width] => 1600
[height] => 900
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1736875445:2
[_thumbnail_id] => 229397
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 1106
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 831911403002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 1637305
[1] => 17773
)
[tags_name] => Array
(
[0] => колективний захист
[1] => Норвегія
)
)
[2] => Array
(
[id] => 229178
[content] =>
Норвезький уряд ухвалив рішення відновити зобов’язання будувати бомбосховища у великих житлових об’єктах, зокрема тих, що мають площу понад 1000 квадратних метрів.
Про це заявила міністерка юстиції та громадської безпеки Норвегії Емілія Енгер Мель, повідомляє Politico.
Вона зазначила, що бомбосховища є невід’ємною частиною підготовки до найгірших сценаріїв, зокрема збройних нападів чи війни.
„Навколо нас все більше невизначеності. Ми повинні подбати про цивільне населення на випадок „найгіршого сценарію” війни або збройного нападу”, – заявила міністерка юстиції.
Укриття нового зразка захищатимуть від хімічної, радіаційної чи біологічної зброї. Ці дії є частиною загального звіту про готовність, що містить понад 100 різних рекомендацій, спрямованих на підготовку Норвегії як до можливої війни, так і інших раптових подій.
„Готовність рф використовувати військову силу для досягнення політичних цілей показує, що Норвегії, ймовірно, ще довго доведеться мати справу з непередбачуваним і не схильним до ризику сусідом”, – йдеться у звіті.
Норвегія у 2025 році виділить 164 мільйони норвезьких крон (близько 14 млн євро) на підтримку зусиль з розмінування України, зокрема, з використанням собак-міношукачів.
Зазначається, що у Ромнах норвезька організація Norsk Folkehjelp та Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) створили тренувальну базу для собак-саперів та кінологів.
Починаючи з 2022 року, тренувальний центр професіоналізував і систематизував роботу із забезпечення собак і кінологів найкращими умовами для участі в розмінуванні. У грудні норвезький уряд оголосив, що підтримка роботи Norsk Folkehjelp в Україні буде збільшена на 164 мільйони норвезьких крон на 2025 рік.
В уряді Норвегії зазначили, що Norsk Folkehjelp стала одним із 69 сертифікованих міжнародних партнерів, які надають допомогу в розмінуванні. Зусилля Norsk Folkehjelp включають підготовку 14 мінно-розшукових собак та розвиток українського потенціалу у сфері розмінування за допомогою собак.
Майже половина (47%) всіх українських біженців, які проживають у Норвегії кажуть, що не повернуться в Україну, навіть якщо війна закінчиться, свідчать результати опитування.
Про це свідчать дані опитування, проведеного на замовлення компанії Imdi, наводить VG.
Опитування також показало, що лише 10% українських біженців в Норвегії кажуть, що хочуть повернутися на батьківщину.
Дослідниця Вільде Хернес з Інституту міських та регіональних досліджень (NIBR) при Oslo Met каже про дві тенденції серед українців, що проживають в Норвегії.
Одна з них полягає в тому, що ті, хто вже тривалий час перебуває в Норвегії, з більшою ймовірністю хочуть залишитися. Інша полягає в тому, що ті, хто приїхав нещодавно, тепер частіше від самого початку заявляють, що хочуть залишитися в Норвегії.
Вона також каже, що до Норвегії все частіше приїжджають 16-17-річні українські підлітки. Дослідниця пов’язує це з тим, що українські підлітки хочуть виїхати, поки це дозволено, до того, як їх можуть забрати на війну.
У новому центрі на півночі Норвегії тренуватимуться британські, американські та нідерландські десантники.
У Норвегії відкрили центр десантних операцій, який проводитиме підготовку військових. Він з’явився в рамках чергового кроку країни НАТО щодо посилення своїх операцій на кордоні з РФ в Арктиці, повідомило у суботу, 30 листопада, Newsweek.
Зазначається, що центр було створено у Серрейсі на півночі країни. Він забезпечуватиме підготовку десантних військ для британського, американського та нідерландського персоналу.
Норвегія не має власних десантних військ, проте деякі з її основних армійських підрозділів та спецпідрозділів базуються в цьому регіоні.
„Ми повинні тренуватися разом, щоб захистити Норвегію, Північний регіон та НАТО у разі кризи та війни”, – заявив голова норвезького Міноборони, відвідавши об’єкт.
Всього з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія збільшила інвестиції у військові об’єкти, витративши близько 1,44 млрд доларів тільки на бази в регіоні Тромс.
Відтепер у Норвегії мінімальний вік, з якого можна користуватися соціальними мережами — це 15 років. За задумом, це має вберегти дітей від впливу шкідливих алгоритмів.
Про це повідомляє норвезька газета Verdens Gang.
У Норвегії вже діє заборона, згідно з якою користувачам онлайн-платформ має бути хоча б 13 років. Проте цю заборону обходять. Дослідження показало, що понад половину дев’ятирічних, 58% 10-річних і 72% 11-річних дітей продовжують заходити в соцмережі.
Відтепер планують розробити більш досконалу програму верифікації віку. Розглядають навіть варіант, коли для реєстрації у соціальних мережах питатимуть банківський рахунок.
Також уряд хотів внести поправки до закону про персональні дані, за якими користувачі платформ мають досягти 15-річного віку, щоб погодитися з правилами щодо обробки особистих даних.
Влада Норвегії пропонує обмежити використання соціальних мереж дітям до 15 років.
Про такі плани оголосив норвезький прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре, якого цитує The Guardian, повідомляє „Європейська правда”.
Очільник уряду Норвегії визнає, що це буде „важка битва”, але сказав, що політики повинні втрутитися, щоб захистити дітей від „влади алгоритмів”.
В Норвегії уже діє мінімальний віковий ценз у 13 років для користування соцмереж.
Незважаючи на це, більше половини дев’ятирічних, 58 % десятирічних і 72 % одинадцятирічних дітей користуються соціальними мережами, згідно з дослідженням норвезького управління ЗМІ.
Уряд пообіцяв запровадити додаткові заходи захисту, щоб діти не могли обійти вікові обмеження, включно з внесенням поправок до Закону про персональні дані.
Згідно з цим законом, користувачі соціальних мереж повинні досягти 15 років, щоб погодитися з тим, що платформа може обробляти їхні особисті дані.
В уряді також пообіцяли розробити бар’єр для перевірки віку в соціальних мережах.
„Це досить сильний сигнал. Діти повинні бути захищені від шкідливого контенту в соціальних мережах. Це великі технологічні гіганти проти маленьких дитячих мізків. Ми знаємо, що це важка битва, тому що тут діють потужні сили, але тут також потрібна політика”, – сказав Стьоре.
Міністерка у справах дітей та сім’ї Хьєрсі Топпе сказала, що цей захід також має на меті допомогти батькам.
„Йдеться також про те, щоб дати батькам можливість сказати „ні”. Ми знаємо, що багато людей дійсно хочуть сказати „ні”, але не відчувають, що можуть це зробити”, – зазначила вона.
Норвегія запроваджує тимчасовий прикордонний контроль на кордонах з двома країнами – членами ЄС після того, як служба внутрішньої безпеки поліції Норвегії підвищила рівень терористичної загрози в країні, повідомила поліція в суботу.
Прикордонний контроль триватиме до 22 жовтня.
У заяві йдеться про повідомлення Служби внутрішньої безпеки (PST) поліції Норвегії від 8 жовтня, яка підвищила рівень загрози для Норвегії з помірного до високого – другого найвищого рівня за п’ятибальною шкалою.
У відомстві зазначили, що рівень загрози підвищився, зокрема, щодо єврейських та ізраїльських об’єктів.
Норвегія не є членом Європейського Союзу, але входить до Шенгенської зони, в межах якої громадяни країн-членів можуть подорожувати без паспортного контролю. Норвегія має спільний сухопутний кордон (за межами росії) зі Швецією та Фінляндією. Обидві країни є членами Європейського Союзу, НАТО і Шенгенської зони.
Згідно із заявою поліції, на кордоні перевіряють не всіх мандрівників, і затримок через перевірки не очікується.
Уряд зазначив, що загородження має допомогти, якщо із росії в Норвегію прямуватиме потік біженців. Зведення паркану може бути одним зі способів покращення ситуації із безпекою.
У повідомленні йдеться, що міністерка юстиції Емілі Енгер Мель надихнулась прикладом Фінляндії, яка продовжує будувати загородження на кордоні із росією.
У відомстві додали, що будівництво загороджень є дорогим процесом, тому уряду необхідно оцінити доцільність подібних вкладень. При цьому розглядають можливість інвестицій у закупівлю дронів та збільшення кількості прикордонників, які патрулюватимуть територію.Play Video
До слова, протяжність сухопутного кордону між Норвегією та росією становить 200 кілометрів.