Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Нове формування, яке отримало назву Компонент оборони прикордоння, має посилити захист східного флангу країни. Це є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми «Східний щит».
«Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння», — зазначив глава оборонного відомства.
Створення нового підрозділу є частиною зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми «Східний щит», на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки.
Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону.
Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом.
[type] => post
[excerpt] => Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1784135460
[modified] => 1784123929
)
[title] => Польща створює новий підрозділ для захисту кордону
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=290983&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 291147
[uk] => 290983
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 290984
[image] => Array
(
[id] => 290984
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[original_lng] => 89413
[original_w] => 610
[original_h] => 385
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg
[width] => 610
[height] => 385
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1784113129:8
[_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:95:"https://ua.korrespondent.net/world/4894410-polscha-formuie-novyi-pidrozdil-dlia-oborony-kordonu";s:12:"source_plain";s:14616:"* [РУС](https://korrespondent.net/) * [УКР](https://ua.korrespondent.net/)
* [ВІДЕО](https://ua.korrespondent.net/video/) * [ФОТО](https://ua.korrespondent.net/photo/) * [НАЙПОПУЛЯРНІШІ](https://ua.korrespondent.net/popular/most_viewed/) * [СПЕЦПРОЕКТИ](https://uasp.korrespondent.net/ua.html)
[Київ](javascript:void(0)) * * [Вінниця**+14**](javascript:void(0)) * [Дніпро**+13**](javascript:void(0)) * [Донецьк**+14**](javascript:void(0)) * [Житомир**+13**](javascript:void(0)) * [Запоріжжя**+14**](javascript:void(0)) * [Івано - Франківськ**+15**](javascript:void(0)) * [Київ**+15**](javascript:void(0)) * [Кропивницкий**+13**](javascript:void(0)) * [Луганськ**+15**](javascript:void(0))
* [Луцьк**+16**](javascript:void(0)) * [Львів**+15**](javascript:void(0)) * [Миколаїв**+16**](javascript:void(0)) * [Одеса**+18**](javascript:void(0)) * [Полтава**+11**](javascript:void(0)) * [Рівне**+15**](javascript:void(0)) * [Севастополь**+20**](javascript:void(0)) * [Сімферополь**+17**](javascript:void(0)) * [Суми**+11**](javascript:void(0))
* [Тернопіль**+14**](javascript:void(0)) * [Ужгород**+18**](javascript:void(0)) * [Харків**+12**](javascript:void(0)) * [Херсон**+16**](javascript:void(0)) * [Хмельницький**+14**](javascript:void(0)) * [Черкаси**+13**](javascript:void(0)) * [Чернігів**+12**](javascript:void(0)) * [Чернівці**+15**](javascript:void(0))
+15°
[USD](javascript:void(0)) * * [USD**44.5420**](javascript:void(0)) * [EUR**50.9340**](javascript:void(0))
* [Всі курси валют](https://ua.korrespondent.net/business/indexes/course_valjut/)
44.5420
[**Авторизація**](javascript:void(0))
[**Пошук**](javascript:void(0))
[RU](https://korrespondent.net/)
[](https://ua.korrespondent.net/)
* [**ВСІ РОЗДІЛИ**](https://ua.korrespondent.net/) * [Головна](https://ua.korrespondent.net/) * [Україна](https://ua.korrespondent.net/ukraine/) * [Місто](https://ua.korrespondent.net/city/) * [Світ](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Всі новини розділу](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Росія](https://ua.korrespondent.net/world/russia/)
* [Бізнес](https://ua.korrespondent.net/business/) * [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/) * [Шоу-бізнес](https://ua.korrespondent.net/showbiz/) * [Спорт](https://ua.korrespondent.net/sport/) * [Lifestyle](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/) * [БЛОГИ ЧИТАЧІВ](https://blogs.korrespondent.net/Default.aspx?page_id=118&lang=ua)
[](javascript:void(0))
ПОШУК ПО САЙТУ
[](javascript:void(0))
* ###### [Бізнес](https://ua.korrespondent.net/business/)
* [Економіка](https://ua.korrespondent.net/business/economics/) * [Новини компаній](https://ua.korrespondent.net/business/companies/) * [Фінанси](https://ua.korrespondent.net/business/financial/) * [Інтернет та IT](https://ua.korrespondent.net/business/web/) * [Авто](https://ua.korrespondent.net/business/auto/) * [Нерухомість](https://ua.korrespondent.net/business/realestate/) * [ЗМІ та реклама](https://ua.korrespondent.net/business/mmedia_and_adv/) * [Кар'єра](https://ua.korrespondent.net/business/career/) * [Податки](https://ua.korrespondent.net/business/taxes/) * [Прес-релізи](https://ua.korrespondent.net/business/press_release/) * [Грошові перекази](http://pay.korrespondent.net/?lang=ua)
* ###### [Світ](https://ua.korrespondent.net/world/)
* [Росія](https://ua.korrespondent.net/world/russia/)
* ###### [Шоу-бізнес](https://ua.korrespondent.net/showbiz/)
* [Культура](https://ua.korrespondent.net/showbiz/culture/) * [Кіно](https://ua.korrespondent.net/showbiz/cinema/) * [Музика](https://ua.korrespondent.net/showbiz/music/) * [Оскар](https://ua.korrespondent.net/showbiz/oscar/)
* ###### [Київ](https://ua.korrespondent.net/city/kiev/)
* ###### [Огляд преси](https://ua.korrespondent.net/world/worldabus/)
* ###### [Спорт](https://ua.korrespondent.net/sport/)
* [Футбол](https://ua.korrespondent.net/sport/football/) * [Бокс](https://ua.korrespondent.net/sport/boks/) * [Баскетбол](https://ua.korrespondent.net/sport/basketball/) * [Теніс](https://ua.korrespondent.net/sport/tenis/) * [Формула-1](https://ua.korrespondent.net/sport/formula/) * [Хокей](https://ua.korrespondent.net/sport/hokey/) * [Шахи](https://ua.korrespondent.net/sport/chess/)
* ###### [Чудасії](https://ua.korrespondent.net/strange/)
* ###### [Хороші новини](https://ua.korrespondent.net/good_news/)
* ###### [Україна](https://ua.korrespondent.net/ukraine/)
* [Політика](https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/)
* ###### [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/)
* [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/science/) * [Медицина](https://ua.korrespondent.net/tech/medicine/) * [Космос](https://ua.korrespondent.net/tech/space/)
* ###### [Lifestyle&Fashion](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/)
* [Fashion](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/fashion/) * [Food&Drinks](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/fooddrinks/) * [Мотори](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/motors/) * [Гаджети](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/gadgets/) * [Подорожі](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/travel/) * [Інтер'єри](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/interiors/) * [Тест-драйв](https://ua.korrespondent.net/tag/24778/) * [Афіша](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/afisha/)
* [ДОСЬЄ](http://files.korrespondent.net/) * [ФОТО](https://ua.korrespondent.net/photo/) * [ВІДЕО](https://ua.korrespondent.net/video/) * [ОПИТУВАННЯ](https://ua.korrespondent.net/votes/) * [ЦИТАТА ДНЯ](https://ua.korrespondent.net/all_quotations/) * [ПОПУЛЯРНІ](https://ua.korrespondent.net/popular/most_viewed/) * [Вибори 2014](https://ua.korrespondent.net/vibory2014/) * [СПЕЦПРОЕКТИ](https://uasp.korrespondent.net/ua.html)
СПЕЦТЕМА: [Війна в Ірані[Новини Києва](https://ua.korrespondent.net/tag/60/)[Війна в Україні](https://korrespondent.net/ukraine/politics/4449636-vtorzhenye-rossyy-v-ukraynu-onlain)](https://ua.korrespondent.net/special/2120-viina-v-irani)
[ВСІ ТЕМИ](javascript:void(0)) * [Вступ України в ЄС](https://ua.korrespondent.net/special/2113-vstup-ukrainy-v-yes) * [Теракт в Барселоні](https://ua.korrespondent.net/special/1959-terakt-v-barseloni)
Польща формує новий підрозділ для оборони кордону Текст:[Лиса Анна](https://ua.korrespondent.net/Default.aspx?page_id=800&lang=ua&id=66579898), 15 липня 2026, 12:37
[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)
[Читати новину російською](https://korrespondent.net/world/4894410-polsha-formyruet-podrazdelenye-dlia-oborony-hranytsy)
0
276
Фото: Getty Images
Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону
Нове формування є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми Східний щит. Польща створює нове військове формування - Компонент оборони прикордоння, який має посилити захист східного флангу країни. Про це [повідомив](https://x.com/KosiniakKamysz/status/2077111267266052601)міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш напередодні, 14 липня.
Відео дня
[Video 5](https://membrana-cdn.media/video/ksp/custom-2264760-20260713-desktop.mp4?r=91803)
Video Player is loading.
Play Video
Play
Unmute
Current Time 0:00
/
Duration-:-
Loaded: 0%
Stream Type LIVE
Seek to live, currently behind live LIVE
Remaining Time-0:00
1x
Playback Rate
Chapters
* Chapters
Descriptions
* descriptions off, selected
Subtitles
* subtitles settings, opens subtitles settings dialog * subtitles off, selected
Audio Track
Picture-in-Picture
This is a modal window.
Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window.
Text Color Transparency Background Color Transparency Window Color Transparency
Font Size Text Edge Style Font Family
Reset restore all settings to the default values Done
Close Modal Dialog End of dialog window.
[Video 6](https://ua.korrespondent.net/)
[Video 7](https://ua.korrespondent.net/)
Advertisement
След. видео
Досмотреть
Close ✕
Ad loading
"Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння", - зазначив глава оборонного відомства.
Створення нового підрозділу є черговим етапом зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми _Східний щит,_ на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки.
Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону.
Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом.
Нагадаємо, польська програма _Східний щит_[охопила 61 км кордону з Росією та Білоруссю. Проте швидкість виконання програми є вкрай низькою.](https://ua.korrespondent.net/world/4893999-polscha-za-pivroku-zbuduvala-lysh-odyn-kilometr-ukriplen-skhidnyi-schyt-zmi)Водночас Польща оголосила, що почала масштабний оборонний проєкт _Щит Схід_[ще в 2024 році](https://ua.korrespondent.net/world/4723461-polscha-oholosyla-pro-pochatok-realizatsii-proiektu-schyt-skhid).
[Польща збудує Східний щит на кордоні з Україною - Туск](https://ua.korrespondent.net/world/4736450-polscha-zbuduie-skhidnyi-schyt-na-kordoni-z-ukrainoui-tusk)
_Новини від**Корреспондент.net**в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали [https://t.me/korrespondentnet](https://t.me/korrespondentnet) та [WhatsApp](https://whatsapp.com/channel/0029Va8w6ki4dTnLYdcYww13)_
[Читайте Korrespondent.net в Google News](https://news.google.com/publications/CAAqLQgKIidDQklTRndnTWFoTUtFV3R2Y25KbGMzQnZibVJsYm5RdWJtVjBLQUFQAQ?hl=ru&gl=UA&ceid=UA%3Aru)
ТЕГИ: [Польша](https://ua.korrespondent.net/tag/153/),[Беларусь](https://ua.korrespondent.net/tag/276/),[граница](https://ua.korrespondent.net/tag/915/),[военные](https://ua.korrespondent.net/tag/6331/),[защита](https://ua.korrespondent.net/tag/34324/)
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ [Росія відправила до Ірану "літак Судного дня" - ЗМІ 20827](https://ua.korrespondent.net/world/4894215-rosiia-vidpravyla-do-iranu-litak-sudnoho-dnia-zmi) [ГУР заявило про нову схему експорту російського пального 11835](https://ua.korrespondent.net/world/4894211-hur-zaiavylo-pro-novu-skhemu-eksportu-rosiiskoho-palnoho) [Названа причина смерті Ліндсі Грема 11364](https://ua.korrespondent.net/world/4893685-nazvana-prychyna-smerti-lindsi-hrema) [Провал сезону: Москва виплачуватиме допомогу працівникам турсектору Криму 10689](https://ua.korrespondent.net/world/russia/4893695-proval-sezonu-moskva-vyplachuvatyme-dopomohu-pratsivnykam-tursektoru-krymu) [ЗМІ розкрили деталі смерті Ліндсі Грема 10514](https://ua.korrespondent.net/world/4893585-zmi-rozkryly-detali-smerti-lindsi-hrema) [Путін пригрозив Україні новими ударами 10244](https://ua.korrespondent.net/world/russia/4893921-putin-pryhrozyv-ukraini-novymy-udaramy) [Читати коментарі](https://ua.korrespondent.net/)
[Новини світу](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Останні](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=342&tsel=0&roi=93&IsAjax=true')) * [Популярні](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=342&tsel=1&roi=93&IsAjax=true')) * [Коментовані](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=34…";s:8:"ai_title";s:94:"Польща створює новий підрозділ для захисту кордону";s:10:"ai_excerpt";s:276:"Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.";s:16:"ai_content_plain";s:2283:"Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Нове формування, яке отримало назву Компонент оборони прикордоння, має посилити захист східного флангу країни. Це є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми «Східний щит».
«Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння», — зазначив глава оборонного відомства.
Створення нового підрозділу є частиною зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми «Східний щит», на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки.
Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону.
Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом.
Нагадаємо, польська програма «Східний щит« охопила 61 км кордону з росією та білоруссю. Проте швидкість виконання програми є вкрай низькою. Водночас Польща оголосила, що почала масштабний оборонний проєкт »Щит Схід» ще в 2024 році.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-15T10:58:20+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-15T10:58:49+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T10:59:14+00:00";}
[_thumbnail_id] => 290984
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 489
[_karpat_ai_import_feedback] => a:9:{s:7:"summary";s:321:"ШІ здебільшого зберіг основу матеріалу, але перепарафразував ключову зв’язку в одному реченні та не прибрав/не нормалізував зайві довідкові фрагменти і лапки в кінці тексту.";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:149:"Назва в ШІ збігається з підсумковою версією; суттєвих втрат або спотворень немає.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:106:"Врізка збігається з підсумковою версією; без змін по суті.";}s:7:"content";a:4:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:1:{i:0;s:268:"Прибрано два довідкові речення про програму «Східний щит»: що вона охопила 61 км кордону з Росією та Білоруссю і що її запуск оголосили ще у 2024 році.";}s:11:"style_fixes";a:2:{i:0;s:171:"У фінальній версії прибрано зайві/поламані лапки в назвах програм («Східний щит», «Щит Схід»).";i:1;s:161:"Замість перефразування збережено нейтральні формулювання без зайвого зміщення смислу.";}s:5:"notes";s:334:"У ШІ тексті речення «є черговим етапом…» було перефразоване як «є частиною…», що послаблює точність джерела. Також у кінці лишився зайвий історичний блок, який у підсумку скоротили.";}s:11:"ai_mistakes";a:3:{i:0;s:162:"Перефразував фактологічну зв’язку без потреби: «черговим етапом» змінив на «частиною».";i:1;s:174:"Не прибрав зайвий довідковий хвіст про «Східний щит», який не був потрібен для короткої новини.";i:2;s:151:"Не нормалізував лапки в назвах програм і залишив у кінці помітні стилістичні збої.";}s:14:"prompt_lessons";a:4:{i:0;s:141:"Не перефразовуй фактологічні зв’язки, якщо джерело вже сформульоване точно.";i:1;s:119:"Скорочуй довідкові хвости, які не додають нових фактів до новини.";i:2;s:131:"Вирівнюй лапки, тире й назви програм до єдиного українського стандарту.";i:3;s:129:"Не додавай і не змінюй історичний контекст без прямої потреби джерела.";}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T10:59:14+00:00";s:7:"post_id";i:290983;s:10:"source_url";s:95:"https://ua.korrespondent.net/world/4894410-polscha-formuie-novyi-pidrozdil-dlia-oborony-kordonu";}
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 194657080000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 4192672
[1] => 63
[2] => 265493
[3] => 281
[4] => 4192674
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Владислав Косіняк-Камиш
[1] => Кордон
[2] => оборона
[3] => Польща
[4] => Східний щит
)
)
[1] => Array
(
[id] => 279244
[content] =>
Компанія Fire Point, виробник української крилатої ракети “Фламінго”, веде переговори з європейськими компаніями про запуск нової системи ППО до наступного року, повідомив Reuters один із керівників компанії.
Fire Point хоче створити недорогу альтернативу системі Patriot, яку стає все важче придбати
Співзасновник і головний конструктор Fire Point Денис Штілерман заявив, що компанія націлена знизити вартість перехоплення балістичної ракети до рівня нижче 1 мільйона доларів.
“Якщо нам вдасться знизити вартість до менше ніж 1 мільйона доларів, це стане… переломним моментом у рішеннях у сфері протиповітряної оборони… Ми плануємо перехопити першу балістичну ракету до кінця 2027 року”, – сказав він.
Штілерман також повідомив, що Fire Point очікує схвалення уряду на інвестиції з боку близькосхідного конгломерату, який оцінив компанію в 2,5 мільярда доларів. Це відкриє шлях до нових бізнес-можливостей, включаючи запуск супутників на низьку орбіту.
За його словами, компанія перебуває на завершальній стадії розробки двох надзвукових балістичних ракет.
За словами експерта, більш компактна ракета FP-7 з дальністю дії близько 300 км буде вперше застосована у військових цілях “у найближчому майбутньому”, і вона буде аналогічна балістичній системі малої дальності ATACMS компанії Lockheed Martin. Більша ракета FP-9, здатна нести боєголовку масою 800 кг на відстань до 850 км, ось-ось буде випробувана.
Франція планує збільшити запаси ракет і дронів до 400% до 2030 року. Про це йдеться в проєкті закону про військове планування, з яким ознайомилося видання Politico.
Видання зазначає, що триваючі конфлікти в Україні та на Близькому Сході показали, наскільки швидко витрачаються боєприпаси у війнах високої інтенсивності. Тепер Париж виділяє мільярди євро на поповнення запасів ракет ППО.
«Нагальна потреба, звісно, — це боєприпаси», — заявив нещодавно прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню, на тлі ширших побоювань у Європі щодо можливого конфлікту з Росією до кінця десятиліття.
8 квітня французький уряд представить оновлений закон про військове планування, який передбачає €8,5 млрд на дрони та ракети до 2030 року. Документ є багаторічною фінансовою рамкою, що визначає цілі закупівель і розробки озброєнь.
«Ці зусилля відображаються у зростанні замовлень і поставок, а також в адаптації промислової інфраструктури через співфінансування пріоритетних виробничих потужностей… Вони спрямовані на підготовку до “економіки війни”», — йдеться у 64-сторінковому проєкті.
Закон передбачає витрати на оборону: €63,3 млрд у 2027 році, €68,3 млрд у 2028-му, €72,8 млрд у 2029-му і €76,3 млрд у 2030 році. Після ухвалення парламентом ці суми щороку ще мають затверджуватися окремими бюджетними законами.
Плани щодо дронів і ракет є особливо амбітними. Франція хоче збільшити запаси баражуючих боєприпасів (камікадзе-дронів) на 400%, керованих бомб AASM Hammer виробництва Safran — на 240%, а ракет Aster і Mica виробництва MBDA — на 30%.
Водночас між урядом і оборонною промисловістю тривають суперечки щодо темпів нарощування виробництва: виробники звинувачують владу у недостатніх замовленнях, тоді як уряд хоче, щоб компанії спершу інвестували у виробничі потужності.
Гендиректор MBDA повідомив, що компанія цього року збільшить виробництво на 40%, зокрема подвоїть випуск ракет Aster.
Попри масштабні інвестиції, Франція не планує розширювати чисельність армії: не передбачено закупівель додаткових винищувачів Rafale чи фрегатів, попри попередні заяви президента Макрона.
Водночас Париж розглядає створення нового танка — у документі йдеться про запуск досліджень щодо заміни нинішнього танка Leclerc.
Це пов’язано з побоюваннями, що франко-німецька програма танка нового покоління Main Ground Combat System може затриматися, а сухопутним військам потрібне проміжне рішення до списання Leclerc наприкінці 2030-х років.
Крім того, Франція, ймовірно, відмовилася від програми Eurodrone — далекобійного розвідувального безпілотника, який розробляли разом із Німеччиною, Італією та Іспанією: у проєкті не передбачено фінансування цієї програми.
Хоча план розрахований до 2030 року, у політичних та промислових колах очікують, що наступник Макрона після виборів 2027 року розробить нову стратегію.
Водночас у Франції існує широкий консенсус щодо необхідності збільшення оборонних витрат: лідер ультраправих Жордан Барделла нещодавно заявив, що військові витрати мають становити 3,5% ВВП — відповідно до цілей НАТО.
Серед них – Aero Vodochody, великий виробник військових та навчально-тренувальних літаків.
“У компанії, зокрема, заявили, що було посилено охорону на об’єкті, розширено моніторинг повітряного простору, пожежну службу приведено в стан повної готовності”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що інші фірми, включаючи Bagira Systems та Česká zbrojovka, також повідомили про перегляд чи посилення безпекових заходів.
Під час масованого обстрілу 10 жовтня російські війська застосували велику кількість балістичних ракет.
Про це в ефірі телемарафону заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
“На жаль, маємо черговий комбінований удар, як його називають. Чому комбінований? Це залучення великої кількості засобів повітряного нападу різних типів, мається на увазі. Це і безпілотники, і аеробалістичні, балістичні, крилаті та авіаційні ракети”, – зазначив він.
Сьогоднішня атака рашистів була розосереджена, не по одній області, а по різних регіонах.
“Особливість цього удару – це застосування великої кількості балістичних ракет. Окрім двох аеробалістичних “Кинджалів”, було застосовано 14 одразу балістичних ракет “Іскандер-М” або KN-23″, – додав Ігнат.
Також він відзначив, що росіяни постійно вдосконалюють свої дрони.
Якщо раніше “шахеди” перефарбували в чорний колір, то наразі на них встановлюють камери та інші елементи. Наразі фахівці вивчають уламки, щоб з’ясувати, які саме технології використовують окупанти.
Верховна Рада прийняла в цілому законопроєкт №11533, що передбачає обмеження доступу в реєстрах до відомостей про оборонні підприємства. Про це свідчить картка проєкту закону на сайті Верховної Ради.
Законопроєкт Про внесення змін до Цивільного кодексу України та деяких інших законів України щодо особливостей надання відомостей публічних електронних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, та деяких інших публічних електронних реєстрів підтримали 231 голосами народних депутатів на засіданні парламенту 21 серпня.
Документ встановлює можливість для оборонних підприємств не вказувати види діяльності, пов’язані із забезпеченням обороноздатності держави, та фактичне місцезнаходження.
Підприємствам дозволяється на період дії воєнного стану та протягом року після його скасування не вказувати точні адреси об’єктів нерухомості та кадастрові номери земельних ділянок в їхній власності.
У вказаний період в Державному земельному кадастрі не вказується інформація щодо власників земельних ділянок. Витяг з такою інформацією з кадастру надається лише за заявою особи, яка є власником (користувачем) даної земельної ділянки або нотаріусом.
Водночас протягом двох місяців з дня набрання чинності закону Мінюст має забезпечити оприлюднення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як відкритих даних.
На нараді 2 червня командувач Повітряних сил Анатолій Кривоножко і командувачі повітряних підрозділів серйозно порушили питання посилення дронової протиповітряної оборони.
Про це в інтерв’ю Українській правді повідомив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
“Йдеться про зенітні дрони, які допомагають перехоплювати повітряні цілі. Готуються екіпажі в різних локаціях на території нашої держави. Будуть введені нові підрозділи”, – зазначив речник.
Ігнат додав, що дронову ППО раніше більше застосовували сухопутні війська, оскільки їм потрібно вирішувати проблему розвідників на лінії фронту, які ширяють десятками, сотнями.
“Але вже і в глибині країни фіксуються розвідувальні БПЛА. Окрім того, що шахеди, само собою, щоночі атакують. Тому розвиток зенітних дронів, розвиток дронів ППО на часі і буде давати все вищі показники”, – пояснив речник Повітряних сил.
Україна внесла деякі корективи на передовій, які допомагають ЗСУ більш ефективно відбивати російські атаки. Дрони тепер становлять першу лінію оборони.
Про це пише The Wall Street Journal.
Видання присвятило матеріал ситуації на сході України й потенційному наступу російських військ влітку.
Як зазначається, будь-який рух уздовж лінії зіткнення відстежують українські розвідувальні дрони, зокрема оснащені тепловізорами. Ударні ж БпЛА знищують російських окупантів ще до того, як вони досягнуть окопів ЗСУ.
Це, наголошує видання, дозволяє Україні утримувати територію з набагато меншими людськими втратами, ніж у попередніх війнах.
У коментарі виданню аналітик з ISW Джордж Баррос зауважив, що “завдяки цьому нововведенню Україна утримує величезні лінії фронту з разюче малою кількістю людей”.
“Хоча останніми місяцями головною метою росії був Покровськ, оборонна стратегія України, що базується на використанні безпілотників, тепер застосовується на всьому східному фронті”, – йдеться в публікації.
Командир батальйону 15-ї бригади, який має позивний “Корсар”, сказав, що зараз безпілотники завдають приблизно 85% втрат російських військ на Харківському напрямку. Однак у найближчі місяці утримувати лінію переважно за допомогою дронів, ймовірно, стане складніше, додає WSJ.
“10 143 громадянина вже стали кандидатами до Сил оборони України та військовослужбовцями. Зокрема, за минулий тиждень такий статус отримали 179 осіб”, – йдеться в повідомленні.
Як зазначається, частка жінок серед всіх звернень складає 21%. Найбільше потенційних кандидаток звертається у трьох областях: Чернівецька – 43%, Хмельницька – 39% та Вінницька – 37%.
Окрім того, загальна кількість звернень до центрів рекрутингу української армії сягнула 50 615. Зокрема, минулого тижня фахівці центрів надали 1 072 консультації.
У Міноборони нагадали, що з лютого 2024 року в Україні створено і працюють 49 центрів рекрутингу української армії, зокрема один онлайн-центр.
Вони переважно розташовані в приміщеннях ЦНАПів, де можна отримати консультації на умовах конфіденційності. На території центрів заборонено проведення мобілізаційних заходів та вручення повісток групами оповіщення.
У перші два роки повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 3 000 танків і 5 000 інших броньованих машин. У наступному році росіяни ймовірно перейдуть в оборону.
Про це повідомляє The Economist.
Зазначається, що росія розконсервувала радянську зброю, однак близько 70% старих танків залишилися нерухомими, а інші помили і видали за нові. Окрім цього росіяни знімають артилерійські стволи зі старої техніки та встановлюють їх на самохідні гаубиці. Якщо так триватиме, то у 2025 році рф досягне “критичної точки виснаження”.
Про це свідчить і те, що розпочатий росією контрнаступ на початку травня цього року потрохи “згасає”. А ті успіхи, які мала рф були отримані занадто великою ціною.
Водночас, багато що залежить не стільки в того, чи зможе Україна продовжувати боротьбу, скільки в тому, як довго росія зможе підтримувати свій нинішній темп операцій. росія може поповнювати свою армію 25 000 солдат щомісця, тримаючи таким чином чисельність на фронті на рівні 470 000.
Окрім цього росія стрімко збільшила виробництво ракет для нанесення ударів по українській інфраструктурі. Це пов’язано з тим, що попри всі заперечення росія перейшла на військову економіку та витрачає близько 8% свого ВВП на військові витрати. Таким чином росіяни здатні замінити втрати танків, броньованих машин піхоти і артилерії запасами, які накопичені за радянських часів.
Як свідчать дані більшості розвідок, за перші два роки війни росія втратила близько 3000 танків і 5000 іншої бронетехніки.
Основною проблемою росіян є виробництво танків та бойових машинами піхоти. Зокрема, росія може мати на складах близько 3200 танків, однак до 70% з них “не зрушили з місця ні на дюйм з початку війни”. Більша частина Т-72 зберігається у відкритому вигляді з початку 1990-х років.
“Якщо нічого не зміниться, до кінця цього року російські війська, можливо, будуть змушені змінити свою позицію на більш оборонну… Це може стати очевидним вже до кінця літа. Очікується, що зацікавленість Путіна в укладенні тимчасового перемир’я зростатиме”, – заявляють аналітики.
