Військові під час служби мають багато скарг: після того, як цієї зими запрацював Офіс військового омбудсмена, туди почали активно писати листи: просять допомогти із найрізноманітнішими питаннями.
Військова омбудсмен Ольга Решетилова дала велике інтерв’ю РБК-Україна, де розповіла про можливі терміни служби, про часті причини СЗЧ, спілкування з командирами та про те, яких скарг від захисників Офісу військового омбудсмена надходить найбільше. Публікуємо найцікавіші тези з розмови.
Головне
Пріоритети скарг: Найбільше звернень стосується пошуку зниклих безвісти та медицини (ВЛК, лікування). Скарги на ТЦК або насилля є поодинокими.
Умови демобілізації: Встановлення термінів служби неможливе без посилення мобілізації та жорсткої відповідальності для ухилянтів.
Зарплатний дисбаланс: Зарплата в тилу нижча за дохід охоронця супермаркету. Для перегляду виплат потрібен аудит Міноборони та допомога Заходу.
Ризики ротацій: Найбільше втрат стається під час виходу з позицій. Часто бійці лишаються на „нулі” місяцями, бо шлях відходу є смертельно небезпечним.
Складнощі мобілізації: Призов непридатних осіб виснажує бюджет і створює бюрократію. В одній частині виявили близько 2 тисяч осіб, які не можуть служити за станом здоров’я.
Причини СЗЧ: Головний чинник – страх смерті, а не конфлікти з командирами. Проблему вирішують через психологічну адаптацію та цифровізацію документів.
Яких скарг найбільше і як допомагає військовий омбудсман
Найбільше звернень до Офісу стосуються пошуку зниклих безвісти та медичних питань (ВЛК, лікування), а скарги на дії ТЦК або насилля становлять лише незначну частку. Скарг приходить дуже багато. Часто це в середньому 66 скарг на день, але іноді буває й по кілька сотень за добу.
„Найбільша кількість – щодо зниклих безвісти за особливих обставин. Далі – отримання направлення на проходження ВЛК, колишній МСЕК, тепер ЕКОПФО. Суттєва частина стосується направлення військовослужбовців на лікування, звільнення з військової служби, переведення на інше місце служби”, – каже Ольга Решетилова.
Рішення військового омбудсмана – це не просто рекомендація військовим частинам чи бригадам. Висновок Офісу за законом обов’язковий до виконання.
Важливість зв’язку з домом на передовій
Командири зобов’язані забезпечувати бійцям можливість контакту з рідними будь–якими доступними методами, адже ізоляція захисників критично погіршує моральний стан.
„Якщо військовослужбовець тривалий час перебуває на позиціях, забезпечити зв’язок з родиною будь-якими способами. Записуйте через радіозв’язок голосові, пропонуйте родині написати лист і скинути разом з логістичною доставкою. Тобто забезпечуйте зв’язок будь-як”, – каже співрозмовниця.
Офіс Військового омбудсмана створено як постійно діючий допоміжний орган при Президентові України. Його завданням є здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки й оборони та захист прав військовослужбовців.
Про це повідомляється на офіційній сторінці держоргану у facebook.
Офіс Військового омбудсмана створено як постійно діючий допоміжний орган при Президентові України. Його завданням є здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки й оборони та захист прав військовослужбовців.
Із початком роботи інституції змінюється порядок розгляду звернень від військових. Відтепер Офіс працюватиме зі скаргами, а строки їхнього розгляду скорочено з 30 до 10 днів. У випадках, коли існує загроза життю чи здоров’ю військовослужбовця, реагування має відбуватися протягом трьох днів.
Крім того, команда Офісу Військового омбудсмана наділена повноваженнями проводити перевірки у військових формуваннях. Омбудсман також має право на невідкладний прийом у керівників органів державної влади, органів військового управління та командирів військових частин.
До призначення на посаду Військового омбудсмана Ольга Решетилова (Кобилинська) майже десять місяців обіймала посаду Уповноваженої Президента України з питань захисту прав військовослужбовців та членів їхніх родин.
[type] => post [excerpt] => Офіс Військового омбудсмана створено як постійно діючий допоміжний орган при Президентові України. Його завданням є здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки й оборони та захист прав військовослужбовців. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1769538720 [modified] => 1769537202 ) [title] => В Україні офіційно розпочав роботу Офіс Військового омбудсмана [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=270875&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 270927 [uk] => 270875 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 270876 [image] => Array ( [id] => 270876 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202.png [original_lng] => 2176647 [original_w] => 2048 [original_h] => 1366 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202-300x200.png [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202-768x512.png [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202-1024x683.png [width] => 1024 [height] => 683 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202-1536x1025.png [width] => 1536 [height] => 1025 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202.png [width] => 2048 [height] => 1366 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-202.png [width] => 2048 [height] => 1366 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1769530003:8 [_thumbnail_id] => 270876 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 553 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 707437030000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 84175 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => омбудсмен [1] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 240474 [content] =>
Офіс Омбудсмена України за минулий рік отримав 123 тис. звернень від громадян, що на майже 30% більше, ніж у 2023 році.
Про це Дмитро Лубінець розповів в ефірі телемарафону.
Як зазначив Лубінець, звернення надходять від родин військовополонених, діючих військових, ветеранів, а також військовополонених та родин зниклих безвісти. Якщо порівнювати з 2023 роком, то кількість звернень збільшилася на понад 28%.
Основна категорія, яка звертається за захистом своїх прав, це громадяни України, родини військовополонених, діючі військові, ветерани, а також військовополонені і родини зниклих безвісти. Від діючих військових я отримав письмових звернень 3,5 тис. Ще понад 10,5 тис. зателефонували із зверненнями до мене через телефон гарячої лінії
– сказав Лубінець.
Він зазначив, що система правозахисту України стикається з все більше, і більше викликами.
В першу чергу порушник прав і свобод громадянина України – це рф
Незабаром буде оголошено кандидата на посаду військового омбудсмена, який займатиметься захистом прав військовослужбовців.
Про це заявив міністр оборони Рустем Умєров, передає Інтерфакс-Україна.
„Ми працювали над тим, щоб запропонувати військового омбудсмена. Сфокусувалися цього року, щоб відпрацювати, скільки скарг, позовів було (якщо не помиляюся, декілька тисяч, ми відпрацювали). Наразі уже готуємо декілька кандидатів, щоб зробити анонс, хто буде військовим омбудсменом”, – зазначив очільник Міноборони.
Умєров заявив, що міністерство хоче „захистити права військовослужбовців”.
Також він наголосив на важливості роботи з ВСП, іншими правоохоронними органами Головною інспекцією Міноборони для цього.
„У цьому напрямі працюємо, скоро анонсуватимемо”, – додав міністр.
У п’ятницю, 1 листопада, Кабінет Міністрів України призначив новим освітнім омбудсменом Надію Лещик.
Про це у Telegram повідомив представник Кабінету міністрів у Верховній Раді Тарас Мельничук.
„Кабінетом Міністрів України призначено Лещик Надію Всеволодівну освітнім омбудсменом”, – йдеться у повідомленні.
Раніше посаду освітнього омбудсмена займав Сергій Горбачов. 15 серпня, уряд на позачерговому засіданні звільнив Горбачова з посади освітнього омбудсмена.
Відомо, що з 2019 року нова освітня омбудсменка Надія Лещик очолювала відділ медіа та аналітики в Службі освітнього омбудсмена.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Більш ніж половина вихованців з навчально-реабілітаційного центру на Львівщині, де розгорівся скандал через знущання над дітьми, не мали б перебувати у закладі.
Про це заявив омбудсман Дмитро Лубінець.
Минулого тижня, 7 та 8 жовтня, співробітники Секретаріату омбудсмана повторно відвідали заклад. За їхніми словами, діти в розмові були обережними у висловлюваннях, що говорить про те, що працівники закладу, ймовірно, провели попередню роботу з ними, роз’яснивши, що можна говорити, а що ні.
Водночас під час тривалого спілкування окремі діти все ж розповідали, що зазнавали психологічного тиску, насильства, погроз, інші повідомляли, що були свідками вчинення насильства над іншими вихованцями закладу.
Також зʼясували, що більш ніж половина дітей не мали б перебувати в закладі. Наразі в таких дітей є педагогічна занедбаність, а це можливий наслідок надання неякісної освіти або влаштування дітей до закладу відповідно до застарілих висновків інклюзивно-ресурсних центрів.
Цим дітям рекомендовано влаштування до сімейних форм виховання або забезпечення інклюзивним навчанням чи навчанням у закладі середньої освіти.
Окрім того, навіть після виявлення порушень у закладі діти продовжують скаржитись на якість харчування, що їм не вистачає їжі. Також один із вихованців закладу зазначив, що він підпрацьовує у сфері ритуальних послуг, а саме копає могили, підготовляє тіла померлих до поховання, відспівує їх, що в такому віці може спричинити важкі психологічні наслідки та свідчить про ознаки експлуатації дитячої праці.
«Саме тому ми очікуємо термінової релокації дітей з метою унеможливлення тиску на них та насильства, задля воззʼєднання рідних братів і сестер», — підкреслив Лубінець.
Від початку року надійшло понад 400 скарг за порушення статей закону в мережі, було винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів.
Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facеbook.
«З початку 2024 року надійшла 421 скарга про порушення частини 6 статті 27 закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної, що регламентує використання державної мови в мережі інтернет» (що майже на 50% менше, ніж за цей період у 2023 році)», – зазначив омбудсмен.
За його словами, з початку року за скаргами було розпочато 161 перевірку щодо суб’єктів господарювання, які вдалося встановити. Більшість сайтів на момент проведення контролю усунули порушення мовного закону.
У той же час, станом на 10 вересня вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів за відсутність україномовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою.
За порушення вимог закону з державної мови в інтернеті порушників може бути притягнуто до адміністративної відповідальності з накладенням штрафу у розмірі від 200 до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3 400 до 5 100 грн) або попередження, якщо порушення вчинено вперше, нагадав Кремінь.
За повторне протягом року порушення передбачено штраф у розмірі від 500 до 700 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8500-11900 грн).
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець прокоментував нещодавнє інтерв’ю голови делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в росії Бориса Мішеля російським ЗМІ.
Він звернув увагу на цитату Мішеля, за якою співробітники МКЧХ нібито відвідали «3 100 полонених у росії та Україні». Лубінець зауважив, що голова російської філії не уточнив, скільки саме відвідувань було в кожній із двох країн.
«Причиною цьому є те, що практично всі відвідувані із цього числа – це російські військовополонені, яких утримує Україна, адже наша країна непохитно дотримується вимог Женевських конвенцій», – заявив Лубінець.
Він також розкритикував риторику представників міжнародної організації, які закликають «обидві сторони» надавати доступ до полонених, не уточнюючи, що російська сторона має «змінити практику недопуску працівників МКЧХ до місць утримання українських полонених захисників».
«Хочу підкреслити, що спілкуючись із нашими повернутими з ворожого полону Захисниками та Захисницями, я дізнаюся, що переважна їх більшість за весь час свого утримання не бачила та не спілкувалася із представниками МКЧХ», – повідомив омбудсман.
Він закликав МКЧХ «оперувати правдивими числами», не вводити родичів військовополонених в оману та проявити наполегливість у питанні відвідування українських військових, яких утримує росія.
Заяви Бориса Мішеля з’явилися в російських медіа кілька днів тому. Зокрема, як цитувало державне агентство «РИА Новости», голова делегації МКЧХ заявив про «продуктивний діалог» із російською уповноваженою з прав людини щодо візитів до полонених.
17 липня відбувся черговий обмін полоненими – з російського ув’язнення вдалося повернути ще 95 українців.
Від початку повномасштабного вторгнення це вже 54-й обмін полоненими. Загалом російського полону Координаційному штабу вдалося повернути 3 405 людей.
Українські діти опинилися в нестерпних умовах у літньому таборі в Іспанії, живучи в пластикових наметах без доступу до води, їжі та засобів гігієни.
Уповноважений ВР з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що у дитячому таборі „STAR TIME” в Іспанії, українські діти опинилися в нестерпних умовах. Під час візиту представника українського посольства було виявлено, що діти живуть у неналежних умовах, зокрема, в поліетиленових наметах при високій температурі без доступу до питної води, їжі чи засобів гігієни. Про це він повідомив у своєму Telegram-каналі.
Моя Представниця в Королівстві Іспанія Люсія Задорожна отримала повідомлення зі скаргами від дітей, які перебували у дитячому таборі „STAR TIME”, організованому українцями. Разом з Консулом України в Малазі Люсія Задорожна відвідала табір з моніторинговим візитом. З’ясувалося, що діти перебувають у приміщеннях з порушенням санітарних норм, не мають доступу до туалету, питної води, їжі та засобів гігієни. Дітей розмістили у поліетиленових наметах, в яких неможливо перебувати із-за високої температури, через що їм стало зле
– пише Лубінець.
За його словами Адміністрація протягом доби не відповідала на дзвінки наляканих батьків, які знаходяться в Україні. Власник табору пообіцяв виправити усі недоліки, однак цього не сталося! На дітей, що скаржилися, почали тиснути та погрожувати виселенням.
Після приїзду місцевої поліції власник заявив батькам, що більше не несе відповідальності за дітей і вони можуть їх забирати. Він погрожує „викинути” дітей з табору і примусово відвезти в аеропорт всіх незадоволених. За відпочинок у цьому таборі батьки заплатили близько 2 тисяч євро за дитину, щоб діти відпочили від повітряних тривог і обстрілів. Натомість вони стали заручниками недобросовісних організаторів!
– наголосив він.
Омбудсмен звернувся до МЗС України з проханням доручити Посольству України в Королівстві Іспанія вжити всіх необхідних заходів для захисту прав дітей. Зокрема наголосив на необхідності звернутися до місцевих органів влади та правоохоронців для належного реагування, аби діти були в безпеці й подібні випадки не повторилися надалі.
Міноборони 18 травня презентувало застосунок Резерв+. Омбудсмен Дмитро Лубінець пояснив, чи будуть там повістки.
За його словами, наразі у законодавстві прописана конкретна норма, як саме мають вручати повістки. Водночас Резерв+ має стати зручним способом оновити та переглянути свої військово-облікові дані.
Як пояснив Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, зараз не існує такого поняття, як електронна повістка.
Законодавчо принципи оповіщення громадян не змінювалися – повістка може бути вручена лише особисто і під підпис, як і раніше,
– каже він.
Омбудсман також розповів, що військовозобов’язаний, який оновить військово-облікові дані через застосунок:
не стане „ухилянтом”;
позбудеться необхідності проходження ВЛК до окремого рішення ТЦК;
зможе отримати витяг із реєстру „Оберіг” та інформацію, яка наявна в органах державної влади;
не витрачатиме час у чергах до ТЦК;
уникне штрафів до 51 000 гривень;
зможе безперешкодно переміщатися через блокпости;
проходитиме швидку перевірку даних у разі зупинки на вулиці – замість примусової поїздки до ТЦК.
Речник Міноборони Дмитро Лазуткін повідомив, що повноцінна версія мобільного застосунку Резерв+ запрацює вже влітку. Імовірно, тоді й у додатку буде доступний електронний військовий квиток. Він буде повним замінником паперового документу. Зараз це особливо важливо, адже за новим законом про мобілізацію чоловіки зобов’язані носити з собою військово-облікові документи.
Також через Резерв+ планують видавати електронні направлення на військово-лікарську комісію. Це необхідно аби фактично не здійснюючи візит до ТЦК і СП для того, щоб винятково отримати направлення на ВЛК.
У Міністерстві оборони України пояснили, що робити військовозобов’язаним, яких програма випадково віднесла у розшук. Заступниця міністра Катерина Черногоренко зазначила, що для таких випадків вони запустили запити до техпідтримки та розробляють додатковий функціонал, аби можна було дистанційно виправити дані, без потреби йти у ТЦК.
