Чотири регіони України відстають від графіка підготовки до опалювального сезону. Президент України Володимир Зеленський вимагає особистої відповідальності від кожного керівника.
Про це йдеться у дописі Зеленського в Х за підсумками наради з прем’єр-міністром Юлією Свириденко.
368 об’єктів у роботі
За словами президента, в Україні вже задіяно 368 об’єктів у рамках планів стійкості – передусім йдеться про оновлення захисту енергетичної та критичної інфраструктури.
Попри загальний прогрес, частина регіонів не встигає за затвердженим графіком.
Питання є до чотирьох регіонів:
Львівська область;
Волинська область;
Одеська область;
Київ.
Що вирішили
Зеленський та Свириденко домовилися відновити формат селекторних нарад. До них залучатимуть:
керівників областей і громад;
профільних урядовців;
правоохоронців;
військове командування, яке відповідає за прикриття об’єктів.
“Завдання загальнодержавне – повністю реалізувати затверджені плани стійкості у визначений термін. Це захист людей, і відповідальність за це буде персональною в кожному регіоні”, – наголосив президент.
Окремо обговорювалося питання нового обладнання для енергооб’єктів. За словами Зеленського, відповідні домовленості з партнерами мають бути досягнуті вже цього тижня.
Україна успішно завершила опалювальний сезон, попри численні спроби росії зруйнувати нашу енергосистему.
Про це повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
В осінньо-зимовий період увійшли із запасами газу обсягом 13,2 млрд кубометрів. Газовий імпорт склав – понад 4,6 млрд кубометрів.
У 2025 році український газовидобуток склав 16,97 млрд кубометрів. Це на 2,4 млрд кубометри більше, ніж прогнозувалося. Приватний сектор продемонстрував зростання на понад 14%.
Поставлено 52 тонни скрапленого газу вразливим категоріям громадян у Сумській та Херсонській областях в межах експериментального проєкту.
Збільшено потужність Трансбалканського коридору до 4,2 млрд кубометрів газу на рік.
Працювали усі 9 енергоблоків АЕС при сумарній встановленій потужності у 7835 МВт.
Збільшили можливість для імпорту електроенергії з ЄС. Максимальна потужність імпорту електроенергії була рекордною – 2450 МВт. Загалом в грудні-лютому імпортовано близько 3,6 млрд кВт·год електроенергії.
Протягом зими країна мала достатні запаси вугілля. Накопичили 2,4 млн тонн вугілля, що на 0,8 млн тонн більше плану.
У вівторок, 24 березня, у столиці завершують опалювальний сезон. Рішення про це міська влада прийняла, зважаючи на погодні умови та прогнозне потепління, необхідність раціонального використання енергоносіїв.
Як повідомили у КМДА, підписано відповідне розпорядження.
Як повідомили у КМДА, “рішення про завершення опалювального сезону впливає і на те, щоб кияни не сплачували зайве за послугу опалення в умовах потепління”.
Відключення житлових будинків розпочнеться вже з вівторка, а заклади соціальної сфери – лікарні, пологові будинки, школи, дитячі садки тощо – відключатимуть за індивідуальними заявками керівників закладів
У Київ до завершення поточного опалювального сезону 1126 житлових будинків залишаться без централізованого теплопостачання через серйозні пошкодження інфраструктури, спричинені попередніми російськими обстрілами.
Про це заявила речниця Київська міська військова адміністрація Катерина Поп в ефірі національного телемарафону «Єдині новини».
За її словами, незмінною залишається ситуація у зоні обслуговування однієї з теплоелектроцентралей.
«Незмінною залишається цифра по зоні однієї з теплоелектроцентралей — це 1126 будинків у Дніпровському та Дарницькому районах столиці. Відновити подачу тепла за цими адресами до завершення сезону технічно неможливо», — повідомила Поп.
Водночас ситуація з іншими будинками змінюється. Після масованого обстрілу 17 лютого тепло вдалося повернути у більшість постраждалих осель, однак частина все ще залишається без опалення.
«Наразі орієнтовно 110 будинків залишаються без тепла через пошкодження внутрішньобудинкових та зовнішніх теплових мереж. Наразі відпрацьовують бригади стосовно можливості їх відновлення. Тому ця цифра може змінюватись протягом дня», — зазначила вона.
Крім житлових будинків, без централізованого опалення залишаються також 62 столичні школи та кілька дитячих садків. Ремонтні роботи тривають.
В Україні продовжується поступове підключення житлових будинків та соціальних об’єктів до систем теплопостачання. На кінець жовтня з опаленням вже понад 62% споживачів.
Про це повідомив в.о. голови Держенергонагляду Анатолій Замулко в ефірі телемарафону.
За його словами, більшості регіонів вдалося вчасно закінчити процес підготовки до зими. Теплопостачальні підприємства, серед іншого, провели ремонтні роботи та готові до стабільного запуску опалення.
Замулко додав, що цього року особливий акцент зроблено на підвищенні стійкості теплової інфраструктури до можливих перебоїв із електропостачанням.
«Питання резервного живлення постало гостро ще минулого року. Завдяки гуманітарній допомозі та підтримці донорів ми отримали значну кількість генераторів, які розподілено між об’єктами теплової генерації та соціальними установами», – сказав він.
Опалювальний сезон в Україні офіційно стартував 28 жовтня, відповідно до розпорядження глави держави. Закарпаття в осінньо-зимовий період увійшло вчасно і в повній готовності. Тепло подали до всіх закладів соціальної сфери, а це 563 школи, 582 садочки і 27 лікарень і поліклінік. Щоправда, за словами голови обласної адміністрації, цієї зими доведеться економити енергоресурси.
56% ужгородських навчальних закладів готові до опалювального сезону. Наразі в обласному центрі функціонує 27 шкіл і 24 садочки. Усі установи працюють автономно і можуть вмикати обігрів приміщень щойно вважатимуть за потрібне. Утім, переважно, бюджетні організації подають тепло після відповідного розпорядження міської ради. Підготовка до зимового періоду розпочалася ще наприкінці навчального року і наразі ще триває.
В Україні завершується опалювальний сезон. Уряд розпочинає підготовку до наступної зими, відновлюючи інфраструктуру та модернізуючи тепломережі.
В Україні завершується опалювальний сезон та починається підготовка до наступного. Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба у суботу у Telegram.
Україна завершує опалювальний сезон та починає підготовку до наступного. (…) Цей зимовий період був непростим. Постійні атаки по енергосистемі, аварійні ситуації, складна погодна динаміка. Але нам вдалося забезпечити стабільне теплопостачання у більшості регіонів. У середньому тепло отримували 95,4% житлових будинків, майже 100% закладів освіти та медицини. Це результат чіткої координації між урядом, комунальними службами, місцевою владою та енергетичними підприємствами
– сказав Кулеба.
Зокрема, як зазначив Кулеба, цієї зими в регіонах запрацювало 148 когенераційних установок із додатковою потужністю 110,9 МВт та 84 модульні котельні загальною потужністю 156,9 МВт.
Окрім того, за його словами, цього року планується встановити ще понад 330 когенераційних установок і 200 модульних котелень.
Також він зазначив, що “вже зараз почали підготовку до наступної зими”. Основні пріоритети підготовки до наступного сезону включають відновлення інфраструктури в постраждалих регіонах, впровадження розподіленої генерації, модернізацію тепломереж та підвищення енергоефективності. Особливу увагу, з його слів, приділять місту Кривий Ріг, де заплановано модернізацію тепломереж та впровадження нової схеми теплопостачання, встановлення нового обладнання.
“Паралельно по всіх регіонах: формується база даних об’єктів, що потребують ремонту; триває накопичення запасів газу, вугілля та обладнання; йдуть переговори з міжнародними партнерами щодо технічної допомоги”,-зазначив Кулеба.
Одна з найболючіших тем для українців – енергетична безпека і незалежність. Навчені минулорічним досвідом, регіони почали активно впроваджувати стабілізаційні заходи, аби країна знову не потонула в блекауті. Утім, попри усі намагання, електромережа України – це єдина система, яка не може функціонувати окремо. Тому, наразі тривають роботи, щоб опалювальний сезон пройшов без перебоїв.
Кілька тижнів тому на Закарпатті стартував опалювальний сезон. В області налічують близько 1200 бюджетних установ, третина з них обігрівається дровами, решта – мають електричні або газові котли. Станом на сьогодні твердим паливом забезпечені 95% закладів соціальної сфери.
