У Польщі вперше за весь час соціологічних спостережень кількість громадян, які виступають проти прийому біженців з України, перевищила кількість прихильників такого рішення.
Про це йдеться у даних опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), повідомляє RMF24.
Згідно з результатами дослідження, наразі 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.
Соціологи наголошують, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.
Динаміка ставлення за останній час виглядає так:
порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на 6 процентних пунктів;
частка прихильників зменшилася на аналогічні 6 процентних пунктів.
Думки щодо обсягів допомоги та нових правил
Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, і лише 3% вважають її недостатньою.
Автори звіту підкреслюють, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.
Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни у законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медстрахування у Польщі (проти виступили лише 8%).
Крім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання у колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).
Українське суспільство розділилося у прогнозах щодо вступу до ЄС до 2030 року: 45% громадян не вірять у такий сценарій, водночас 42% опитаних оцінюють його як можливий.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Згідно з результатами опитування, 45% громадян не вірять у можливість вступу України до ЄС до 2030 року. З них 31% оцінюють такий сценарій як «скоріше нереалістичний», а ще 14% вважають його «цілком нереалістичним».
Водночас єврооптимістичні настрої поділяють 42% опитаних. Серед них 29% вважають вступ до 2030 року «скоріше реалістичним», а 13% – «цілком реалістичним». Ще 13% респондентів не змогли визначитися з відповіддю.
Найбільше в можливість вступу України до ЄС до 2030 року вірять чоловіки – 45% проти 40% серед жінок. Водночас жінки частіше не мають чіткої позиції: 17% з них обрали відповідь «важко відповісти».
За віковими групами найбільш скептично налаштованими виявилися українці віком 45–54 роки – 48% із них не вірять у вступ до ЄС до кінця десятиліття. Серед молоді 18–29 років думки також розділилися: 44% вважають такий сценарій реалістичним, але 19% – повністю нереалістичним.
У регіональному розрізі найбільший рівень оптимізму зафіксували на Заході України – 47% респондентів там вірять у вступ до ЄС до 2030 року. Найбільш поляризованими виявилися мешканці Півдня: 16% вважають такий термін цілком реалістичним, водночас 19% – цілком нереалістичним. У Києві та на Півночі найбільше людей не змогли визначитися з прогнозом – по 18%.
Опитування показало помірний розкол у суспільстві щодо темпів євроінтеграції: частка скептиків лише трохи перевищує кількість тих, хто вірить у вступ України до ЄС до 2030 року.
Тільки 2% опитаних грали в азартні ігри протягом останнього місяця.
Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило результати першого етапу масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство.
Проєкт реалізував Центр відповідальної гри за підтримки Асоціації українських операторів грального бізнесу.
Перший етап дослідження охопив загальнонаціональне опитування населення щодо ставлення до азартних ігор, їхнього впливу на суспільство, досвіду участі в грі та сприйняття державної політики у цій сфері.
Головний висновок дослідження: негативний вплив азартних ігор в Україні не є масовим. Більшість респондентів (83%) зазначили, що не стикалися з впливом азартних ігор
84% українців не вважають себе азартними людьми, тоді як лише 15% відносять себе до таких. Крім того, кожен третій опитаний зазначив, що не знає жодної людини, яка б грала в азартні ігри.
Водночас власний досвід участі в азартних іграх має відносно невелика частина населення. Упродовж останнього року грали 5% респондентів, а протягом останнього місяця — 2%.
На думку українців, головним чинником, який спонукає людей до участі в азартних іграх, є прагнення виграти гроші (70%). Другим за значущістю фактором є азарт та емоції (41%). Бажання розважитися, відволіктися від проблем, вплив реклами чи оточення відіграють значно меншу роль — кожен із цих факторів назвали близько 15–17% опитаних.
Водночас для більшості знайомство з азартними іграми не стало тривалим: 83% респондентів повідомили, що припинили грати. Найчастіше це пояснювали втратою інтересу (65%), рідше — надмірними витратами або нестачею вільних коштів (23%) та занепокоєнням через формування залежності (10%).
Зібрані дані демонструють, що найбільш обізнаними про інструменти відповідальної гри та інші способи захисту від ігрової залежності є саме люди, які мають досвід участі в азартних іграх.
Серед тих, хто грав протягом останнього місяця, 71% знають про право отримати статистику власної гри, 67% — про принципи відповідальної гри, 60% — про можливість встановлення часових і фінансових лімітів, а 51% — про реєстр осіб, яким обмежено доступ до азартних ігор.
Українці очікують від держави більш активних дій у сфері регулювання азартних ігор. Окрім обмеження реклами, серед пріоритетів респонденти назвали посилення контролю за дотриманням правил онлайн-казино (29%), боротьбу з нелегальними азартними іграми (27%), контроль за дотриманням вікових обмежень (19%) та проведення інформаційно-просвітницьких кампаній про ризики азартних ігор (15%).
Окрему увагу українці приділяють важливості боротьби з нелегальним ринком. Зокрема, 78% респондентів переконані, що нелегальні казино завдають прямої шкоди економіці країни.
Загалом 74% громадян підтримують посилення заходів із захисту людей від ігрової залежності, а 67% виступають за жорстке державне регулювання сфери азартних ігор.
Отже, суспільний запит сьогодні полягає у створенні контрольованого, прозорого та безпечного ринку, де держава активно протидіє тіньовому сегменту й захищає громадян від потенційних ризиків.
Дослідження стане основою для подальших рішень
Представлені результати є першим етапом масштабного дослідження впливу азартних ігор на суспільство. Надалі планується оприлюднення нових даних, які дозволять детальніше проаналізувати поведінку гравців, рівень ризиків та ефективність інструментів відповідальної гри саме для гравців.
У першому етапі дослідження взяли участь 3 164 респонденти віком від 18 років. Серед них — 415 представників молоді, 409 внутрішньо переміщених осіб та 404 військових.
Вибірка є репрезентативною за статтю, віком, типом населеного пункту та регіоном проживання. Похибка не перевищує 2%.
У дослідженні також брали участь військові з передової, представники тилових підрозділів та демобілізовані особи.
За результатами опитування, 59,7% поляків не підтримують вступ України до Європейського Союзу. Водночас 35,4% респондентів висловилися за членство України в блоці, найвищий рівень підтримки зафіксували серед виборців урядової коаліції.
Про це свідчать результати опитування, проведеного інститутом IBRiS на замовлення Radio ZET.
Учасників опитування запитали, чи, на їхню думку, Україна повинна вступити до Європейського Союзу. З респондентів, які виступили проти членства сусідньої країни в ЄС, 27,4% відповіли “скоріше ні”, а 32,3% – “зовсім ні”.
Прихильниками вступу України до Євросоюзу є більше ніж кожен третій опитаний – 35,4 %. З них 8,4% відповіли “однозначно так”, а 26,9 % – “скоріше так”.
5% респондентів не мають власної думки з цього питання.
Членство України в блоці підтримує значна більшість виборців партій, що входять до складу урядової коаліції (“Громадянська платформа”, “Лівиця”, Польська селянська партія та “Польща 2050”) – 64% з них виступили за це рішення, 32% – висловилися проти.
Опитування показало, що серед осіб, які голосують за опозиційні партії (“Право і справедливість”, “Конфедерація”, “Конфедерація Польської Корони” та “Разом”), 24% підтримують це вступ України в ЄС. 73% респондентів висловились проти.
Загальнонаціональне опитування для Радіо ZET було проведено Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS методом стандартизованих телефонних опитувань за допомогою комп’ютера (CATI) 12–13 червня 2026 року на репрезентативній вибірці з 1068 осіб.
Понад половина опитаних поляків вважає, що президент України Володимир Зеленський має негативну думку про Польщу.
Про це свідчать результати нового опитування United Surveys, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Polsat News.
Учасники опитування оцінили, яке ставлення до Польщі наразі має український президент. 58,3 % опитаних вважають ставлення Зеленського до поляків негативним. Протилежної думки дотримуються 30,1 % респондентів, а відповідь “важко сказати” дали 11,6 % учасників опитування.
“Яким, на вашу думку, є ставлення Володимира Зеленського до Польщі?” – запитали респондентів. Серед тих, хто негативно оцінює ставлення Зеленського до Польщі, 33,7 % обрали відповідь “скоріше негативне”, а 24,6 % – “категорично негативне”. Разом це становить 58,3 % поляків.
У тепле ставлення Володимира Зеленського до Польщі вірять 30,1% опитаних, з яких 27,4% оцінюють його як “скоріше позитивне”, а 2,7% – як “однозначно позитивне”.
Опитування United Surveys для Wirtualna Polska було проведено до ухвалення рішення про позбавлення Володимира Зеленського найвищої польської нагороди – 12–14 червня 2026 року. В опитуванні взяли участь 1000 осіб із різних регіонів Польщі.
За останні три роки в Україні зріс відсоток тих, хто хоче перезавантаження центральної влади, але після завершення війни. Вибори президента підтримують майже 9 з 10 українців.
Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Соціологи наголосили, що йдеться саме про період після війни. Опитування КМІС, кажуть соціологи, стабільно показують, що більшість українців виступають проти проведення виборів, поки війна не завершилася.
Згідно з даними дослідження, якщо три роки тому 73% українців очікували перезавантаження центральної влади хоча б на одному рівні, то зараз цей показник зріс до 88%.
Лише 5% опитаних вважають, що нікого змінювати не потрібно. У 2023 році таких було 19%.
Які органи влади хочуть оновити
Станом на травень 2026 року:
83% українців хочуть перезавантаження парламенту;
74% виступають за перезавантаження уряду;
67% підтримують перезавантаження президента.
Для порівняння, у травні 2023 року ці показники становили 69%, 47% і 23% відповідно.
Що показали відповіді щодо президента
Серед українців, які “зовсім не довіряють” президенту, 97% виступають за перезавантаження влади.
Водночас серед тих, хто “повністю довіряє” главі держави, за перезавантаження висловилися 33% респондентів.
Як проводили опитування
Дослідження проводилося з 7 травня по 3 червня 2026 року за власною ініціативою КМІС.
Соціологи методом телефонних інтерв’ю опитали 1000 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній Україні території. Формальна статистична похибка не перевищує 4,1%.
[type] => post [excerpt] => За останні три роки в Україні зріс відсоток тих, хто хоче перезавантаження центральної влади, але після завершення війни. Вибори президента підтримують майже 9 з 10 українців. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1781709060 [modified] => 1781701099 ) [title] => Запит на зміну влади в Україні після війни суттєво зріс, – опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=287654&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 287651 [uk] => 287654 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 287652 [image] => Array ( [id] => 287652 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [original_lng] => 35479 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/valasztasok-2.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1036 [_thumbnail_id] => 287652 [_edit_lock] => 1781691171:2 [_edit_last] => 2 [_algolia_sync] => 953565571002 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 51 [3] => 656257 [4] => 13 [5] => 43 [6] => 19 [7] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини [4] => Новини дня [5] => Статті [6] => Терміново [7] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4150294 [1] => 899 ) [tags_name] => Array ( [0] => зміна влади [1] => опитування ) ) [7] => Array ( [id] => 287459 [content] =>
65% українців вважають, що російська мова не повинна використовуватися в офіційному спілкуванні на території України.
Більшість українців виступають за усунення російської мови з офіційної сфери. Лише 5% хотіли б зробити її другою державною. Такими є результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
За даними соціологів, 65% українців вважають, що російська мова не повинна використовуватися в офіційному спілкуванні на території України. Лише 5% українців хотіли би, що російська мова стала другою державною в Україні.
22% опитаних вважають, що російська мова могла б мати офіційний статус в окремих регіонах, якщо цього бажає більшість місцевих жителів. Однак більшість із них не підтримують таку ідею для власного регіону.
Серед цих 22% лише 8% хотіли б, щоб російська мова була офіційною саме у їхньому регіоні. Ще 12% допускають таку можливість для інших областей, але не для свого регіону. Ще 2% не змогли визначитися з відповіддю.
Загалом 77% або за усунення російської мови з офіційної сфери на всій території, або щонайменше у своєму регіоні. Лише 13% хотіли би, щоб російська мова була офіційною в їх регіоні або взагалі державною на всій території України.
Опитування проводилося методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів. У дослідженні взяли участь 1000 повнолітніх громадян, які проживають на підконтрольній Україні території.
Присвоєння президентом Володимиром Зеленським найменування “героїв УПА” одному з підрозділів ЗСУ погіршило ставлення поляків до українців. Про це свідчать результати опитування дослідницької агенції SW Research.
Респондентів запитали, чи вплинуло присвоєння Зеленським імені “героїв УПА” окремому Центру спеціальних операцій Північ ССО Збройних сил України на їхнє ставлення до України та українців.
Так, 51,9% респондентів відповіли, що їхнє ставлення до України та українців погіршилося.
Для 31,9% опитаних це рішення Зеленського не вплинуло на їхнє ставлення до України та українців, тоді як 11,7% респондентів не мають думки з цього приводу.
4,5% респондентів відповіли, що їхнє ставлення до України та українців покращилося.
Рішення Зеленського негативно вплинуло на сприйняття України та українців частіше у чоловіків (59%), ніж у жінок (46%). За віком гірше ставлення до України та її громадян найчастіше заявляють особи до 24 років (56%).
Дослідження було проведено серед користувачів онлайн-панелі SW Panel 9-10 червня. Аналіз охопив групу з 800 інтернет-користувачів віком від 18 років.
Станом на травень 2026 року більшість українців продовжували довіряти президенту Володимиру Зеленському.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з даними соціологів, 61% українців довіряють Володимиру Зеленському, тоді як 34% висловлюють йому недовіру. Баланс довіри-недовіри становить плюс 27%.
Порівняно з квітнем 2026 року ці показники залишилися майже без змін. Серед тих, хто підтримує главу держави, 33% довіряють йому “повністю”, а 28% – “скоріше довіряють”.
Серед інших політичних та громадських діячів найвищі показники довіри мають мер Харкова Ігор Терехов (52% довіри проти 19% недовіри) та міністр оборони Михайло Федоров (50% довіри та 21% недовіри).
Найнижчий рівень довіри суспільства соціологи зафіксували у керівника парламентської групи “Платформа за життя та мир” Юрія Бойка (лише 6%) та очільниці партії “Батьківщина” Юлії Тимошенко (11%).
Представники сфери оборони мають високу підтримку та позитивний баланс довіри-недовіри. Зокрема, ексочільнику ЗСУ, послу в Британії Валерію Залужному довіряють 73% українців (не довіряють – 21%).
Всеукраїнське опитування громадської думки КМІС проводилося з 7 травня по 3 червня 2026 року. Методом телефонних інтерв’ю фахівці опитали 1015 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 4,1%.
