У суботу Пакистан оголосив, що номінує президента США Дональда Трампа на Нобелівську премію миру, адже й сам Дональд Трамп заявив, що дуже прагне її отримати.
За словами Трампа, йдеться про заслугу за його роботу із врегулювання конфлікту між Індією та Пакистаном, а також про укладення мирної угоди між Конго та Руандою. «З великим задоволенням повідомляю, що спільно з міністром закордонних справ Марко Рубіо мені вдалося укласти чудовий договір між Демократичною Республікою Конго та Республікою Руанда щодо їхньої війни, яка була відома насильницьким кровопролиттям і смертями, навіть масштабнішими, ніж під час інших воєн, і тривала десятиліттями», – написав Трамп на своєму порталі Truth Social. Потім він говорив про шанси на отримання Нобелівської премії миру, стверджуючи: я не отримаю її, «що б я не робив».
Уряд Пакистану щойно оголосив, що висуне Трампа на Нобелівську премію миру 2026 року, визнаючи його рішуче дипломатичне втручання та ключову, керівну роль у розв’язанні недавньої індійсько-пакистанської кризи, – повідомив уряд на сторінці X у соцмережі.
На думку деяких пакистанських аналітиків, цей крок може змусити Трампа переглянути своє рішення щодо приєднання до Ізраїлю, коли мова йде про атаки на ядерні об’єкти Ірану. Пакистан засудив дії Ізраїлю, вважаючи, що вони порушують міжнародне право і загрожують регіональній стабільності.
У травні Трамп несподівано оголосив про перемир’я, що раптово поклало край чотириденному конфлікту між Індією та Пакистаном, які володіють ядерною зброєю. З того часу Трамп неодноразово заявляв, що запобіг ядерній війні, врятував мільйони життів, і нарікав, що за це не дочекається визнання.
Пакистан погоджується, що американське дипломатичне втручання поклало край бойовим діям, але Індія стверджує, що це була двостороння угода між двома арміями. «Президент Трамп продемонстрував чудову стратегічну далекоглядність і видатні державницькі здібності завдяки активній дипломатичній співпраці з Ісламабадом і Нью-Делі, яка пом’якшила ситуацію, що швидкими темпами погіршувалася, — заявили в уряді Пакистану. – Це втручання доводить справжню миротворчу роль президента».
На Нобелівську премію миру можуть номінувати осіб і уряди. За інформацією Reuters, Вашингтон не відреагував на цю пропозицію. Речник індійського уряду також не відреагував на запит.
У дописі в соціальних мережах Трамп перерахував конфлікти, які, за його словами, він вирішив, включаючи конфлікт між Індією та Пакистаном, а також Авраамову угоду, укладену під час його першого терміну між Ізраїлем та деякими країнами з мусульманською більшістю. Він додав: «Що б я не робив, я не отримаю Нобелівську премію миру».
🚨🇺🇸 PHOTOGRAPHER WINS PULITZER FOR CAPTURING BULLET MID-FLIGHT DURING TRUMP ASSASSINATION ATTEMPT
History caught in a split second—Doug Mills of The New York Times has won the Pulitzer for his stunning image of a bullet flying past Trump’s head during the July 2024… https://t.co/eILrgUglNrpic.twitter.com/g0QWVm8AW8
Absolutely dying. both that Trump is so clearly bothered by this that he couldn't resist posting about, and at how objectively bad the portrait is pic.twitter.com/SHNwWeBXKy
У суботу, 3 травня, Пакистан провів випробування балістичної ракети Abdali з дальністю дії до 450 км на тлі загострення відносин з Індією після нападу бойовиків на туристів у Кашмірі.
Зазначається, що пакистанські військові заявили про успішний запуск балістичної ракети класу «земля-земля» Abdali, яка може бити по цілях на відстані 450 кілометрів. Запуск був здійснений не в бік кордону з Індією, а в напрямку Аравійського моря або пустель Белуджистану.
Згідно зі словами військових, запуск мав на меті перевірити бойову готовність армії та ключові технічні параметри ракети, зокрема навігаційні системи та маневреність.
Президент Асиф Алі Зардарі та прем’єр Шахбаз Шаріф привітали розробників із успішним тестуванням.
Офіційно Індія ще не реагувала на пакистанські випробування. Водночас у суботу, 3 травня, Індія заборонила суднам під прапором Пакистану заходити в індійські порти, а суднам під індійським прапором – швартуватися у пакистанських портах.
З лютого минулого року мільйони пакистанців можуть отримати доступ до таких заблокованих сайтів, як X, лише через VPN.
У Пакистані вищий орган релігійних учених країни в понеділок визнав використання віртуальних приватних мереж (VPN) таким, що суперечить ісламському праву. Голова вищого релігійного органу Пакистану, Ісламської ідеологічної ради, яка консультує уряд з релігійних питань, заявив, що шаріат дозволяє керівництву держави контролювати діяльність, яка сприяє поширенню зла.
За його словами, інтернет-платформа, яка демонструє суперечливий, богохульний або образливий контент, що порушує національну цілісність, повинна бути негайно закрита. Міністерство внутрішніх справ Пакистану працює над забороною використання VPN, що полегшує людям обхід офіційної цензури в інтернеті.
Відомство аргументує це тим, що озброєні повстанці за допомогою VPN поширюють свої погляди та проводять підготовку насильницьких дій. З лютого минулого року мільйони пакистанців можуть отримати доступ, наприклад, до сайту X, лише через VPN, оскільки напередодні майбутніх парламентських виборів уряд заблокував цю інтернет-платформу.
Прихильники колишнього прем’єр-міністра Імрана Хана масово користуються VPN-сервісами. Коли вони влаштовують демонстрації, влада регулярно призупиняє роботу мобільного зв’язку.
Прем’єр-міністр Пакистану Сехбаз Шаріф заявив, що уряд Пакистану оголосив надзвичайний стан, оскільки 26 мільйонів дітей шкільного віку в країні не мають можливості отримати освіту, що є найвищим показником із кількості неосвічених дітей у світі.
З оголошенням надзвичайного стану вирішення проблеми стає одним із найважливіших завдань влади, і кошти на це теж є.
Уряд планує використати для цього політичні та адміністративні засоби, а також спробувати зацікавити батьків віддавати своїх дітей до школи.
«Цей виклик вимагатиме ресурсів і великої відданості. Це важка, але не неможлива справа», — заявив Шаріф.
Пакистан, ядерна держава із 240-мільйонним населенням, значно відстає в освіті порівняно із середнім світовим рівнем, зокрема, через десятиліття внутрішніх конфліктів, політичну та економічну нестабільність, бідність і, останнім часом, ще й через вплив кліматичних змін.
За даними ООН, близько 26 мільйонів дітей у віці від 5 до 16 років, або майже сорок відсотків дітей шкільного віку, не навчалися в жодному навчальному закладі. Їхня кількість більша, ніж у будь-якій іншій країні світу.
Організація Об’єднаних Націй та Управління у справах співдружності та розвитку МЗС Британії допомагають Пакистану вирішити проблему грошима та технічною підтримкою.
Через загрозу національній безпеці міністерство внутрішніх справ Пакистану тимчасово заборонило на території країни діяльність платформи X (раніше Twitter, – ред.). Згідно з документом міністерства, наданим інформаційному агентству Reuters, «необхідність заборони спричинили недотримання пакистанських законів і зловживання на платформі».
Керівництво Пакистану вказало й на проблеми X, але компанія не виявила бажання їх вирішити, ідеться в документі.
«Рішення про заборону X прийняте для захисту національної безпеки, підтримки громадського порядку та збереження національної єдності», – зазначили у відомстві, додавши, що запровадження цього заходу було схвалене на основі звітів розвідувальних служб та органів безпеки Пакистану.
Згідно з документом, «ворожі елементи», які діють на Х, мали на меті дестабілізувати країну.
У 2012–2016 роках через нібито «блюзнірські» відео влада Пакистану блокувала YouTube, а використання X уже було суттєво обмежене цьогоріч після лютневих парламентських виборів. Крім того, двічі заборонявся TikTok. Він був відновлений лише після видалення понад 18 мільйонів відео, визнаних неприйнятними.
Європейський Союз надасть один мільйон євро гуманітарної допомоги Пакистану для допомоги населенню, щоб відшкодувати втрати внаслідок повеней, викликаних мусонами, заявила Європейська комісія.
Європейський комісар із питань гуманітарної допомоги та управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич у заяві наголосив, що внаслідок повеней в Пакистані безпосередньо чи опосередковано постраждало близько 900 тисяч людей.
За словами єврокомісара, фінансування ЄС допоможе забезпечити найнагальніші потреби у постраждалих від мусонів провінціях Белуджистан, Сінд, Пенджаб і Хайбар-Пахтунхва. Зокрема йдеться про те, щоб надати житло тим, хто був змушений залишити свої домівки, а також відновити надання основних послуг – забезпечення питною водою, медичною допомогою.
Ця допомога доповнить фінансування в розмірі 16,5 мільйона євро, виділене Пакистану на початку року для допомоги населенню, яке постраждало від конфліктів і катастроф, спричинених зміною клімату, йдеться в заяві Європейської комісії.
ЄС підтримує Пакистан із 1990-х років, а з 2016 року виділив понад 136 мільйонів євро на гуманітарну допомогу країні. Пакистан є однією з країн, яка найбільше постраждала від екстремальних погодних умов, спричинених глобальним потеплінням.
Колишній президент Пакистану Первез Мушарраф помер після тривалої хвороби в приватній клініці в Дубаї. Мушаррафу було 79 років. Посаду президента Пакистану він обіймав з 2001 до 2008 року.
Мушарраф народився у Делі в родині дипломата. У 1961 – 1964 роках навчався в Пакистанській військовій академії в Какулі, після 1971 року – в Командно-штабному коледжі у Кветті, Національному коледжі оборони в Равалпінді, а також у Королівському коледжі оборонних наук у Великій Британії.
Мушарраф прийшов до влади в 1999 році в результаті військового перевороту і спочатку обіймав посаду премʼєра. У 2001 році він проголосив себе президентом, зберігши за собою посади голови уряду та начальника штабу сухопутних сил. 2002 року термін президентства Мушаррафа продовжили на пʼять років.
У 2007 році Мушарраф вступив у конфлікт із власним оточенням та з Верховним судом, який був проти його участі у чергових президентських виборах. 6 жовтня 2007 року Мушарраф все ж таки був переобраний на новий термін. Верховний суд затягував затвердження результатів голосування. У результаті в Пакистані почалася політична криза.
Мушарраф запровадив надзвичайний стан, зупинив дію конституції та частини громадянських свобод, а пізніше склав присягу президента.
Парламентські вибори, що відбулися в лютому 2008 року, принесли перемогу опозиції. Щоб уникнути імпічменту, Мушарраф 18 серпня 2008 року пішов у відставку і поїхав до Лондона.
У 2013 році Мушарраф повернувся до Пакистану для участі в парламентських виборах, але через кілька днів проти колишнього президента порушили кілька кримінальних справ, зокрема за звинуваченням у вбивстві експремʼєра Беназір Бхутто та державній зраді.
Мушаррафа заарештували та відправили під домашній арешт.
У березні 2016 року Мушаррафу дозволили виїхати за кордон на лікування, але він пообіцяв повернутися до Пакистану, щоб постати перед судом. 17 грудня 2019 року Спеціальний суд Пакистану оголосив Мушаррафу смертний вирок. Його визнали винним у державній зраді за запровадження в 2007 році надзвичайного стану.
Упродовж останніх років Мушарраф жив у Обʼєднаних Арабських Еміратах.
Уряд Пакистану заблокував жителям країни доступ до Вікіпедії.
Про це пише BBC.
Про цей крок оголосило Управління телекомунікацій Пакистану після того, як онлайн-енциклопедія протягом 48 годин не виконала вимоги видалити «блюзнірські матеріали». «Вони видалили частину матеріалу, але не весь», — заявив речник управління Малахат Обейд.
Через які саме матеріали закрили доступ, не повідомляють. Фонд «Вікімедіа» заявив, що якщо заборона триватиме, це «позбавить усіх доступу до знань, історії та культури Пакистану». Борці за свободу слова занепокоєні таким кроком, називаючи це «узгодженими зусиллями, щоб посилити контроль над інтернетом», а також звертають увагу, що пакистанська влада часто прикривається звинуваченнями у богохульстві заради цензури.
У 2010 році через «зростаюче святотатство» у Пакистані заблокували YouTube та Facebook. З таких же мотивів у країні заблоковані сервіси знайомств.
У суботу Всесвітня організація охорони здоров’я заявила про «катастрофу» після смертоносних повеней у Пакистані через спалахи хвороб, що передаються через воду, та інших захворювань. Про це УНН інформує посилаючись на АР.
Цього тижня паводкові води у найбільш постраждалих провінціях почали відступати, але багато хто з переміщених осіб, які зараз живуть у наметах та тимчасових таборах, все частіше стикаються з загрозою шлунково-кишкових інфекцій, лихоманки Денге та малярії, кількість яких зростає. Брудні та стоячі води стали розсадником комарів. З 300 осіб, які щодня тестуються, майже 70% дають позитивний результат на малярію.
Безпрецедентні мусонні дощі з середини червня і повені, що послідували за ними, забрали життя 1545 людей, затопили мільйони гектарів землі і торкнулися 33 мільйона людей. Внаслідок повені також загинули 552 дитини.
„Я глибоко стурбований можливістю катастрофи в Пакистані: хвиля хвороб і смертей після цієї катастрофи, пов’язана зі зміною клімату, серйозно вплинула на життєво важливі системи охорони здоров’я, залишивши мільйони людей вразливими”, – заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адхан Гебрейєсус.
„Подача води порушена, що змушує людей пити небезпечну воду”, – сказав він.
Прем’єр-міністр Пакистану Шахбаз Шариф у суботу відбув до Нью-Йорка, щоб взяти участь у Генеральній Асамблеї ООН. Шариф звернеться до міжнародної спільноти за додатковою допомогою у боротьбі з лихом.
Перед від’їздом Шариф закликав благодійників та агентства з надання допомоги пожертвувати дитяче харчування для дітей, а також ковдри, одяг та інші продукти харчування для постраждалих від повені, заявивши, що вони відчайдушно чекають на допомогу.
This is not an ordinary cargo, it carries 37 metric tons of life-saving: ◾critical trauma kits ◾medical supplies ◾medicines to be distributed to health facilities in #Türkiye & #Syria.@WHO has released $16+ million from the Contingency Fund for Emergencies for the response. pic.twitter.com/2AjgFPYk67
Повені у Пакистані можуть спричинити масштабну медичну кризу та накрити країну хвилею епідемій, пише УНН із посиланням на матеріали іноземних ЗМІ.
У Пакистані майже 33 мільйонів людей постраждали від повеней. Тепер їм загрожують інфекційні захворювання, які передаються через воду.
Люди, які втратили домівки через повені, живуть у тимчасових таборах з обмеженим доступом або взагалі без доступу до чистої води. За даними благодійної організації Wateraid, вже є повідомлення про тисячі людей, які страждають від дизентерії. Ця кишкова інфекція викликає сильну діарею з кров’ю, лихоманку, спазми в животі та небезпечне для життя зневоднення. Бактерії та паразити, які спричиняють дизентерію, активно розмножуються у брудній воді.
Крім того, ВООЗ та ООН занепокоєні через можливий спалах холери, яка теж поширюється через забруднену воду.
Також внаслідок того, що паводкові води стають застійними, зростають популяції комарів, які можуть переносити малярію та лихоманку денге.
Через постійне проживання людей у вологих умовах почастішали випадки шкірних захворювань, які підвищують ризик розвитку у людей інших інфекцій.
Внаслідок повені у Пакистані загинуло понад 1300 людей, зокрема понад 400 дітей, мільйони людей стали внутрішніми переселенцями. Загалом постраждало 33 мільйони людей. Майже третина країни опинилася під водою.
Повені виникли через сильну спеку, яка викликала інтенсивні мусонні дощі. У липні та серпні цього року у Пакистані випало майже на 190% більше опадів, ніж у середньому за 30 років.
