63-річний чоловік з Риму прокинувся після коми, вважаючи, що йому 24 роки і зараз 1980-ті. Він не впізнав дружину і сина, втративши пам’ять про 39 років свого життя через травму голови в ДТП 2019 року.
63-річний чоловік знепритомнів у дорожньо-транспортній пригоді 2019 року. Коли він прийшов до тями, то подумав, що йому 24 роки, і він у 80-их.
Про це пише RAI та Il Messaggero.
Лучано д’Адамо у 2019 році збила машина в Римі, і він знепритомнів. Через деякий час після нещасного випадку він прийшов до тями, переконаний, що йому 24 роки, і він у 1980 році. Він не впізнав ні дружини, ні сина. У нього виявилася втрата спогадів щодо 39 попередніх років життя.
Прийшовши до тями в лікарні, він продиктував медсестрі домашній номер своєї матері
– ідеться у матеріалі.
Коли оголосили про прихід жінки, він подумав, що це його мати, а натомість до палати увійшла незнайомка:
“Вона назвала мене “Лучано”. І я здивувався, звідки вона знає моє ім’я”.
Пізніше йому представився 35-річний чоловік – його син.
Д’Адамо згадує свої тодішні думки: “Як може людина, яка народилася набагато пізніше за мене, бути моїм сином?”.
Коли Лучано встав із ліжка і подивився на себе в дзеркало, він почав кричати, побачивши чоловіка із сивим волоссям:
“24-річний хлопчик перетворився на 63-річного чоловіка”.
Йому пояснили, що аварія сталася не в Монте-Маріо, а на вулиці Віа делле Форначі, і не 1980 року, а 2019 року. Однак через травму голови він втратив пам’ять попередніх 39 років свого життя.
Нині 68-річний чоловік намагається відновити своє колишнє життя, зокрема за допомогою сім’ї та друзів, що, однак, викликає в нього великі труднощі.
“Час від часу я зустрічаю кого-небудь, хто вітає мене… Мабуть, це старий друг, але я не знаю хто”, – розповів він газеті Il Messaggero.
За допомогою психологів вони з дружиною відновлюють стосунки, які довелося починати з нуля. Лучано так і не отримав жодної компенсації, оскільки водія, який його збив, так і не знайшли.
[type] => post
[excerpt] => 63-річний чоловік з Риму прокинувся після коми, вважаючи, що йому 24 роки і зараз 1980-ті. Він не впізнав дружину і сина, втративши пам'ять про 39 років свого життя через травму голови в ДТП 2019 року.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1729677960
[modified] => 1729633613
)
[title] => Мешканець Рима, прокинувшись від тривалої коми, забув 39 років свого життя
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=219386&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 219645
[uk] => 219386
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 219387
[image] => Array
(
[id] => 219387
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large.webp
[original_lng] => 36302
[original_w] => 1200
[original_h] => 637
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large-300x159.webp
[width] => 300
[height] => 159
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large-768x408.webp
[width] => 768
[height] => 408
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large-1024x544.webp
[width] => 1024
[height] => 544
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large.webp
[width] => 1200
[height] => 637
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large.webp
[width] => 1200
[height] => 637
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/10/1729605958-3973-large.webp
[width] => 1200
[height] => 637
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1729622813:2
[_thumbnail_id] => 219387
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 459
[_oembed_a55ca4662d7e6d700f1c30c43dc90aff] =>
ROMA ARCHEOLOGICA & RESTAURO ARCHITETTURA 2024. ROMA - Colpito da un fulmine l'Arco di Costantino - Il monumento a pochi passi dal Colosseo era in restauro. Staccati alcuni frammenti. Oggi la valutazione dei danni. TGR / LAZIO; Reuters, USA (03/09/2024) [ITALIANO & ENGLISH].… pic.twitter.com/BR1TkdGWk4
— RomArcheo / RestArchit (2006-24). (@MartinGConde) September 4, 2024
Ужгород долучився до міжнародної ініціативи з ушанування памʼяті депортованих євреїв та ромів під час Другої світової війни. Захід зібрав у колишній синагозі представників різних структур, зокрема церков, аби зробити жест віддачі сентиментів, пережиттів, історичного минулого…
24 листопада 2023 року на 66-му році життя з трагічною раптовістю відійшов у вічність педагог, представник інтересів закарпатської угорської громади, політик Йосип Борто. Куди б не призначало його життя, Йосип Борто завжди виконував свою роботу точно, акуратно, з великою самовідданістю й відповідальністю, чим здобув неабиякий авторитет серед колег, депутатів, закарпатських угорців та всіх, хто його знав.
Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) 6 жовтня у Виноградові вшанувало пам’ять мучеників Угорської революції та визвольної боротьби 1848-49 років. У меморіальному заході взяв участь зокрема і держсекретар з питань стратегій Угорщини Міклош Пані, котрий під час виступу наголосив, що всі угорці у ці важкі часи стоять поруч із закарпатськими угорцями, всебічно підтримуючи їх.
«Угорська громада Закарпаття перебуває у найважчій ситуації з-поміж інших закордонних угорських громад через війну, яка триває півтора року. Ці події – сполучна ланка для всіх угорців Карпатського басейну. Мета мого візиту – засвідчити, що закарпатська угорська громада важлива для нас, і ми будемо допомагати, чим зможемо. […] Можемо пишатися не тільки своїм минулим, важливими є також наші політичні, історичні та наукові досягнення і після 19 століття. Як, наприклад, маємо двох науковців, які цього тижня стали лауреатами Нобелівської премії. Усе це – меседж, який має надавати сил і закарпатським угорцям», – наголосив держсекретар.
На заході, який відбувся у дворі Виноградівської середньої школи №3 ім. Жиґмонда Перені, очільник місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон, вітаючи присутніх, зазначив: «Наприкінці дванадцяти пунктів – вимог війни за незалежність, що почалася в 1848 році, – тогочасна влада поставила крапку кров’ю тринадцятьох мучеників Арада. Жертвою кривавої відплати тоді став і Жиґмонд Перені, який до кінця боровся за волю з високо піднятою головою, заклавши тим самим основу для нашого сьогодення. Ми пишаємось ним і бережемо пам’ять про нього!»
«6 жовтня – день жалоби для угорського народу. Страта арадських мучеників – це рана, заподіяна духовності та свідомості нації, і вона ще й досі повністю не загоїлася. Тільки плин часу, віра в Бога та збереження нації можуть залікувати цю рану, – повідомив кореспонденту нашого видання заступник голови ТУКЗ-КМКС Йосип Борто. – Нічого не стається випадково. Чи трапилася страта арадських мучеників із волі Бога чи ні, ми не знаємо, але можна з упевненістю сказати, що Всевишній прагне для нас найкращого в кожній ситуації, і ми повинні чинити так само». За словами політика, однією з головних чеснот арадських мучеників була вірність. Вірність присязі, своїй нації. Вони ризикували і жертвували життям за ідею свободи, за незалежність нації. Вони мужньо сприйняли події, не брехали, не відрікалися, хоча на кону опинилося їхнє життя. Мужність — друга головна чеснота арадських мучеників. Чим живилися їхня відданість і мужність? З віри в Бога. За словами Йосипа Борто, пам’ять про мучеників Арада житиме вічно, адже вони символізують віру, надію, волелюбність, вірність, героїзм, прагнення до справедливості та мужність угорського народу. Сьогодні угорський народ потребує сміливих і вірних патріотів. Тих, які не бояться говорити правду, захищати її та боротися за неї, котрі вірні справі нації та громади.
На заході також виступили учні Виноградівської середньої школи №3 ім. Жиґмонда Перені та Закарпатського угорського ліцею. Урочистість атмосфери підкреслив і виступ струнного квінтету викладачів Виноградівської музичної школи ім. Бейли Бартока.
На завершення присутні поклали вінки пам’яті до погруддя Жиґмонда Перені.
Завдяки підтримці Товариства ім. Ракоці до урочистих заходів у Будапешті мали пожливість долучитися бизько 50 молодих людей з України, чиї батьки і зараз боронять Україну у війні з російськими окупантами на сході та півдні країни.