6 грудня в Закарпатському угорському університеті ім. Ференца Ракоці ІІ відбулися ХХХІV річні звітні збори Закарпатської угорської асоціації вчителів (KMPSZ). Захід розпочався виконанням Державного Гімну України та національної молитви. Після затвердження порядку денного учасники перейшли до обговорення ключових питань діяльності організації.
Президентка Асоціації та Університету Ракоці Ільдіко Орос представила детальний звіт про роботу KMPSZ у 2025 році. Окрему увагу приділила змінам до Закону України «Про національні меншини», докладно охарактеризувавши правові аспекти, що стосуються угорської громади, а також пропозиції, які угорські організації внесли до проєкту законодавчих змін.
«Від моменту заснування Закарпатська угорська педагогічна асоціація підтримує та захищає інтереси угорських освітніх закладів краю. Наш методичний центр завжди прагнув організовувати програми, конференції та підвищення кваліфікації», – наголосила вона.
У звіті були представлені напрями діяльності Асоціації: програма «Без кордонів», педагогічна академія імені Кольчея, конференція «У слідах Терези Брунсвік», конкурси декламації, народного співу та красномовства, а також організація таборів «Ержебет» і навчальних змагань. Президентка висловила подяку Державному секретаріату національної політики Угорщини та іншим угорським державним і громадським інституціям за підтримку педагогів та учнів угорськомовних шкіл Закарпаття.
Ільдіко Орос також повідомила, що університет провів оперативний аналіз кількості учасників національного мультипредметного тесту та їхніх результатів. За її словами, з деяких предметів кількість охочих складати тест є тривожно низькою. Вона застерегла, що за умов нестачі вступників на природничі спеціальності невдовзі може забракнути фахівців, здатних викладати фізику чи хімію. Водночас із таких дисциплін, як англійська мова, учні продемонстрували результати, близькі до середньообласних, а подекуди навіть вищі.
Окремо президентка представила заяву загальних зборів. Вона наголосила, що закарпатська угорська громада з 2017 року послідовно відстоює скасування обмежень, які негативно впливають на освіту та використання рідної мови. Попри часткові результати, досягнуті під впливом міжнародних інституцій, зміни до Закону про національні меншини, ухвалені у 2023 році, досі не забезпечують повного відновлення прав угорської громади.
У заяві сформульовано детальні вимоги щодо забезпечення освіти рідною мовою, дотримання прав національних меншин, застосування мови в органах влади, парламентського представництва, двомовності медичної й освітньої документації, топонімічної двомовності та гарантій захисту прав національних меншин. Організація наполягає на відновленні всіх прав, якими угорська громада володіла до 2017 року.
На завершення свого виступу очільниця KMPSZ звернулася до присутніх зі словами: «Тепер, у час Адвенту, молімося, щоб Бог приніс мир у нашу країну та зберіг Закарпаття як острівець спокою, давши нам сили й мудрості діяти на благо дітей, довірених нам».
Заступниця державного секретаря з громадської освіти Міністерства внутрішніх справ Угорщини Каталін Балатоні подякувала педагогам за незламність і самовідданість: «Ви – основа збереження угорського суспільства на Закарпатті. Попри труднощі, ви продовжуєте свою натхненну працю». Вона також підкреслила, що зусилля вчителів забезпечують єдність і життєздатність громади.
Євродепутатка Вікторія Ференц відзначила важливість діяльності KMPSZ та роль учителя як гаранта стабільності: «Урочисте відкриття навчального року показало, що спільнота жива та сильна. Ми пишаємося тим, що закарпатська угорська громада має власний університет – Закарпатський угорський університет імені Ф. Ракоці ІІ».
Із вітальним словом також виступила директорка Департаменту освіти і науки, молоді та спорту Закарпатської ОДА Мар’яна Марусинець.
Після урочистої частини членкиня ревізійної комісії Корнелія Мітру представила її звіт. Учасники зборів оцінили роботу Асоціації за минулий рік і ухвалили постанову KMPSZ до загальних зборів.
Захід завершився молитвою та проханням представників історичних церков про Боже благословення для всіх присутніх.
В Ужгороді провели навчання для керівників освітніх закладів та педагогів навчального предмета «Захист України» за оновленою програмою. З 1 вересня цього року в 41 громаді Закарпаття планують запустити освітні осередки для викладання навчального предмета «Захист України» за оновленою програмою. Для їх облаштування наш регіон отримав понад 72,6 млн грн цільової субвенції з держбюджету.
Організації угорських педагогів Карпатського басейну опублікували заяву, де йдеться, що з 2014 року в Україні приймаються закони, які поступово позбавляють угорську національну меншину прав на використання рідної мови в освіті.
Підписанти заяви наголосили, що засуджують очевидний намір зруйнувати в країні угорськомовну шкільну систему.
«Як корінна нацменшина ми, угорці, хочемо створити дім і майбутнє для наступних поколінь, активно сприяючи усуненню недовіри між громадами національних меншин і більшості. А для цього в Україні та всьому Карпатському басейні потрібна система навчання рідною мовою на міцних засадах», – зазначається в заяві.
Педагогічні організації нагадують, що новий закон України про освіту дозволяє повноцінне навчання рідною мовою лише в початкових класах і з середніх класів передбачає поступове скорочення кількості уроків рідної мови та збільшення української.
Організації угорських педагогів Карпатського басейну рішуче засуджують таке позбавлення прав і одностайно підтримують заяву Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства, прийняту на церемонії відкриття 2023–2024 навчального року.
У ній компетентні державні органи закликають зробити все можливе для рівного доступу до освіти, згідно з євроінтеграційними зусиллями України. А також забезпечити можливість навчання представників нацменшин рідною мовою на всіх рівнях, відповідне фінансування та незалежну інституційну систему, право брати участь у прийнятті рішень, пов’язаних з освітою.
Заяву підписали організації угорських педагогів Австрії, Північно-Бацького округу Сербії, сербського Воєводина, Хорватії, Румунії, словенського Прекмур’я, Словаччини, а також Освітня рада Карпатського басейну.
