У Польщі вперше за весь час соціологічних спостережень кількість громадян, які виступають проти прийому біженців з України, перевищила кількість прихильників такого рішення.
Про це йдеться у даних опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS), повідомляє RMF24.
Згідно з результатами дослідження, наразі 52% респондентів вважають, що Польща не повинна більше приймати українських біженців. Натомість протилежної думки дотримуються 42% опитаних.
Соціологи наголошують, що це перший подібний результат із 2014 року, коли CBOS розпочав регулярні опитування на цю тему після окупації Росією Криму. Для порівняння: одразу після початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 року рівень підтримки прийому українців серед поляків досягав рекордних 94%.
Динаміка ставлення за останній час виглядає так:
порівняно з груднем минулого року частка противників прийому біженців зросла на 6 процентних пунктів;
частка прихильників зменшилася на аналогічні 6 процентних пунктів.
Думки щодо обсягів допомоги та нових правил
Дослідження також показало, що більшість громадян вважають чинну підтримку українців надмірною. Зокрема, 54% респондентів переконані, що допомога є занадто великою. Ще 40% назвали її адекватною, і лише 3% вважають її недостатньою.
Автори звіту підкреслюють, що кількість незадоволених масштабами підтримки стабільно зростає з вересня минулого року.
Водночас поляки продемонстрували неоднозначну реакцію на нещодавні зміни у законодавстві щодо допомоги українцям. Зокрема, 87% опитаних підтримали обмеження доступу до повного пакета безкоштовних медичних послуг для тих українців, які не сплачують внески на медстрахування у Польщі (проти виступили лише 8%).
Крім того, 58% респондентів виступили проти скасування права на безкоштовне проживання у колективних центрах для матерів із дітьми віком понад один рік (підтримали це обмеження тільки 29%).
Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.
Нове формування, яке отримало назву Компонент оборони прикордоння, має посилити захист східного флангу країни. Це є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми «Східний щит».
«Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння», — зазначив глава оборонного відомства.
Створення нового підрозділу є частиною зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми «Східний щит», на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки.
Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону.
Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом.
[type] => post [excerpt] => Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1784135460 [modified] => 1784123929 ) [title] => Польща створює новий підрозділ для захисту кордону [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=290983&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 291147 [uk] => 290983 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 290984 [image] => Array ( [id] => 290984 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [original_lng] => 89413 [original_w] => 610 [original_h] => 385 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/4494018.jpg [width] => 610 [height] => 385 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1784113129:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:95:"https://ua.korrespondent.net/world/4894410-polscha-formuie-novyi-pidrozdil-dlia-oborony-kordonu";s:12:"source_plain";s:14616:"* [РУС](https://korrespondent.net/) * [УКР](https://ua.korrespondent.net/) * [ВІДЕО](https://ua.korrespondent.net/video/) * [ФОТО](https://ua.korrespondent.net/photo/) * [НАЙПОПУЛЯРНІШІ](https://ua.korrespondent.net/popular/most_viewed/) * [СПЕЦПРОЕКТИ](https://uasp.korrespondent.net/ua.html) [Київ](javascript:void(0)) * * [Вінниця**+14**](javascript:void(0)) * [Дніпро**+13**](javascript:void(0)) * [Донецьк**+14**](javascript:void(0)) * [Житомир**+13**](javascript:void(0)) * [Запоріжжя**+14**](javascript:void(0)) * [Івано - Франківськ**+15**](javascript:void(0)) * [Київ**+15**](javascript:void(0)) * [Кропивницкий**+13**](javascript:void(0)) * [Луганськ**+15**](javascript:void(0)) * [Луцьк**+16**](javascript:void(0)) * [Львів**+15**](javascript:void(0)) * [Миколаїв**+16**](javascript:void(0)) * [Одеса**+18**](javascript:void(0)) * [Полтава**+11**](javascript:void(0)) * [Рівне**+15**](javascript:void(0)) * [Севастополь**+20**](javascript:void(0)) * [Сімферополь**+17**](javascript:void(0)) * [Суми**+11**](javascript:void(0)) * [Тернопіль**+14**](javascript:void(0)) * [Ужгород**+18**](javascript:void(0)) * [Харків**+12**](javascript:void(0)) * [Херсон**+16**](javascript:void(0)) * [Хмельницький**+14**](javascript:void(0)) * [Черкаси**+13**](javascript:void(0)) * [Чернігів**+12**](javascript:void(0)) * [Чернівці**+15**](javascript:void(0))  +15° [USD](javascript:void(0)) * * [USD**44.5420**](javascript:void(0)) * [EUR**50.9340**](javascript:void(0)) * [Всі курси валют](https://ua.korrespondent.net/business/indexes/course_valjut/) 44.5420 [**Авторизація**](javascript:void(0)) [**Пошук**](javascript:void(0)) [RU](https://korrespondent.net/) [](https://ua.korrespondent.net/) * [**ВСІ РОЗДІЛИ**](https://ua.korrespondent.net/) * [Головна](https://ua.korrespondent.net/) * [Україна](https://ua.korrespondent.net/ukraine/) * [Місто](https://ua.korrespondent.net/city/) * [Світ](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Всі новини розділу](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Росія](https://ua.korrespondent.net/world/russia/) * [Бізнес](https://ua.korrespondent.net/business/) * [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/) * [Шоу-бізнес](https://ua.korrespondent.net/showbiz/) * [Спорт](https://ua.korrespondent.net/sport/) * [Lifestyle](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/) * [БЛОГИ ЧИТАЧІВ](https://blogs.korrespondent.net/Default.aspx?page_id=118&lang=ua) [](javascript:void(0)) ПОШУК ПО САЙТУ [](javascript:void(0)) * ###### [Бізнес](https://ua.korrespondent.net/business/) * [Економіка](https://ua.korrespondent.net/business/economics/) * [Новини компаній](https://ua.korrespondent.net/business/companies/) * [Фінанси](https://ua.korrespondent.net/business/financial/) * [Інтернет та IT](https://ua.korrespondent.net/business/web/) * [Авто](https://ua.korrespondent.net/business/auto/) * [Нерухомість](https://ua.korrespondent.net/business/realestate/) * [ЗМІ та реклама](https://ua.korrespondent.net/business/mmedia_and_adv/) * [Кар'єра](https://ua.korrespondent.net/business/career/) * [Податки](https://ua.korrespondent.net/business/taxes/) * [Прес-релізи](https://ua.korrespondent.net/business/press_release/) * [Грошові перекази](http://pay.korrespondent.net/?lang=ua) * ###### [Світ](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Росія](https://ua.korrespondent.net/world/russia/) * ###### [Шоу-бізнес](https://ua.korrespondent.net/showbiz/) * [Культура](https://ua.korrespondent.net/showbiz/culture/) * [Кіно](https://ua.korrespondent.net/showbiz/cinema/) * [Музика](https://ua.korrespondent.net/showbiz/music/) * [Оскар](https://ua.korrespondent.net/showbiz/oscar/) * ###### [Київ](https://ua.korrespondent.net/city/kiev/) * ###### [Огляд преси](https://ua.korrespondent.net/world/worldabus/) * ###### [Спорт](https://ua.korrespondent.net/sport/) * [Футбол](https://ua.korrespondent.net/sport/football/) * [Бокс](https://ua.korrespondent.net/sport/boks/) * [Баскетбол](https://ua.korrespondent.net/sport/basketball/) * [Теніс](https://ua.korrespondent.net/sport/tenis/) * [Формула-1](https://ua.korrespondent.net/sport/formula/) * [Хокей](https://ua.korrespondent.net/sport/hokey/) * [Шахи](https://ua.korrespondent.net/sport/chess/) * ###### [Чудасії](https://ua.korrespondent.net/strange/) * ###### [Хороші новини](https://ua.korrespondent.net/good_news/) * ###### [Україна](https://ua.korrespondent.net/ukraine/) * [Політика](https://ua.korrespondent.net/ukraine/politics/) * ###### [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/) * [Наука](https://ua.korrespondent.net/tech/science/) * [Медицина](https://ua.korrespondent.net/tech/medicine/) * [Космос](https://ua.korrespondent.net/tech/space/) * ###### [Lifestyle&Fashion](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/) * [Fashion](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/fashion/) * [Food&Drinks](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/fooddrinks/) * [Мотори](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/motors/) * [Гаджети](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/gadgets/) * [Подорожі](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/travel/) * [Інтер'єри](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/interiors/) * [Тест-драйв](https://ua.korrespondent.net/tag/24778/) * [Афіша](https://ua.korrespondent.net/lifestyle/afisha/) * [ДОСЬЄ](http://files.korrespondent.net/) * [ФОТО](https://ua.korrespondent.net/photo/) * [ВІДЕО](https://ua.korrespondent.net/video/) * [ОПИТУВАННЯ](https://ua.korrespondent.net/votes/) * [ЦИТАТА ДНЯ](https://ua.korrespondent.net/all_quotations/) * [ПОПУЛЯРНІ](https://ua.korrespondent.net/popular/most_viewed/) * [Вибори 2014](https://ua.korrespondent.net/vibory2014/) * [СПЕЦПРОЕКТИ](https://uasp.korrespondent.net/ua.html) СПЕЦТЕМА: [Війна в Ірані[Новини Києва](https://ua.korrespondent.net/tag/60/)[Війна в Україні](https://korrespondent.net/ukraine/politics/4449636-vtorzhenye-rossyy-v-ukraynu-onlain)](https://ua.korrespondent.net/special/2120-viina-v-irani) [ВСІ ТЕМИ](javascript:void(0)) * [Вступ України в ЄС](https://ua.korrespondent.net/special/2113-vstup-ukrainy-v-yes) * [Теракт в Барселоні](https://ua.korrespondent.net/special/1959-terakt-v-barseloni) Польща формує новий підрозділ для оборони кордону Текст:[Лиса Анна](https://ua.korrespondent.net/Default.aspx?page_id=800&lang=ua&id=66579898), 15 липня 2026, 12:37 [0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410)[0](https://ua.korrespondent.net/social.hnd?lotid=10&id=4894410) [Читати новину російською](https://korrespondent.net/world/4894410-polsha-formyruet-podrazdelenye-dlia-oborony-hranytsy) 0 276  Фото: Getty Images Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону Нове формування є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми Східний щит. Польща створює нове військове формування - Компонент оборони прикордоння, який має посилити захист східного флангу країни. Про це [повідомив](https://x.com/KosiniakKamysz/status/2077111267266052601)міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш напередодні, 14 липня. Відео дня [Video 5](https://membrana-cdn.media/video/ksp/custom-2264760-20260713-desktop.mp4?r=91803) Video Player is loading. Play Video Play Unmute Current Time 0:00 / Duration-:- Loaded: 0% Stream Type LIVE Seek to live, currently behind live LIVE Remaining Time-0:00 1x Playback Rate Chapters * Chapters Descriptions * descriptions off, selected Subtitles * subtitles settings, opens subtitles settings dialog * subtitles off, selected Audio Track Picture-in-Picture This is a modal window. Beginning of dialog window. Escape will cancel and close the window. Text Color Transparency Background Color Transparency Window Color Transparency Font Size Text Edge Style Font Family Reset restore all settings to the default values Done Close Modal Dialog End of dialog window. [Video 6](https://ua.korrespondent.net/) [Video 7](https://ua.korrespondent.net/) Advertisement След. видео Досмотреть Close ✕ Ad loading "Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння", - зазначив глава оборонного відомства. Створення нового підрозділу є черговим етапом зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми _Східний щит,_ на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки. Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону. Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом. Нагадаємо, польська програма _Східний щит_[охопила 61 км кордону з Росією та Білоруссю. Проте швидкість виконання програми є вкрай низькою.](https://ua.korrespondent.net/world/4893999-polscha-za-pivroku-zbuduvala-lysh-odyn-kilometr-ukriplen-skhidnyi-schyt-zmi)Водночас Польща оголосила, що почала масштабний оборонний проєкт _Щит Схід_[ще в 2024 році](https://ua.korrespondent.net/world/4723461-polscha-oholosyla-pro-pochatok-realizatsii-proiektu-schyt-skhid). [Польща збудує Східний щит на кордоні з Україною - Туск](https://ua.korrespondent.net/world/4736450-polscha-zbuduie-skhidnyi-schyt-na-kordoni-z-ukrainoui-tusk) _Новини від**Корреспондент.net**в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали [https://t.me/korrespondentnet](https://t.me/korrespondentnet) та [WhatsApp](https://whatsapp.com/channel/0029Va8w6ki4dTnLYdcYww13)_ [Читайте Korrespondent.net в Google News](https://news.google.com/publications/CAAqLQgKIidDQklTRndnTWFoTUtFV3R2Y25KbGMzQnZibVJsYm5RdWJtVjBLQUFQAQ?hl=ru&gl=UA&ceid=UA%3Aru) ТЕГИ: [Польша](https://ua.korrespondent.net/tag/153/),[Беларусь](https://ua.korrespondent.net/tag/276/),[граница](https://ua.korrespondent.net/tag/915/),[военные](https://ua.korrespondent.net/tag/6331/),[защита](https://ua.korrespondent.net/tag/34324/) Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ [Росія відправила до Ірану "літак Судного дня" - ЗМІ 20827](https://ua.korrespondent.net/world/4894215-rosiia-vidpravyla-do-iranu-litak-sudnoho-dnia-zmi) [ГУР заявило про нову схему експорту російського пального 11835](https://ua.korrespondent.net/world/4894211-hur-zaiavylo-pro-novu-skhemu-eksportu-rosiiskoho-palnoho) [Названа причина смерті Ліндсі Грема 11364](https://ua.korrespondent.net/world/4893685-nazvana-prychyna-smerti-lindsi-hrema) [Провал сезону: Москва виплачуватиме допомогу працівникам турсектору Криму 10689](https://ua.korrespondent.net/world/russia/4893695-proval-sezonu-moskva-vyplachuvatyme-dopomohu-pratsivnykam-tursektoru-krymu) [ЗМІ розкрили деталі смерті Ліндсі Грема 10514](https://ua.korrespondent.net/world/4893585-zmi-rozkryly-detali-smerti-lindsi-hrema) [Путін пригрозив Україні новими ударами 10244](https://ua.korrespondent.net/world/russia/4893921-putin-pryhrozyv-ukraini-novymy-udaramy) [Читати коментарі](https://ua.korrespondent.net/)  [Новини світу](https://ua.korrespondent.net/world/) * [Останні](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=342&tsel=0&roi=93&IsAjax=true')) * [Популярні](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=342&tsel=1&roi=93&IsAjax=true')) * [Коментовані](javascript:ajaxNews342('/ajax/module.aspx?spm_id=34…";s:8:"ai_title";s:94:"Польща створює новий підрозділ для захисту кордону";s:10:"ai_excerpt";s:276:"Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш.";s:16:"ai_content_plain";s:2283:"Польща створює нове військове формування для захисту східного кордону. Про це повідомив міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Нове формування, яке отримало назву Компонент оборони прикордоння, має посилити захист східного флангу країни. Це є черговим етапом посилення східного кордону Польщі поряд із реалізацією програми «Східний щит». «Так само, як багато років тому Польща створила Корпус охорони прикордоння, сьогодні ми формуємо Компонент оборони прикордоння», — зазначив глава оборонного відомства. Створення нового підрозділу є частиною зміцнення східного кордону країни, що відбувається паралельно з реалізацією програми «Східний щит», на яку Польща виділила 10 млрд злотих, а також іншими заходами для посилення безпеки. Косіняк-Камиш зауважив, що вжиті заходи вже суттєво зменшили кількість спроб нелегального перетину польського кордону. Деталі щодо структури нового формування, його завдань і командування польське Міноборони планує представити найближчим часом. Нагадаємо, польська програма «Східний щит« охопила 61 км кордону з росією та білоруссю. Проте швидкість виконання програми є вкрай низькою. Водночас Польща оголосила, що почала масштабний оборонний проєкт »Щит Схід» ще в 2024 році.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-15T10:58:20+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-15T10:58:49+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T10:59:14+00:00";} [_thumbnail_id] => 290984 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 403 [_karpat_ai_import_feedback] => a:9:{s:7:"summary";s:321:"ШІ здебільшого зберіг основу матеріалу, але перепарафразував ключову зв’язку в одному реченні та не прибрав/не нормалізував зайві довідкові фрагменти і лапки в кінці тексту.";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:149:"Назва в ШІ збігається з підсумковою версією; суттєвих втрат або спотворень немає.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:106:"Врізка збігається з підсумковою версією; без змін по суті.";}s:7:"content";a:4:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:1:{i:0;s:268:"Прибрано два довідкові речення про програму «Східний щит»: що вона охопила 61 км кордону з Росією та Білоруссю і що її запуск оголосили ще у 2024 році.";}s:11:"style_fixes";a:2:{i:0;s:171:"У фінальній версії прибрано зайві/поламані лапки в назвах програм («Східний щит», «Щит Схід»).";i:1;s:161:"Замість перефразування збережено нейтральні формулювання без зайвого зміщення смислу.";}s:5:"notes";s:334:"У ШІ тексті речення «є черговим етапом…» було перефразоване як «є частиною…», що послаблює точність джерела. Також у кінці лишився зайвий історичний блок, який у підсумку скоротили.";}s:11:"ai_mistakes";a:3:{i:0;s:162:"Перефразував фактологічну зв’язку без потреби: «черговим етапом» змінив на «частиною».";i:1;s:174:"Не прибрав зайвий довідковий хвіст про «Східний щит», який не був потрібен для короткої новини.";i:2;s:151:"Не нормалізував лапки в назвах програм і залишив у кінці помітні стилістичні збої.";}s:14:"prompt_lessons";a:4:{i:0;s:141:"Не перефразовуй фактологічні зв’язки, якщо джерело вже сформульоване точно.";i:1;s:119:"Скорочуй довідкові хвости, які не додають нових фактів до новини.";i:2;s:131:"Вирівнюй лапки, тире й назви програм до єдиного українського стандарту.";i:3;s:129:"Не додавай і не змінюй історичний контекст без прямої потреби джерела.";}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-15T10:59:14+00:00";s:7:"post_id";i:290983;s:10:"source_url";s:95:"https://ua.korrespondent.net/world/4894410-polscha-formuie-novyi-pidrozdil-dlia-oborony-kordonu";} [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 194657080000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 4192672 [1] => 63 [2] => 265493 [3] => 281 [4] => 4192674 ) [tags_name] => Array ( [0] => Владислав Косіняк-Камиш [1] => Кордон [2] => оборона [3] => Польща [4] => Східний щит ) ) [2] => Array ( [id] => 290866 [content] =>
Польський прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск оголосив, що Польща восени прийматиме спільні навчання французьких та британських військ, які мають на меті підготувати їх до надання гарантій безпеки Україні після війни.
Як пише “Європейська правда”, про це Туск сказав на пресконференції після зустрічі “коаліції рішучих” в Парижі, цитує Onet.
“Коаліція рішучих” на засіданні у Парижі 13 липня ухвалила рішення про те, що Польща у вересні прийматиме спільні військові навчання за участю французьких та британських військ
“З нашої точки зору, вирішальним є наше спільне рішення про те, що перші навчання за участю французьких та британських військ відбудуться в Польщі цієї осені, і це будуть навчання, які підготують усю коаліцію, зібрану в Парижі, до забезпечення реальних гарантій безпеки для України, а також для регіону, – сказав польський прем’єр-міністр.
Туск уточнив, що навчання матимуть міжнародний характер, а Польща зі свого боку підготує логістичну підтримку для військ союзників.
Він також заявив, що країна фінансово та логістично готується до можливої постійної присутності європейських союзних військ на польській території.
“Останні, сповнені погроз виступи президента Путіна та нещодавній напад на Київ чітко показують, що ескалація з боку Росії все ще можлива. Тому ми з великим задоволенням вітали це остаточне рішення про те, що Польща прийматиме британські та французькі війська”, – підкреслив прем’єр-міністр.
У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.
Про це пише Rzeczpospolita.
Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом.
Ще однією новацією стане обов’язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу.
Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави.
Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі.
Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності.
Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці.
[type] => post [excerpt] => У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1783962180 [modified] => 1783955460 ) [title] => Польща планує ускладнити отримання громадянства [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=290770&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 290876 [uk] => 290770 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 290771 [image] => Array ( [id] => 290771 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg [original_lng] => 110401 [original_w] => 1140 [original_h] => 761 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 761 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 761 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 761 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1783944661:8 [_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:100:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/13/novyna/svit/polshha-planuye-uskladnyty-otrymannya-hromadyanstva";s:12:"source_plain";s:5383:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців. Найбільше нововведення торкнуться українців, які нині становлять найчисельнішу групу претендентів на отримання польського паспорта. Про це пише Rzeczpospolita. Лише кожен десятий українець вважає Польщу близьким другом – дослідженняНайбільший кластер українців вважає Польщу непередбачуваним та складним сусідом. І лише кожен десятий мешканець нашої країни зазначає, що Варшава – близький друг Києва. 10 липня 2026, 14:07 Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом. Ще однією новацією стане обов'язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу. Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави. Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі. Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності. Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці. Нагадаємо, з 1 липня у Польщі набули чинності нові правила підтримки українських біженців. Держава припинила фінансувати проживання більшості громадян України в центрах колективного розміщення. Нововведення торкнулися близько 11 тисяч людей, майже половина з яких – діти. Зауважимо, що Варшава активно переглядає правила перебування для громадян України. Зокрема, польська влада підтримує ініціативу щодо позбавлення українських чоловіків призовного віку статусу тимчасового захисту на території всього Євросоюзу. Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло». Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps. ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM найважливіше від «Слово і діло» Підписатися";s:8:"ai_title";s:90:"Польща планує ускладнити отримання громадянства";s:10:"ai_excerpt";s:254:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.";s:16:"ai_content_plain";s:4205:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців. Про це пише Rzeczpospolita. Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом. Ще однією новацією стане обов'язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу. Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави. Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі. Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності. Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці. Нагадаємо, з 1 липня у Польщі набули чинності нові правила підтримки українських біженців. Держава припинила фінансувати проживання більшості громадян України в центрах колективного розміщення. Нововведення торкнулися близько 11 тисяч людей, майже половина з яких – діти. Зауважимо, що Варшава активно переглядає правила перебування для громадян України. Зокрема, польська влада підтримує ініціативу щодо позбавлення українських чоловіків призовного віку статусу тимчасового захисту на території всього Євросоюзу.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-13T12:10:07+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-13T12:11:00+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T12:12:13+00:00";} [_thumbnail_id] => 290771 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 300 [_karpat_ai_import_feedback] => a:9:{s:7:"summary";s:169:"AI-вихід збігається з фінальною редакторською версією; суттєвих розбіжностей між ними немає.";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:96:"Назва збігається з редакторською фінальною версією.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:69:"Врізка повністю збігається з фіналом.";}s:7:"content";a:4:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:0:{}s:11:"style_fixes";a:2:{i:0;s:132:"Прибрано зайві пробіли на початку абзаців і зайве форматування джерела.";i:1;s:107:"Збережено нейтральний новинний тон без додаткових оцінок.";}s:5:"notes";s:305:"Текст AI і фінальний текст редактора ідентичні за змістом і структурою. Жодних фактологічних спотворень, пропусків або зайвих вставок порівняно з фіналом не виявлено.";}s:11:"ai_mistakes";a:0:{}s:14:"prompt_lessons";a:5:{i:0;s:120:"Не змінюй зміст, якщо вихід уже відповідає редакторському фіналу.";i:1;s:108:"Зберігай нейтральний тон без додаткових оцінок і уточнень.";i:2;s:120:"Не додавай і не прибирай факти без прямої редакторської підстави.";i:3;s:103:"Вирівнюй лише форматування: абзаци, пробіли, лапки, тире.";i:4;s:122:"Перевіряй, чи текст збігається з фіналом пострічково перед здачею.";}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T12:12:13+00:00";s:7:"post_id";i:290770;s:10:"source_url";s:100:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/13/novyna/svit/polshha-planuye-uskladnyty-otrymannya-hromadyanstva";} [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 1003392629002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 180 [1] => 4190769 [2] => 4190766 [3] => 281 [4] => 18781 ) [tags_name] => Array ( [0] => громадянство [1] => міграційна політика [2] => натуралізація [3] => Польща [4] => українці ) ) [4] => Array ( [id] => 290661 [content] =>
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у своїй промові на Волині до дня пам’яті жертв Волинської трагедії говорив про важливість примирення й недопустимість “спіралі ненависті”.
Як повідомляє “Європейська правда”, його цитує RMF24.
Виступаючи з промовою у містечку Олика, Косіняк-Камиш зазначив, що меморіальні заходи мають на меті “пам’ятати і лишити застереження, щоб між українським і польським народами більш ніколи не сталось нічого подібного”.
Міністр зазначив, що у такі дні важливо говорити не лише про минуле, а й майбутнє.
“Що потрібно для хорошого майбутнього? Потрібна правда, потрібна пам’ять, і потрібне пробачення”, – сказав Косіняк-Камиш, наголосивши також, що неприпустимо потрапити у “спіраль ненависті”.
“Я приїхав не для того, щоб роз’ятрювати рану, а щоб загоювати її. Але щоб загоїти її – потрібно попрацювати”, – сказав міністр.
Він зауважив, що для польської сторони дуже важливі ексгумації та гідне поховання загиблих.
Крім того, Косіняк-Камиш зазначив, що додав би до 10 заповідей 11-ту – “не спричиняйте болю і не вшановуйте тих, хто завдає болю і страждань вашим друзям”.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш у суботу, 11 липня, відвідає Волинську область. Він візьме участь у заходах із вшанування памʼяті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.
Очільник польського оборонного відомства зазначив, що хоче вшанувати памʼять жертв Волинської трагедії.
«Вже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди», – заявив Косіняк-Камиш.
Українці більше не вважають Польщу «головним адвокатом України в Європі». Більше третини населення впевнені, що Варшава непередбачуваний та складний сусід. А от близьким другом країну називають всього 11% опитаних.
Про це свідчать дані соціологічного дослідження, проведеного на замовлення «Слово і діло» з 29 по 30 червня 2026 року методом онлайн-опитування шляхом самозаповнення структурованої анкети 1200 респондентів віком 18 років та старше по всій території України, за винятком тимчасово окупованих територій (статистична похибка – з імовірністю 0,95 не перевищує 2,89% для показників, близьких до 50%) на спеціалізованій платформі для проведення опитувань «Lemur» (CAWI – Computer Assisted Web Interviewing).
Дослідження фіксує, що українці глобально переосмислили ставлення до Польщі. Наразі скоріше домінує раціональне, прагматичне та подекуди скептичне сприйняття сусідньої держави. 38% населення сьогодні трактує Польщу як непередбачуваного та складного сусіда. Другим за популярністю є виражений раціональний погляд – 27% опитаних сприймають Варшаву як стратегічного партнера, але виключно з прагматичних інтересів.
Також значна частина респондентів почала бачити у сусідній державі прямого суперника на європейському просторі: 18% респондентів класифікують Польщу як економічного та політичного конкурента, а 14% – вважають її звичайним сусідом, відносини з яким мають суто нейтральний характер. Символічно, що колишній статус «головного адвоката України в Європі» суттєво похитнувся – близьким другом та надійним союзником Польщу сьогодні називають лише 11% опитаних.
Водночас на тлі останніх скандалів зафіксовано появу тривожного тренду: 9% учасників опитування уже вбачають у діях сусідньої країни ознаки прихованого чи потенційного ворога. А 14% опитаних не змогли визначитися зі своїм ставленням і вибрали варіант «важко відповісти».
Що показово, чоловіки частіше сприймають Варшаву як «стратегічного партнера виключно з прагматичних інтересів» – 31% (при загальному показнику 27%), а також значно активніше бачать у ній «економічного та політичного конкурента» – 25% (при загальному показнику 18%). Натомість жінки частіше схильні обирати обережне формулювання «непередбачуваний та складний сусід» – таких 42% (при загальному показнику 38%) і помітно рідше вважають Польщу «стратегічним партнером» – лише 23% (при загальному показнику 27%).
Наймолодша група (18–29 років) виявилася найбільш радикальною у прагматичних оцінках. «Економічним та політичним конкурентом» Польщу назвали 26% опитаних (при загальному показнику 18%). Водночас саме молоді респонденти зберегли найбільше емоційного оптимізму, називавчи її «близьким другом та надійним союзником» – таких 16% (при загальному показнику 11%)
Респонденти віком 30–44 роки частіше схиляються до варіанту «звичайний сусід із нейтральними відносинами» – 19% (при загальному показнику 14%). Старше покоління, навпаки, рідко обирає нейтралітет. Таких лише 9% (при загальному показнику 14%). Натомість 41% обрали варіант – «непередбачуваний та складний сусід».
На Сході та в Центрі значно частіше звучить критична оцінка «непередбачуваний та складний сусід» – відповідно 44% та 43%. Схід також демонструє найменшу віру у прагматичне партнерство – варіант «стратегічний партнер» там набрав мінімальні 17%. Однак опитані зі Сходу частіше бачать у сусідній країні «економічного та політичного конкурента» – 24%.
Столиця та Південь, навпаки, демонструють найвищий рівень прагматизму: сприйняття Польщі як «стратегічного партнера» в Києві становить 36%, на Півдні – 35%.
Західний регіон виявився лідером в оцінці «звичайний сусід» – 19%, але водночас там зафіксовано і найбільшу тривожність. Варіант «прихований чи потенційний ворог» на Заході досяг максимальних 13%. Крім того, на Півночі зафіксовано аномальну частку тих, хто не визначився – варіант «важко відповісти» там вказали 20% опитаних.
На українсько-польському кордоні черги на в’їзд в Україну сягають понад 12 годин, зокрема на пункті пропуску «Краківець» на в’їзд чекають понад 260 автомобілів. Затримки пов’язані із суттєвим збільшенням пасажиропотоку, який традиційно зростає у вихідні дні.
За даними ДПСУ, напередодні було зафіксовано найвищий показник перетину кордону за весь червень — 141 тисяча громадян за добу, при цьому спостерігалася перевага на в’їзд в Україну. Речник відомства пояснив, що саме це навантаження призводить до формування тривалих черг як з українського боку, так і на території суміжних держав.
Про це розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко.
У Польщі триває розгляд законопроєкту, який має значно покращити умови утримання домашніх тварин. Документ уже підтримала нижня палата парламенту — Сейм, а зараз його розглядає Сенат.
Якщо закон остаточно ухвалять, власникам заборонять постійно тримати собак і котів на прив’язі, а також запровадять нові вимоги до вольєрів, будок і щоденного вигулу собак.
Тварин більше не можна буде постійно тримати на прив’язі
Одне з головних нововведень — заборона постійно тримати собак і котів на ланцюгу або іншій прив’язі.
Водночас закон не забороняє утримувати собак у вольєрах. Однак для цього власники повинні будуть виконувати низку обов’язкових вимог.
Якими мають бути вольєри
Вольєр повинен бути достатньо просторим, щоб собака могла вільно ходити, бігати та поводитися природно.
Крім того:
конструкція має бути міцною та безпечною;
щонайменше дві стіни повинні пропускати денне світло й забезпечувати постійний доступ свіжого повітря;
власник зобов’язаний щодня випускати собаку з вольєра на прогулянку. Її тривалість має відповідати віку, стану здоров’я та потребам тварини.
Якщо собака живе у вольєрі, неопалюваному приміщенні або надворі, їй обов’язково потрібно буде облаштувати утеплену будку. Вона має бути виготовлена з дерева або матеріалів на його основі, захищати від холоду, спеки, дощу та снігу, а також відповідати розмірам тварини.
Мінімальний розмір вольєра визначать окремо
Сам закон не встановлює конкретних розмірів вольєрів.
Ці норми пізніше затвердить Міністерство сільського господарства Польщі. Під час визначення мінімальної площі враховуватимуть:
зріст собаки;
кількість собак, які утримуються разом;
особливі умови для самиць із цуценятами віком до трьох місяців.
Коли прив’язь буде дозволена
Законопроєкт залишає кілька винятків, коли тимчасово використовувати прив’язь буде можна.
Зокрема, це стосується:
перевезення тварини;
участі у виставках;
ветеринарного огляду чи лікування;
короткочасного утримання собаки поза місцем її постійного проживання, якщо це не завдає шкоди її здоров’ю та добробуту.
Нові правила також не поширюватимуться на службових собак.
Крім того, вимоги щодо мінімальних розмірів вольєрів не застосовуватимуться до собак у притулках, а також до окремих категорій племінних собак, яких утримують у спеціалізованих розплідниках.
Що ще пропонує Сенат
Під час розгляду законопроєкту сенатори запропонували дві уточнювальні поправки.
Перша стосується самиць, які вигодовують цуценят. Початковий текст можна було витлумачити так, що окрема будка потрібна кожному цуценяті. Сенат запропонував прямо записати, що цуценята до тримісячного віку можуть перебувати разом із матір’ю в одній будці.
Друга поправка пропонує не застосовувати вимоги щодо мінімальної площі вольєрів до пастуших собак, які працюють під час сезонного випасу худоби.
У польському Міністерстві культури повідомили про завершення другого етапу пошукових робіт у селі Пужники на території Тернопільської області України. Під час експедиції другу братську могилу поляків, убитих у 1945 році, виявити не вдалося.
Про це повідомляє RMF24.
Про завершення робіт повідомила міністерка культури і національної спадщини Польщі Марта Ценковська.
Завершилися чергові пошукові роботи в Пужниках, які проводилися Фондом “Свобода і демократія” у співпраці з Поморським медичним університетом за участю Міністерства культури та національної спадщини і Інституту національної пам’яті. Цього разу другу братську могилу жертв не знайшли. Це складна новина, але вона не змінює нашої мети
– зазначила Ценковська.
За її словами, пошукові роботи будуть продовжені вже у серпні на іншій ділянці в Пужниках.
Кожна жертва заслуговує на те, щоб її знайшли, встановили ім’я та забезпечили гідне поховання. Ми не припинимо пошуки
– наголосила міністерка.
За даними видання, другий етап пошукових робіт розпочався цього тижня на території кладовища нині неіснуючого села Пужники. Раніше, у вересні 2025 року, там були перепоховані останки 43 осіб. За свідченнями очевидців, у другій братській могилі можуть перебувати останки ще близько 90 жертв.
Крім того, минулого тижня завершилися пошукові роботи у колишньому селі Гута Пеняцька на Львівщині. Польська експедиція повідомила про виявлення місць, де можуть бути поховані близько 100 осіб. Проведення ексгумацій там попередньо планується наступного року.
