Влада Польщі почала зводити фортифікаційні споруди й посилювати кордон з Білоруссю.
Про це повідомив прем’єр-міністр країни Дональд Туск, передає TVP Info.
«Польща розпочала інтенсивні роботи над сучасною фортифікацією, ці укріплення в багатьох вимірах будуть побудовані вздовж усього польського кордону зі сходу», — заявив політик.
Туск не уточнив, які саме роботи ведуться, але зауважив, що ЄС може долучитися до фінансування.
«Це не лише внутрішній кордон Польщі, але й кордон ЄС. Тому я не сумніваюся, що всій Європі доведеться — і я знаю, що ми цього досягнемо — інвестувати у свою безпеку, інвестуючи у східний кордон Польщі та в безпеку нашого кордону», — наголосив він.
Кількість громадян України, які прибули до Польщі після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, зменшилася з 1,3 мільйона до 950 тисяч.
Про це заявив посол України в Польщі Василь Зварич.
“Кількість українців у Польщі зменшилася. За даними, які надає польська сторона, зараз охоплені тимчасовим захистом понад 950 тисяч громадян України, раніше ця цифра сягала 1,3 мільйона”, – зазначив Зварич.
Він звернув увагу, що до повномасштабного вторгнення росії в Україну в Польщі проживали від 1,5 до 2 мільйона українців.
“Тобто зараз загалом маємо доволі велику кількість громадян України в Польщі, які тут проживають і працюють”, – констатував український дипломат.
Він зазначив, шо зараз у Польщі готуються зміни до закону про допомогу українцям у контексті продовження статусу тимчасового захисту для громадян України до 30 вересня 2025 року. Зварич наголосив, що польський уряд і надалі надаватиме допомогу українцям, які її потребують. Водночас, з іншого боку будуть посилені механізми контролю за тими, хто, можливо, зловживає такого роду допомогою.
Український дипломат повідомив, що у Польщі перебувають понад 700 тисяч українців, які приїхали до Польщі після повномасштабного вторгнення, працюють і сплачують податки.
“Присутність українців на польському ринку це плюс 1% до ВВП Польщі. Це величезні кошти. За останні два роки в Польщі зареєструвалися понад 30 тисяч компаній малого і середнього бізнесу з українським капіталом”, – наголосив Зварич.
Він повідомив, що у Польщі дуже поважають працю українців, які долучаються до розвитку економіки країни.
Польський уряд схвалив проект змін до закону „Про допомогу громадянам України”. Зокрема, пропозиція передбачає нову умову для виплат біженцям з України, які мають дітей.
Про це повідомляє PAP.
Зміни, зокрема, передбачають, що виплати в рамках програм „800 плюс” (800 злотих на одну дитину щомісяця) та „Добрий старт” (300 злотих для тих дітей, які йдуть до школи) надаватимуться за умови обов’язкового навчання у школі.
Таким чином, виплати отримають лише ті діти, які ходять до дошкільних навчальних закладів чи шкіл.
Як пояснив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, такі заходи запровадили, оскільки з’явилися випадки, коли українці приїжджають до Польщі, отримують там виплати, а після цього повертаються назад на Батьківщину.
„Ми підтримуватимемо громадян України, які були змушені втекти від війни і знайшли притулок у Польщі, але ми також очікуємо чітких і зрозумілих правил. Все це в законі, який ми сьогодні ухвалили в уряді”, – додав він.
Також проект змін передбачає продовження тимчасового захисту для українських біженців до 30 вересня 2025 року.
Зазначимо, що законопроект має підтримати польський Сейм. У такому разі він набуде чинності з 1 липня.
Рішення про сприяння у поверненні українців мобілізаційного віку додому має ухвалюватися на рівні ЄС.
Про це у вівторок під час пресконференції у Варшаві після засідання уряду РП заявив віцепрем’єр, міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш, передає власний кореспондент Укрінформу.
Як запевнив польський урядовець, якщо Україна звернеться про відповідну допомогу, то Польща її надаватиме у такій мірі, в якій може.
“Дуже важливо, щоб ці рішення було прийнято на європейському рівні. Я знаю, що зараз ведуться переговори на цю тему. Рішення на європейському рівні дадуть повну ефективність таким діям, і ми в цьому зацікавлені”, – підкреслив Косіняк-Камиш.
Як повідомлялося, раніше глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що допомога Україні у поверненні українців мобілізаційного віку додому для Польщі може бути “етично неоднозначною”.
Посол України в Польщі Василь Зварич заявив в інтерв’ю TVN24, що Київ не звертався до Варшави з приводу повернення додому українських чоловіків призовного віку.
Закон про мобілізацію, ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом України, вступить в дію з 18 травня.
На сьогодні в Польщі перебуває близько мільйона біженців з України, а загальна кількість громадян України в РП перевищує 3 млн.
За словами речника ДПСУ, протестувальники припинили блокаду на КПП „Рава-Руська”, який був останнім заблокованим пунктом пропуску. Обмеження лишаються чинними для вантажівок з зерном.
Польські протестувальники розблокували всі пункти перетину кордону з Україною в понеділок, 29 квітня, повідомив речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко в ефірі телемарафону.
За його словами, польські фермери припинили блокаду на КПП „Рава-Руська”, який був єдиним заблокованим пунктом пропуску. Водночас обмеження лишаються чинними для вантажівок, які перевозять зернову продукцію, додав Демченко. Як уточнили в ДПСУ, цей вид вантажу може слідувати по території Польщі виключно в режимі транзиту.
Посол України у Варшаві Василь Зварич повідомив, що офіційний Київ не звертався до Польщі з приводу повернення українських чоловіків призовного віку.
Посол спілкувався з телеканалом TVN 24 з приводу впливу оновленого закону про мобілізацію на закордонних українців. На запитання, чи знадобиться Україні допомога у транспортуванні громадян, у яких будуть протерміновані документи, посол відповів, що наразі Київ не звертався з таким проханням до польської сторони.
„Зачекаймо. Думаю, все пройде нормально, без паніки”, – сказав посол.
„Ми не можемо нікого змусити. Для нас головне, щоб реалізація акту про мобілізацію була ефективною та прозорою, щоб усі знали, про що йдеться. Тому ми працюємо над тим, щоб роз’яснити нашим громадянам, про що йдеться”, – сказав Зварич, додавши, що людям „нічого боятися”.
Він підкреслив, що оцінки щодо кількості українських чоловіків призовного віку у Польщі на цей момент „дуже приблизні”.
„За нашими оцінками, тільки в Польщі є десятки тисяч людей призовного віку. Але ми будемо впевнені, коли цей закон буде імплементуватися, і коли кожен зможе підтвердити свої дані в пунктах збору”, – сказав посол.
На запитання, чи повинні будуть чоловіки повернутися в Україну, щоб стати на військовий облік, посол відповів, що це не обов’язково.
„Ми тимчасово призупинили прийом нових заяв від чоловіків призовного віку, щоб технічно підготуватися. Коли новий закон набуде чинності, кожен знатиме, як оновити свої дані. Є ідея, що це можна було б зробити дистанційно”, – сказав Зварич.
Польща продовжить тимчасовий захист українських біженців. Це також стосується українців без паспорта.
Про це заявив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кервінський, пише портал Gazeta.
Поки що тимчасовий захист діє до 30 червня цього року, але Польща готує продовження.
«Ми знайдемо спосіб вирішити цю проблему. Нам треба діяти мудро та раціонально. Усі речі, які стосуються українців у Польщі, прописані у законах. Ми продовжимо захист для українських біженців, який поки що діє лише до 30 червня», – заявив Кервінський.
Глава МВС Польщі, який також відповідає за міграційну політику легалізації іноземців, заявив, що його країна охоронятиме права біженців і не передасть їх приватних даних.
«Ті, хто без паспортів, підлягатимуть тимчасовому захисту. Польща охоронятиме їхні права і нікому не передасть їхні приватні дані, зокрема Україні», – сказав він.
Після призупинення консульских послуг для українських чоловіків за кордоном у Варшаві 300 українців заблокували паспортний сервіс ДП „Документ” з вимогою повернути їм паспорти.
Про ситуацію у Варшаві розповів спеціаліст зі справ легалізації перебування та роботи іноземців у Польщі Євген Семеняка в ефірі КИЇВ24.
„Тут відбувається жах. Вчора, сьогодні. Люди приїжджають забирати документи. Вони отримали смс-повідомлення, що документ готовий. Наприклад, вчора це почалося о 10 ранку. Люди приїхали на 9 годину, на 7 ранку, вони вже стояли, щоб забрати документи. І о 9-й все було добре, а о 10-й людям говорять, що ми вам документи не видамо, робіть, що хочете, до побачення до того, як надамо нову інформацію”, – розповів він.
Семеняка зазначив, що люди обурені, оскільки заплатили гроші, але не можуть отримати свій паспорт, документи, за які вони заплатили. За його словами, зараз у паспортному сервісі відбуваються сутички, навіть викликали поліцію.
„Поліція приїжджає, розбирається, але все рівно допомогти не може. Вчора, наприклад, і це відео розійшлося в інтернеті, що працівницю ДП „Документ” у Варшаві одна жінка не культурною лексикою „обливала”. Але від цих працівників мало, що залежить, вони також були постфактум поінформовані. (…) Дуже складна ситуація, сьогодні у Варшаві цей ДП „Документ” – 300 людей написали, що вони його блокують, щоб туди ніхто не заходив і не виходив. І вони там будуть стояти, чоловіки, зокрема, до того часу, поки не отримають свої паспорти. І там вони вже пишуть, щоб несли їм ліки, їжу, тобто допомагали, оскільки вони там планують стояти до останнього”, – сказав спеціаліст зі справ легалізації перебування та роботи іноземців у Польщі.
За даними Норвезької ради у справах біженців, через скорочення фінансування вразливі біженці зіткнуться з бідністю і повторними переміщеннями.
Уже два роки минуло від початку війни, й українські біженці, які влаштувалися в Польщі та Молдові, все ще стикаються з непростими викликами. Для багатьох із них фінансів не вистачає навіть на базові потреби. Про це повідомили в дослідженні Норвезької ради у справах біженців.
У межах дослідження було опитано понад 1 100 осіб. Отримані результати свідчать про підвищену потребу в посиленні підтримки для тих, хто втік від війни.
Зокрема, дослідження показало, що в Молдові:
покладаються на гуманітарну допомогу як основне джерело доходу — 71% респондентів;
не можуть задовольнити основні потреби, незважаючи на отримання допомоги — 37%;
висловлюють невпевненість у своєму майбутньому — 43% опитаних.
Аналогічна картина спостерігається і в Польщі:
робота є джерелом доходу у 58% опитаних;
з них не отримують достатнього доходу для себе і своїх домогосподарств — 80%;
мають невпевненість у своєму майбутньому — 44%.
У матеріалі наголошується, що біженці з України, особливо літні, прагнуть пристосуватися до нового життя в сусідніх європейських країнах. Скорочення фінансування створює реальні ризики: вразливі біженці можуть зіткнутися з додатковими труднощами, включно з бідністю та необхідністю знову змінювати місце проживання
Як живуть біженці в Польщі та Молдові
Більшість тих, хто покинув Україну, становлять жінки, діти та літні люди. 57% опитаних у Польщі та 48% у Молдові вже понад 18 місяців проживають далеко від своїх домівок, рідних і друзів.
У 2023 році більшість учасників опитування спиралася на заощадження, однак у 2024 році цей показник помітно скоротився, водночас зберігаючись як основне джерело доходу для 29% опитаних.
„Оскільки в українських біженців у Молдові закінчуються заощадження, вони все більше покладаються на гуманітарну підтримку для задоволення своїх основних потреб. Це особливо тривожний висновок на тлі, коли фінансування гуманітарної допомоги в Молдові скорочується”, — зазначають автори дослідження.
Респонденти в Польщі висловили намір повернутися в Україну найближчим часом через такі проблеми:
відсутність достатнього доходу для утримання себе та своїх домогосподарств (41%);
неможливість більше жити у своєму тимчасовому житлі (30%).
Понад половина біженців, які перебувають у Польщі (55%), також висловили тривогу з приводу свого юридичного статусу і можливості примусового повернення.
У Молдові основний мотив, через який біженці висловлюють бажання повернутися в Україну, полягає в неможливості задоволення своїх основних потреб (38%).
Авіація Польщі та її союзників із НАТО несла нічне чергування на тлі повітряної тривоги в Україні.
Про це повідомило Оперативне командування Збройних сил Польщі у соцмережі Х в п’ятницю, 19 квітня.
Зазначається, що у зв’язку з інтенсивною діяльністю дальньої авіації Росії, пов’язаної із завданням авіаційних і ракетних ударів по об’єктах, розташованих на території України, було запущено „всі необхідні процедури щодо гарантування безпеки повітряного простору Польщі”.
Станом на ранок 19 квітня у зв’язку зі зниженням рівня загрози дії польської та союзної авіації в повітряному просторі Польщі припинено, а розгорнуті сили і засоби повернулися до штатної оперативної діяльності.
