Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі оголосило про зміни, які були впроваджені на польсько-білоруському кордоні для захисту безпеки держави.
Про це повідомило RMF FM.
У середині минулого року Прикордонна служба Польщі підписала контракт на модернізацію електронного бар’єру – системи камер і датчиків, що допомагають контролювати кордон. Він діє на 206 кілометрах прикордонної лінії на Підляшші.
Тепер повідомили, що у рамках модернізації було встановлено додаткову лінію камер для спостереження за зовнішньою стороною сталевого паркану на кордоні, встановлено світлодіодні ліхтарі для освітлення технічної дороги, а також створено додаткові камери для спостереження за водопропускними спорудами.
Крім того, було застосовано механізм з використанням штучного інтелекту для класифікації сигналів тривоги. Це означає, що вся ділянка кордону з Білоруссю, яку охороняє Підляський відділ Прикордонної служби, тепер охоплена модернізованим моніторингом.
Електронний бар’єр є доповненням до так званого фізичного бар’єру – загородження заввишки 5,5 метра, побудованого у 2022 році вздовж 186 км лінії кордону на Підляшші. Він був посиленими прольотами та додатковими витками колючого дроту.
Також електронний бар’єр було встановлено на прикордонних річках Свіслоч та Істочанка у Підляському воєводстві, які до цього часу не підлягали такому моніторингу, тоді як прикордонні служби також фіксують спроби нелегального перетину кордону з Білорусі до Польщі на цих річках.
Вартість інвестицій на 47 км кордону склала 85,7 млн злотих (понад $22 млн). Вони включають встановлення понад пів тисячі стовпів та 1,3 тисячі камер денного та нічного бачення, а також тепловізорів.
У 2024 році Підляська прикордонна служба зафіксувала понад 30 тисяч спроб незаконного перетину кордону. Їх було менше у другій половині року після запровадження буферної зони та в місцях, де було модернізовано прикордонний бар’єр.
[type] => post [excerpt] => Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі оголосило про зміни, які були впроваджені на польсько-білоруському кордоні для захисту безпеки держави. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1743363300 [modified] => 1743354206 ) [title] => У Польщі розповіли про великі зміни для захисту кордону з Білоруссю [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=237258&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 237258 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 237259 [image] => Array ( [id] => 237259 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [original_lng] => 142025 [original_w] => 915 [original_h] => 610 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-300x200.jpeg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4-768x512.jpeg [width] => 768 [height] => 512 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/000ktjn6s6fmufnx-c123-f4.jpeg [width] => 915 [height] => 610 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1743343407:2 [_thumbnail_id] => 237259 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 436 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 584109 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 2137 [1] => 63 [2] => 281 ) [tags_name] => Array ( [0] => Білорусь [1] => Кордон [2] => Польща ) ) [1] => Array ( [id] => 235351 [content] =>
Польща приєднається до захисту повітряного простору країн Балтії з 1 квітня. Згідно із заявою міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша, країна направить чотири винищувачі F-16 і 150 військовослужбовців до Литви в рамках місії з контролю повітряного простору, яка триватиме до 31 липня, повідомляє Index.
Це наш внесок у союзницький захист повітряного простору країн Балтії, який засвідчує нашу солідарність, – зазначив Косіняк-Камис.
Міністр оборони також торкнувся у своєму виступі питання спільної оборони Балтійського моря, наголосивши на операції «Балтійська гвардія», яку ініціювала Польща. «Оскільки це операція НАТО, ми беремо в ній участь разом. Ми розгортаємо наші підрозділи, захищаємо наші територіальні води і діємо в районі Балтійського моря», – пояснив він.
Посилені заходи безпеки є особливо своєчасними у світлі останніх подій. Наприкінці 2024 року в Балтійському морі сталося кілька інцидентів, в тому числі пошкодження підводних кабелів зв’язку між Фінляндією і Естонією. Влада перехопила «Орел С», що входить до складу російського тіньового флоту. За даними слідства, екіпаж судна планував пошкодити інші об’єкти критичної інфраструктури, в тому числі силовий кабель Estlink 1 і газопровід BalticConnector.
У Польщі до 2027-го кількість військовослужбовців-добровольців, які щорічно проходитимуть навчання, подвоять до 70 тисяч, а після цього кожного року навчатимуть по сто тисяч резервістів-добровольців, заявив прем’єр-міністр країни Дональд Туск.
Наразі базова військова підготовка добровольців-резервістів триває один місяць, її учасники отримують шість тисяч злотих зарплати (близько 57 тисяч гривень), нагадав Туск. За його словами, перед урядом стоїть завдання, щоб із 2026 року в таких навчаннях могли брати участь усі зацікавлені, повідомляє інформагентство MTI.
Одним із позитивних стимулів до військового вишколу польський прем’єр-міністр назвав можливість пройти безкоштовні курси професійного водіння.
У Польщі приблизно 35 тисяч добровольців щороку беруть участь у базовій військовій підготовці. Туск заявив, що до 2027 року уряд подвоїть кількість навчених людей, а відтак щороку в країні тренуватимуть по сто тисяч добровольців на рік.
Згідно з планами, до кінця березня міністерство оборони Польщі підготує пропозиції щодо збільшення кількості учасників військового вишколу.
Окрім професійної армії та добровольчих сил територіальної оборони, у країні має бути створена армія резервістів, заявив прем’єр-міністр.
Минулого тижня на пленарному засіданні сейму Туск повідомив про збільшення чисельності польської армії до 500 тисяч осіб включно з резервістами. Він заявив, що до кінця року уряд планує представити модель вишколу, за якою всі дорослі чоловіки будуть проходити підготовку до можливої воєнної ситуації.
Транспортування американської зброї в Україну з хабу в Польщі в Ясьонці відновилося.
Про це повідомив заступник міністра оборони Польщі Залевський в соцмережі Х.
„Знову почали транспортування американської зброї з хабу в Ясьонці в Україну”, — написав він.
Раніше Bloomberg з посиланням на високопоставленого представника Міноборони США повідомило, що США зупиняють всю поточну військову допомогу Україні до того часу, поки Дональд Трамп не переконається, що українська влада демонструє готовність до миру.
За словами чиновника, постачання всього американського озброєння, яке ще не встигли передати Україні, зупинено — зокрема, вантажі в літаках, на кораблях та у транзитних зонах у Польщі. Виконати це розпорядження Трамп доручив міністру оборони Піту Гегсету.
Станом на сьогодні вже подано понад 1,5 тис. заявок від добровольців на вступ до Українського легіону.
У Польщі третя група добровольців Українського легіону підписала контракти зі Збройними силами України. Про це повідомив Укрінформ у суботу, 1 березня.
Вказано, що мова йде про кілька десятків українців, які проживають у США, Канаді, Естонії, Норвегії і Німеччині.
Як розповів генконсул України в Любліні Олег Куць, підписання контрактів вже третьою групою українців є свідченням того, що „проєкт діє, показує стабільність і спостерігається значне зацікавлення ним”.
„Ми зацікавлені у тому, щоб добровольці пройшли три етапи навчання. Після цього можна буде презентувати проєкт нашим іноземним партнерам і поширювати його на інші країни. Це дозволить прискорити процес, адже географія і логістика теж займають певний час”, – розповів генконсул.
Куць зазначив, що добровольці з першої групи, які підписали контракти із ЗСУ торік в листопаді, зараз перебувають на другому етапі підготовки, коли їх навчають за обраною спеціальністю. Весь процес підготовки від моменту підписання контракту і до потрапляння на фронт триває декілька місяців.
Генконсул також повідомив, що на сьогодні вже подано понад 1,5 тис. заявок на прийняття до Українського легіону.
Польща готова розмістити в себе на території американські війська, якщо Німеччина не захоче цього зробити.
Про це заявив президент Польщі Анджей Дуда, пише Politico.
„Якщо Німеччина не хоче американських військ, не хоче партнерства зі Сполученими Штатами, ми дуже охоче приймемо партнерство зі Сполученими Штатами. Я зацікавлений у тому, щоб перенести всю співпрацю, яку Німеччина має зі Сполученими Штатами, до Польщі. Дуже охоче”, – сказав він.
Так Дуда прокоментував слова переможця виборів у Німеччині Фрідріха Мерца, який заявив, що президент США Дональд Трамп „не дбає про Європу” і що континент терміново потребує зміцнення власної оборони.
Президент Польщі також скептично поставився до іншого припущення Мерца про те, що Європі, можливо, доведеться знайти заміну НАТО.
„НАТО без Сполучених Штатів? Все можливо. Але який сенс? Якщо буде безпековий альянс без США, то його гарантії без найсильнішої держави світу будуть просто ілюзорними”, – пояснив Дуда.
Сейм Польщі ухвалив закон, що дозволяє обмежити прийом заяв на міжнародний захист до 60 днів. Обмеження не стосуватимуться неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та осіб з особливими потребами.
Сейм Польщі ухвалив закон, який обмежує право на притулок для іноземців. Закон дозволяє тимчасово обмежити прийом заяв на міжнародний захист на термін до 60 днів. Про це пише портал inPoland.
За цей закон проголосували 386 депутатів, 38 були проти, жоден не утримався.
Закон також передбачає, що подача заяв на притулок може бути обмежена постановою Ради міністрів за поданням міністра внутрішніх справ.
При цьому міністр має повідомити про це Комітет Сейму.
Запровадження нових норм має враховувати „необхідність недопущення дестабілізації внутрішньої ситуації” в країні та має на меті „найменше обмежити права іноземців, які бажають звернутися за міжнародним захистом. У постанові також має бути визначено ділянку кордону, на яку поширюється дія обмеження. На зовнішньому кордоні, на який не поширюються положення Регламенту, застосовуватимуться загальні правила,
– йдеться у повідомленні.
Незважаючи на обмеження, заяви про притулок будуть приймати від неповнолітніх без супроводу, вагітних жінок та осіб, які потребують особливої уваги через вік чи стан здоров’я.
Обмеження не поширюються на осіб, які можуть зазнати серйозної шкоди в країні, звідки вони приїхали.
Згідно з опитуванням, опублікованим у п’ятницю соціологічною компанією UCE Research, близько 53% поляків підтримують ідею розміщення ядерної зброї в країні, повідомляє MTI.
В опитуванні, яке охопило 1025 осіб і яке проведене 18 і 19 лютого та результати якого опубліковані польським новинним порталом onet.pl, що належить німецькій компанії, 52,9% респондентів відповіли «так» на питання про те, чи повинна Польща мати ядерну зброю. З них 20,8% висловилися категорично «за», а 32,1% відповіли «скоріше так».
27,9% респондентів висловилися проти розгортання ядерної зброї. У цій групі 11,2% обрали відповідь «однозначно ні» і 16,7% – «скоріше ні».
19,2% респондентів не висловили жодної думки з цього приводу.
В останні роки президент Анджей Дуда неодноразово наголошував на тому, що Польща готова розмістити на своїй території ядерну зброю в рамках програми НАТО «Ядерний обмін». Президент стверджував, що Росія все більше зброї зосереджує в Калінінградській області, яка межує з Польщею, а також розмістила ядерну зброю в Білорусі.
Під час візиту до Литви у квітні минулого року Дуда заявив, що програма «Ядерний обмін» має бути поширена на країни східного флангу НАТО. Програма «Ядерний обмін», започаткована в 1950-х роках, є компонентом політики ядерного стримування НАТО. Вона дозволяє неядерним державам брати участь у плануванні можливого розгортання ядерного арсеналу і зберігати таку зброю на своїй території.
Анджею Дуді «вже відповіли на найвищому рівні – не в Польщі – що […] наразі немає шансів, щоб це сталося», – заявив міністр закордонних справ Радослав Сікорський у відповідь на слова глави держави, цитує hirado.hu.
У четвер президент Польщі заявив на зустрічі в одному із сіл країни, що він «дуже за» те, щоб безпека Польщі була пов’язана зі Сполученими Штатами. Він сказав, що важливо, щоб американські військові підтримували «добре озброєних польських солдатів» зі зброєю, сумісною з польською.
Сьогодні вранці, 11 лютого, в Польщі піднімали в повітря винищувачі F-16 у відповідь на масштабну ракетну та дронову атаку росії по території України.
Про це повідомило Оперативне командування ЗС Польщі.
„Увага, у зв’язку з нападом Російської Федерації на об’єкти, розташовані на території України, у нашому повітряному просторі почала діяти польська та союзницька авіація”, – йдеться у повідомленні командування ЗС Польщі.
Як повідомляється, ці заходи були спрямовані на забезпечення безпеки в регіонах, що межують із загрозливими територіями. Польська та союзницька авіація перебували у бойовій готовності.
Військове командування Польщі запевнило, що ретельно відстежує ситуацію, а підпорядковані сили та засоби готові до негайного реагування у разі загрози.
Нагадаємо, сьогодні, 11 лютого, росія завдала комбінованого удару ракетами різних типів повітряного, наземного та морського базування – загалом 19 крилатих, балістичних та керованих авіаційних ракет – по об’єктах газодобувної промисловості на Полтавщині.
Українська ППО підтвердила збиття 57 безпілотників, ще 64 дрони-імітатори локаційно втрачені. Внаслідок атаки постраждали Полтавщина, Чернігівщина, Харківщина та Черкащина.
Два винищувачі F-35, які Норвегія розмістила в Польщі, вперше підіймали у повітря під час ракетної російської атаки по Україні 15 січня.
Про це повідомило командування Військово-повітряних сил НАТО.
Норвезькі винищувачі підняли у відповідь на «велику кількість російських літаків у повітрі».
У командуванні наголосили, що це перший випадок, коли літаки Норвегії були підняті в повітря «для активної протиповітряної оборони польського повітряного простору, демонструючи відданість Альянсу східному флангу НАТО».
Командування польських збройних сил 15 січня повідомляло, що підіймало авіацію через масовану атаку росії по Україні. Були залучені чергові винищувачі, а наземні системи ППО та радіолокаційної розвідки привели у найвищий стан готовності.
