Двоє громадян Естонії взимку перейшли замерзле озеро, щоб потрапити до росії і попросити про притулок. Але замість притулку обидва отримали перебування в СІЗО міста Пскова і обвинувачення у незаконному перетині кордону.
Про це повідомили у середу, 6 травня, видання Медіазона та Eesti Ekspress, які провели спільне розслідування.
За даними журналістів, перший «шукач притулку» перебрався до рф кригою Чудського озера наприкінці січня. Він встиг пройти вглиб російської території близько 100 метрів і тоді був затриманий прикордонниками.
Другий «мандрівник» вирушив тим самим маршрутом за тиждень, у ніч проти 1 лютого. Опівдні російські прикордонники повідомили про затримання громадянина Естонії, що перетнув кордон без документів.
Естонська сторона уточнила, що жоден з цих двох випадків не був випадковістю: чоловіки не зверталися по допомогу до посольства Естонії, а натомість попросили росію про «міжнародний захист». Гдовський райсуд Псковської області рф постановив взяти обох під варту у справі про незаконний перетин кордону. Наприкінці березня арешт був продовжений до 2 червня.
За інформацією розслідувачів, обидва фігуранти мають доволі дивні біографії. Один з них називав себе «злочинцем зі стажем» і мав кілька судимостей за п’яні бійки, крадіжки та розбійні напади. Як заявив один з його знайомих, чоловік був одержимий ідеєю, що «держава обкрадає людей з особливими потребами». Після виступу на місцевому телешоу у 2025 році він почав публікувати в соцсмережах конспірологічні заяви і зокрема стверджував, що коли «росіяни прийдуть», він надасть їм докази злочинів «естонської раси». Як розповіли родичі, чоловік кілька разів потрапляв до психіатричної клініки.
Щодо другого чоловіка, то він, за словами його матері, мав проблеми з алкоголем і не міг знайти стабільну роботу через те, що не говорив естонською (видання називає його Данилом, проте уточнює, що імена змінені). Коли «Данило» вчергове втратив роботу, він почав говорити, що хоче до рф.
У США надали притулок 38-річному Гуань Хеню — громадянину Китаю, який утік зі своєї країни після того, як таємно знімав табори для утримання уйгурів. Перед тим його попросили засвідчити, що він не зробив ці відео заради американського притулку.
Про це пише BBC.
Коли китайця запитали, чи мав він намір зняти відео з таборів уйгурів та опублікувати його за кілька днів до прибуття до США, щоб дати собі підстави для отримання притулку, той заперечив: «Я співчував уйгурам, яких переслідували».
Адвокат Хеня, Чень Чуанчуан, заявив, що справа його клієнта є «класичним прикладом того, чому притулок має існувати». Він додав, що США мають «моральну та юридичну відповідальність» надати йому притулок.
Зрештою, імміграційний суддя визнав, що Хень має «цілком обґрунтовані побоювання» щодо переслідування в разі повернення до Китаю, адже його родину на Батьківщині вже допитували.
Нагадаємо, наприкінці 2021 року Хень опублікував в інтернеті 20-хвилинне відео, у якому детально описав свою подорож північно-західним регіоном Сіньцзян у Китаї.
Він відвідував місця, які вважають центрами утримання уйгурів та інших мусульманських меншин. Ще перед публікацією відео чоловік утік спочатку до Еквадору, а потім на Багами, де купив надувний човен, на якому в жовтні 2021 року доплив до Флориди.
У США він подав заяву про надання притулку й отримав дозвіл на роботу. Майже чотири роки він чекав на розгляд своєї справи про надання притулку, але в серпні Імміграційна та митна служба (ICE) провела обшук у його квартирі, щоб заарештувати його сусіда по кімнаті. Тоді Хень зізнався, що в’їхав у США без візи, тож заарештували і його.
[type] => post
[excerpt] => У США надали притулок 38-річному Гуань Хеню — громадянину Китаю, який утік зі своєї країни після того, як таємно знімав табори для утримання уйгурів. Перед тим його попросили засвідчити, що він не зробив ці відео заради американського притулку.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1769765340
[modified] => 1769727737
)
[title] => Китайця, який таємно знімав концтабори уйгурів у Китаї, просили засвідчити, що він не робив цього лише заради притулку в США
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=271175&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 271218
[uk] => 271175
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 271176
[image] => Array
(
[id] => 271176
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7.webp
[original_lng] => 31650
[original_w] => 1312
[original_h] => 738
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7-1024x576.webp
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/equuck-c16x9x50px50p-93caca47ebadd7c9b2becdf0e2bf9bc7.webp
[width] => 1312
[height] => 738
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1769721034:2
[_thumbnail_id] => 271176
[_oembed_038204cba9dfce117a328904dc8a9a07] =>
[_oembed_time_038204cba9dfce117a328904dc8a9a07] => 1769720537
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 1
[views_count] => 637
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 673328384002
[_oembed_3a14544d9aa83dc0d84c3aaaf660eb0f] =>
In a legal first, a jury in New York awarded $2 million in damages to a 22-year-old woman over her gender transition surgery that took place when she was a teenager. The plaintiff accused her psychologist and plastic surgeon of violating standard practices in their fields.… pic.twitter.com/PQ8Ea0rk19
Федеральне міністерство внутрішніх справ Німеччини повідомляє про різке зниження кількості прохань надати притулок у 2025 році.
Про це пише Spiegel, передає „Європейська правда”.
Міністр внутрішніх справ Александр Добріндт вважає це підтвердженням своєї політики.
За даними Федерального міністерства внутрішніх справ, кількість первинних заяв у 2025 році знизилася на 51% порівняно з 2024 роком і на 66% порівняно з 2023 роком.
Десятки тисяч людей – приблизно на 20% більше, ніж у попередньому році – були депортовані. Європейська комісія також повідомила про рекордну кількість депортацій з Європейського Союзу в цілому.
Відтак у 2025 році кількість первинних заяв зменшилася на понад 116 тисяч – до 113 236. У 2024 році ця цифра ще становила 229 751. У 2023 році було подано 329 120 заяв.
За даними Федерального відомства з питань міграції та біженців, пік припав на 2016 рік, коли було подано 722 370 первинних заяв.
Багато людей, які втекли від громадянської війни в Сирії, зокрема, змогли подати свої заяви лише з запізненням, оскільки Федеральне відомство було перевантажене великим напливом мігрантів у 2015 році. На той час рівень захисту становив понад 60%.
У наступні роки кількість первинних заяв зменшилася. У 2020 році вона становила 102 581, після чого знову зросла.
Як зазначається, однією з можливих причин нинішнього зниження кількості заяв є прикордонний контроль, а також більш обмежувальна міграційна політика Італії.
Міністерство внутрішніх справ пояснює зниження „поворотом у міграційній політиці” федерального уряду.
„Чіткий сигнал від Німеччини про зміну міграційної політики в Європі почули в усьому світі”, – наголосив Добріндт.
Німеччина вирішила закрити найбільший центр для біженців – українців вже активно з нього виселяють. Він розташований у Берліні, на території колишнього аеропорту „Тегель”.
Про це повідомляє Deutsche Welle.
Це місце стало тимчасовим домом для тисяч українських біженців, проте влада планує перетворити його на новий міський район. Вона повідомила, що кількість новоприбулих українців зменшилася, і для них створюватимуть менші, децентралізовані місця проживання.
В останні тижні літа українців почали активно переселяти в інші притулки Берліна, щоби до кінця цього року повністю звільнити центр.
Раніше у „Тегелі” проживало понад п’ять тисяч біженців, проте зараз їхня кількість скоротилася до близько півтори тисячі осіб. В подальшому їх переселять до інших притулків, зокрема у приміщенні аеропорту „Темпельгоф” та гуртожитки в різних районах міста.
„Тегель” багато критикували через перенаселення та складні умови проживання для біженців. Люди проживали у тимчасових приміщеннях та наметах, деякі з них роками.
„Децентралізоване розміщення означає розподіл навантаження між районами та створення гарних сусідських відносин”, – заявила сенаторка з питань праці та інтеграції Канзель Кіцільтепе.
Підготовчі роботи з перетворення аеропорту „Тегель” на новий житловий район вже почалися. Старт активного будівництва запланований на 2026 рік.
У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Politico.
Представники консервативної партії канцлера Фрідріха Мерца заявили, що громадська підтримка України може зменшитися, якщо в країні зростатиме кількість чоловіків, які уникають військової служби.
„Ми не зацікавлені в тому, щоб молоді українські чоловіки проводили час у Німеччині замість того, щоб захищати свою країну”, – сказав у коментарі Politico депутат Юрген Хардт.
Він наголосив, що Берлін продовжить підтримувати Україну, але еміграційні тенденції слід контролювати.
У Польщі з критикою виступила ультраправа партія „Конфедерація”, заявивши, що держава не може „бути притулком для чоловіків, які мають боронити Україну”.
Політики наголосили, що присутність таких біженців є фінансовим тягарем для польських платників податків.
Після послаблення правил виїзду з України кількість чоловіків, які виїжджають до сусідніх країн, різко зросла. За даними польської прикордонної служби, лише за два місяці після зміни законодавства кордон з Польщею перетнули 98,5 тисячі українців віком 18-22 роки – майже удвічі більше, ніж раніше.
У Німеччині ситуація схожа: кількість молодих чоловіків, які прибули до країни, зросла з 19 на тиждень у серпні до понад 1,5 тисячі на тиждень у жовтні.
Як пише видання, аналітики очікують, що з наближенням зими та можливими енергетичними проблемами в Україні дискусії в ЄС лише загострюватимуться. На цьому тлі ультраправі сили в обох країнах намагаються використати тему українських біженців для посилення свого впливу.
Німеччина та Польща приймають найбільше українських біженців у Європейському Союзі. Близько 1,2 мільйона людей, які втекли з України після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, проживають у Німеччині. А майже мільйон – у Польщі.
Попри те, що українці становлять понад 6 відсотків польської робочої сили та роблять значний внесок в економічне зростання, ультраправі політики стверджують, що вони отримують забагато соціальних виплат. Президент Польщі Кароль Навроцький нещодавно наклав вето на закон про допомогу українцям, заявивши, що виплати повинні отримувати лише ті, хто працює та сплачує податки в Польщі.
Подібні вимоги неодноразово висувала ультраправа партія „Альтернатива для Німеччини”, яка зараз лідирує в опитуваннях. Окрім вимоги припинити виплату соціальної допомоги українцям, партія відома своїм скептицизмом щодо військової допомоги Україні.
Згідно з даними агентства зайнятості країни, близько 490 000 громадян України працездатного віку отримують допомогу по довгостроковому безробіттю в Німеччині.
Коаліція Мерца, яка перебуває під зростаючим бюджетним тиском і загалом хоче скоротити витрати на соціальне забезпечення, працює над законопроектом, який позбавлятиме права на такі виплати.
„Багато людей мають неоднозначні почуття щодо того, як нам слід поводитися з молодими українськими чоловіками призовного віку, які втекли до нас і, можливо, отримують соціальні виплати. Це зрозуміло”, – сказав Politico депутат від Соціал-демократичної партії Себастьян Фідлер.
Він додав, що його фракція не бачить потреби діяти негайно, на відміну від консерваторів Мерца.
„Парламентська група СДПН у Бундестазі, як і раніше, віддана підтримці України в міру наших можливостей. Частина наших відносин з Україною також означає, що ми не диктуємо їй, коли її власні громадяни можуть в’їжджати та виїжджати з країни. Принципово не є роботою Німеччини вирішувати, яких молодих людей Україна відправляє на війну, а яких ні”, – сказав він.
[type] => post
[excerpt] => У Польщі та Німеччині зростає напруга через різке збільшення кількості молодих чоловіків з України, які прибувають після не послаблення правил виїзду з країни. Політики у двох державах уже заговорили про можливе обмеження їхньої присутності.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1761752400
[modified] => 1761747391
)
[title] => У Польщі та Німеччині зростає невдоволення через наплив біженців з України
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259816&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 259813
[uk] => 259816
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 253127
[image] => Array
(
[id] => 253127
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg
[original_lng] => 309000
[original_w] => 2560
[original_h] => 1438
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-768x431.jpg
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1024x575.jpg
[width] => 1024
[height] => 575
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-1536x863.jpg
[width] => 1536
[height] => 863
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek-2048x1150.jpg
[width] => 2048
[height] => 1150
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/ukran-menekultek.jpg
[width] => 2560
[height] => 1438
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1524
[_thumbnail_id] => 253127
[_edit_lock] => 1761742123:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 525200159000
[_oembed_038204cba9dfce117a328904dc8a9a07] =>
[_oembed_time_038204cba9dfce117a328904dc8a9a07] => 1770735545
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83879
[1] => 656257
[2] => 37
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Гуманітарна допомога біженцям
[1] => Новини
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 141
[1] => 281
[2] => 95556
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => Польща
[2] => притулок
)
)
[5] => Array
(
[id] => 253588
[content] =>
У Європейському Союзі помітили підвищення попиту на притулок серед українців – у першому півріччі 2025 року кількість заяв зросла майже на третину.
Про це свідчать дані Агентства ЄС з питань надання притулку (EUAA).
Згідно з інформацією звіту, за вказаний період було подано 16 тисяч таких заяв від українців. Це на 29% більше порівняно з попереднім роком.
Така тенденція пояснюється бажанням українців забезпечити собі довгострокову стабільність, адже отримання статусу дозволяє в майбутньому залишатися в країні, що його надала.
Франція останнім часом привертає особливу увагу громадян України – більшість заяв на отримання статусу шукача притулку припадає саме на цю країну.
Зазначимо, що всі українці, які прибувають до ЄС, автоматично підпадають під дію Директиви про тимчасовий захист, що також забезпечує низку важливих прав і гарантій.
Німеччина більше не є країною-лідером для шукачів притулку в Євросоюзі, її місце зайняла Іспанія, йдеться у матеріалі Financial Times.
FT зазначає, що кінець режиму Башара Асада у Сирії призвів до зменшення кількості сирійців, які звертаються за захистом у блоці.
У травні у Європейському агентстві з питань притулку (EUAA) зафіксували 64 000 заяв про надання притулку ‒ ця цифра майже на чверть менша проти того ж періоду 2024 року. Кількість заяв від Сирії впала з приблизно 16 000 у жовтні минулого року до лише 3 100 у травні.
У Німеччині, країні, популярній серед сирійських заявників, загальна кількість заяв скоротилася приблизно вдвічі до 9 900 проти 18 700.
Згідно зі звітом, Іспанія зараз є країною з найбільшою кількістю заяв про надання притулку: у травні їх було зареєстровано майже 12 800, порівнюючи з 16 300 минулого року. Хоча загальна кількість зменшилася, зростає кількість запитів від людей, які тікають з Венесуели від економічної та політичної кризи. Зазначається, що ця тенденція також може бути пов’язана з посиленням правил імміграції у США, включно з депортацією венесуельців.
На другому місці ‒ Італія з 12 300 заявками у травні проти 15 500 минулого року, третина з яких подали громадяни Бангладеш та Перу. Далі йде Франція з 11 900 заявками, що трохи менше за торішні 12 500, які були зумовлені заявками від конголезців, що тікають від конфлікту у своїй рідній країні, а також афганців та гаїтян.
Зазначимо, дедалі більше європейських країн вимагають жорсткіших заходів для стримування нелегальної міграції на континенті, а кілька країн, наприклад Данія, шукають способи депортувати людей до країн, які не є їхньою домівкою.
Водночас найбільшу кількість осіб, які отримали притулок, зафіксовано у Німеччині ‒ 150 000 схвалених заяв за 2008–2024 роки проти 50 900 в Іспанії, 40 000 в Італії і 65 200 у Франції.
У звіті ЄС зазначено, що з 1 січня по 30 червня в Німеччині було зареєстровано 65 495 заяв про надання притулку. Це на 43% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Відтак країна вперше за багато років опинилась не на першому місці за кількістю заяв про притулок у ЄС. Цю позицію зайняла Іспанія з 76 020 заяв, за нею йде Франція з 75 428 заяв.
Загалом за перше півріччя цього року кількість заяв в ЄС становила 388 299 – на 23% менше, ніж за аналогічний період у 2024 році.
У міру того, як потік українських біженців до Європи зменшується, країни починають змінювати правила та пільги для шукачів притулку. Ось кілька прикладів.
Оскільки війна в Україні вступає в нову фазу, кількість українців, які шукають притулку в Європі, здається, зменшується: наразі в ЄС перебуває понад 4 мільйони 300 тисяч українських біженців, але кількість заяв про надання притулку, розглянутих державами-членами, була найнижчою в лютому 2025 року, за даними Євростату, і становила трохи більше 40 000 (41 435), що на 25% менше порівняно з лютим 2024 року.
Німеччина має найбільшу частку українських біженців – майже 1,8 мільйона, що становить 27,3% від загальної кількості біженців у блоці.
Два тижні тому Берлін став останньою європейською столицею, яка оголосила про зміни в наданні притулку та інших пільг для цієї групи шукачів притулку.
А як щодо інших країн?
Угорщина: більше ніякого житла для людей із Західної України
Угорщина закрила фінансовані державою притулки для українських біженців із заходу країни, що торкнулося близько 3 000 біженців, переважно жінок і дітей, за даними Угорського Гельсінського комітету.
Водночас Угорщина продовжила термін дії карток тимчасового захисту до 4 березня 2026 року, незалежно від фізичної дати закінчення терміну дії, зазначеної на картці.
Бенефіціари тимчасового захисту отримують 22 800 форинтів на місяць і додатково 13 700 форинтів на дитину.
Польща: скасовано допомогу при прийомі біженців та виплати біженцям
Польща, друга країна, яка приймає найбільшу кількість українських біженців, нещодавно продовжила законний термін перебування для шукачів притулку, які виїжджають з України після 24 січня 2022 року, до 30 вересня 2025 року.
Однак ті, хто приймає українських біженців або пропонує їм їжу, більше не мають права на грошову компенсацію.
Однак Польща дозволить українцям отримати ідентифікаційний номер, що означає право на роботу та безкоштовне медичне обслуговування. Українські діти можуть продовжувати отримувати 800 злотих, як і польські, але лише за умови, що вони будуть відвідувати школу.
Норвегія: посилення виплат на дітей для «нестабільних» іммігрантів
Норвегія була однією з перших європейських країн, яка посилила систему виплат, щоб впоратися з тим, що вона назвала нестабільною кількістю прибулих незабаром після початку повномасштабного вторгнення.
Уряд скоротив виплати на дітей і обмежив можливість тимчасових бенефіціарів колективного захисту подорожувати між Україною та Норвегією.
Країна також обмежила використання готелів як центрів прийому біженців і попередила біженців, які бажають отримати доступ до національної системи страхування, що вони повинні відповідати вимогам щодо місця проживання.
Словаччина: скорочення місць для проживання та пільг
На початку березня Словаччина запровадила нові правила для українців, які прибувають після 28 лютого 2025 р. Максимальний термін, протягом якого вони мають право перебувати в притулках, було скорочено зі 120 днів до 60 днів, а допомога на проживання тепер надається лише протягом перших 60 днів перебування в країні.
Заступник міністра внутрішніх справ Петер Крауспе пояснив це тим, що українські біженці зазвичай знаходять роботу і житло протягом двох місяців після прибуття до Словаччини.
Однак ці зміни не стосуються таких вразливих груп, як діти до п’яти років, люди старші 65 років та одинокі батьки з маленькими дітьми.
Естонія: шестимісячний термін для отримання житлової допомоги
Усі домогосподарства українських біженців можуть подати заявку на отримання одноразової допомоги у розмірі 1200 євро для покриття витрат на житло. Однак нові правила передбачають, що заявка на відшкодування повинна бути подана протягом перших шести місяців після видачі першої посвідки на проживання.
Крім відшкодування витрат на оренду житла, біженці також можуть отримати максимум 3200 євро на сім’ю або 1600 євро на одну особу на два роки для покриття витрат на переклад.
Естонія також надасть 80 євро на першу і другу дитину в сім’ї, 100 євро на третю і наступних дітей в сім’ї, до 650 євро на місяць на дітей до 19 років і до 650 євро на місяць на сімох дітей.
Батьківська допомога також доступна батькам, які подали заяву про надання притулку в Естонії з дитиною віком до півтора року. Вона становить 820 євро на місяць протягом 545 днів.
Австрія: червоно-біло-червона карта плюс знання німецької мови на рівні А1
Австрія продовжила право на проживання для українських біженців до 4 березня 2026 року. Українські біженці з так званою Блакитною картою тепер можуть подати заяву на отримання Червоно-біло-червоної карти плюс (Rot-Weiß-Rot-Karte plus), яка дозволяє їм жити і працювати в Австрії.
Вимоги включають знання німецької мови на рівні А1, довідку про доходи та підтвердження того, що ви пропрацювали в Австрії щонайменше 12 місяців протягом 24 місяців, що передували подачі заяви, з повним страхуванням.
Ірландія: скорочення житлової пільги на 25%
Ірландія планує зменшити неоподатковувану допомогу на житло для українських біженців з 800 до 600 євро в червні.
Однак дію цієї схеми було продовжено до березня 2026 року. Раніше Ірландія вже скоротила допомогу для українських біженців з 232 до 38,80 євро на тиждень.
Бельгія: Фландрія поетапно відмовиться від допомоги для гуртожитків
Нідерландськомовний регіон Бельгії, Фландрія, оголосив про поступове припинення субсидування приватних гуртожитків із 1 січня 2025 року.
Натомість державні органи влади, які приймають щонайменше п’ять українських біженців, отримуватимуть фіксовану ставку в розмірі 1000 євро за кожного прийнятого шукача притулку, якщо вони прийняли щонайменше п’ятьох і зареєструвалися як приймаюча сторона до 1 січня 2025 року.
Німеччина: біженці, які прибувають до країни, будуть підтримуватися іншою системою виплат
Українські біженці, які прибудуть до Німеччини після 1 квітня 2025 року, більше не отримуватимуть допомоги від Бюргергельда (Bürgergeld), а натомість отримуватимуть підтримку відповідно до Закону про допомогу шукачам притулку (Asylleistungen).
Наразі не зрозуміло, чи відбудуться якісь зміни у виплатах українським біженцям, які оселилися до цієї дати.
Однак ці зміни формально ще не набудуть чинності, оскільки очікують на згоду нової німецької правлячої коаліції: правоцентристський Християнсько-соціальний союз (ХСС) вже схвалив їх, але вони ще мають бути затверджені його сестринською партією, Християнськими демократами (ХДС) та лівоцентристськими Соціал-демократами (СДПН).
Болгарія: наближається крайній термін продовження картки тимчасового захисту
Влада Болгарії продовжила статус тимчасового захисту для українських біженців до 4 березня 2026 року. Однак уже видані карти тимчасового захисту повинні бути продовжені до 30 квітня 2025 року.
Українські біженці отримають фінансову підтримку в розмірі 190 євро, тимчасове житло, захист, терапію та реабілітацію.
Чехія: суворі вимоги в новому режимі перебування
Минулого місяця Прага затвердила нову схему довгострокового проживання для українців, які заробляють понад 440 000 крон (17 551 євро) брутто на рік, проживають в країні під тимчасовим захистом щонайменше два роки і не отримували допомоги з липня минулого року.
Влада заявляє, що цей захід покликаний заохотити біженців до подальшої інтеграції та самозабезпечення, але неурядові організації та офіс омбудсмена побоюються, що багато біженців залишаться осторонь через те, що не відповідають цим умовам.
Зазвичай, кожен новий український біженець отримує грошову допомогу у розмірі 5 000 крон (200 євро) на період до п’яти місяців.
Італія: послугу з розміщення біженців буде продовжено до кінця 2025 року
Щомісячна допомога для українських біженців, які перебувають в Італії, становить 300 євро на дорослого, плюс додатково 150 євро на кожну супроводжуючу неповнолітню особу віком до 18 років. Біженці розміщуються в готелях або приватному житлі по всій країні. Однак, згідно з повідомленням Міністерства цивільного захисту країни, послуги з прийому біженців будуть доступні по всій країні до 31 грудня 2025 року.
Біженці, які все ще потребуватимуть житла після лютого 2025 року, можуть бути переселені в інший регіон, а не той, де вони були спочатку поселені.
Франція: підтримка на додаток до допомоги з житлом
Українські біженці, які проживають у Франції, отримуватимуть ADA (допомогу шукачам притулку) через платіжну картку на початку місяця і матимуть право на отримання близько 426 євро на місяць.
Базова сума становить 6,80 євро на день на одну особу, плюс додаткові 7,40 євро для шукачів притулку, які не забезпечені житлом.
Допомога також може бути використана для оренди приватного житла або для пошуку спеціального центру розміщення. Також передбачені заходи для громадян Росії та Білорусі, які «перебувають під загрозою у себе на батьківщині через свою позицію в конфлікті».
Велика Британія: безробітні біженці можуть подати заявку на універсальний кредит
Українські біженці у Великій Британії мають право на отримання як одноразової, так і постійної фінансової підтримки через різні соціальні програми.
Наприклад, в рамках програми «Будинки для України» будь-який шукач притулку, який має спонсора у Великій Британії, може отримати одноразову виплату в розмірі 200 фунтів стерлінгів після прибуття, а приймаюча сторона може претендувати на 350 фунтів стерлінгів щомісяця протягом дії візи «Будинки для України».
Шукачі притулку з дітьми можуть отримувати 26,05 фунтів стерлінгів на тиждень на старшу або єдину дитину, 17,25 фунтів стерлінгів на кожну наступну дитину, а також фінансову підтримку на догляд за дітьми, якщо діти ще не ходять до школи.
Безробітні або малозабезпечені особи можуть претендувати на універсальний кредит – одноразову допомогу, розмір якої залежить від сімейного стану та витрат на житло.
Іспанія: підтримка зайнятості та 400 євро
Іспанія затвердила грант у розмірі 400 євро на кожного дорослого українського біженця і 100 євро на кожного неповнолітнього біженця терміном на шість місяців.
Заявники повинні мати номер соціального страхування і доказ того, що вони «не мають коштів для покриття своїх щоденних потреб». Країна також надає медичне страхування та підтримку в інтеграції на ринку праці.
Нідерланди: підвищена продовольча допомога для самотніх біженців і малих сімей
У Нідерландах як дорослі, так і діти мають право на щомісячну допомогу на одяг і харчування, а також додаткову допомогу на проїзд у громадському транспорті, відвідування родичів або заняття спортом.
Однак, як тільки біженець у віці від 18 років влаштовується на роботу, виплата допомоги припиняється для всіх членів сім’ї.
З початку 2025 року допомога на одяг становитиме 62,66 євро, а додаткова допомога – 77,16 євро.
Тим часом, для біженців, які не отримують харчування в муніципальному центрі прийому, бюджет зміниться. Менші сім’ї отримуватимуть більше грошей на одну особу, ніж великі родини.
Наприклад, біженець, який живе один, або дорослий у сім’ї з двох осіб отримує 252,18 євро, тоді як дорослий у сім’ї з чотирьох осіб отримує 189,13 євро.
Допомога виплачується муніципалітетом, де зареєстровані особи, і може бути перерахована безпосередньо на банківський рахунок, кредитною карткою або готівкою.
Португалія: статус тимчасового захисту
Українцям, які мають статус біженця в Португалії, надається статус тимчасового захисту, який автоматично включає в себе дозвіл на тимчасове проживання, податковий ідентифікаційний номер, номер соціального страхування та номер користувача національної системи охорони здоров’я.
Статус тимчасового захисту дозволяє їм претендувати на дохід від соціальної інтеграції (RSI), якщо їхній щомісячний дохід не перевищує 237,25 євро, а їхні фінансові активи, такі як банківські депозити, акції, облігації, поштові ощадні сертифікати, цінні папери та паї в колективних інвестиційних схемах, не перевищують 30 555,60 євро в сукупності.
Один заявник на отримання RSI отримує 237,25 євро і додатково 166,88 євро на другу дорослу особу.
Біженці з дітьми віком до 18 років отримують 118,63 євро на дитину.
Українські біженці також можуть претендувати на допомогу по безробіттю у разі вимушеної втрати роботи. Ця допомога становить 522,50 євро для бенефіціарів, які проживають у домогосподарстві, і 418 євро для самотніх бенефіціарів.
Португалія має спеціальну платформу для пошуку роботи для українських біженців («Португалія для України») та гарячу лінію українською мовою.
Уряд Швейцарії призупиняє процедуру надання притулку сирійцям, поки не зможе краще оцінити ситуацію в цій близькосхідній країні після захоплення Дамаска повстанцями.
Про це Державний секретаріат з питань міграції Швейцарії заявив у X (Twitter), передає „Європейська правда”.
Як заявив Державний секретаріат з питань міграції Швейцарії у понеділок, 9 грудня, ввечері, країна наразі не може провести ретельну перевірку того, чи існують підстави для надання притулку сирійцям і чи буде доцільним виконання наказу про їхню депортацію.
„Секретаріат призупиняє процедури надання притулку і прийняття рішень щодо шукачів притулку з Сирії з негайним вступом в силу до тих пір, поки ситуація не буде переоцінена”, – йдеться у заяві.
