В Україні зростає кількість чоловіків призовного віку, які ухиляються від мобілізації. Причини найрізноманітніші, але здебільшого вони пов’язані з втомою від війни, страхом і особистими обставинами.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію іспанської суспільно-політичної газети EL PAÍS.
За даними української влади, близько 1,5 мільйона чоловіків, які мають служити в армії та захищати свою державу в стані війни, фактично ухиляються від мобілізації.
Експерти аналітичного центру OSW зазначають, що для нормальної боєздатності збройних сил необхідно додатково 300 тисяч військовослужбовців. Те, що раніше сприймалося як прояв патріотизму, сьогодні супроводжується страхом і втомою від війни.
Видання поговорило з трьома українцями, які з різних причин уникають служби. Їхні імена змінені задля безпеки.
30-річний Тарас працює на фондовому ринку. Раніше він був готовий іти на фронт, проте родина переконала його утриматися. Замість служби він надає фінансову підтримку армії.
Програміст Саша, також 30 років, не може оформити довідку про непридатність через проблеми із зором. Почувши жахливі історії про втрати на фронті, він воліє залишатися вдома. Його дівчина підтверджує, що серед знайомих, які служать в армії, майже немає позитивних історій.
28-річний Микола, перукар, щодня ризикує попастися мобілізаційним патрулям. Він любить Україну, але за можливості поїхав би за кордон. Друзі в армії розуміють його вибір, хоча він побоюється осуду з боку військових.
Менш як пʼята частина громадян Італії, що підлягають військовій службі, висловила готовність взяти до рук зброю в разі, якщо на їхню країну відбудеться військовий напад.
Про це свідчать дані опитування CENSIS, повідомляє La Repubblica.
Згідно з опитуванням, 16% громадян Італії вважають доволі ймовірним, що країна в наступні пʼять років буде втягнута у збройний конфлікт, а ще 23% оцінюють таку ймовірність у 30-50%.
При цьому в разі, якби в Італії повернули обовʼязкову військову службу, погодились би на неї тільки 16% тих, хто їй підлягає (18-45 років). 19% респондентів, за даними опитування, обрали б дезертирство, а майже 40% заявили, що є пацифістами й протестували б проти війни.
Інші результати дослідження CENSIS також показали більшу схильність громадян Італії до нейтралітету.
62% вважають, що Рим має посідати нейтральну позицію в російсько-українській війні, і тільки 33% виступають за підтримку України. Решта 5% пропонують підтримувати Росію.
У випадку вторгнення США на Гренландію 58% респондентів в Італії підтримали б невтручання, 38% – приєднання до альянсу країн на боці Гренландії, а 4% – США.
Так само більшість італійців не підтримують збільшення витрат на оборону: тільки 26% вважають, що це є правильним варіантом для гарантування миру і тільки 25% готові до збільшення оборонних витрат на шкоду соціальним.
На порядку денному в Німеччині знову питання про відновлення призову на військову службу. За словами Єнса Шпана, лідера фракції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у парламенті, настав час, щоб армія почала підготовку до відновлення обов’язкової військової служби.
В інтерв’ю німецькій газеті Rheinische Post політик підкреслив, що хоча цей процес потребує часу, бундесвер уже зараз повинен почати розробляти систему, яка дозволить повернутися до строкової служби.
На його думку, для зміцнення обороноздатності країни необхідно залучити ще 60 тисяч солдатів: «Було б чудово, якби все це можна було реалізувати на добровільній основі, але я вважаю, що в кінцевому підсумку ми повинні прийняти рішення про призов».
На сьогодні відповідні законодавчі акти стосуються виключно чоловіків і для поширення їх дії на жінок необхідні зміни в законодавстві. Однак політик не бачить шансів на це в найближчі чотири роки.
Водночас Аннегрет Крамп-Карренбауер, колишня міністерка оборони, представниця ХДС, раніше вже говорила, що з огляду на зниження народжуваності держава не може дозволити собі, щоб будь-яка соціальна група залишалася поза службою.
[type] => post
[excerpt] => На порядку денному в Німеччині знову питання про відновлення призову на військову службу. За словами Єнса Шпана, лідера фракції Християнсько-демократичного союзу (ХДС) у парламенті, настав час, щоб армія почала підготовку до відновлення обов'язков...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1750003140
[modified] => 1749999878
)
[title] => У Німеччині планують відновити призов – він може стосуватися й жінок
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=245496&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 245439
[uk] => 245496
)
[trid] => kri2709
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 245440
[image] => Array
(
[id] => 245440
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896.webp
[original_lng] => 42292
[original_w] => 960
[original_h] => 540
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896-300x169.webp
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896-768x432.webp
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/e300ed5b-0001-0004-0000-000000642383-w960-r1778-fpx2954-fpy4896.webp
[width] => 960
[height] => 540
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 1255
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 245440
[_edit_lock] => 1749989124:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 119734391002
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 656257
[1] => 13
[2] => 584109
[3] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини дня
[2] => Світ
[3] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 141
[1] => 1307
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Німеччина
[1] => призов
)
)
[3] => Array
(
[id] => 239514
[content] =>
Парламент Хорватії може ухвалити закон про військову повинність у жовтні. Відповідно до законопроєкту, щороку призиватимуть чотиритисячі осіб, які отримуватимуть щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро. Якщо людина не погодиться на військову підготовку, держава запропонує їй інші варіанти.
Очікується, що законодавча база для запровадження обов’язкової військової служби буде представлена хорватському парламенту в червні й може бути прийнята в жовтні. Це означає, що підготовка перших призовників може розпочатися в кінці цього року або, найпізніше, на початку наступного, пише портал Index.
Необхідні умови для навчання вже створені в казармах у Кніні, Слуні та Пошезі, але законодавча база, яка запроваджує обов’язкову базову підготовку, досі потребує змін. Згідно з неофіційними джерелами в уряді, більшість питань узгоджені, однак деталі щодо цивільної служби для осіб, які з міркувань совісті відмовляються від військової, усе ще доопрацьовуються.
Раніше цього тижня прем’єр-міністр Андрей Пленкович зустрівся з міністрами оборони, внутрішніх та закордонних справ, а також представниками збройних сил. За підсумками обговорень президенту й головнокомандувачу Зорану Мілановічу були передані два документи, що містять проєкти оборонної стратегії та довгострокового плану розвитку збройних сил.
Новобранці отримуватимуть зарплату в розмірі 1100 євро
Обов’язкова базова підготовка триватиме два місяці, за які новобранці отримуватимуть місячну зарплату в розмірі 1100 євро (близько 52 тисяч гривень), включно з проживанням та харчуванням. Навчання буде визнано трудовими відносинами і дасть перевагу під час працевлаштування на державну та громадську службу, що може стати мотиваційним фактором для проходження військової служби.
Тих, хто уклав трудовий договір, не можна буде звільнити, а студенти вищих навчальних закладів зможуть відкласти навчання найпізніше до 29 років.
У громадян, які не проходитимуть військову підготовку, будуть два варіанти. Перший – пройти тримісячні курси з цивільного захисту, де їх навчать діяти в умовах стихійного лиха. Другий варіант – виконувати муніципальні роботи в органах місцевого самоврядування протягом чотирьох місяців по 8 годин на день.
Грошове забезпечення для тих, хто відмовиться від військової підготовки, буде значно меншим, але деталі цивільної служби ще не доопрацьовані. Держава призиватиме від 800 призовників на базову підготовку п’ять разів на рік, що становитиме чотири тисячі призовників на рік.
