У Франції починається піковий період нової хвилі спеки, під час якого вихідними стовпчик термометра місцями перевищить позначку 40°C.
Про це повідомляє BFMTV.
Вже з опівдня п’ятниці, 10 липня, для дев’яти департаментів країни на заході почне діяти максимальний, “червоний” рівень попередження через екстремальну спеку. Ще у 76 оголошено “помаранчевий” рівень небезпеки.
Період спекотної погоди триватиме щонайменш до 14 липня, а показники на термометрі приблизно відповідатимуть тим, що були під час попередньої хвилі спеки в кінці червня.
Так, у суботу на заході Бургундії, у столичному регіоні Іль-де-Франс, над Луарою, в Аквітанії та навіть традиційно прохолоднішій Бретані буде до 37 до 39°C.
У неділю для департаментів поблизу кордонів з Іспанією прогнозують від понад 40 до 42°C, у значно північнішому Нанті – також 40°C. Спека може триматися навіть після 20 години вечора.
На тлі цих прогнозів префектура департаменту Од запровадила обмеження на продаж і споживання алкоголю у громадських місцях – як вже робили у Парижі.
Префектура департаменту Рона запровадила обмеження на використання води з природних водойм.
Осінь може стати складним періодом для заходу України, тому Івано-Франківськ готується посилювати ППО та захист критичної інфраструктури.
Про це повідомив у відеозверненні мер Івано-Франківська Руслан Марцінків.
Марцінків закликав мешканців міста реагувати на сигнали повітряної тривоги. Він наголосив, що жодне місто України зараз не можна вважати повністю безпечним.
За словами мера, росія може посилити атаки саме по західних регіонах України у вересні-жовтні.
“Ворог буде бити саме по заходу нашої країни. Тому не можу все розказувати, але готуємось до цього виклику. Бо, на жаль, мусимо посилювати протиповітряну оборону, тому що те, що відбувається Києві може повторитися в Івано-Франківську”, – наголосив він.
Міський голова Івано-Франківська також заявив, що не виключає провокацій із боку Білорусі.
Серед головних завдань міської влади він назвав підготовку інфраструктури до опалювального сезону, зокрема завершення робіт на котельнях. Другим пріоритетом є допомога силам протиповітряної оборони для захисту міста.
“Хоч це не наш обов’язок, але ми переживаємо за це. Це дуже важливі завдання стоять перед нами”, – підкреслив Марцінків.
Водночас мер зазначив, що найближчими днями не очікує масштабних обстрілів. Проте закликав жителів не ігнорувати повітряні тривоги.
“Жодного міста України немає, яке повністю є безпечним”, – підсумував він.
НЕК “Укренерго” спрогнозувало режим роботи під час опалювального сезону. Було розроблено багато сценаріїв для кожного зимового періоду.
Про це заявив глава “Укренерго” Віталій Зайченко ефірі телемарафону.
За словами Зайченка, ще в період весни-літа у компанії спрогнозували, що готові до зими і зможуть забезпечити споживачів електроенергією. Але постійні ракетні і дронові атаки на об’єкти генерації та мережі призвели до того, що прогнози мають враховувати і це.
“У цих умовах досить важко гарантувати, що завжди буде світло. Потрібно готуватися до того, що ситуація може змінюватися дуже динамічно”, – наголосив глава “Укренерго”.
Він також додав, що енергетики працюють над тим, щоб “виправити ситуацію і забезпечити всіх споживачів світлом та електроенергією”. Втім, як зазначив Зайченко, ситуація може змінюватися кожного дня.
“Звичайно, базовий прогноз – те, що ми забезпечимо всіх споживачів електроенергією”, – підсумував глава “Укренерго”.
У разі припинення війни кількість населення України стабілізується на рівні близько 34 млн осіб.
Про це свідчить прогноз World Economic Outlook (WEO) Міжнародного валютного фонду за жовтень 2025 року.
За оцінкою МВФ, готівкове населення України 2021 року становило 41,0 млн осіб. У 2022 році воно скоротилося до 34,5 млн осіб, 2023 року – до 34,026 млн осіб, 2024 року – до 33,343 млн осіб.
МВФ прогнозує таку чисельність населення:
2025 рік – 32,862 млн осіб
2026 рік – 33,383 млн осіб
2027 рік – 34,006 млн осіб
2028 рік – 33,981 млн осіб
2029 рік – 33,957 млн осіб
2030 рік – 33,936 млн осіб.
Прогноз відповідає базовому сценарію МВФ, згідно з яким війна Росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року (що призведе до часткового повернення біженців).
Українці не вірять у швидке завершення війни з росією. І більшість готові терпіти стільки, скільки потрібно.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
У вересні 2025 року лише 18% українців очікують, що війна завершиться до кінця 2025 року. Натомість 27% опитаних говорять про 2026 рік, 32% – про 2027 рік і пізніше. Кожен четвертий респондент (23%) відповів “не знаю”.
При цьому більшість українців (62%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (на початку червня 2025 року показники були ідентичні). Ще 4% відповіли, що готові терпіти близько року.
Про більш короткий період (пів року чи декілька місяців) говорять 21% респондентів (практично без змін за останні декілька місяців).
Опитування КМІС проводилося з 2 по 14 вересня 2025 року серед 1023 респондентів по всій Україні.
Більшість українців зараз виступає за якнайшвидше припинення війни шляхом переговорів. Але мало хто очікує завершення активних бойових дій найближчим часом.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на опитування Gallup.
Згідно з опитуванням, проведеним 1-14 липня, кожен четвертий (25%) вважає, що активні бойові дії, імовірно, припиняться протягом наступних 12 місяців, хоча лише 5% вважають це “дуже ймовірним”.
Понад дві третини (68%) вважають малоймовірним припинення активних бойових дій протягом наступного року.
Більшість (69%) опитаних виступають за якнайшвидше припинення війни шляхом переговорів, тоді як 24% підтримують продовження боротьби до перемоги.
Це практично повністю протилежне громадській думці 2022 року, коли 73% виступали за те, щоб Україна боролася до перемоги, а 22% вважали за краще, щоб Україна якомога швидше спробувала досягти угоди.
У публікації Gallup йдеться, це зрушення відбувається на тлі нової активізації дипломатичних зусиль. Президент України Володимир Зеленський заявив про готовність до прямих перемовин із Володимиром Путіним, запропонувавши відновити переговори, в той час як президент США Дональд Трамп намагається чинити тиск на Кремль, погрожуючи санкціями, йдеться в публікації.
Незважаючи на ці кроки, конфлікт практично не слабшає. Щоденні ракетні атаки та атаки з використанням безпілотників тривають, а на багатьох ділянках лінії фронту продовжуються інтенсивні бої, зазначається в матеріалі.
Російська армія планує запускати до 2000 дронів одночасно проти України.
Про це заявив німецький генерал Крістіан Фройдінг, голова ситуаційного центру з питань України в Міністерстві оборони Німеччини.
За словами генерала, Москва активно розширює свої виробничі потужності, щоб масово застосовувати безпілотники у війні проти України. Одночасне використання до 2000 дронів може стати серйозним випробуванням для української системи протиповітряної оборони.
Фройдінг наголосив, що традиційні методи боротьби з дронами, зокрема використання дорогих ракет Patriot, є малоефективними у випадку з дешевими безпілотниками типу “Шахед”. Один такий дрон коштує від 30 до 50 тисяч євро, тоді як ракета Patriot – понад 5 мільйонів.
Він підкреслив, що необхідно шукати економічно вигідніші засоби протидії – у межах 2-4 тисяч євро за одиницю. Саме такі рішення дозволили б ефективно реагувати на масові атаки з боку росії.
Як ще одну тактичну відповідь генерал назвав завдання ударів по тилових об’єктах у росії – зокрема, по військових літаках, аеродромах і підприємствах оборонної промисловості.
Окремо Фройдінг звернув увагу на зміну позиції Китаю, який повністю припинив постачання комплектуючих для безпілотників в Україну і натомість переорієнтував експорт на росію. За його словами, Пекін фактично усунув Україну з ринку технологій у цій сфері, що ще більше ускладнює її обороноздатність.
Міжнародний фонд змінив прогноз тривалості війни в Україні. Війна протягом щонайменше 2025 року негативно впливатиме і на Європу.
Про це Альфред Каммер, повідомили на прес-брифінгу “Перспективи європейської економіки” за жовтень 2024 року.
“Коли ви дивитеся на наші прогнози на 2025 рік, ми також знизили їх для України. І це відображення того, що війна росії в Україні продовжуватиметься. Ми припускали, що вона припиниться раніше. Це не так. І це, знову ж таки, додаткові витрати для української економіки”, – сказав він.
Раніше МВФ у базовому сценарії очікував закінчення війни наприкінці 2024 року. У жовтні цей термін перенесено на рік – до кінця 2025 року.
За його словами, показники зростання цього року були жорстоко порушені бомбардуваннями енергетичної інфраструктури в Україні, і це також стримує зростання та перспективи.
“І, крім того, звичайно, як і для всієї Європи, це створює невизначеність в Україні, і це надає пом’якшувальну дію на сукупний попит”, – додав Каммер.
Представник фонду заявив, що економічна команда МВФ продовжує “робити чудову роботу з погляду, по-перше, підтримки макростабільності” в Україні.
“По-друге, підтримки економіки для запуску зростання та підтримки підприємств для роботи в цьому середовищі, захисту вразливих людей, які страждають від війни. І, по-третє, підготовки основ для, як ми сподіваємося, швидкої реконструкції та середньострокового шляху до вступу до ЄС “, – сказав він.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз щодо кількості населення України. Біженці можуть почати повертатися лише 2026 року.
Про це повідомляє World Economic Outlook (жовтень 2024 року).
За оцінкою МВФ, готівкове населення України у 2021 році становило 41,0 млн осіб. У 2022 році воно скоротилося до 34,5 млн осіб, у 2023 році – до 34,0 млн осіб.
МВФ прогнозує таку чисельність населення:
2024 рік – 33,4 млн осіб (прогноз за квітень – 33,4 млн осіб)
2025 рік – 33,0 млн осіб (прогноз за квітень – 34,3 млн осіб)
2026 рік – 34,2 млн осіб (прогноз за квітень – 35,1 млн осіб)
2027 рік – 34,5 млн осіб (прогноз за квітень – 35,8 млн осіб)
2028 рік – 34,5 млн осіб (прогноз за квітень – 36,0 млн осіб)
2028 рік – 34,5 млн осіб (прогноз за квітень – 36,0 млн осіб)
Таким чином, якщо у квітні МВФ очікував, що біженці почнуть повертатися в Україну з Європи вже 2025 року, то зараз фонд прогнозує зворотний потік лише 2026 року.
Оцінки населення України та кількості мігрантів
За даними ООН, з початку повномасштабного вторгнення росії населення України скоротилося на 10 млн осіб, або приблизно на чверть через відтік біженців, падіння народжуваності та загибель людей на війні.
За оцінкою ООН, станом на серпень 2024 року кількість мігрантів з України у світі досягла 6,7 млн осіб.
За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, чисельність населення України становила:
на 1 січня 2022 року – 42 млн осіб,
на липень 2024 року – 35,8 млн осіб, у тому числі на територіях, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження у повному обсязі – 31,1 млн осіб.
У разі відключення АЕС від енергосистеми в Україні можуть бути запроваджені аварійні режими, зокрема, електропостачання лише 4-5 годин на добу.
Про це в ефірі Еспресо повідомив експерт з енергетики Сергій Дяченко.
Він схарактеризував цей сценарій як дуже негативний, але підкреслив, що українські енергетики вже швидко відновлюють розподільчу систему, яка зазнає атак з боку Росії. Дяченко навів приклад, коли після останнього обстрілу енергосистема повернулася до нормального режиму за три тижні, і в нинішній час в країні майже не спостерігаються відключення світла.
Експерт зауважив, що якщо вдасться уникнути значних руйнувань в енергосистемі, то взимку Україна може очікувати на позитивний графік енергопостачання.
Дяченко підкреслив, що хоча енергосистема України наразі не функціонує так надійно, як хотілося б, зниження температури сприяло покращенню її роботи та графіку відключень. Він зазначив, що якщо вдасться уникнути додаткових руйнувань, зима може пройти в більш-менш нормальних умовах.
