На тлі протестів на підтримку ексміністра оборони Михайла Федорова у мережі з’явилася інформація про те, що військовим, які беруть участь у акціях, загрожують репресії.
Начальниця медслужби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі”, депутат Київради та громадська діячка Аліна Михайлова написала про те, що їй дзвонили з командування Сил безпілотних систем та хотіли з’ясувати, де служить Дмитро Козятинський, який закликає приєднуватися до протестів за Федорова.
“Дмитро Козятинський – бойовий медик медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі”, який звільнився з армії ще рік тому. Тобто до Збройних сил він уже не має жодного відношення”, – наголосила Михайлова.
За її словами, для багатьох військових підтримка протестів може коштувати посади, звання, кар’єрні перспективи, а також обернутися доганою чи “профілактичною розмовою”.
Реакція радника Зеленського
Радник президента України Дмитро Литвин у коментарі журналістам назвав такий скандал “дурною спробою щось надмірно проконтролювати”.
Він додав, що ті особи, які хотіли дізнатись інформацію про Козятинського, могли звернутися одразу до нього, оскільки він “відкритий до спілкування” і сам може пояснити все.
Реакція “Мадяра”
Також скандал не проігнорував командувач Сил безпілотних систем Роберт “Мадяр” Бровді. Він пообіцяв з’ясувати, хто саме намагався дізнатися інформацію про колишнього військовослужбовця.
“Зважаючи на попередню інформацію, сенсацію роздмухали необґрунтовано, а не внаслідок тиску. ЗМІ ж, як це властиво тренду, почуте гіперболізували. У нас зібралися не ті бійці, які терпітимуть тиск і мовчатимуть. Хоча різних вистачає”, – вважає він.
“Мадяр” звернув увагу, що у СБС не допускаються репресії стосовно військовослужбовців.
Увечері 18 листопада у селі Іза що на Хустщині розпочалися акції протесту. Передувало цьому рішення обласної комісії ТЕБ та НС про впровадження у населеному пункті суворого карантину. Напередодні у селі було зафіксовано декілька випадків гепатиту А. Згідно з офіційними даними хворих було 7, але люди переконували, що у лікарні лікуються тільки двоє дітей.
Із чого все почалося
Слід зазначити, що гепатит у Ізі виявляють уже два роки, але за весь цей час крім карантинів і часткової обробки колодязів антисептиками практично нічого не робилося. Власне карантинні обмеження вже впроваджували декілька разів, але раніше вони були більш лояльними. А от востаннє йшлося про переведення школи на дистанційну роботу, закриття всіх кафе, ресторанів, заборона проведення масових заходів і встановлення при в’їздах до села блокпостів, які мала патрулювати Національна гвардія. Саме блокпости настільки розізлили ізян, що вони їх просто спалили і перекрили дорогу державного значення.
19 листопада до протестувальників виїхали представники міської ради, Хустської РДА, комісія з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, директор Хустської центральної лікарні, головний епідеміолог області, держспоживслужба, обласний департамент охорони здоров’я, священники, аби знайти компромісне рішення разом з громадою. На той час люди вже перекрили всі в’їзди і виїзди з села і не пропускали автомобілі взагалі.
Спочатку дискутували з чиновниками та епідеміологами на трасі. Але розмова була дуже напруженою і заходила у глухий кут. Відтак делегація з представниками влади перейшла для встановлення діалогу у приміщення школи.
І тут, здається, вже було знайдено більш-менш конструктивне рішення – провести тестування населення на наявність чи відсутність гепатиту А, свідомо не ходити одне до одного в гості та розблокувати дороги, а головне – прибрати блокпости.
Що зі школою?
Проте інша частина пікетувальників, яка залишилася на вулиці не погодилася на таку пропозицію і вимагала запустити у школі очне навчання. Аби зрозуміти, чому в ізян така жага до відвідування дітьми «альма-матер» варто пригадати події двотижневої давнини.
Справа в тому, що тоді місцеві мешканці так само перекривали дороги. Справа в тому що станом на листопад у навчальному закладі було відсутнє опалення. Діти мерзли у класах і почали хворіти на ГРВІ. Людям пояснили, що на газовому котлі зламана якась деталь і її замовили, але поки приїде, потрібен час. Тож після пікету за декілька днів деталь встановили, опалення увімкнули, учні приступили до очного навчання. Але при цьому селом почали ширитися чутки, що школу продали і в ній буде розміщуватися чи то гуртожиток для ВПО, чи то якийсь університет.
А вже за декілька днів з’явилася інформація про карантин. Повідомлялося, що навчальний заклад переводиться у дистанційний формат роботи. Саме це та встановлення блокпостів і найбільше розлютило ізян.
«Наші діти скоро забудуть читати і писати, – запевнила пані Оксана. – Школа закрита. Ми вже нікому не віримо. Якщо її не відкриють, над селом жодна муха не пролетить – ми не пропустимо жоден транспортний засіб у жоден бік. Ми готові тестуватися, дотримуватися всіх рекомендацій, але хай відкриють школу, хай діти почнуть її знову відвідувати. Мені цікаво, чому не було такого жорсткого карантину тоді, коли в селі було значно більше хворих».
Отже, місцеві мешканці відмовилися розблоковувати автошляхи і продовжили пікетування.
Пошуки компромісу
Наступного дня, 20 листопада, делегацію ізян запросили на зустріч із в.о. Хустського міського голови Василем Губалем та головою Хустської райдержадміністрації Віктором Сабадошем. Діалог знову був важким і довгим. Але цього разу компроміс знайти вдалося.
«У нас, у малому залі засідань, відбулася зустріч керівництва громади з представниками Ізянського старостинського округу. Обговорення карантинних обмежень були тривалими і непростими. Та нам вдалося знайти взаємопорозуміння, – розповів «Карпатському об’єктиву» Василь Губаль. – Врешті-решт дорогу державного значення було розблоковано, а рух автомобілів відновлено. Разом із делегованими ізянами нам вдалося знайти конструктивне рішення та окреслити спільні подальші кроки щодо вирішення ситуації, що склалася».
Тож що відбувається наразі у Ізі?
Уже 21 листопада було розпочато швидке тестування населення. Першими його проходять вчителі місцевої школи, яка й була у конфлікті чи не найбільшим «яблуком роздору» та учні школи. Відтак медики обіцяють протестувати абсолютно всіх мешканців села.
Перші дослідження почали проводити у сільській амбулаторії, але наразі їх пройти бажаючі можуть і в приміщенні Ізянського ЗЗСО І-ІІІ ступенів. Там працює бригада Закарпатського обласного лабораторного центру контролю за інфекційними захворюваннями.
Цікаво, що в соцмережах ізян підтримало багато людей із різних куточків України. Користувачі захоплювалися тим, із якою стійкістю вони відстоюють навчальний процес у школі.
У той же час було й багато обурень із боку мешканців тих сіл, яким, аби потрапити до Хуста на роботу, доводилося здійснювати об’їзд Ізи практично бездоріжжям протяжністю в 40-45 кілометрів.
Варто додати, що гепатит А справді небезпечне захворювання. Це – гостра інфекційна хвороба, яка вражає печінку. У організм потрапляє через рот. Найчастіше збудником є заражена вода, а також немиті овочі та фрукти. Проте може передаватися і через тісний контакт із інфікованою людиною.
