Array ( [count_posts] => 2 [cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjE2NDQyO319fXM6MTE6ImFmdGVyTG9ja2VyIjtpOjA7fQ== [has_result] => 1 [posts] => Array ( [0] => Array ( [id] => 181599 [content] =>Кабінет міністрів затвердив Державну цільову національно-культурну програму забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.
Про це йдеться у розпорядженні Кабміну від 15 березня 2024 р. № 243-р.
Орієнтовний обсяг фінансування програми становить 7,8 млрд гривень, у тому числі за рахунок держбюджету 7,6 млрд гривень, 200 млн гривень місцевих бюджетів.
Як зазначається в обґрунтуванні, Конституційний суд України у своєму рішенні від 14 липня 2021 року зазначив, що російська федерація використовує „мовне питання” як одних з інструментів своєї геополітичної експансії.
„Загроза українській мові рівносильна загрозі національній безпеці України, існуванню української нації та її держави, і без повноцінного функціонування української мови в усіх ділянках публічного життя суспільства на всій території України українській нації загрожує втрата статусу та ролі титульної і державотвірної нації, що є рівнозначним загрозі зникнення Української держави з політичної карти світу”, – йдеться в документі.
І зафіксовані факти лінгвоциду української мови, яких тільки після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну 24 лютого 2022 року вже налічується сотні, є беззаперечним цьому свідченням, додають автори проекту.
Основні завдання програми
З метою раціонального використання ресурсів у Програмі визначено такі основні завдання:
- зміцнення державного статусу української мови, вироблення дієвого механізму її захисту, розвитку та популяризації;
- забезпечення дотримання посадовими і службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, іншими посадовими та службовими особами вимог закону щодо обов’язковості використання державної мови під час виконання своїх посадових обов’язків, недопущення її дискримінації;
- мотивування населення України до вивчення, навчання та спілкування українською мовою, запровадження та реалізації відповідних проектів;
- розроблення та створення мережі курсів з вивчення української мови (зокрема дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб, у тому числі на безоплатній основі, здійснення інших заходів щодо сприяння опануванню державної мови;
- покращення якості викладання державної мови в закладах освіти;
- запровадження і проведення іспитів на рівень володіння державною мовою, а також міжнародного сертифікаційного іспиту з української мови як іноземної на підставі затверджених вимог до рівнів володіння українською мовою як іноземною А1-С2 відповідно до загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти (вивчення, викладання, оцінювання) для іноземців, які виявили бажання вивчати українську мову;
- сприяння проведенню наукових досліджень у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови;
- розвиток національної словникової бази та забезпечення вільного доступу до неї користувачів; підтримка інновацій, нових знань та розвитку сучасних культурних індустрій, збільшення кількості та покращення якості україномовного аудіовізуального культурного продукту на телебаченні, радіо, у кіно- та відеомережі, забезпечення доступу глядачів до кращих творів європейської та світової кінематографії, зокрема стимулювання дублювання українською мовою творів класики світового кінематографа;
- сприяння створенню інформаційної, зокрема медійної, україномовної продукції для дітей; сприяння запровадженню освітніх теле- та радіопрограм, онлайнкурсів з української історії та культури;
- подальша підтримка книговидавничої справи в Україні, зокрема видання книг українською мовою, у тому числі перекладної літератури, підвищення конкурентоспроможності української книжкової продукції як на вітчизняному книжковому ринку, так і за межами України;
- створення умов для підвищення обізнаності громадян про порядок застосування норм законодавства про державну мову у відповідних сферах, забезпечення реалізації громадянами права на одержання інформації та послуг українською мовою, зокрема через медіа, рекламу, розширення україномовного інформаційного простору, у тому числі за кордоном.
Маленькі діти, які зростають у сім’ях, в яких є собаки, зазвичай не мають проблем у спілкуванні з іншими дітьми, а також поводяться більш обачно та виважено. Таку закономірність довели австралійські вчені, дослідивши дані 1646 сімей з дітьми від двох до п’яти років.
Дослідники з Університету Західної Австралії виявили, що у сімей, в яких є собаки, діти більш благополучні в емоційному та соціальному плані. У таких дітей на 23% менша ймовірність того, що в них виникнуть проблеми із соціальною взаємодією чи емоціями. Такі діти на третину рідше поводили себе антисоціально та не брали участі у антигромадський поведінці.
Автор дослідження, доцент Хейлі Крістіан розповіла, що команда вчених була здивована, що проста присутній собаки в сім’ї так впливає на позитивну поведінку та емоції маленьких дітей.
Чим більше часу з твариною, тим краще
Також вчені вирахували закономірність між розвитком дітей та тим, як часто вони гуляли зі своїм собакою. Приміром, ті діти, які гуляли принаймні один раз на тиждень з твариною, на 36% менше мали поганий соціально-емоційний розвиток, ніж ті дітки, які гуляли із своїми собаками зовсім рідко. Також діти, які гуляли із собакою через день, були набагато обачнішими, ніж ті, хто гуляв з тваринами рідше.
Із 1648 сімей, які взяли участь у дослідженні, 686 (42%) мали собаку.
Автори дослідження стверджують, що через особливості проведеного дослідження вони не змогли виявити точний механізм, завдяки якому собаки позитивно впливають на соціальний та емоційний розвиток маленьких дітей.
- Magyar
- Українська