Днями в працівників масажного салону азійського походження в Клуж-Напоці діагностували проказу, а згодом зафіксували ще один подібний випадок хвороби. Саме Румунія є країною, де досі функціонує лепрозорій.
Лікарня знаходиться в Тічілешті, повіт Тулча. Цей заклад для розміщення хворих на проказу був збудований на початку ХХ століття, а в 1916 році зруйнований болгарською армією після вторгнення в Добруджі. Лікарню відбудували в 1928 році, і відтоді вона працює як єдиний такий заклад у Румунії.
Однак це радше санаторій, ніж місце для ізоляції пацієнтів. Згідно з даними ЗМІ, ще два роки тому тут лікувалося 9 пацієнтів.
Населений пункт навколо лепрозорію складається з житлових будинків, місць обслуговування та цвинтаря. Промислових чи сільськогосподарських об’єктів тут немає.
Навколо території лікарні є садові будиночки, там деякі пацієнти вирощують овочі. Догляд у лепрозорії не без зауважень: у 2018 році один із працівників у Facebook просив про їжу та інші пожертви для пацієнтів.
За часів комуністичного режиму існування лікарні приховувалося, її охороняли військові.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) щороку повідомляла про нульову кількість випадків прокази. У 2005 році в одному з лікарняних корпусів за кошти Європейського Союзу було створено будинок для людей похилого віку. У 2015-му планувалося перетворити лепрозорій на заклад соціального догляду, але цього не сталося.
Хоча це місце й називають останньою колонією прокази в Європі, за певними джерелами, такі заклади існували в Україні та росії ще у ХХІ столітті.
Проказу спричиняють мікобактерії, що передаються через дихальні шляхи. Це давно відоме інфекційне захворювання паралельно з підвищенням рівня життя та гігієни просто зникло в західних країнах.
Хвороба спочатку вражає шкіру, а якщо її не лікувати, то й нервову систему, викликаючи параліч кінцівок та пошкодження очей, і може призвести до сліпоти. Надзвичайно повільний перебіг та інкубаційний період, який триває десять років і більше, ускладнюють контроль над проказою, насамперед у бідних державах Південної Азії та Африки.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), найбільш ураженою країною є Індія (понад 127 тисяч нових зафіксованих випадків у 2013 році), далі йдуть Бразилія (31 тисяча випадків), Індонезія (17 тисяч), Ефіопія та Демократична Республіка Конго (3500 і 4500 нових випадків відповідно).
У Румунії виявили два підтверджені випадки лепри, або прокази, у працівниць спа-центру в північно-західному місті Клуж. Це перші зафіксовані випадки захворювання в країнах Європейського Союзу за останні понад 40 років.
Про це повідомляє Reuters.
За даними Міністерства охорони здоров’я країни, хворими виявилися дві масажистки – громадянки Індонезії віком 21 та 25 років. Нині вони проходять лікування. Крім того, ще двох осіб перевіряють на наявність інфекції.
Міністр охорони здоров’я Алесандру Рогобете запевнив, що відвідувачам спа-центру не варто хвилюватися, оскільки проказа передається лише за умови тривалого й тісного контакту. За його словами, одна з пацієнток нещодавно повернулася з Азії, де протягом місяця перебувала разом зі своєю матір’ю, яка нині перебуває в лікарні з таким самим діагнозом.
На час проведення епідеміологічного розслідування влада ухвалила рішення тимчасово припинити роботу спа-центру, повідомили представники системи охорони здоров’я.
У Міністерстві охорони здоров’я також нагадали, що попередній підтверджений випадок лепри, також відомої як хвороба Гансена, був зафіксований у Румунії 44 роки тому.
Проказа – хронічне інфекційне захворювання, переважно спричинене бактерією Mycobacterium leprae. Захворювання вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей.
Серед симптом лепри – зміни зовнішнього вигляду в деяких ділянках шкіри, які виділяються потовщенням, набряклістю чи онімінням; виникнення безболісних виразок або ран на стопах; поява червоних або фіолетових вузликів або грудочок на шкірі; гіпертрофія нервів; слабкість або параліч; втрата волосся на бровах або віях; втрата зору або інші проблеми з очима.
У трьох контрольно-пропускних пунктах на кордоні України і Румунії запрацювала цифрова система в’їзду/виїзду EES. Про це повідомила Державна прикордонна служба України.
Йдеться про пункти Дяківці – Раковці, Красноїльськ – Вікову де Сус та Дякове – Халмеу – там вже вносять установчі та біометричні дані. КПП Порубне – Сірет приєднається 9 січня 2026 року.
Також зазначається, що ця система працює з 12 жовтня на КПП Солотвино – Сігету-Мармацієй.
Решта пунктів пропуску Румунії підключать до EES з 10 березня 2026-го року.
Система Entry/Exit System (EES) – це нова європейська автоматизована система реєстрації для громадян третіх країн, що не входять до ЄС, які здійснюють короткострокові поїздки до Шенгенської зони. Процедура включає сканування паспорта, фотографування та зняття відбитків пальців громадян третіх країн (для дітей до 12 років – без відбитків). Під час першого перетину створюється цифровий запис, далі дані звірятимуть автоматично.
Румунія має бути готова до продовження серйозного збройного конфлікту поблизу її кордонів, управляти пов’язаними з ним ризиками та зміцнювати свою національну стійкість, – йдеться в аналізі ризиків Вищої ради оборони (CSAT) на 2026 рік, який обговорив орган національної безпеки на засіданні в понеділок.
У заяві, опублікованій після понад тригодинного обговорення широкого кола тем, адміністрація президента наголосила на необхідності підвищення боєздатності румунської армії та прискорення «відродження» оборонної промисловості відповідно до програм навчання та розвитку збройних сил, які Румунія реалізує спільно з іншими державами-членами НАТО та ЄС. Покращення реактивності армії є конституційним зобов’язанням, яке береться перед міжнародними партнерами. Для цього необхідно збільшити кількість добре навчених військовослужбовців, котрі перебувають на дійсній службі та в резерві, йдеться в документі.
На засіданні CSAT у понеділок схвалили заявку Румунії на використання кредитної лінії у розмірі приблизно 16,7 мільярда євро, доступної в рамках Європейської програми дій у сфері безпеки (SAFE), яку цього тижня передадуть до Брюсселя. Румунія має намір використати 75 відсотків суми для закупівлі обладнання, необхідного для зміцнення військових сил, громадської безпеки та цивільного захисту, за умови, що з міркувань національної безпеки щонайменше 50 відсотків найважливіших проєктів виготовлятимуться вітчизняними компаніями. Решта 25 відсотків бюджету будуть використані для подальшого будівництва автомагістралі A7 у східній частині країни від Пашканів до кордонів з Україною (Сірет) та Молдовою (Унгень).
CSAT також схвалила проєкт оборонної стратегії на період повноважень обраного у травні президента Нікусора Дана, на 2025–2030 роки. У 40-сторінковому документі з питань національної безпеки, який опублікували на сайті адміністрації президента 12 листопада та вперше винесли на публічне обговорення, також врахували отримані пропозиції.
Скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
Міністерство оборони Румунії підтвердило інформацію, що раніше з’явилась у ЗМІ, про скорочення чисельності американських військ, розгорнутих у Європі. Про це повідомяє Reuters.
Бухарест був поінформований про рішення США “змінити чисельність своїх військ в Європі”.
“Міністерство національної оборони було поінформоване про скорочення частини американських військ, розгорнутих на східному фланзі НАТО, в межах процесу переоцінки глобальної позиції збройних сил США”, – мовиться у заяві.
Відзначено, що серед підрозділів, котрі припинять ротацію, є сили, призначені для Румунії, дислоковані на авіабазі ім. Михаїла Когелнічану.
“Це рішення було очікуваним, оскільки Румунія перебуває в постійному контакті зі своїм американським стратегічним партнером”, – додали в Міноборони.
У відомстві наголосили, що скорочення чисельності військ відображає “нові пріоритети” адміністрації Дональда Трампа, оголошені ще у лютому.
“При ухваленні рішення також був врахований той факт, що НАТО посилив свою присутність і діяльність на східному фланзі, що дозволяє Сполученим Штатам скоригувати свою військову позицію в регіоні”, – акцентували в оборонному відомстві.
США припиняють ротацію бригади, котра мала підрозділи у кількох країнах НАТО, проте близько 1000 американських військовослужбовців залишаться у Румунії.
Обмеження дорожнього руху на кордоні з Україною продовжується у зв’язку з продовженням робіт на мосту через річку Тиса.
Румунія на 33 дні продовжила обмеження дорожнього руху на одному з пунктів пропуску на кордоні з Україною. Йдеться про ділянку Солотвино (у Тячівському районі Закарпатської області) – Сігету Мармацієй. Про це 27 жовтня повідомляє пресслужба Державної митної служби України.
Зазначається, що обмеження дорожнього руху на кордоні з Україною продовжується у зв’язку з продовженням робіт на мосту через річку Тиса. Міст, на якому ведуться роботи, знаходиться між зазначеними пунктами пропуску.
Згідно з інформацією румунської сторони, для проведення ремонтних робіт інфраструктури мосту впродовж вказаного періоду часу буде закритий автомобільний рух: з 09:00 (зранку); до 15:30 (вдень).
Пішохідний доступ у цей період здійснюватиметься у звичайному режимі.
Кілька людей з групи з кількох десятків осіб освистали президента Румунії Нікушара Дана перед Національним театром в Ясах, де глава держави брав участь у святковій церемонії.
Про це повідомляє портал Hotnews.ro.
Нікушор Дан прибув до Ясс у п’ятницю в другій половині дня, де взяв участь у святковій церемонії, організованій з нагоди 165-ї річниці заснування Університету „Александру Іоан Куза” та Національного університету мистецтв „Джордже Енеску”.
Після того, як президент вийшов з машини, біля входу в будівлю театру деякі люди в групі освистали його і вигукували „Ганьба”, „Зрадник”, „Їдь в Україну”, „Ти найслабший президент”.
Незважаючи на вигуки, Нікушор Дан помахав людям рукою, а потім увійшов до будівлі Національного театру.
Президент Нікушор Дан прибув до Яс прямо з Брюсселя на військовому літаку C-27J Spartan після участі в засіданні Європейської Ради. Літак приземлився в Ясах о 13:00.
У Молдові з 20 до 31 жовтня відбудуться спільні військові навчання молдавських і румунських військових – Joint Combined Exchange Training-2025 (JCET).
Про це повідомляє NewsMaker з посиланням на заяву Міністерства оборони Молдови, пише „Європейська правда”.
Навчання входять до Плану підготовки Національної армії на 2025 рік, а співпраця між військовими двох країн у цьому форматі триває з 2009 року.
За даними відомства, військові проводитимуть тренування в навчальних центрах Національної армії.
„Згідно зі сценарієм, військові виконають стрільби з різних видів стрілецької зброї, проведуть заняття на витривалість і розвиток командних навичок, а також тренування з військово-медичної підготовки. Крім того, офіцери, сержанти і солдати здійснять стрибки з парашутом – з фалом і у вільному падінні – з використанням систем MC-6/T11R, Safire і Sigma”, – повідомили в Міноборони.
Міноборони попередило, що військова техніка переміщатиметься дорогами країни – з військових частин до навчальних центрів. Представники відомства уточнили, що навчання відбуваються в межах річного плану підготовки Національної армії на 2025 рік.
«Укрзалізниця» запустила рейс із Києва до столиці Румунії, повідомив міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба 10 жовтня.
«Попри масовані атаки на українську критичну та цивільну інфраструктуру з боку росії, поїзди Укрзалізниці відправляються за розкладом. Так, чітко за графіком у свій перший рейс вирушив потяг №99/100 Київ – Бухарест», – написав він на своїй фейсбук-сторінці.
За даними міністра, поїздом вирушили сто пасажирів. Рейс курсуватиме щодня за маршрутом Київ – Бухарест через Вінницю, Жмеринку та Могилів-Подільський. Прикордонний контроль відбуватиметься у містах Велчинець та Унгени. Потяг прибуває на головний вокзал столиці Румунії – Gara de Nord.
Поїзд вирушатиме з Центрального вокзалу Києва о 06:30 та прибуватиме до Бухареста о 06:47 наступного дня. Відправлення в зворотному напрямку – о 19:10, прибуття до столиці України о 19:34 наступного дня.
«Завдяки спільним зусиллям, транспортна система не лише працює, але й відкриваються нові сполучення. Попри складні умови, щоденні обстріли росією критичної та цивільної інфраструктури маємо забезпечити для людей надійні та безпечні маршрути», – прокоментував Кулеба.
Майже 75% румунів вважають, що війна в Україні впливає на Румунію в дуже великій і досить великій мірі.
Про це, як пише „Європейська правда”, свідчать результати опитування Inscop Research, які публікує Digi24.
За словами директора Inscop Ремуса Штефуряка, результати опитування показують, що тривога румунів викликана в основному двома факторами: першим є „безпека країни в умовах ризику розширення конфлікту”, а другим – економічна криза: ціни на енергоносії, інфляція тощо.
„75% румунів вважають, що війна в Україні впливає на Румунію в дуже великій і досить великій мірі. Думки розподілені рівномірно серед різних соціально-демографічних груп, що показує, що наслідки конфлікту, розв’язаного Росією, глибоко відчуваються населенням Румунії. Занепокоєння громадян викликане в основному двома факторами: безпека країни в умовах ризику розширення конфлікту та економічна криза (ціни на енергоносії, інфляція)”, – заявив Штефуряк.
Зокрема, 43,5% румунів вважають безпеку Румунії та ризик розширення конфлікту найбільшим питанням, що турбує у зв’язку з війною в Україні.
За словами Штефуряка, більш стурбовані ризиком розширення конфлікту виборці партії PSD (Соціал-демократична партія), жінки, люди старше 60 років, жителі Бухареста і великих міст, а також люди з вищою освітою.
36,2% опитаних назвали економічну кризу (ціни на енергоносії, інфляцію) найбільшим питанням, що турбує у зв’язку з війною в Україні.
Румунський соціолог додає, що до цієї групи респондентів належать здебільшого виборці ультраправої партії AUR, молоді люди у віці 18-29 років, люди з початковою освітою, мешканці сільських районів і державні службовці.
Дані були зібрані в період з 1 по 9 вересня 2025 року за допомогою анкетування.
