За кордоном українським дітям дедалі важче вивчати українську мову і навчатись в українській школі онлайн. Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції.
“За останній рік ми побачили збільшення кількості порушення прав наших громадян. На жаль, це в тому числі відбувається по відношенню до українських дітей. Ми спостерігаємо збільшення випадків булінгу щодо українських дітей. Є випадки, які стали публічно відомими. Є багато випадків, коли ми точно це публічно не показуємо, але ми відпрацьовуємо завжди”, – сказав він.
За словами омбудсмана, на території всіх країн Європейського Союзу є намагання максимально швидкої процедури соціалізації громадян України. Лубінець сказав: це пов’язано з тим, що дітям припиняють надавати можливість вивчати українську мову, можливість навчатись онлайн в українських школах.
Він пояснив, що навчання як в українській школі онлайн, так і в школах на території країн, де зараз перебувають українські діти, відбуваються в першій половині дня.
“І була домовленість, щоб надавали можливість українським дітям онлайн приєднуватись, хоча б не щодня, але приєднуватись до навчання онлайн до українських шкіл. З початку навчального 2025-2026 року ми побачили, що дітям за кордоном припинили надавати таку можливість. Зараз аргумент, що якщо ви хочете додатково вивчати українську мову, створюйте недільні школи. Як правило, тут велика подяка нашій українській діаспорі, яка допомагає це робити, шукає фінансування. Але дуже часто ми бачимо, що на це повністю не виділяється фінансування з державних бюджетів цих країн”, – розповів уповноважений.
Українка Соломія Маковська, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Чехії з однорічним сином, за чотири роки пройшла шлях від вимушеної переселенки до директорки школи. Із липня вона очолить християнський навчальний заклад у місті Їглава, ставши наймолодшою директоркою школи в Чехії та першою українкою на такій посаді.
Про свій шлях, адаптацію та новий професійний виклик вона розповіла «Радіо «Свобода».
Повномасштабну війну Соломія зустріла у Стрию на Львівщині. Через безпеку маленького сина вона вирішила виїхати до Чехії, де раніше працював її чоловік.
«Ми постійно жили в надії, що завтра повернемося додому, а завтра не наставало. Дуже важко було прийняти факт, що є лише тут і зараз, і що мені потрібно якимось чином адаптуватися», – пригадує вона.
За освітою Соломія – вчителька англійської мови. Спочатку вона спілкувалася англійською, паралельно вивчаючи чеську. Уже через кілька місяців досягла базового рівня володіння мовою, а менш ніж за рік почала працювати у чеській школі. Цього року вона успішно склала іспит на рівень С1.
Першою роботою українки стала допомога дітям біженців у соціальному центрі, де матері могли залишати малечу, поки шукали роботу. Згодом Соломія самостійно розіслала резюме до місцевих шкіл і отримала посаду вчительки англійської мови.
«Я вірила, що знайду роботу, буду самостійною і зможу забезпечити свою дитину. Але розумію, що якби не вчила мову, не стукала в усі двері, то не була б там, де є зараз», – каже вона.
Про конкурс на посаду директорки школи Соломія дізналася випадково – від парафіян у церкві. Відбір тривав майже пів року та складався з кількох етапів, зокрема підготовки стратегії розвитку школи та співбесід.
Після перемоги, зізнається українка, відчула не лише радість, а й величезну відповідальність.
«Я сприймаю це як професійний виклик. На мені зараз дуже велика відповідальність, бо я – наймолодша директорка школи в Чехії. А по-друге, я – перша українка на такій посаді», – говорить вона.
За словами Соломії, після оголошення результатів конкурсу в інтернеті з’явилася хвиля негативних коментарів через її українське походження. Водночас особисто з проявами неприязні вона не стикалася.
«Я сприймаю це як свою місію – довести всім, що ми справді хочемо бути корисними цій державі», – наголошує вона.
Школа, яку очолить українка, є християнською та навчає дітей із першого по дев’ятий клас. Окрім звичайних класів, там працюють спеціальні класи для дітей з особливими освітніми потребами. Нова директорка запевняє, що не планує змінювати цей напрям, а навпаки хоче його розвивати.
До вступу на нову посаду Соломія вже встигла здобути визнання у Чехії. Вона стала переможницею регіонального конкурсу «Вчитель Височини-2024», отримала відзнаку Global Teacher Prize Czech Republic та нагороди за міжнародні освітні проєкти.
Серед своїх головних пріоритетів на посаді директорки вона називає якісну освіту, підтримку педагогів та розвиток міжнародної співпраці.
[type] => post
[excerpt] => Українка Соломія Маковська, яка після початку повномасштабного вторгнення виїхала до Чехії з однорічним сином, за чотири роки пройшла шлях від вимушеної переселенки до директорки школи. Із липня вона очолить християнський навчальний заклад у місті...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1782648780
[modified] => 1782605219
)
[title] => Українка стала наймолодшою директоркою школи в Чехії
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=289143&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 289143
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 289144
[image] => Array
(
[id] => 289144
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[original_lng] => 42778
[original_w] => 700
[original_h] => 467
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/67-main-v1782569678.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1782637837:2
[_thumbnail_id] => 289144
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 371
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 159985355000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 570
[3] => 37
[4] => 584109
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Освіта
[3] => Світ
[4] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 861
[1] => 18863
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Чехія
[1] => школа
)
)
[2] => Array
(
[id] => 287129
[content] =>
В Україні затвердили типову освітню програму профільної середньої освіти фахового спрямування, яка запроваджує нову модель навчання у старшій школі з можливістю вибору професійного профілю.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на публікацію МОН.
З 1 вересня 2027 року учні, які переходять до 10 класу, зможуть обирати між академічним та професійним напрямом навчання.
Професійний трек передбачає поєднання здобуття повної загальної середньої освіти та опанування практичних навичок за обраною сферою.
Учням буде доступно 10 напрямів:
аграрний;
будівельний;
транспортно-логістичний;
інженерно-технологічний;
медичний;
IT;
бізнес та адміністрування;
освітньо-гуманітарне;
сфера гостинності;
послуги краси та дизайну.
Навчання триватиме три роки і становитиме 180 кредитів ЄКТС. Програма передбачає поступове посилення профільної підготовки: у перший рік – адаптаційний етап, далі – поглиблене вивчення предметів і практичних навичок.
Понад третину програми буде присвячено профільним дисциплінам, а понад 11% – предметам за вибором учнів.
Зміст навчання залежатиме від обраного напряму. В IT посилюється блок математики та цифрових технологій, у медичному профілі – біологія та хімія, у бізнес-напрямку – математика та іноземні мови.
Загальноосвітні предмети вивчатимуться в прикладному контексті, пов’язаному з майбутньою професією.
Модель відповідає практиці низки країн ЄС, де професійна освіта інтегрована в старшу школу. В окремих країнах до половини учнів обирають такі програми.
По завершенні навчання випускники отримають атестат про повну загальну середню освіту та зможуть підтвердити професійну кваліфікацію. Далі вони зможуть продовжити навчання або розпочати роботу за обраною спеціальністю.
В Україні на різних етапах реалізації перебуває проєкт із будівництва понад 113 підземних шкіл для безпечного навчання дітей у прифронтових регіонах. Більшу частину з них планують запустити вже до початку нового навчального року.
За його словами, на сьогодні в країні вже збудовано та повноцінно функціонує понад 100 підземних шкіл. Ще 113 таких закладів наразі перебувають на різних стадіях будівництва.
«Більшість із них – понад 60% – будуть готові до 1 вересня. Тому сукупно ми приблизно 220 підземних шкіл будуємо сьогодні. Саме таких якісних, безпечних середовищ, де діти перебувають зранку і до вечора», – зазначив Лісовий.
Міністр підкреслив, що потреба у таких об’єктах є критичною, адже близько 100 тисяч українських школярів у прифронтових зонах досі не мають можливості навчатися у безпечних офлайн-умовах. Водночас позмінне та комбіноване навчання у підземних закладах дозволяє закривати значно більшу потребу, ніж їхня пряма проєктна потужність.
Будівництво підземної інфраструктури є одним із найдорожчих проєктів в освітній сфері. Вартість однієї такої школи (із розрахунку на 500 учнів) становить від 80 до 120 мільйонів гривень. Урядовець пояснив, що держава свідомо йде на такі витрати, адже безпечне середовище спонукає людей залишатися в країні або повертатися з евакуації.
«Це дороговартісні проєкти, але це нормальність життя дітей, і це наш людський капітал, і це того варте», – наголосив очільник МОН.
Цього року з державного бюджету на укриття для шкіл виділено 5 мільярдів гривень, а також уперше спрямовано 1 мільярд гривень на будівництво підземних дитячих садочків. Крім того, до фінансування безпекових просторів у прифронтових регіонах активно залучають міжнародних партнерів, зокрема Литву, Данію та Бельгію.
[type] => post
[excerpt] => В Україні на різних етапах реалізації перебуває проєкт із будівництва понад 113 підземних шкіл для безпечного навчання дітей у прифронтових регіонах. Більшу частину з них планують запустити вже до початку нового навчального року.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1780243380
[modified] => 1780268198
)
[title] => Міністр освіти розповів, скільки підземних шкіл відкриють в Україні до 1 вересня
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=285541&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 285573
[uk] => 285541
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 285542
[image] => Array
(
[id] => 285542
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large.jpg
[original_lng] => 154615
[original_w] => 1140
[original_h] => 717
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large-300x189.jpg
[width] => 300
[height] => 189
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large-768x483.jpg
[width] => 768
[height] => 483
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large-1024x644.jpg
[width] => 1024
[height] => 644
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 717
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 717
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/237711-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 717
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1780257406:3
[_thumbnail_id] => 285542
[_edit_last] => 3
[views_count] => 727
[translation_required_done] => 1
[_oembed_60aebd02065d2ddcff85f58fa44ed744] =>
[_oembed_time_60aebd02065d2ddcff85f58fa44ed744] => 1780232586
[_oembed_e97eabf3073079042177d89e923da1bb] =>
[_oembed_time_e97eabf3073079042177d89e923da1bb] => 1780232587
[_algolia_sync] => 921615745002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 570
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Освіта
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 18863
)
[tags_name] => Array
(
[0] => школа
)
)
[4] => Array
(
[id] => 281018
[content] =>
Юрій Гузинець, заступник голови Закарпатської ОВА, з робочим візитом відвідав Берегівський район.
Під час поїздки він побував у Берегівському ліцеї імені Лайоша Кошута — одному із закладів, де вже активно готуються до впровадження реформи старшої школи.
«Наше завдання — зробити так, щоб ці зміни були не “на папері”, а відчувалися в кожному класі, для кожного учня», — зазначив він.
Посадовець відвідав уроки української мови та хімії, поспілкувався з учнями й учителями. За його словами, важливо не лише оцінити навчальний процес, а й почути самих школярів — їхні думки, запити та очікування.
«Говорили щиро — про навчання, мови, вибір і можливості», — додав він.
Окрему увагу під час зустрічей приділили мовному питанню. Гузинець наголосив, що знання української мови відкриває більше можливостей для молоді, водночас важливо зберігати рідну мову та культурну ідентичність, що є характерною рисою Закарпаття.
У межах візиту також відбулася робоча зустріч із представниками громади, освітянами та батьками. Сторони обговорили впровадження освітньої реформи та узгодили подальші кроки.
Берегівський ліцей імені Лайоша Кошута — заклад, де по-справжньому відчувається атмосфера поваги до освіти, традицій і майбутнього.
В Україні посилили вимоги до кандидатів на посади у школах та дитячих садках – від охочих там працювати вимагатимуть довідку про несудимість та відсутність правопорушень, пов’язаних із булінгом або жорстоким поводженням із дітьми.
Відповідне рішення ухвалили на засіданні Кабінету міністрів, повідомили в Міністерстві освіти і науки.
Відтепер кандидатам можуть відмовити у допуску до роботи з дітьми, якщо ті:
мають судимість за вчинення кримінального правопорушення або злочини проти дітей;
притягалися до адміністративної відповідальності за домашнє насильство, цькування, невиконання обов’язків щодо виховання дітей (для закладів середньої освіти).
Документи про відсутність судимості та адміністративних правопорушень можна створити в застосунку “Дія”.
“Запропонований механізм дасть змогу запобігти працевлаштуванню в закладах освіти осіб, які можуть становити загрозу для дітей, та сприятиме формуванню безпечного освітнього середовища.
Запровадження цього порядку відповідає міжнародним зобов’язанням України, зокрема положенням Конвенції ООН про права дитини”, – кажуть у відомстві.
[type] => post
[excerpt] => В Україні посилили вимоги до кандидатів на посади у школах та дитячих садках – від охочих там працювати вимагатимуть довідку про несудимість та відсутність правопорушень, пов'язаних із булінгом або жорстоким поводженням із дітьми.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1772895420
[modified] => 1772892016
)
[title] => В Україні запровадили нові вимоги до кандидатів на роботу в школах та дитсадках
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=275342&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 275335
[uk] => 275342
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 275336
[image] => Array
(
[id] => 275336
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola.webp
[original_lng] => 46354
[original_w] => 770
[original_h] => 432
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola-300x168.webp
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola-768x431.webp
[width] => 768
[height] => 431
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola.webp
[width] => 770
[height] => 432
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola.webp
[width] => 770
[height] => 432
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola.webp
[width] => 770
[height] => 432
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/diakokk-oktatas-iskola.webp
[width] => 770
[height] => 432
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1507
[_thumbnail_id] => 275336
[_edit_lock] => 1772884887:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_60aebd02065d2ddcff85f58fa44ed744] =>
[_oembed_time_60aebd02065d2ddcff85f58fa44ed744] => 1772888226
[_oembed_e97eabf3073079042177d89e923da1bb] =>
[_oembed_time_e97eabf3073079042177d89e923da1bb] => 1772888226
[_algolia_sync] => 737917656001
[labels] => Array
(
[0] => star_outline
[1] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 3998
[1] => 13
[2] => 570
[3] => 9
[4] => 43
[5] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Актуально
[1] => Новини дня
[2] => Освіта
[3] => Спецтема
[4] => Статті
[5] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 10471
[1] => 18863
)
[tags_name] => Array
(
[0] => дитсадок
[1] => школа
)
)
[6] => Array
(
[id] => 262555
[content] =>
Міністерство освіти і науки закликало школи заздалегідь підготуватися до можливих тривалих відключень електроенергії взимку та розглянути варіанти зміни графіка навчального процесу.
Про це йдеться у відомчому листі МОН, надісланому керівникам освітніх департаментів та опублікованому Освіта.ua.
У міністерстві пояснюють, що через ризики масштабних блекаутів освітній процес потребує більшої гнучкості. Школи мають автономію у визначенні структури навчального року, тому МОН пропонує переглянути як розклад занять, так і підходи до організації навчання.
Однією з рекомендацій є перенесення частини занять із зимових місяців на червень 2026 року – виняток роблять для випускних класів.
Також школам пропонують збільшити тривалість зимових канікул за рахунок скорочення або перенесення весняних.
Серед інших варіантів – перехід на шестиденний навчальний тиждень або робота у дві зміни, що дозволить краще використовувати природний світловий день.
Окремо порушувалося питання підготовки сержантського складу. Генерал звернув увагу, що зміна характеру війни потребує потужного корпусу молодших командирів.
В Україні найближчим часом відкриють Школу інструкторів, яка має стати майданчиком для обміну бойовим досвідом. Про це 7 листопада повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.
За його словами, застосування на полі бою нових технологій і тактик, а також розширення kill-зони вимагають постійного вдосконалення підготовки солдатів.
Головнокомандувач нагадав, що терміни базової підготовки вдалося збільшити з 30 до 51 дня. Важливо, щоб підготовка передбачала сучасні елементи, які рятують життя. Йдеться про протидію ворожим дронам, застосування РЕБ, а також тактичну медицину.
Під час наради Сирському доповіли про виконання плану заходів щодо підвищення підготовки українських воїнів. Особливу увагу приділили комплектуванню навчальних центрів професійними інструкторами з бойовим досвідом.
“Найближчим часом розпочне роботу Школа інструкторів. Її створення дасть змогу значно підвищити рівень підготовки інструкторського складу та стане майданчиком для накопичення і передачі актуального бойового досвіду”, – наголосив головнокомандувач.
Сирський додав, що залучення інструкторів до виконання інших завдань, які не пов’язані з підготовкою солдатів, є неприпустимим. Оскільки підготовка воїнів вимагає повної віддачі.
Окремо порушувалося питання підготовки сержантського складу. Генерал звернув увагу, що зміна характеру війни потребує потужного корпусу молодших командирів. Основний акцент – на формуванні лідерських якостей.
“Збільшуємо час підготовки в цьому напрямі та розширюємо програму курсу “Лідерство”, – зазначив він.
За словами головномандувача, триває активна робота з підготовки командирів відділень. Це важливо, оскільки їхня взаємодія під час навчань дає можливість обмінюватися бойовим досвідом та адаптуватися до умов на полі бою.
У Львові завершили друк першої в Європі школи, зведеної за допомогою 3D-принтера.
Про це повідомив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Дотягуємо важливі дрібниці, які, як відомо, вилазять наприкінці. Всередині все готове – активно монтують меблі. Практично залишився благоустрій ззовні. А саме – про покриття тераси, пандус та монтаж майданчиків і батутів», – йдеться у дописі.
За словами Зубача, відкриття школи планується ще цього року.
Він також додав, що всі роботи виконані за благодійні кошти.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко запропонувала своєму словацькому візаві Роберту Фіцо відкрити в Словаччині українську школу.
Про це вона сказала на відкритті спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій в п’ятницю, 17 жовтня, передає “Європейська правда”.
Свириденко подякувала словацькому прем’єру за допомогу українським біженцям. Відтак вона запропонувала Фіцо обговорити можливість відкрити українську школу.
“Мені здається, що це був би дуже сильний сигнал для нашої двосторонньої співпраці”, – наголосила вона.
Прем’єрка відзначила, що хотіла б зафіксувати таку домовленість у спільній дорожній карті співробітництва.
Фіцо наголосив, що не має заперечень щодо такої пропозиції української прем’єр-міністерки.
“Сьогодні говоримо про цю значну кількість осіб, які перетнули кордон. І при цій значній кількості дітей питання заснування школи не має принципових проблем. Я сприймаю це як корисне для партнерства на майбутнє”, – додав словацький прем’єр.
