„Grok тепер у Telegram”, – йдеться в повідомленні, однак подробиць щодо цього чат-бот не надав.
На запитання коментатора, чому Grok не додали до сервісу Whatsapp, бот пояснив, що, ймовірно, справа у більш суворій політиці останнього стосовно ботів, яка вимагає верифікації та дотримання вимог, на відміну від telegram.
Водночас Ілон Маск офіційно оголосив про впровадження штучного інтелекту Grok у месенджер Telegram. Новий чат-бот від компанії xAI став доступний користувачам преміум-версії під унікальним ім’ям @GrokAI.
Наразі функціональність обмежена: штучний інтелект здатен відповідати на запитання користувачів, проте пошукові можливості та глибокі аналітичні міркування наразі відсутні.
OpenAI виявила, що китайський уряд використовує штучний інтелект для стеження за антикитайським контентом на західних соціальних платформах у режимі реального часу.
Про це повідомляє The New York Times.
Шпигунська система на основі ШІ, що отримала назву Peer Review, була виявлена після того, як фахівці OpenAI помітили застосування їхніх інструментів для налагодження коду, пов’язаного з цією програмою.
«Ми вперше зіткнулися з настільки потужною системою спостереження, заснованою на ШІ», – заявив головний дослідник OpenAI Бен Німмо. За його словами, іноді зловмисники самі випадково розкривають свої схеми, взаємодіючи з моделями OpenAI.
За даними OpenAI, в основі китайської системи стеження лежить модель Llama, розроблена Meta. Оскільки Llama поширюється у форматі open-source, її можливості були використані для створення цього інструменту.
Крім того, OpenAI виявила ще одну китайську кампанію, що отримала назву Sponsored Discontent. Ця група використовувала ШІ для генерації англомовних матеріалів, спрямованих проти китайських опозиціонерів, а також перекладала статті з критикою США іспанською мовою і поширювала їх у Латинській Америці.
На території Італії заборонили використання китайського застосунку на основі штучного інтелекту DeepSeek.
Про це інформує місцевого регулятора Garante.
Зазначається, що обмеження запровадили для захисту даних італійських користувачів. Регулятор спитав, які дані збираються, для чого і чи зберігаються вони в Китаї. Згодом китайська компанія надала інформацію, проте „зміст повідомлення визнано абсолютно недостатнім”, додає Garante.
У DeepSeek заявили, що вони не працюють в Італії, тобто не мають офісу на території країни, тому європейське законодавство щодо збору даних на них не поширюється. Починаючи з 29 січня DeepSeek зник із цифрових магазинів Італії.
Близько 200 тисяч робочих місць у міжнародному банківському секторі можуть зникнути в найближчі три-п’ять років через те, що частину завдань, які зараз виконують люди, перейме на себе штучний інтелект (ШІ), ідеться в дослідженні Bloomberg Intelligence (BI).
Опитані керівники інформаційних та технологічних компаній повідомили, що у зв’язку з поширенням ШІ кількість робочої сили скоротиться в середньому на 3%.
За словами Томаша Ноцеля, старшого аналітика Bloomberg Intelligence (BI), найбільшому ризику піддадуться бек-офіс, адміністративний та допоміжний персонал у сфері фінансових послуг, які не мають прямого контакту з клієнтами.
«Під загрозою всі рутинні, повторювані завдання», – зазначив експерт.
Результати дослідження свідчать, що зростання застосування штучного інтелекту в галузі веде до збільшення доходів. У 2027 році прибутки банків без урахування оподаткування можуть зрости на 12–17% – до 180 мільярдів доларів, оскільки ШІ покращить продуктивність.
[type] => post [excerpt] => Близько 200 тисяч робочих місць у міжнародному банківському секторі можуть зникнути в найближчі три-п’ять років через те, що частину завдань, які зараз виконують люди, перейме на себе штучний інтелект (ШІ), ідеться в дослідженні Bloomberg Intellig... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1736609460 [modified] => 1736605655 ) [title] => Штучний інтелект може призвести до скорочення 200 тисяч робочих місць у міжнародному банківському секторі [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=229072&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 228952 [uk] => 229072 ) [trid] => din4423 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 228953 [image] => Array ( [id] => 228953 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi.png [original_lng] => 428110 [original_w] => 893 [original_h] => 494 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi-300x166.png [width] => 300 [height] => 166 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi-768x425.png [width] => 768 [height] => 425 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi.png [width] => 893 [height] => 494 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi.png [width] => 893 [height] => 494 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi.png [width] => 893 [height] => 494 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/mi.png [width] => 893 [height] => 494 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1075 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 228953 [_edit_lock] => 1736598455:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 37 [1] => 584109 [2] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Світ [1] => Світ [2] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 864 ) [tags_name] => Array ( [0] => Штучний інтелект ) ) [4] => Array ( [id] => 223478 [content] =>
На російських військових підприємства тепер виробляють „сотні на тиждень” ударних дронів типу Shahed.
Росіяни намагаються застосовувати штучний інтелект у дронах-камікадзе Shahed. Про це у неділю, 24 листопада, заявила газета The Guardian із посиланням на джерела серед українських військових.
За даними видання, окупанти впроваджують ШІ для створення „роїв дронів”.
„Планується, що завдяки цій технології безпілотники будуть комунікувати та координувати атаки таким чином, аби долати протиповітряну оборону. Водночас незрозуміло, наскільки ефективною може бути ця технологія”, – зауважило медіа.
Видання додає, що українські фахівці також намагаються розробити дешеві FPV-дрони, вартістю менш як 1000 доларів, які здатні збивати російські дрони. Проте це завдання ускладнюється тим, що турбулентний потік повітря, який створює безпілотник, суттєво впливає на пілотування меншого за розміром безпілотника FPV.
Зазначають, що завдяки таким технологіям, безпілотники можуть самостійно знаходити та уражати цілі навіть в умовах потужного електронного глушiння, яке обмежує ефективність дронів з ручним управлінням.
«На ринку вже існують кілька десятків рішень від українських виробників, і вони закуповуються та поставляються в армію та інші оборонні підрозділи», — заявила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко, підкресливши, що ці системи застосовуються в спеціальних операціях.
Дрони з штучним інтелектом допомагають долати електронну оборону противника, яка порушує зв’язок між пілотом і дроном. У свою чергу, Україна також використовує дрони для перехоплення російських розвідувальних апаратів, які підтримують артилерійські обстріли. За словами Черногоренко, ці дрони-інтерцептори також потребують оснащення ШI-технологіями для підвищення ефективності.
У виданнi також згадують, що українська компанія NORDA Dynamics вже поставила на ринок понад 15 тисяч одиниць програмного забезпечення для керування дронами, що дозволяє безпілотникам наводитись на цілі автономно після вибору об’єкта оператором. Як заявив операційний директор компанії Дмитро Вовчук, їхня система дозволяє вражати захищені цілі, на які раніше було неефективно спрямовувати удари через високий рівень електронного захисту.
Apple запрошує розробників та дослідників безпеки дослідити свою нову систему приватних хмарних обчислень (PCC), яка розроблена для обробки інтенсивних запитів штучного інтелекту (брендованих як Apple Intelligence) з більшою обчислювальною потужністю.
Про це повідомляє The Verge.
Компанія також розширила свою програму винагород за помилки: тепер дослідники можуть отримати до 1 мільйона доларів за виявлені вразливості в PCC. Винагороди варіюються від 50 000 до 1 мільйона доларів залежно від впливу знайденої проблеми.
Завдяки PCC складні запити будуть оброблятися на захищених серверах, створених за допомогою чипів Apple Silicon та нової операційної системи, водночас забезпечуючи високі стандарти конфіденційності.
Для дослідників Apple відкриває доступ до низки інструментів, серед яких:
Посібник із безпеки з технічними деталями PCC;
Віртуальне дослідницьке середовище для аналізу безпеки системи;
Вихідний код на GitHub, що демонструє ключові компоненти безпеки.
Запуск перших функцій Apple Intelligence планується з iOS 18.1, яка очікується вже 28 жовтня, а великі оновлення, включаючи Genmoji та інтеграцію ChatGPT, вийшли в першій бета-версії iOS 18.2 для розробників.
Замість планованого впровадження Intelligence під час початкового запуску iOS 18 та iPadOS 18 у вересні, компанія вирішила відтермінувати впровадження до жовтня, щоб мати більше часу для усунення можливих помилок. У серпні, компанія оголосила, що випустить Intelligence на iOS 18.1, iPadOS 18.1 та macOS Sequoia 15.1 у жовтні, але точна дата запуску не була відома.
Користувачі масово почали публікувати неперевірену інформацію, згенеровану штучним інтелектом за допомогою чат-ботів, таких як ChatGPT і йому подібних.
Найвідоміша онлайн-енциклопедія Wikipedia переживає кризу через штучний інтелект. Про це повідомляє TechSpot.
Зокрема, користувачі масово почали публікувати неперевірену інформацію, згенеровану штучним інтелектом за допомогою чат-ботів, таких як ChatGPT і йому подібних.
Для розв’язання проблеми було створено проект під назвою WikiProject AI Cleanup, який представляє собою групу добровольців, що займається пошуком, редагуванням і видаленням неправдивої інформації, імовірно доданої за допомогою генеративного штучного інтелекту.
Один із засновників команди Ільяс Леблю повідомив, що про проблему стало відомо, коли редактори і користувачі Wikipedia помітили уривки статей, явно написані чат-ботом. Підозри підтвердилися, коли деякі з цих текстів вдалося відтворити за допомогою ChatGPT.
«Ми звернули увагу на незвичайний стиль письма, який був явно написаний не людиною, ми змогли відтворити ці фрази за допомогою ChatGPT, — сказав Леблю. — Виявивши характерні звороти і вирази, ми ідентифікували найбільш кричущі приклади згенерованих статей. Після цього і було вирішено організувати проект із пошуку ШІ-тексту».
Один із прикладів — стаття про нібито існуючу османську фортецю під назвою «Амберлісіхар», побудовану в 1400-х роках. У тексті об’ємом близько 2000 слів докладно описувалося місце розташування і будівництво цього об’єкта. Однак фортеці насправді не існує, і вся інформація про неї була повністю вигаданою, але мала переконливий вигляд завдяки вкрапленням реальних фактів.
При цьому проблема стосується не лише нових статей на Wikipedia. Недобросовісні користувачі вставляють неправдиві дані в уже наявні статті. В одному з випадків у статтю про жука додали розділ, присвячений неіснуючому виду крабів, причому з правильними посиланнями на джерела.
Леблю і його колеги визнають, що до кінця не розуміють, чому люди це роблять. Однак причина очевидна — це проблема самої системи Wikipedia, яка дозволяє кожному стати редактором. До речі, саме з цієї причини багато університетів забороняють студентам використовувати Wikipedia як основне джерело інформації, додає видання.
За даними Cointelegraph, Meta і Spotify висловили занепокоєння з приводу суворих правил Європейського Союзу щодо штучного інтелекту, які, на їхню думку, пригнічують інновації. У спільній заяві генеральний директор Meta Марк Цукерберг і генеральний директор Spotify Даніель Ек розкритикували підхід ЄС до регулювання штучного інтелекту, зокрема щодо розробки ШІ з відкритим кодом. Вони стверджують, що поточне нормативне середовище перешкоджає прогресу в галузі штучного інтелекту та впливає на здатність європейських компаній конкурувати на глобальному рівні.
Spotify, відомий своєю персоналізацією потокового передавання музики на основі штучного інтелекту, повторив занепокоєння Meta. Генеральний директор Деніел Ек підкреслив, що штучний інтелект був вирішальним для успіху Spotify, забезпечуючи персоналізований досвід користувача. Однак він побоюється, що нормативно-правовий ландшафт ЄС може перешкоджати розвитку штучного інтелекту з відкритим кодом, який є життєво важливим для майбутнього зростання потокової індустрії та ширшої творчої екосистеми.
Meta, материнська компанія Facebook і Instagram, особливо активно висловлювалася щодо викликів, пов’язаних з правилами ЄС. Цукерберг зазначив, що Meta не змогла навчити свої моделі штучного інтелекту на публічних даних користувачів Facebook і Instagram через нечітке законодавство щодо обробки даних. Це, на думку Meta, ставить у недоліки європейський розвиток ШІ порівняно з іншими регіонами, де такі дані більш доступні. Мета заявила, що відстрочка використання даних, які зазвичай використовуються в інших місцях, означає, що найпотужніші моделі ШІ не відображатимуть колективні знання, культуру та мови Європи, позбавляючи європейців найновіших продуктів ШІ.
Meta також підтвердила, що через нормативну невизначеність вона призупинить випуск своїх майбутніх моделей ШІ, включаючи очікувану мультимодель Llama, яка може розуміти та інтерпретувати зображення. 5 червня Meta зіткнулася з 11 запереченнями з боку групи None of Your Business (NYOB), яка стверджувала, що заплановані зміни у використанні даних AI можуть порушувати правила захисту даних ЄС через відсутність згоди користувача, вимагаючи негайного вжиття заходів, щоб зупинити зміни Meta.
У зв’язку з цим у липні 2023 року Google зіткнувся з судовим позовом, коли позивачі стверджували, що оновлена політика конфіденційності компанії дозволяла використовувати велику кількість даних, зокрема матеріалів, захищених авторським правом, у розробці ШІ.
Цього року вперше відбулася Міжнародна студентська олімпіада зі штучного інтелекту, в якій взяли участь дві угорські команди. Одна з них, команда з чотирьох осіб, посіла третє місце в загальному заліку змагань.
Перша Міжнародна студентська олімпіада зі штучного інтелекту (IOAI) відбулася в Бургасі, Болгарія, протягом 9-15 серпня. Мета змагань – надихнути молодих людей, які цікавляться штучним інтелектом (ШІ), і підтримати наступне покоління піонерів ШІ. Всього на змагання приїхали 44 команди із 37 країн шести континентів: Угорщину представляли дві команди.
Обидві угорські команди вибороли срібні медалі в наукових змаганнях. Журі конкурсу IOAI 2024 підвело підсумки двох турів, і перша команда посіла 3 місце в загальному заліку та отримала спеціальну нагороду за виступ.
