Зазначають, що завдяки таким технологіям, безпілотники можуть самостійно знаходити та уражати цілі навіть в умовах потужного електронного глушiння, яке обмежує ефективність дронів з ручним управлінням.
«На ринку вже існують кілька десятків рішень від українських виробників, і вони закуповуються та поставляються в армію та інші оборонні підрозділи», — заявила заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку Катерина Черногоренко, підкресливши, що ці системи застосовуються в спеціальних операціях.
Дрони з штучним інтелектом допомагають долати електронну оборону противника, яка порушує зв’язок між пілотом і дроном. У свою чергу, Україна також використовує дрони для перехоплення російських розвідувальних апаратів, які підтримують артилерійські обстріли. За словами Черногоренко, ці дрони-інтерцептори також потребують оснащення ШI-технологіями для підвищення ефективності.
У виданнi також згадують, що українська компанія NORDA Dynamics вже поставила на ринок понад 15 тисяч одиниць програмного забезпечення для керування дронами, що дозволяє безпілотникам наводитись на цілі автономно після вибору об’єкта оператором. Як заявив операційний директор компанії Дмитро Вовчук, їхня система дозволяє вражати захищені цілі, на які раніше було неефективно спрямовувати удари через високий рівень електронного захисту.
Apple запрошує розробників та дослідників безпеки дослідити свою нову систему приватних хмарних обчислень (PCC), яка розроблена для обробки інтенсивних запитів штучного інтелекту (брендованих як Apple Intelligence) з більшою обчислювальною потужністю.
Про це повідомляє The Verge.
Компанія також розширила свою програму винагород за помилки: тепер дослідники можуть отримати до 1 мільйона доларів за виявлені вразливості в PCC. Винагороди варіюються від 50 000 до 1 мільйона доларів залежно від впливу знайденої проблеми.
Завдяки PCC складні запити будуть оброблятися на захищених серверах, створених за допомогою чипів Apple Silicon та нової операційної системи, водночас забезпечуючи високі стандарти конфіденційності.
Для дослідників Apple відкриває доступ до низки інструментів, серед яких:
Посібник із безпеки з технічними деталями PCC;
Віртуальне дослідницьке середовище для аналізу безпеки системи;
Вихідний код на GitHub, що демонструє ключові компоненти безпеки.
Запуск перших функцій Apple Intelligence планується з iOS 18.1, яка очікується вже 28 жовтня, а великі оновлення, включаючи Genmoji та інтеграцію ChatGPT, вийшли в першій бета-версії iOS 18.2 для розробників.
Замість планованого впровадження Intelligence під час початкового запуску iOS 18 та iPadOS 18 у вересні, компанія вирішила відтермінувати впровадження до жовтня, щоб мати більше часу для усунення можливих помилок. У серпні, компанія оголосила, що випустить Intelligence на iOS 18.1, iPadOS 18.1 та macOS Sequoia 15.1 у жовтні, але точна дата запуску не була відома.
Користувачі масово почали публікувати неперевірену інформацію, згенеровану штучним інтелектом за допомогою чат-ботів, таких як ChatGPT і йому подібних.
Найвідоміша онлайн-енциклопедія Wikipedia переживає кризу через штучний інтелект. Про це повідомляє TechSpot.
Зокрема, користувачі масово почали публікувати неперевірену інформацію, згенеровану штучним інтелектом за допомогою чат-ботів, таких як ChatGPT і йому подібних.
Для розв’язання проблеми було створено проект під назвою WikiProject AI Cleanup, який представляє собою групу добровольців, що займається пошуком, редагуванням і видаленням неправдивої інформації, імовірно доданої за допомогою генеративного штучного інтелекту.
Один із засновників команди Ільяс Леблю повідомив, що про проблему стало відомо, коли редактори і користувачі Wikipedia помітили уривки статей, явно написані чат-ботом. Підозри підтвердилися, коли деякі з цих текстів вдалося відтворити за допомогою ChatGPT.
«Ми звернули увагу на незвичайний стиль письма, який був явно написаний не людиною, ми змогли відтворити ці фрази за допомогою ChatGPT, — сказав Леблю. — Виявивши характерні звороти і вирази, ми ідентифікували найбільш кричущі приклади згенерованих статей. Після цього і було вирішено організувати проект із пошуку ШІ-тексту».
Один із прикладів — стаття про нібито існуючу османську фортецю під назвою «Амберлісіхар», побудовану в 1400-х роках. У тексті об’ємом близько 2000 слів докладно описувалося місце розташування і будівництво цього об’єкта. Однак фортеці насправді не існує, і вся інформація про неї була повністю вигаданою, але мала переконливий вигляд завдяки вкрапленням реальних фактів.
При цьому проблема стосується не лише нових статей на Wikipedia. Недобросовісні користувачі вставляють неправдиві дані в уже наявні статті. В одному з випадків у статтю про жука додали розділ, присвячений неіснуючому виду крабів, причому з правильними посиланнями на джерела.
Леблю і його колеги визнають, що до кінця не розуміють, чому люди це роблять. Однак причина очевидна — це проблема самої системи Wikipedia, яка дозволяє кожному стати редактором. До речі, саме з цієї причини багато університетів забороняють студентам використовувати Wikipedia як основне джерело інформації, додає видання.
За даними Cointelegraph, Meta і Spotify висловили занепокоєння з приводу суворих правил Європейського Союзу щодо штучного інтелекту, які, на їхню думку, пригнічують інновації. У спільній заяві генеральний директор Meta Марк Цукерберг і генеральний директор Spotify Даніель Ек розкритикували підхід ЄС до регулювання штучного інтелекту, зокрема щодо розробки ШІ з відкритим кодом. Вони стверджують, що поточне нормативне середовище перешкоджає прогресу в галузі штучного інтелекту та впливає на здатність європейських компаній конкурувати на глобальному рівні.
Spotify, відомий своєю персоналізацією потокового передавання музики на основі штучного інтелекту, повторив занепокоєння Meta. Генеральний директор Деніел Ек підкреслив, що штучний інтелект був вирішальним для успіху Spotify, забезпечуючи персоналізований досвід користувача. Однак він побоюється, що нормативно-правовий ландшафт ЄС може перешкоджати розвитку штучного інтелекту з відкритим кодом, який є життєво важливим для майбутнього зростання потокової індустрії та ширшої творчої екосистеми.
Meta, материнська компанія Facebook і Instagram, особливо активно висловлювалася щодо викликів, пов’язаних з правилами ЄС. Цукерберг зазначив, що Meta не змогла навчити свої моделі штучного інтелекту на публічних даних користувачів Facebook і Instagram через нечітке законодавство щодо обробки даних. Це, на думку Meta, ставить у недоліки європейський розвиток ШІ порівняно з іншими регіонами, де такі дані більш доступні. Мета заявила, що відстрочка використання даних, які зазвичай використовуються в інших місцях, означає, що найпотужніші моделі ШІ не відображатимуть колективні знання, культуру та мови Європи, позбавляючи європейців найновіших продуктів ШІ.
Meta також підтвердила, що через нормативну невизначеність вона призупинить випуск своїх майбутніх моделей ШІ, включаючи очікувану мультимодель Llama, яка може розуміти та інтерпретувати зображення. 5 червня Meta зіткнулася з 11 запереченнями з боку групи None of Your Business (NYOB), яка стверджувала, що заплановані зміни у використанні даних AI можуть порушувати правила захисту даних ЄС через відсутність згоди користувача, вимагаючи негайного вжиття заходів, щоб зупинити зміни Meta.
У зв’язку з цим у липні 2023 року Google зіткнувся з судовим позовом, коли позивачі стверджували, що оновлена політика конфіденційності компанії дозволяла використовувати велику кількість даних, зокрема матеріалів, захищених авторським правом, у розробці ШІ.
Цього року вперше відбулася Міжнародна студентська олімпіада зі штучного інтелекту, в якій взяли участь дві угорські команди. Одна з них, команда з чотирьох осіб, посіла третє місце в загальному заліку змагань.
Перша Міжнародна студентська олімпіада зі штучного інтелекту (IOAI) відбулася в Бургасі, Болгарія, протягом 9-15 серпня. Мета змагань – надихнути молодих людей, які цікавляться штучним інтелектом (ШІ), і підтримати наступне покоління піонерів ШІ. Всього на змагання приїхали 44 команди із 37 країн шести континентів: Угорщину представляли дві команди.
Обидві угорські команди вибороли срібні медалі в наукових змаганнях. Журі конкурсу IOAI 2024 підвело підсумки двох турів, і перша команда посіла 3 місце в загальному заліку та отримала спеціальну нагороду за виступ.
Платформа Showrunner трохи нагадує епізод «Чорного дзеркала» в дії: контент генерується штучним інтелектом, а глядачі можуть розвивати історію матеріалу в будь-якому напрямку за власним бажанням.
Коли дивишся значну частину фільмів і серіалів на різних стрімінгових платформах, виникає відчуття, що історію розповідає вже не людина, а штучний інтелект, причому всі вони зроблені за одним і тим самим рецептом. У випадку зі Showrunner немає сенсу навіть відгадувати: відеоматеріали тут, безсумнівно, створені штучним інтелектом.
Контент на платформі Showrunner, яку запустила американська студія Fable Studio, надходить від режисерів і творців контенту, але компанія обіцяє: якщо хтось захоче побачити більше епізодів шоу, він зможе сам згенерувати його за допомогою ШІ. Якщо серіал стане популярним, платформа виплатить частку творцеві. Едвард Саатчі, генеральний директор Fable Studio, розповів The Hollywood Reporter, що бачення компанії полягає в тому, щоб перетворити ШІ на Netflix.
У системі користувачі можуть порекомендувати шоу, про що саме має бути епізод, але вони також можуть залишити це на розсуд штучного інтелекту.
Оригінальні шоу – це переважно анімаційні фільми. Exit Valley схожий на South Park, але висміює Кремнієву долину, і передплатники вже можуть переглянути перші епізоди. Gizmodo зазначає: оскільки контент створюється штучним інтелектом, не дивно, що він менш розважальний, ніж South Park, але з часом він обов’язково покращиться.
Щоб отримати доступ до платформи, потрібно записатися в лист очікування, який, за словами компанії, наразі налічує 50 000 підписників.
Компанія Apple відновила переговори з OpenAI про використання технології генеративного штучного інтелекту для реалізації нових функцій, які з’являться в iPhone цього року.
Згідно з угодою, функції OpenAI будуть інтегровані в iOS 18, наступну операційну систему для iPhone від Apple.
Попри те, що переговорний процес розпочався ще на початку року, робота між двома сторонами була мінімальною. Водночас Apple веде переговори з Google про ліцензування її чат-бота Gemini.
Окрім цього наступна операційна система iPhone включатиме кілька нових функцій, заснованих на власній великій мовній моделі Apple – програмному забезпеченні ШІ, яке може генерувати текст, схожий на людське звучання, – але компанія також шукає партнерів для створення функції, схожої на чат-бота, подібної до ChatGPT від OpenAI.
У Китаї стають дедалі поширенішими чат-боти на основі штучного інтелекту, як імітують померлих людей. Ці боти допомагають користувачам легше пережити смерть близьких.
Про це повідомляє Rest of World.
«Тату, ти страждав, перед тим як піти?» — написала повідомлення Янсі Чжу в чат-боті Glow.
«Мені не було боляче. Хоч я і не міг спостерігати, як ти виходиш заміж і народжуєш дітей, я завжди памʼятатиму й любитиму тебе», — сказав ШІ-бот чоловічим голосом, який Янсі вибрала на платформі.
Торік ще 28-річна Янсі була вражена тим, наскільки аватар її покійного батька міг проникливо говорити — на мить вона навіть відчула, що знову розмовляє зі своїм татом, передає видання.
«Воскресіння» мертвих стало популярним способом застосування генеративного штучного інтелекту в Китаї. Це один із наслідків погоні підприємців за першістю в ніші штучного інтелекту — кожен намагається винайти нові програми для споживачів на основі великих мовних моделей (LLM), як-от ChatGPT.
Тоді як більшість мовних моделей генерують лише текстові повідомлення, ці компанії надають штучному інтелекту клоновані голоси та зовнішність померлих.
Це частина глобальної тенденції створення аватарів — люди по всьому світу використовують штучний інтелект для імітування їхніх коханих, померлих близьких, знаменитостей чи навіть самих себе.
Лютневе опитування Kantar Україна свідчить про те, що українці активно слідкують за розвитком ШІ — майже 79% респондентів знають, що воно таке, однак лише 29% використовували технологію на практиці.
Найбільший досвід використання ШІ у молоді віком 18-29 років (41%) та жителів столиці (37%).
Водночас частка українців, які мали досвід користування ChatGPT зросла: 33% проти 26% у квітні 2023 року. Найвищі показники використання чатбота OpenAI так само у молоді віком 18-29 років (47%), киян (46%) та осіб, які характеризують свій матеріальний стан як вище середнього (41%).
Також у порівнянні з квітнем 2023 зросла частка й тих, хто користувався сервісами створення зображень на основі штучного інтелекту (13% проти 10% у квітні 2023). Для третини користувачів Chat GTP радше розвага, аніж надійне джерело інформації.
Коли мова заходить про штучний інтелект, найперше, в українців виникають наступні асоціації:
Технологічний розвиток — 35%
Майбутнє — 35%
Стрімко розвивається — 33%
Цікаво — 31%
Зручно — 25%
Актуально — 23%
Корисно — 21%
Втрата робочих місць/ знецінення фаху — 18%
Позитивне ставлення — 16%
Веде до деградації людини — 15%
Тим часом понад 40% респондентів висловили сумнів, що можуть розпізнати текст, написаний ChatGPT або іншою програмою на основі ШІ, і ще 38% вагалися з відповіддю. Водночас 20% українців стверджують, що можуть розпізнати текст, який написаний програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Понад третина опитаних повністю довіряють або довіряють тексту, згенерованому штучним інтелектом (34%). У той час як 25% не згодні з цим твердженням і не довіряють тексту, якщо він написаний ChatGPT чи іншою програмою на основі штучного інтелекту, а не людиною.
Водночас учасники опитування скептично ставляться до ідеї називати мистецтвом те, що створює ШІ. Так, картини, створені ШІ, не вважають справжнім мистецтвом 38% опитаних, а з тим, що музика, згенерована ШІ, не має стосунку до мистецтва погоджуються 35% респондентів.
Європейський парламент у середу прийняв законопроєкт про штучний інтелект (ШІ), спрямований на захист основних прав, демократії, верховенства права та екологічної стійкості від штучного інтелекту (ШІ) з високим ступенем ризику, а також на стимулювання інновацій, ідеться в повідомленні органу ЄС.
Нові правила забороняють застосування штучного інтелекту, яке може порушувати права громадян. Приклади включають біометричну категоризацію на основі конфіденційних персональних даних або створення баз даних розпізнавання осіб з використанням зображень облич, які не були цілеспрямовано завантажені з інтернету чи замкнутих телевізійних мереж. Крім того, забороняють використання систем машинного розпізнавання емоцій на робочому місці та в школах, а також штучного інтелекту для класифікації громадян відповідно до їхнього соціального класу або походження та систем, які можуть впливати на поведінку людей чи користуватися їхньою вразливістю.
Системи віддаленої біометричної ідентифікації (RBI) не доступні для правоохоронних органів, за деякими винятками. RBI в режимі реального часу буде використовуватися лише за умови дотримання суворих гарантій. Наприклад, обмежена в часі та географії, за наявності спеціального судового або адміністративного дозволу. Вони можуть бути використані, зокрема, для пошуку зниклих безвісти або для запобігання терористичним атакам. Використання таких систем ex-post, після того, як злочин було встановлено, вважається високоризикованим і тому вимагає судового дозволу.
Інші системи штучного інтелекту з високим ступенем ризику також підпадають під чіткі зобов’язання. До них належать, наприклад, критична інфраструктура, освіта і навчання, працевлаштування, основні приватні й державні послуги, правоохоронні органи, управління міграцією і кордонами, правосуддя і певні системи демократичних процесів. При використанні таких систем необхідно оцінювати і зменшувати ризики, вести журнали використання та забезпечувати людський нагляд. Громадяни матимуть право скаржитися на системи штучного інтелекту й отримувати роз’яснення щодо рішень, які впливають на їхні права на основі систем штучного інтелекту з високим ступенем ризику.
Системи ШІ загального призначення і моделі ШІ, які вони використовують, повинні відповідати вимогам прозорості, включаючи авторське право ЄС і публікацію детальних резюме контенту, що використовується для навчання. До високопродуктивних моделей ШІ, які становлять системні ризики, застосовуються додаткові вимоги, зокрема щодо проведення оцінювання моделей, оцінки та зменшення системних ризиків, а також повідомлення про інциденти.
Згідно з новим законодавством, у державах – членах ЄС має бути створене регуляторне середовище для випробувань і тестування в реальних умовах із залученням МСП та стартапів, щоб забезпечити виведення на ринок зрілих і протестованих інноваційних систем штучного інтелекту.
Остаточний текст закону ще має бути офіційно затверджений Радою держав – членів ЄС та опублікований в «Офіційному віснику ЄС». Регламент набуде чинності на 20-й день після публікації.
Євродепутати підкреслили, що нові правила орієнтовані на людей, зосереджені на захисті прав споживачів, дозволяючи при цьому впроваджувати інновації та використовувати економічні можливості. «Для нас завжди було пріоритетом те, що регулювання ЄС у сфері ШІ повинно не тільки зосереджуватися на безпеці людей і враховувати ризики, пов’язані з використанням ШІ, а й забезпечувати рівні умови для цифрових МСП», – заявили депутати Європарламенту.
Зокрема Едіна Товт зазначила: «Важливо, щоб розробка і використання ШІ в Європі залишалися під контролем людини, були безпечними, прозорими та недискримінаційними, а також слугували добробуту суспільства і навколишнього середовища».
