Працевлаштування легальних заробітчан з-за меж Європейського Союзу, а також процедура ідентифікації шукачів притулку були посилені постановою уряду Італії.
Указ щодо в’їзду іноземних працівників, підтримку жертв експлуатації, регулювання міграції та міжнародного захисту був розроблений міністерствами закордонних справ, внутрішніх справ, праці та юстиції після кількох місяців консультацій.
Документ був схвалений на засіданні Кабінету Міністрів після кількох відтермінувань, після чого міністри представили його на пресконференції.
З моменту приходу до влади уряду на чолі з Джорджією Мелоні у 2022 році, окрім нелегальної міграції, він приділяв особливу увагу кількості працівників, які легально прибувають щороку переважно на літні сезонні роботи, щоб контролювати умови їхньої праці та перебування. Таким чином були встановлені недоліки системи, які нинішня урядова постанова має вирішити.
Таким способом буде повністю оцифрована система працевлаштування заробітчан, а правила для роботодавців – посилені: замість централізованого розподілу вони будуть оцінюватися у провінціях та сферах, зокрема, скільки працівників потрібно й на який термін. Сільськогосподарським, комерційним і туристичним підприємствам, які «існують лише на папері», перешкодять подавати заявки на приїзд заробітчан до Італії.
Негативним прикладом стала південна провінція Кампанія, де, за офіційними даними, було укладено три відсотки контрактів заробітчан. Вихідці з Бангладеш масово вказували на цей регіон як місце роботи. Найбільше шахрайств сталося з працівниками з Бангладешу, Пакистану та Шрі-Ланки, повідомили на пресконференції.
Нововведенням є те, що заробітчани можуть залишатися в Італії після закінчення терміну дії дозволу на проживання для сезонної роботи, якщо роботодавець надасть новий контракт. В іншому разі у гастарбайтера є шістдесят днів на пошуки нової роботи.
Після закінчення цього терміну він вважається нелегальним мігрантом і може бути депортований. Іммігранти, які влаштувалися на роботу в останні роки і залишаються в Італії без посвідки на проживання або роботи, не отримують звільнення від правил. Таким чином хочуть покласти край практиці нелегальних іммігрантів залишатися в країні, поки вони не знайдуть роботу.
Провінції та підприємства можуть вказати кількість робочої сили, яка їм потрібна в певні періоди року, через цифрову систему Міністерства внутрішніх справ та Міністерства праці.
У 2025 році на десять тисяч піднімуть квоту доглядальників за літніми людьми та медсестер з-за меж ЄС, які працюють на італійські родини. Кожна сім’ї зможе приймати на роботу не більше трьох осіб. Нині їхня кількість перевищує дев’ятсот тисяч.
Захист від експлуатації та жорстокого поводження із заробітчанами забезпечується положенням, згідно з яким, якщо жертва подає скаргу, навіть якщо вона перебуває в країні нелегально, вона може отримати шестимісячний дозвіл на проживання разом зі своєю родиною, який може бути продовжено.
Здача відбитків пальців стане обов’язковою процедурою для іноземців, які звертаються за робочою візою в консульствах в Італії. Водночас кількість поліцейських і жандармів, які обслуговують іноземні дипломатичні представництва, збільшено на 500 осіб.
Мігранти, які прибувають без документів, повинні співпрацювати з італійською владою, щоб полегшити свою ідентифікацію. Фотографії, які зберігаються на їхніх мобільних пристроях, можуть допомогти визначити їхню особу та походження, а у випадку шукачів притулку записи також можуть довести, що вони є жертвами можливого переслідування.
Якщо мігрант відмовляється дозволити владі перевірити фотографії, завантажені на його телефон, наказати зробити це може суд. Положення стосується лише фотографій і не впливає на іншу інформацію, що зберігається на мобільних пристроях.
Постанова уряду наслідує попередню практику, згідно з якою, якщо шукач притулку прибув до Італії без особистих документів і не має необхідного фінансового забезпечення в розмірі п’яти тисяч євро, влада може заарештувати його і помістити в табір.
Деякі заходи стосуються повітряних засобів громадських організацій, які діють у Середземному морі, тобто, їхніх літаків, гелікоптерів і безпілотників, які використовуються для пошуку груп мігрантів.
Німецька неурядова організація Sea Watch, наприклад, сканує море за допомогою літака «Seabird». Указ зобов’язує літаки виконувати вказівки компетентних регіональних органів влади, інакше ці засоби будуть конфісковані, а організація може бути оштрафована на суму до десяти тисяч євро. ГО також повинні негайно повідомляти про будь-які інциденти в морі італійській владі.
