Кількість звернень щодо можливих порушень прав людини з боку територіальних центрів комплектування та соцпідтримки за останні роки збільшилася більш ніж у 300 разів.
Про це заявив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, його цитує Суспільне.
За словами омбудсмана, якщо у 2022 році до його офісу надійшло лише 18 таких звернень, то у 2025 році їхня кількість збільшилася більш ніж у 300 разів.
Найбільше повідомлень про можливі порушення прав громадян надходить з Одеської, Львівської та Тернопільської областей, тоді як найменше – з Хмельницької та Кіровоградської.
«Станом на сьогодні, я бачу, що ситуація міняється, принаймні. Ми побачили в 2026 році кардинально новий, позитивний фідбек від правоохоронних органів. На підставі наших документів відкрились станом на сьогодні десятки кримінальних проваджень. Максимально оперативно діють співробітники ДБР, військова служба правопорядка, спеціалізована військова прокуратура. Є по окремим матеріалам відкриті кримінальні провадження СБУ, національної поліції», – розповів Лубінець.
Як приклад він навів ситуацію в Закарпатській області, де під час перевірки було встановлено, що 28 осіб утримувалися працівниками ТЦК без законних підстав. За його словами, у затриманих вилучили мобільні телефони та особисті речі, а один із чоловіків перебував там 50 днів. Після втручання правоохоронців було відкрито кримінальні провадження, а трьох співробітників Закарпатського ТЦК уже взяли під варту.
Подібні порушення, за словами Лубінця, також зафіксували в Миколаєві, де після втручання правоохоронців було відкрито кілька кримінальних проваджень.
За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН.
“З 16 по 25 липня 2022 року, протягом перших 10 днів дії нових вимог закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”, до секретаріату уповноваженого надійшла рекордна кількість повідомлень громадян про порушення мовного Закону – 502″, – заявив Кремінь.
За словами мовного омбудсмена, скарги громадян стосуються:
• 59% – сфери обслуговування в інтернеті; • 20% – інформаційних інтернет-ресурсів, • 9% – безпосереднього обслуговування споживачів; • 7% – діяльності посадових осіб в органах державної влади та місцевого самоврядування; • 5% – інше.
Кремінь зазначив, що 79% цих повідомлень стосуються порушень частини шостої статті 27 закону, яка набрала чинності 16 липня 2022 року і регламентує застосування державної мови інтернет-представництвами.
З 16 липня 2022 року всі інтернет-ресурси (вебсайти, сторінки в соцмережах, ютюб-, вайбер-, телеграм-канали, мобільні застосунки тощо), які використовуються в якості інтернет-представництв суб’єктів господарювання, зареєстрованих в Україні, у тому числі інформаційні інтернет-ресурси, мають мати версію українською мовою.
[type] => post
[excerpt] => За перші 10 днів дії нових вимог закону щодо забезпечення функціонування української мови як державної надійшло 502 повідомлення про порушення. Про це у Facebook повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, інформує УНН.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1658862480
[modified] => 1658859164
)
[title] => З 16 липня надійшло понад 500 скарг щодо порушення мовного закону – омбудсмен
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=112500&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 112547
[uk] => 112500
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 112501
[image] => Array
(
[id] => 112501
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[original_lng] => 30411
[original_w] => 720
[original_h] => 479
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[width] => 720
[height] => 479
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[width] => 720
[height] => 479
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[width] => 720
[height] => 479
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[width] => 720
[height] => 479
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/07/94-main.jpg
[width] => 720
[height] => 479
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1658848364:8
[_thumbnail_id] => 112501
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 4170
[_oembed_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] =>
[_oembed_time_92462ac7bf7666a5e2f18307dc0ef517] => 1658849243
[translation_required_done] => 1
[_oembed_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] =>
[_oembed_time_353621adab82b8b724b49a0736546dd5] => 1689348930
[_oembed_ec218997c09129addd3dcfc97ee2c20c] => {{unknown}}
[_algolia_sync] => 831668410002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 931
[1] => 58962
[2] => 84175
[3] => 22258
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мова
[1] => мовний закон
[2] => омбудсмен
[3] => скарга
)
)
[2] => Array
(
[id] => 31649
[content] =>
В Україні Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів готує чотири масштабні проекти з цифровізації. Однією з якої буде розробка онлайн-платформи для подання та відслідковування скарг споживачів.
Також, серед інших проектів – оцифрування електронного реєстру потужностей операторів ринку, запровадження електронних ветеринарних сертифікатів, цифровізація фітосанітарних послуг та процесів.
“Розробка онлайн-платформи для подання та відслідковування скарг споживачів. Цей інструмент дозволить споживачам оперативно подавати звернення та отримувати інформацію щодо їх розгляду, а Держпродспоживслужбі – оцифрувати та значно підвищити ефективність процесів роботи зі зверненнями та скаргами споживачів”, – вказано у повідомленні.