Слово «доброта» стало дитячим словом року за підсумками опитування Оксфордського університету.
Щороку оксфордські мовні експерти та академічні дослідники відстежують, як розвивається мова, якою користуються діти, і як вони її використовують, щоб відображати емоції та переживання.
Торік експерти дослідили думки понад 6 тис. дітей віком від шести до 14 років у Великій Британії. Базуючись на їхніх відповідях і поширених темах, Оксфордський університет обрав три слова: доброта, штучний інтелект і конфлікт.
Діти проголосувати за слово, якому вони віддають перевагу. За слово «доброта» діти віддали 61% голосів, за «штучний інтелект» — 25%, за «конфлікт» — 7%.
Опитування показало, що діти обирають «доброту» через її вплив на психічне здоров’я. Вчителі також помітили, що молодь все більше усвідомлює, як добрі вчинки допомагають зберігати емоційний баланс. Діти часто згадували про насильство у світі та нинішні конфлікти, що демонструє їхню обізнаність про глобальні події. Відповідаючи на запитання, чому вони обрали слово «доброта», багато хто казав, що це необхідно або важливо, додаючи: «Зважаючи на все, що відбувається у світі, ми повинні бути добрими одне до одного».
Водночас дітей попросили назвати їхнє улюблене сленгове слово — понад 28% дітей обрали слово «слей». Це термін, який виражає схвалення та вираження підтримки. Діти ним позначають те, що їм дуже подобається.
„Бусифікація” – слово 2024 року за версією словника української сучасної мови та сленгу „Мислово”. Це неологізм, який означає примусову мобілізацію за прискореною процедурою.
Термін вказує на проблеми з мобілізацією, коли кількість переважає над якістю, а права людини (подекуди разом зі здоровим глуздом) відходять на другий план, йдеться на сайті словника.
Серед усіх номінантів, які цьогоріч претендували на звання слова року, більшість пов’язані з російсько-українською війною:
СЗЧ (самовільне залишення частини);
Курська операція – як найуспішніша українська військова операція минулого року, яка сколихнула світовий інфопростір та підтвердила суб’єктність України;
втома – як закономірний результат війни на виснаження, яку веде проти України РФ;
переговори – бажання переговорів з метою досягнення перемир’я чи заморожування як результат виснаження від війни;
МСЕК (медико-соціальна експертна комісія) – скандал з МСЕК та прокурорами як показник інституціоналізованої корупції в Україні;
популізм – у зв’язку з програмами „національний кешбек” та „тисяча Зеленського” та початком розмов про вибори;
дрон Магура – морський дрон як символ розвитку безпілотних систем, який змінив баланс сил у Чорному морі;
лалохезія (використання лайки для зняття болю або стресу) – слово стало одним з найвідвідуваніших у словнику, що ілюструє ситуацію нормалізації використання ненормативної лексики під час війни;
квадробери (представники дитячої субкультури, які копіюють тварин) – ця течія стала найбільш помітним культурним трендом минулого року.
Словник „Мислово” створили у 2012 році з метою фіксації неологізмів, сленгу та інших особливостей сучасної української мови. Слова та визначення до них надсилають користувачі.
„Мислово” обрали слово року вже вдванадцяте. При виборі враховують його популярність та соціальну значущість.
