У ЗСУ розширюють можливості для залучення іноземних добровольців до служби в Сухопутних військах.
У Сухопутних військах Збройних сил України продовжують розвиток системи залучення та використання іноземних добровольців, що вирішили підписати контракт і проходити службу у складі ЗСУ. Про це повідомляє пресслужба Сухопутних військ.
„Окремі формати, що були запроваджені у 2022 році, виконали свою роль у найгостріший період оборони країни та дали змогу швидко інтегрувати іноземців, готових стати до строю. Водночас ситуація на фронті, структура Сил оборони та потреби бойових частин суттєво змінилися”, – зазначили в СВ ЗСУ.
Станом на зараз в Силах оборони змінюється підхід до іноземних добровольців. Планується максимально ефективно використати наявний у них досвід, мотивацію та професійні навички. Людей будуть відправляти туди, де їхній досвід потрібен найбільше.
На що зможуть розраховувати іноземні добровольці при підписанні контракту:
Право самостійно обрати бойову бригаду;
Право самостійно обрати напрямок та специфіку застосування – відповідно до того, яка підготовка, досвід та навички є у добровольця.
„Це забезпечує кращу інтеграцію, рівні можливості з українськими бійцями та більш раціональне використання кадрового ресурсу. Сухопутні війська високо цінують вклад іноземних добровольців у захист України, їхню самопожертву, мотивацію та відданість нашим спільним цінностям”, – зазначили в СВ ЗСУ.
Українець Тарас Остапчук, який у 2022 році в Іспанії хотів потопити яхту російського олігарха Олександра Міхеєва, щоб помститися за обстріл Києва, досі служить у Збройних силах України. За його словами, про затоплення судна поліції розповіли земляки, із якими він служив.
Про це пише «Армія Inform».
Ще наприкінці лютого 2022 року іспанське видання La Vanguardia писало про затримання Остапчука на Майорці. Тоді він намагався потопити яхту «Леді Анастасія», яка належала Міхеєву — голові «рособоронекспорту».
Тодішній радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко також розповідав про цей випадок і публікував ім’я українця.
Журналісти писали, що українець завдав серйозної шкоди яхті, відкривши кілька водних клапанів, через що судно вартістю 7 мільйонів євро частково затонуло.
На допиті Остапчук розповів, що відчував обов’язок помститися Міхеєву, адже зброю його корпорації використовують для обстрілів України. За його словами, він вирішив потопити яхту, коли побачив по телебаченню кадри влучання російської ракети в житловий будинок на вулиці Лобановського в Києві.
Побачивши це, він попросив інших моряків, більшість з яких були українцями, покинути корабель і почав відкривати клапани на судні, щоб створити отвори, які призвели б до затоплення корабля. Як писало La Vanguardia, товариші Остапчука нібито намагалися переконати його відмовитися від намірів потопити яхту.
Сам чоловік розповів, що на яхті працював на посаді старшого механіка і мріяв заробити гроші, щоб повернутися в Україну.
«Зарплата була 250 доларів на добу. Тоді в мене було єдине бажання: заробити добру суму грошей, щоб забезпечити собі пенсію і повернутися в Україну, і тут вже дідувати», — розповів він.
За його словами, він вирішив потопити судно, тому що його власник Міхєєв «є причетним до виробництва ракет, які на нас летять».
Коли чоловік відкрив клапан у підводній частині зовнішньої обшивки яхти, щоб її затопити, інші члени екіпажу — українці з Одеси — «почали галасувати, що, мовляв, ми ж втратимо роботу». Остапчук каже, що саме вони й повідомили про затоплення яхти іспанській поліції.
Чоловіка заарештували, але оскільки для іспанської сторони збитків не було, то його відпустили додому, розповідає Остапчук.
На початку березня він прийшов до ТЦК в Києві, і вже два з половиною роки служить у підрозділі, що займається ремонтом військової техніки та підпорядковується командуванню Сил логістики.
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній 7 січня звершив богослужіння з нагоди Різдва Христового в Успенському соборі Києва. Це була перша в історії літургія предстоятеля автокефальної ПЦУ в Києво-Печерській лаврі.
Як повідомила пресслужба ПЦУ, на звершення служби було отримано відповідні дозволи. Богослужіння розпочалося о 9-й годині ранку.
Before entering the #Kyiv Pechersk Lavra, police and National Guardsmen check visitors' documents. pic.twitter.com/Rsg9TOHG97
У своїй проповіді Епіфаній провів паралель між історією Різдва та війною рф проти України. Він нагадав, що Україна вже зруйнувала плани рф щодо швидкої окупації та заручилася підтримкою світу.
Предстоятель ПЦУ закликав молитися за українських захисників, мешканців окупованих територій, полонених та біженців.
In the Kiev-Pechersk Lavra today for the first time sounded Ukrainian carol ❤️ 🩹
Митрополит зазначив, що Різдво „спонукає до боротьби зі злом, гріхом, темрявою цього століття, а без перемоги в цій боротьбі не досягається справжній мир”.
Задовго до початку богослужіння перед входом до храму почали збиратися віряни, правоохоронці перевіряли людей. Лише після перевірки можна було потрапити до собору.
Місця в храмі вистачило не всім. Для тих, кому не вдалося зайти до собору, встановили екран із трансляцією богослужіння на вулиці.
У вівторок на пресконференції міністр оборони Латвії Артіс Пабрікс заявив, що нинішня система військової служби в Латвії себе вичерпала, тож упродовж п’яти років у країні має з’явитися служба захисту держави. Спочатку вона буде добровільною, а потім загальною.
Про це повідомляє місцеве видання Delfi.
З 2023 до 2028 року заплановано перехідний період, коли чоловіки віком 18-27 років зможуть служити на добровільній основі. Потім служба стане обов’язковою. Введення нової системи служби має прийняти Сейм.
Згідно з планом Міноборони, 1 січня 2023 року розпочнеться перший добровільний заклик, у рамках якого на службу планують ухвалити 500 осіб. Вони можуть вибрати один із чотирьох видів служби:
– служба захисту держави;
– земессардзе (Національна гвардія Латвії);
– курси командирів з урахуванням вузу;
– альтернативна служба.
Термін служби становитиме 11 місяців, у тому числі один місяць відпустки. Заклик проводитиметься двічі на рік — 1 січня та 1 липня. Студенти зможуть пройти службу після завершення навчання у виші. Жінки можуть подати заявку добровільно.
Призовники отримуватимуть компенсацію у розмірі 400 євро на місяць на повсякденні витрати. Харчування та проживання у казармах, а також спортивну інфраструктуру оплачує держава.
Для молодих людей, які відмовляться проходити один із чотирьох запропонованих варіантів служби, будуть передбачені санкції, але поки що глава Міноборони не повідомив, які саме. Водночас він нагадав, що у Фінляндії, наприклад, при відмові від служби до громадянина можуть бути застосовані обмеження на поїздки.
Латвія ухвалила рішення про відмову від обов’язкової служби у 2006 році.
