Венеціанські гондольєри очистили канали міста від 6,5 тонни сміття. У воді були знайдені, зокрема, акумулятори, шафка для ванної кімнати і навіть бойлер.
Роботи виконали в неділю водолази Асоціації венеціанських гондольєрів. Вони витягли з каналів чимало сміття, серед якого були три автомобільні акумулятори, тумба для ванної кімнати з раковиною та колоною, два баки для туалету, бойлер, човновий двигун, залізна драбина, дві чаші для змішування коктейлів, кілька керамічних кахлів та близько 30 шин. Цікавою знахідкою водолазів, які очищували канали з ліхтарями, виявився також затонулий човен.
Вивіз сміття найближчими тижнями буде продовжено. Ініціативу гондольєрів підтримує мер Венеції Луїджі Бруньяро.
З початку війни проблема з відходами в Україні значно погіршилося. Адже, крім побутових відходів, додалися ще й відходи будівництва та наслідки військових дій і руйнувань.
Якщо росією окуповано 18 % території України, то ще 7% займають сміттєзвалища.
За даними Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, до війни Україна накопичила близько 15,6 млрд тон побутових та промислових відходів.
За рік Україна продукує 10-11 млн тон відходів. Переробці підлягають 3-6%, спалюють ще 1-2 %. Все інше йде на полігони. Такі цифри наводить Костянтин Яловий, ексголова постійної комісії Київради з питань екологічної політики в інтерв’ю NV.
Полігонів налічується 5,7 тис, які займають площу близько 8 тис га. З них 162 полігони перевантажені, ще 693 не відповідають екологічним і безпековим нормам. 2197 сміттєзвалищ потребують рекультивації.
Однак, значно більшою проблемою є нелегальні сміттєзвалища, кількість яких сягає 33-35 тис і що року ця кількість збільшується. Загальну площу встановити важко. Однак, Яловий називає цифру 43 тис кв м, тобто 7% території України.
Що у світі роблять зі сміттям?
У Польщі переробляється 43% сміття, у Німеччині — понад 60%, у Швеції — понад 99%. Як бачимо, проблема із сортуванням та переробкою сміття не унікальна та цілком може бути вирішена.
Європейські країни з побутових відходів отримують біогаз, електроенергію, добрива та вторинну сировину.
Сміттєві заводи замість полігонів
Сміттєпереробні заводи розвантажують полігони та надають поштовх для економіки. Адже дають можливість не тільки повторного використання таких ресурсів як папір, пластик, скло чи метал, а й створення нових робочих місяць. Наприклад, у Німеччині сміттєпереробна галузь має оборот 200 млрд євро та зростає щороку на 14%. При цьому, роботою забезпечені 250 тис людей.
В Україні для початку ставлять за ціль мати хочаб по одному сміттєпереробному заводу в кожній області. На думку Міндовкілля, оптимальна кількість для України — 200 таких підприємств. Наразі в Україні працює 31 сортувальна лінія у 26 населених пунктах. Однак, сортувальна лінія — це неповноцінне переробне підприємство.
Голова Асоціації управління відходами Ніколь Данилова пояснює, що на заводі не лише отримують вторсировину, але використовують вологі залишки для отримання добрив чи біометану, з якого роблять електроенергію.
Єдиний діючий сміттєспалювальний завод знаходиться у Києві. На підприємстві “Енергія” всі відходи знищуються, без повторного використання. Щороку завод спалює 250 тис т сміття, це пʼята частина від всього обсягу відходів, який генерує столиця. У Київтеплоенерго кажуть, що за рахунок цього опалюють близько 200 багатоповерхівок і ще 300 забезпечують гарячою водою.
Однак, за словами директора Київтеплоенерго В’ячеслава Бінда, спалювання сміття стає набагато більш ефективним після сортування. Тобто, краще створювати сміттєпереробний комплекс для глибокого сортування сміття і отримання з нього біогазу з подальшим виробленням електричної та теплової енергії.
Наступного року має запрацювати сміттєпереробний завод у Львові з потужністю 250 тисяч тон на рік. Особливістю заводу стане виробництво твердого палива у вигляді гранул або брикетів, які можна буде спалювати. Новий завод у Житомирі нещодавно частково запрацював із потужністю 45 тис тон.
Головним гальмом розвитку галузі з переробки відходів в Україні експерти називають відсутність економічних стимулів.
Співвласник компанії Київспецтранс Ігор Тинний вважає, що вивезення та переробку пластику мали б фінансувати виробники упаковки.
Директор організації розширеної відповідальності виробника Рекопак Олександр Лимар каже, що у перспективі саме виробники тари мають фактично платити за збір її від споживачів і передачу в переробку. Таким чином вони будуть фінансово зацікавлені у коректній роботі всієї системи: від виробництва, продажу і до утилізації і її переробки.
Презентацію проекту Закарпатського регіонального плану управління відходами провели експерти проекту міжнародної технічної допомоги APENA3. Над документом фахівці працювали спільно із органами місцевої влади за підтримки Міндовкілля.
Почали роботи ще до російського повномасштабного вторгнення в Україну. Після початку війни, документ переглянули та адаптували до умов сьогодення. Наразі його положення приводять у відповідність до вимог оновленого законодавства, яке запустило реформу управління відходами в Україні.
“Одним з важливих компонентів реформи є регіональна політика у цій сфері, яка визначатиметься на основі розроблених регіональних планів управління відходами. Закарпатська область разом з міжнародними експертами провели колосальну роботу. Впевнена, що в майбутньому це дасть можливість регіону стати одним з лідерів у реалізації змін та залучити інвестиції для будівництва необхідної інфраструктури з обробки відходів. Це вкрай актуально в період відбудови країни”, – наголосила заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів Вікторія Киреєва.
На основі аналізу для 6 районів області пропонується створити 5 кластерів: Ужгородський, Мукачівський, Хустський, Тячівсько-рахівський та Берегівський. В останньому, до речі, вже будується нове сортувальне підприємство.
Загалом кожен з кластерів міститиме як сортувальні, так і переробні підприємства. Виходячи із доступних технологій на ринку, експерти прорахували декілька можливих моделей їх розбудови. Інвестиційна вартість кожної з них коливається в межах 4 -5 млрд грн.
Для порівняння, створення полігону та розміщення на ньому 100% змішаних твердих полігонів вартуватиме області стільки ж, але не дозволить досягти цільових показників реформи. Адже ключовим є зменшення відсотку захоронення та збільшення обсягів оброблення відходів в Україні.
Найдорожчим, понад 14 млрд грн, було б будівництво сміттєспалювального заводу. Однак, це також не відповідає суті реформи та й знайти міжнародні інвестиції під реалізацію такого “не дружнього для довкілля” проекту досить складно.
Тож на думку міжнародних експертів, з якою погоджуються і представники Закарпатської ОВА, найприйнятнішими є наступні моделі: механіко-біологічне оброблення 100% змішаних твердих побутових відходів з проведенням анаеробного зброджування органічних фракцій або їх компостуванням, з отриманням RDF палива.
Це дозволить досягти стратегічних цілей реформи управління відходами, а також забезпечити виробництво вторинної сировини, палива або енергії.
Проект Регіонального плану області ще має бути доопрацьований, пройти стратегічну екологічну оцінку та бути затвердженим відповідно до вимог чинного законодавства. Однак проведена робота вже створила фундамент для подальшого руху вперед.
Понад 200 тонн відходів зібрали й переробили природоохоронці у верхів’ях Тиси в Україні в рамках спільної програми PET Cup та Diageo. Незважаючи на складні умови та щоденні відключення електроенергії, другий етап програми Call-action, започаткованої 2022-го двома організаціями, було завершено менш ніж за рік: учасники перевиконали план, установлений для дворічного проєкту, на 5%, повідомило інформаційне агентство MTI, відповідальне за комунікацію акції.
Минулого року обидві організації розпочали спільний проєкт, спрямований на поліпшення умов життя людей, які мешкають уздовж Тиси, шляхом очищення річки та покращення управління відходами.
Це має особливе значення, оскільки відсутність системи управління відходами на Закарпатті призвела до накопичення близько трьох мільйонів тонн сміття, які забруднюють Тису та її притоки. Річка щороку переносить близько 10 000 тонн непотребу до Угорщини, завдаючи серйозної шкоди природі.
В Ужгороді та Берегові першим етапом програми стало збільшення потужностей зі збору сміття. Було створено пункти роздільного збору та проміжної переробки відходів, модернізовано сміттєзбиральну техніку й покращено систему роздільного збору відходів у школах.
На другому етапі розширили потужності з переробки сміття шляхом поліпшення інфраструктури та обладнання існуючих заводів. Програма в п’ять разів збільшила кількість відходів, які переробляються в Берегові, а також активізувала роздільний збір сміття в Ужгороді.
Значна увага приділяється також просвітницькій діяльності. Наприклад, у соціальних мережах розміщуються інформаційні пости та навчальні відеоролики про те, як популяризувати селективний збір відходів серед громадськості.
Війна в Україні, яка триває вже понад рік, неодноразово майже зупиняла реалізацію проєкту, зокрема, через неможливість підтримувати обладнання заводу в робочому стані та переробляти відходи одночасно зі збором у зв’язку з регулярними перебоями в електропостачанні. Крім того, не було впевненості щодо майбутнього збуту відходів.
Однак, незважаючи на складні умови, проєкт триватиме й цього року. Його основними завданнями є встановлення острівців для збору сміття, систем очищення річок та ширше залучення громадськості.
Заплановане буде реалізоване як у Берегові, так і в Ужгороді шляхом розміщення додаткових пунктів селективного збору відходів, сміттєвих баків у школах та громадських центрах, а також сітки для збору відходів на річці Латориця.
Качан зів’ялого салату і кілька коричневих бананів. Це те, що поліція Грайфсвальда знайшла в рюкзаку Саломеї К. Вона може навіть стати останньою людиною, яка постане перед судом за те, що вона „рилась” у смітті. Принаймні, якщо міністру юстиції Марко Бушману (СвДП) і міністру сільського господарства Джему Оздеміру (Зелені) вдасться проштовхнути зміни до закону, які незабаром дозволять безкарно витягувати і привласнювати їстівні продукти з сміттєвих контейнерів супермаркетів – за умови, що ця діяльність не є порушенням приватної власності або вандалізмом.
„ Люди, які рятують їжу зі смітника, не повинні бути покарані за це ” – каже Оздемір.
Обидва федеральні міністри звернулися до міністрів юстиції земель з проханням підтримати пропозицію, яка спочатку надійшла від землі Гамбург. Внесення змін до „Керівних принципів кримінального провадження та накладення штрафів” є компетенцією земель у Німеччині, і в 2019 році ініціатива Гамбурга провалилася на Конференції міністрів юстиції земель.
Мета – скоротити вдвічі кількість харчових відходів
Згідно з Індексом харчових відходів ООН 2021 року, Німеччина є європейським лідером за обсягами харчових відходів у приватних домогосподарствах. У світовій статистиці вона також випереджає лише Китай, Індію, США та Японію. За даними ООН, щороку у світі викидається 931 мільйон тонн продовольства, а понад 800 мільйонів людей страждають від голоду та недоїдання.
Уряд Німеччини поставив собі за мету скоротити вдвічі кількість харчових відходів у країні до 2030 року. Один із способів досягти цього – збільшити кількість продуктів, що надходять до 960 продовольчих банків країни. Минуло рівно 30 років відтоді, як у Федеративній Республіці було створено першу таку організацію допомоги, і зараз це найбільший громадський рух з економічним впливом.
Мережа під назвою „Tafel” не лише економить їжу, але й допомагає людям, які її потребують. Кожен місцевий продовольчий банк співпрацює з місцевими продуктовими магазинами, які щодня відкладають пом’яті яблука, черствий хліб і пом’яті банки з консервами, які більше не можуть бути продані, оскільки втратили товарний вид.
„Члени Асоціації продовольчих трейдерів щороку передають близько 75-80 тисяч тонн продовольства до Продовольчого банку. Однак це можливо лише тоді, коли ми можемо гарантувати безпеку, тобто якщо ці пожертви не становлять жодного ризику для здоров’я споживачів”, – пояснює речник організації. Цей так званий превентивний захист прав споживачів частково є причиною того, що велика частина продуктів харчування з супермаркетів потрапляє на смітник, а не до продовольчих банків. „Ми закриваємо контейнери або огороджуємо їх, щоб мінімізувати ризик. Ми хочемо бути впевненими, що їжа, яка дістається зі смітників, не завдасть комусь шкоди”.
[type] => post [excerpt] => Качан зів'ялого салату і кілька коричневих бананів. Це те, що поліція Грайфсвальда знайшла в рюкзаку Саломеї К. Вона може навіть стати останньою людиною, яка постане перед судом за те, що вона "рилась" у смітті [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1674568080 [modified] => 1674561583 ) [title] => Німці хочуть легалізовано ритися у відходах [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=134658&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 134370 [uk] => 134658 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 134371 [image] => Array ( [id] => 134371 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok.jpg [original_lng] => 75381 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/01/kukazok.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1485 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 134371 [_edit_lock] => 1674554518:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_22e43ecbee57a30708a36b03d9dac12d] =>
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
Близько 280 тонн сміття було зібрано біля витоків Тиси в Україні завдяки спільній програмі Call-Action Diageo та PET Kupa, – повідомили організатори програми видання MTI з нагоди Всесвітнього дня річок у понеділок.
Згідно з повідомленням, на Закарпатті накопичилося приблизно три мільйони тонн необробленого сміття через складність його транспортування або його повну відсутність. У зв’язку з воєнною обстановкою навантаження на регіон продовжувало збільшуватися. Сміття значно забруднює притоки та Тису, напрямок течії якої переносить відходи до Угорщини, завдаючи серйозної шкоди природі, – додають автори.
фото: bdpst24.hu
У рамках дворічної співпраці програма Call-Action підтримує збільшення обсягів збору та переробки відходів, а також очищення Тиси. Першим кроком ініціативи було збільшення потужностей збору сміття, оскільки майже десять тисяч тонн сміття з України та Румунії щороку потрапляє річкою в Угорщину.
Згідно з повідомленням, Гергея Абрагам, директор Diageo, відповідальний за корпоративні відносини у Східній Європі, сказав, що з 280-ма тоннами відходів, зібраних і оброблених за перші сім місяців Call-Action, було виконано 40 відсотків зобов’язань дворічної програми на 690 тонн.
Підтримка сміттєпереробних потужностей також відіграла важливу роль у перші місяці, завдяки новим Вилочним навантажувачам із початку року було перероблено більше ста тонн сміття.
Координаторка програми Жужанна Біттер додала: загалом до програми, ініційованої PET Kupa, був залучений більш як двадцять один населений пункт, двадцять дев’ять шкіл, понад шістдесят тисяч мешканців та учнівської молоді, крім того, на річці Латориця було збудовано дві сітки, які можуть допомогти зібрати десять тонн сміття.
Наприкінці квітня ініціатори Call-Action спільно очистили дуже забруднену заплаву біля угорського поселення Діннєшгат (Dinnyéshát), де було зібрано сто мішків, тобто приблизно шістсот кілограмів сміття.
На Закарпатті пропонують створити мережу мінізаводів з повним циклом переробки сміття на території очисних споруд з метою очищення річок краю від багаторічних накопичень побутового та промислового сміття, повідомляє портал Agronews.
Будівництво цих підприємств передбачається в проєкті Регіональної стратегії розвитку Закарпатської області на період 2021–2027 років. Необхідність у зведенні згаданих мінізаводів виникла через те, що річки краю забруднені органічними та небезпечними речовинами, мають змінену морфологію русел, берегів, заплав та водного режиму. Великою проблемою водних артерій регіону є засмічення побутовим сміттям і вселення чужорідних видів риб, тварин та рослин (ротан, сом американський, сонячний окунь та інші), пишуть аналітики проєкту. Найбільші проблеми є загальнодунайськими, останні дві – специфічними для української частини басейну Тиси. Сама Тиса та Теребля, середні й нижні ділянки Боржави, Тересви, Латориці та Ужа не відповідають вимогам доброго екологічного статусу.
Для вирішення згаданої проблеми на Закарпатті запланована реалізація проєктів будівництва нових очисних споруд у селах і селищах міського типу та впорядкування й переробки твердих побутових відходів. Усе це має відбутися в рамках Програми «Збереження екосистеми долини річки Тиса на прикордонних територіях України, Угорщини, Румунії та Словаччини», розробленій Асоціацією органів місцевого самоврядування.
Будівництво мінізаводів з повним циклом переробки твердих побутових відходів на території очисних споруд сприятиме ліквідації сміттєзвалищ та полігонів шляхом переробки їхнього вмісту на підприємствах з подальшою рекультивацією землі.
