У Мінсоцполітики пропонують відмовитися від показника прожиткового мінімуму, від якого зараз залежать розміри соціальних виплат.
Про це сказала перша заступниця міністерки соціальної політики Дарія Марчак, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її інтерв’ю “Радіо Свобода“.
Марчак нагадала, що зараз законом встановлено декілька розмірів прожиткових мінімумів (для працездатних, для дітей, для пенсіонерів).
“Але ці розміри, на жаль, достатньо сильно, якщо м’яко казати, дипломатично кажучи, відрізняються від фактичного рівня прожиткового мінімуму, який ми бачимо відповідно до наших розрахунків”, – сказала вона.
За її словами, зараз “фактичний рівень прожиткового мінімуму має бути принаймні в два рази більшим, ніж те, що встановлено законом”.
На думку чиновниці, це означає, що потрібно реформувати сам показник прожиткового мінімуму.
“Є законодавча ініціатива, зареєстрована в парламенті. Але ми розуміємо, що процес трансформації законодавчо встановленого прожиткового мінімуму буде тривалим. І тому зараз ми пропонуємо на даному етапі від нього відв’язатися”, – сказала Марчак
Представниця «Австрійської партії свободи» (АПС) пропонує позбавляти соціальної допомоги тих мігрантів у Нижній Австрії, чиї діти до початку навчання у школі не вивчили німецьку мову.
На думку політикині, фінансові санкції можуть стати стимулом для дітей мігрантів вивчати німецьку, адже багато хто з них поступає до школи, не вміючи ефективно спілкуватися, повідомляє інформагентство V4NA.
«Якщо діти не знають жодного слова німецькою, то і грошей не буде. Все так просто», – заявила Едіт Мюльбергхубер, представниця АПС Нижньої Австрії.
«Ця імпортована мовна проблема має бути вирішена. Фінансові санкції можуть посприяти покращенню мовних навичок, а якщо ні, держава заощадить чимало грошей», – сказала Мюльберггубер, зазначивши, що Нижня Австрія повинна уникати проблем, з якими доводиться стикатися сусідньому Відню.
У жовтні видання Remix News оприлюднило статистику, згідно з якою понад три чверті учнів середніх шкіл столиці Австрії не розмовляють вдома німецькою мовою.
Згідно з даними австрійського статистичного управління STATcube, лише 8 479 із 26 816 школярів у Відні використовують німецьку як основну мову, тоді як 76 відсотків переважно розмовляють іншими мовами.
У деяких районах цифри перевищують 90 відсотків, зокрема у Маргаретені (95,4 відсотка), Гернальсі (92,2 відсотка) та Альзергрунді (91,2 відсотка) більша частина школярів не розмовляє німецькою мовою.
«На жаль, ситуація у Відні доволі драматична. Ми повинні ретельно вивчити ситуацію і в містах Нижньої Австрії. Неприпустимо, щоб діти вступали до першого класу, не знаючи ані слова німецькою. Якби всі фінансові вигоди були прив’язані до знання мови, бажання вчитися зросло б», – сказала Мюльбергхубер.
Наташа Таслімі, голова Мережі середніх шкіл Австрії, пропонує прив’язати знання мови до отримання так званої «перепустки», котра видається після проходження обов’язкових скринінгових тестів для отримання соціальної допомоги на дітей.
На думку батьків, дитячі садки та школи автоматично навчають їхніх дітей німецької мови, вважає Таслімі, але це очікування покладає нереальний тягар на вчителів, що перешкоджає прогресу інших дітей.
