Абсолютна більшість українців (77%) позитивно ставляться до пропозиції щодо тимчасового 30-денного призупинення вогню. Цю пропозицію висунули росії після переговорів між США і Україною в Саудівській Аравії 11 березня.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Найчастіше респонденти (47% з 77%) говорили, що це – спосіб показати, що росія не хоче миру або що росія порушує домовленості. Крім цього, 12% говорять про спосіб розблокувати військову допомогу. Решта 18% називають це насамперед кроком до завершення війни на прийнятних для України вимогах.
Лише 17% обрали один із трьох негативних варіантів. Так, 8% вважають це помилковим кроком, який ослабить Україну, 7% – кроком відчаю української влади через складну ситуацію на фронті. Сприймають це насамперед кроком до капітуляції України – 2%.
Гарантії безпеки
Соціологи провели експеримент і різним респондентам (випадково відібраним) зачитували різні варіанти гарантій безпеки. Всього було три варіанти гарантій безпеки, а також варіант припинення вогню без жодних гарантій безпеки.
Якщо припинення вогню не буде супроводжуватися жодними гарантіями безпеки, то 62% українців категорично не підтримають його. Загалом (хоча і переважно без ентузіазму) будуть готові підтримати – 32%.
Якщо ж Україна отримає принаймні певні гарантії безпеки, то більше половини українців (хоча і неохоче) підтримають припинення вогню. При цьому різниця між різними варіантами гарантій (з точки зору підтримки від української громадськості) – доволі незначна.
Так, варіант з розміщенням західних миротворців підтримають (для припинення вогню) – 60%, а категорично проти будуть – 34%. У разі ж членства в НАТО як гарантії безпеки 58% підтримають припинення вогню, а 32% будуть категорично проти. У випадку варіанту посиленої підтримки Сил оборони України (більше ППО, літаків тощо) 56% підтримують припинення вогню проти 35%, які будуть категорично проти.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування упродовж 12-22 березня 2025 року серед 1326 респондентів.
42% українців оцінили задоволеність власним життям на низькому рівні. На високому рівні свою задоволеність життям оцінила лише четвертина українців — 25%.
Про це йдеться в дослідження Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з опитуванням, українці переважно позитивно оцінювали свою діяльність. Так, 62% респондентів вважають те, чим займаються в житті, сповненим сенсу і вартим зусиль. Разом з цим, понад третина опитаних вважає свою діяльність як частково вартісну.
Також українців запитали, на скільки вони щасливі. Так, 43% українців вказали на високий або дуже високий рівень щастя, а кожен третій опитаний зазначив, що відчуває щастя на низькому або середньому рівнях
Щодо рівня тривожності українців, то 43% респондентів зазначили, що мають високий рівень тривоги, а 34% опитаних вважають, що мають низький рівень тривоги.
Українці значно частіше говорять про позитивний вплив зовнішньої політики Америки, ніж у середньому респонденти з 35 країн світу. Україна входить у топ-5 країн-оптимістів щодо впливу США (після Косова, Індії, Філіппін та Колумбії).
Про це свідчать дані опитування Gallup International.
За даними опитування, 51% українців оцінили вплив американської зовнішньої політики на Україну позитивно, 26% – негативно. Ще 12% не погодилися, що вона має якийсь ефект, а 11% не змогли визначитися з відповіддю.
Україна увійшла в топ-5 країн-оптимістів щодо світового впливу США
Більшість українців (66%) вважає, що США буде наддержавою станом на 2030 рік. Протилежну думку мають дещо менше чверті респондентів.
Більш упевнені в майбутньому США як наддержави молоді люди віком 18-24 роки (72%). До такої ж думки схильні респонденти з високим доходом (70%).
Українці більш переконані, що США буде світовою наддержавою, ніж у середньому респонденти з 35 країн. Водночас, оцінки українців щодо перспектив Америки доволі співзвучні з думками самих американців.
End of Year Survey (EoY) – це глобальне щорічне опитування Gallup International про майбутнє, щастя й економічні очікування населення різних країн. У 2024 році опитано 35 882 респондентів у 35 країнах світу.
В Україні опитування EoY проводила Соціологічна група „Рейтинг” 2-5 грудня 2024 року серед 1000 респондентів. Помилка – не більш 3,1%.
[type] => post [excerpt] => Українці значно частіше говорять про позитивний вплив зовнішньої політики Америки, ніж у середньому респонденти з 35 країн світу. Україна входить у топ-5 країн-оптимістів щодо впливу США (після Косова, Індії, Філіппін та Колумбії). [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1737729480 [modified] => 1737721532 ) [title] => Україна увійшла в топ-5 країн-оптимістів щодо світового впливу США [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=230452&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 230447 [uk] => 230452 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 230450 [image] => Array ( [id] => 230450 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [original_lng] => 37658 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/01/usa-ukrajna.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1007 [_thumbnail_id] => 230450 [_edit_lock] => 1737714334:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 51 [3] => 656257 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1661258 [1] => 899 [2] => 456051 [3] => 1203 [4] => 1661255 ) [tags_name] => Array ( [0] => вплив [1] => опитування [2] => соцопитування [3] => США [4] => топ-5 ) ) [3] => Array ( [id] => 230094 [content] =>
Українці в цілому непогано ставляться до російськомовних співгромадян. До росіян за національністю ставлення значно гірше, але воно дещо покращилося.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Ставлення до російськомовних громадян України
Індекс соціальної дистанції станови 3,73, що відповідає середньому, готові допустити їх у своє оточення 49%, ще 34% погоджуються, що вони мають жити в Україні. Тобто 83% населення готові допускати російськомовних жителів України у своє оточення. Негативне ставлення до них мають 17%.
Різниця з результатами березня 2023 року незначуща, ситуація щодо російськомовних громадян України за півтора року не змінилася.
Ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю
До цієї групи ставлення покращилося. Індекс соціальної дистанції 4,32, досить високий, готові допустити їх в своє оточення 39%, а 29% погоджуються, що вони мають жити в Україні (разом 68%). Негативне ставлення до них мають 32%.
На 10 відсоткових пунктів стало більше людей, які готові допустити українців-етнічних росіян у найближче соціальне коло, а на 7 відсоткових пунктів нижче кількість тих, хто має ксенофобне ставлення.
Соціологи з’ясували ставлення українців до росіян за національністю та російськомовних
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 20 вересня – 3 жовтня 2024 року серед 989 респондентів.
З 1994 року КМІС проводить дослідження ставлення населення України до деяких етнічних і соціальних груп Це дослідження проводиться за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією.
Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну). Часто рівень соціальної дистанції інтерпретують як рівень упереджень до тієї чи іншої групи.
Довіра українців до президента, уряду та Верховної Ради впала за 2024 рік. Підтримка ЗСУ залишається на рівні більше 90%.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
За даними опитування, у грудні 2024 року президенту довіряли 45% респондентів, не довіряли – 31%. Рік тому довіряли 62%, не довіряли – 18%.
Довіра уряду впала до 20% (з 26% у грудні 2023 року), не довіряють уряду 53% опитаних (у грудні 2023 року – 44%). Баланс довіри за останній рік знизився з -18% до -33%.
У випадку Верховної Ради рівень довіри за останній рік майже не змінився (13% зараз проти 15% у грудні 2023 року), проте з 61% до 68% зросла частка тих, хто не довіряє парламенту. Якщо у грудні 2023 року баланс довіри-недовіри становив -46%, то зараз – -55%.
Силові структури
Підтримка ЗСУ залишається дуже високою – 92% довіряють і лише 2% не довіряють (рік тому показники були, відповідно, 96% і 1%). Баланс довіри-недовіри – +90%.
СБУ також зберігає досить високий рівень довіри, хоча він і падає. Так, 54% українців довіряють СБУ, не довіряють – 21% (у грудні 2023 року показники були 58% до 16%). Баланс довіри-недовіри становить +33% (торік було +42%).
Довіра поліції також знизилася – з 41% до 37%. При цьому з 29% до 38% стало більше тих, хто не довіряє. Баланс довіри-недовіри знизився з +12% у грудні 2023 року до -1% зараз.
Суди і прокурори
Критично низькою лишається довіра судам і прокурорам. Лише 12% українців довіряють судам і лише 9% довіряють прокурорам. Не довіряють – відповідно, 63% і 67%. Порівняно з минулим роком ситуація не змінилася.
Інші інституції
В Україні зберігається висока довіра волонтерам – 81% їм довіряють і лише 5% не довіряють (у грудні 2023 року показники була 84% і 3% відповідно).
Як зазначають соціологи, церква раніше була інституцією-лідером за довірою, проте за останні роки істотно втрачала в довірі, зокрема, низхідний тренд стабільно мав місце і в період 2021-2023 років. За останній рік ситуацію з довірою Церкві трохи покращилася – зараз 40% довіряють Церкві і 26% не довіряють. У 2023 році співвідношення було 38% до 31%, тому за останній рік баланс довіри-недовіри зріс з +7% до +14%.
Довіра українським ЗМІ лишається доволі низькою з незначним, але низхідним трендом за останній рік. Так, зараз українським ЗМІ довіряють 27%, не довіряють – 42% (решта 32% мають невизначене ставлення). У грудні 2023 року довіряли 29%, не довіряли – 40%. Тому якщо торік баланс довіри-недовіри становив -11%, то зараз – -15%.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів.
В Україні продовжує падати оптимізм щодо майбутнього країни через десять років. Водночас песимістів значно менше.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Як зазначають соціологи, тенденція до зниження частки тих, хто оптимістично дивиться в майбутнє України, є сталою.
Якщо наприкінці 2022 року 88% вважали, що Україна через 10 років буде процвітаючою країною в ЄС, то до грудня 2023 року їх частка скоротилася до 73%, а до грудня 2024 року – до 57%. Водночас з 5% до 28% зросла частка тих, хто вважає, що Україна матиме зруйновану економіку.
„Важливо зазначити, що хоча частка оптимістів знизилася за останній рік на 16 процентних пунктів, але не всі з них перетворилися на песимістів (їх частка зросла на 9 процентних пунктів). Тобто значна частина українців більше говорять про високу невизначеність”, – йдеться в повідомленні.
Крім того, як зазначають соціологи, при аналізі результатів крім динаміки потрібно також фокусуватися на фактичних поточних показниках.
„Ми бачимо, що наразі попри непростий рік та його складне завершення більшість українців (57%) у цілому схиляються до оптимістичного погляду на майбутнє країни. А частка песимістів хоч і є значною (28%), але все-таки істотно поступається частці песимістів”, – додали в КМІС.
Опитування проводилося Київським міжнародним інститутом соціології 2-17 грудня 2024 року серед 2000 респондентів.
Опитування Gradus Research показало, в яких країнах Європи українці почуваються у більшій безпеці, пише посол України у Німеччині Олексій Макєєв. В умовах війни, що триває, багато українців були змушені залишити свою батьківщину в пошуках безпеки і стабільності. Мільйони громадян опинилися в різних куточках Європи, адаптуючись до нового життя та культури. При цьому українці вказали, в якій із країн почуваються найбезпечніше. Нею виявилася Німеччина.
«Українки та українці в Німеччині загалом почуваються безпечніше, ніж у середньому в країнах Європи», – зазначив Макєєв. За його словами, найбільше українців у Німеччині переймаються безпекою своїх дітей.
Зокрема, за даними соціологів, лише 12% українок та українців у Німеччині звертаються до поліції чи органів влади, коли відчувають небезпеку. А ось 30% звертаються до поліції, коли турбуються про безпеку дітей.
При цьому серед тих, хто звертався до німецьких правоохоронців, 50% вважають, що їм не надали належної допомоги. «Справу розглянули, клопотання не задовольнили», – наголосив дипломат. В опитуванні взяло участь близько 1700 осіб. Макєєв також звернув увагу, що українське дипломатичне представництво в Німеччині опублікувало інструкцію щодо того, куди звертатися українцям, які зазнали дискримінації за національною ознакою, фізичним чи психологічним насильством тощо.
До слова, німецький уряд проти депортації українців, які не бажають працювати. Про це заявив представник Федерального Міністерства закордонних справ Німеччини. Напередодні інший німецький політик заявив, що українські біженці повинні або знайти роботу в Німеччині, або повернутися до безпечних районів України, де вони зможуть знайти можливість зробити свій внесок у відновлення батьківщини.
[type] => post [excerpt] => Опитування Gradus Research показало, в яких країнах Європи українці почуваються у більшій безпеці, пише посол України у Німеччині Олексій Макєєв. В умовах війни, що триває, багато українців були змушені залишити свою батьківщину в пошуках безпеки ... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1723545300 [modified] => 1723506604 ) [title] => У якій країні українці почуваються найбезпечніше: дані опитування [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=210933&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 210975 [uk] => 210933 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 210934 [image] => Array ( [id] => 210934 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [original_lng] => 25662 [original_w] => 700 [original_h] => 467 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/08/14-main-v1723450785jpg.webp [width] => 700 [height] => 467 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1723495805:2 [_thumbnail_id] => 210934 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 1121 [translation_required_done] => 1 [_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
У травні 2024 року близько половини українців (47%) побоювалися, що США можуть вести переговори щодо мирної угоди з росією без участі українського уряду.
Про це свідчать дані опитування Європейської ради з міжнародних відносин.
При цьому 49% не побоюються таємних переговорів між Вашингтоном та Москвою.
Респондентам також запропонували зробити вибір між збереженням суверенітету та поверненням територій.
Дані показали, варіант „Україна втрачає частину своєї нині окупованої території, але залишається суверенною, зі своєю власною армією та свободою вибору своїх альянсів, таких як ЄС та НАТО” обрали 45%.
Варіант „Україна повертає собі окуповану нині територію, але погоджується на демілітаризацію і стає нейтральною країною, яка не може приєднуватися до таких альянсів, як ЄС та НАТО” віддали перевагу 26% опитаних.
Станом на кінець травня 2024 року президенту Володимиру Зеленському довіряють 59% українців, з них повністю довіряють – 21%, скоріше – 38%. Не довіряють 36% респондентів, з них зовсім – 22%, скоріше – 14%.
Про це свідчать дані опитування КМІС.
Більшість українців (63%) вважають, що критика окремих дій влади має бути або бути в конструктивних рамках, які би не розхитували ситуацію в країні (50%), або взагалі зараз не варто допускати критику (13%). Водночас третина українців (31%) вважають, що вже зараз критика має бути жорсткою і безкомпромісною. Решта 5% не змогли визначилися із своєю думкою.
Серед тих, хто довіряє президенту, 76-77% вважають, що критика має бути в конструктивних рамках або відсутньою (проти 18-20%, які говорять про жорстку безкомпромісну критику).
Серед тих, хто зовсім не довіряє президенту більшість (62%) вважають, що критика має бути жорсткою і безкомпромісною Серед тих, хто скоріше не довіряє більшість (59%) наполягають на конструктивних рамках для критики (або взагалі проти неї). Підтримують жорстку безкомпромісну критику близько третини (39%).
Скільки українців довіряють Зеленському та чи допустима критика під час війни: опитування
Коментар КМІС
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, результати опитування показують, що українці переважно займають досить прагматичну та виправдану позицію.
„Так, представники влади не повинні мати «імунітет» від критики на тлі повномасштабної війни. І водночас опозиційні політики, критично налаштовані журналісти та громадські активісти не повинні своєю діяльністю руйнувати стабільність та розхитувати ситуацію”, – додав він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 16-22 травня 2024 року. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
65% респондентів обирають листування у спілкуванні з колегами чи клієнтами проти 35%, які віддають перевагу дзвінкам.
Rakuten Viber провів велике дослідження ставлення українців до вхідних дзвінків, в якому взяли участь 18 тисяч респондентів. Згідно з результатами, 57% громадян не проти спілкуватися телефоном, тоді як 22% ставляться нормально до дзвінків, якщо була попередня домовленість.
Водночас кожен 5-й респондент віддає перевагу повідомленням. Найчастіше текстове листування вважають зручнішим у спілкуванні з колегами чи клієнтами — 57% за повідомлення проти 35% за дзвінки; питаннях від магазинів, кур’єрів тощо — 70% проти 30% за дзвінки; а також інших можливих розмовах — 78% проти 22% за дзвінки.
Щодо дзвінків від компаній з акціями та пропозиціями замовити послугу, українці були однозначними у відповідях: 80% респондентів це дратує, тоді як 20% зазначили, що ставляться до таких викликів добре, на випадок, якщо бізнеси запропонують щось дійсно корисне.
Загалом 45% українців ставляться нейтрально до дзвінків з незнайомих номерів, тоді як 55% українців такі виклики дратують. Серед причин такої реакції 68% українців зазначили, що дзвінки від незнайомих контактів не приносять нічого корисного, а тільки забирають час. Ще 18% відповіли, що від подібних викликів постраждали вони самі або їх рідні.
Чи хотіли б українці автоматично дізнаватися, хто телефонує з незнайомого номера? 94% респондентів відповіли позитивно: 72% — однозначно так, 19% — в окремих випадках і 3% — якщо телефонує компанія.
40% українців перевіряють невідомі номери: 16% шукають в інтернеті, 13% — за допомогою спеціалізованих програм, 11% — у Rakuten Viber. Загалом 53% українців блокували невідомі контакти за останні три місяці.
