В Україні практично немає людей, які б не пережили стрес через війну, і фактично кожна четверта особа має симптоми посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Про це свідчить дослідження британського психолога Марка Шевліна та його колег – міжнародної групи вчених. За словами науковців, це перший випадок, коли ПТСР вивчається в розпал війни.
Хоча дослідження, проведене на основі опитування 2004 осіб, не є репрезентативним, воно свідчить про те, психологічні травми становлять не меншу проблему, ніж фізичні.
На ПТСР страждають як військові, так і цивільні особи. Водночас в учасників бойових дій симптоми посттравматичного стресового розладу виражені значно більше.
Попри те, що психіатрична допомога в Україні ще не позбулася занедбаності, успадкованої з радянських часів, докладаються всі зусилля, щоб надавати військовим короткострокове лікування. Завдяки цьому вони можуть повертатися на фронт з дещо кращим станом психіки.
Оскільки спеціалістів не вистачає, існує телефонний додаток із чат-ботом, який відповідає на елементарні питання і дає прості поради. Додаток Drug працює з початку війни. Він використовує програму First Aid to Terror, яка нещодавно була розроблена міжнародною групою психологів для жертв терористичних атак та воєн.
Додаток надає користувачеві можливість отримати вказівки відповідно до часу, що минув після шокуючого досвіду.
Дослідницька компанія Gradus Research в рамках проєкту „Градус суспільства під час війни” провела вісім хвиль дослідження настроїв українців під час війни, починаючи з четвертого дня повномасштабного вторгнення.
Наприкінці квітня 2023 у восьмій хвилі дослідження у респондентів запитали, які емоційні стани вони переживають, чи повертаються до роботи, чи змінилась їхня віра в перемогу та як вони оцінюють терміни повоєнного відновлення країни.
Ще більший рівень стресу
Дослідження показало спектр емоцій та станів, що переважають у настроях респондентів останнім часом. Враховуючи тривалість повномасштабної війни та ситуації невизначеності, очікувано, що більше людей відчувають дуже високий або високий рівень суб’єктивного стресу — про це повідомили 88%, при тому що у попередніх двох хвилях опитування було 84%. Якщо конкретизувати емоції та стани, то найпоширенішою є втома — її відмічає половина опитаних, але водночас 43% мають почуття надії. Серед інших розповсюджених станів — напруга (42%), роздратування (31%), обережність (28%) та гнів (27%).
Більше людей повернулись до роботи
Значно зріс показник працевлаштованості у порівнянні з попередньою хвилею. Наразі 61% респондентів повідомляють, що наразі працевлаштовані. В липні 2022 мали роботу 55% опитаних громадян. Частка тих, хто має роботу і активно працює, із попереднього заміру зросла з 39% до 51%.
Логічним наслідком цієї позитивної динаміки є і покращення стабільності доходів громадян — 87% працевлаштованих респондентів стверджують, що отримують заробітну плату, тоді як у липні 2022 таких було 78%. При цьому у розмірі доходу в порівнянні з довоєнним періодом суттєвих змін не відбулося, 66% мають меншу заробітну плату, 22% отримують таку саму і лише 8% повідомляють про збільшення.
Повоєнне відновлення та віра в державні інституції
Майже третина респондентів (31%) вважає, що відновлення нормального повсякденного життя у населеному пункті, в якому вони проживали до початку повномасштабного вторгнення, триватиме більше 5 років, ще чверть опитаних (24%) — до 5 років, інші 18% — стверджують, що на це знадобиться 1-2 роки. 14% оптимістично вважають, що це відбудеться до 1 року.
66% впевнені, що наша країна стане сильніше після війни, і в порівнянні з п’ятою та шостою хвилями ця кількість суттєво не змінилась (66% та 69% відповідно).
Водночас протягом всіх хвиль опитування спостерігається тверда впевненість, що Україна здатна відбити напад рф — це висловлюють 87% респондентів, при тому що у п’ятій та шостій хвилі їхня кількість була 82% та 81% відповідно. Головними запоруками перемоги учасники дослідження, як і раніше, вважають міць Збройних Сил України (70%) та військову допомогу країн Заходу (69%), на другому місці — згуртованість та спротив українського суспільства (55%).
Погляд на запоруку перемоги простежується й у призмі довіри до державних та громадських інституцій: 69% висловлюють довіру до ЗСУ. Президенту України довіряють 49%, волонтерським організаціям — 27%.
„У кожного етапу проживання війни свої складнощі, і чим довше вона триває, тим більше накопичується стресу та втоми, це закономірно. Водночас проявляється певна адаптивність до обставин, люди повертаються до роботи, що є ключовою життєвою опорою в часи таких екстраординарних випробувань. І не дивлячись ні на що, люди продовжують вірити в силу України та тримати надію”, — вважає Євгенія Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.
Повний звіт дослідження доступний на сайті Gradus Research за посиланням.
