Україна більше не має доступу до супутникових знімків американської аерокосмічної компанії Maxar Technologies. Причина пов’язана з рішенням влади США призупинити обмін розвідданими з Україною.
Про це йдеться в заяві компанії, повідомляє Reuters.
У заяві Maxar йдеться про те, що у компанії є контракти з урядом США і десятками країн-союзників і партнерів, і „кожен клієнт сам ухвалює рішення про те, як використовувати і передавати ці дані”.
Як зазначили в компанії, один із таких контрактів укладено з GEGD (Global Enhanced GEOINT Delivery program) – програма уряду США, що надає доступ до комерційних супутникових знімків, зібраних Сполученими Штатами.
„Уряд США ухвалив рішення тимчасово призупинити дію українських облікових записів у GEGD”, – додали в Maxar.
Водночас у Національному агентстві геопросторової розвідки США наголосили, що США тимчасово тимчасово призупинили доступ України до системи GEGD, яка „є основним порталом для доступу до комерційних знімків, що закуповуються урядом США”.
Ракета Н3 із супутником Michibiki 6 успішно стартувала із космодрому Танегасіма у префектурі Кагосіма. В Японському космічному агентстві (JAXA) прозвітували, що поки що все йде за планом.
Недільний запуск, який був відкладений на один день через погодні умови, став четвертим поспіль успішним польотом для ракети Н3 після невдалої дебютної спроби минулого року, йдеться у матеріалі.
Наразі Японія має квазізенітну супутникову систему, або QZSS, із чотирма супутниками для регіональної навігаційної системи, яка була вперше запущена в експлуатацію у 2018 році. Супутник Michibiki 6 стане п’ятим у цій мережі.
Сигнали Michibiki 6 використовуються як доповнення до американської системи GPS для покращення даних позиціонування смартфонів, автомобільної та морської навігації, а також безпілотників.
Японія планує запустити ще два навігаційні супутники, щоб до березня 2026 року мати систему із семи супутників для більш точного глобального позиціонування, не покладаючись на іноземні служби, включно із США, заявили в Агентстві технологій та науки Японії (JST). До кінця 2030-х років країна планує створити мережу із 11 супутників.
NROL-153 була вже сьомою запущеною на орбіту місією для Національного офісу рекогностування США.
Американська компанія SpaceX 10 січня успішно здійснила запуск нової партії супутників для Національного офісу рекогностування (NRO) в рамках секретної місії NROL-153. Про це повідомляє Space.com.
SpaceX здійснила запуск нової групи супутників для Національного офісу рекогностування США. Ракета-носій Falcon 9 успішно стартувала з космодрому у Каліфорнії в межах секретної місії NROL-153 о 05:53 за київським часом.
Після запуску перший ступінь ракети приземлився на безпілотне судно „Of Course I Still Love You” в Тихому океані, приблизно через вісім хвилин.
Місія NROL-153 стала вже сьомою, що була запущена для NRO за допомогою ракет Falcon 9.
Перший ступінь та корисний вантаж змогли відокремитися від другого ступеня, однак SpaceOneCo. вирішила припинити політ приблизно через 20 хвилин після старту.
Японський стартап Space One Co. 18 грудня, вдруге зазнав невдачі після запуску ракети-носія, яка достроково припинила свою місію. Про це повідомляє KyodoNews.
Зазначається, що 18-метрова твердопаливна ракета Kairos№ 2 стартувала з єдиного комерційного космодрому в країні, який знаходиться у префектурі Вакаяма.
Перший ступінь та корисний вантаж змогли відокремитися від другого ступеня, однак SpaceOneCo. вирішила припинити політ приблизно через 20 хвилин після старту.
За даними місцевої берегової охорони, жодних повідомлень про постраждалих через падіння уламків ракети в море не надходило.
Як повідомляється, під час першої спроби запуску токійської фірми в березні ракета вибухнула незабаром після старту, отримавши наказ про самознищення. Тоді збій стався через неправильний розрахунок силової установки ракети.
Компанія сподівається стати першою приватною фірмою в країні, яка виводитиме супутники на орбіту. Також Space One планує до 2030-х років щороку здійснювати 30 запусків ракет-носіїв у космос.
Стартап був створений в 2018 році компаніями Canon Electronics Inc., IHI Aerospace Co. та іншими організаціями, які прагнуть комерціалізувати послуги доставки в космос, знизивши витрати та пропонуючи регулярні запуски ракет.
Європейський Союз інвестує 10,6 млрд євро у створення власного угруповання супутників для забезпечення зашифрованого глобального інтернет-з’єднання. Проект IRIS2 стане європейською альтернативою Starlink від Ілона Маска.
IRIS2 – багатоорбітальна мережа з 290 супутників, яку планують запустити до 2030 року. Вона обслуговуватиме уряди ЄС, військових і приватних клієнтів. Супутники забезпечать суверенітет Європи у сфері зв’язку, що стало актуальним на тлі зростання популярності Starlink у військових операціях.
Фінансування проекту розподілено так: 6 млрд євро виділить ЄС, 4,1 млрд – приватні компанії, ще 550 млн надасть Європейське космічне агентство. Контракт розрахований на 12 років, і частина коштів залежатиме від схвалення держав-членів.
Комісар ЄС з оборони і космосу Андрюс Кубілюс назвав IRIS2 „важливим кроком для безпеки блоку”, зазначивши, що Європа постає перед загрозами, як-от глушіння сигналів Росією.
„Під час війни ми не можемо дозволити собі втратити зв’язок”, – пояснив Кубілюс.
Генеральний директор SES Адель Аль-Салех, чия компанія працює над супутниками для IRIS2, зазначив, що проект дозволить забезпечити Європу незалежним доступом до космічних технологій. Частина потужностей IRIS2 буде доступна для комерційного використання, але близько половини зарезервують для урядових потреб.
Китайська державна компанія Hainan International Commercial Aerospace Launch Co. запустила у космос два експериментальні супутники.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
Запуск ракети-носія Long March-12 Y1 із двома супутниками на борту був здійснений 30 листопада з нового космодрому на острові Хайнань – першому космодромі в країні для запуску комерційних місій.
Згідно з повідомленням Центрального телебачення Китаю, експериментальні супутники були успішно виведені на заплановану орбіту.
Зазначається, що Китай прагне посилити свій статус космічної держави, проте нині відстає за кількістю комерційних запусків ракет.
У 2023 році SpaceX здійснила близько 100 запусків ракет, що у вісім разів більше, ніж усі стартапи китайського приватного сектора разом узяті.
Ракета-носій Long March-12, розроблена Шанхайською академією космічних технологій, наразі є найбільшою в країні ракетою-носієм за вантажопідйомністю.
Американська компанія SpaceX здійснила 18 листопада запуск чергових 20 інтернет-супутників Starlink.
Про це повідомляє Space.com.
Ракета Falcon 9 із двадцятьма супутниками Starlink, 13 з яких мають функцію прямого зв’язку, стартувала з авіабази Ванденберг у Каліфорнії о 07:53 за київським часом у понеділок.
Перший ступінь ракети-носія повернувся на Землю приблизно через 8 хвилин після старту, приземлившись на платформу SpaceX «Of Course I Still Love You» у Тихому океані.
У SpaceX наголошують, що це був 20-й запуск і посадка цієї ракети-носія. Тринадцять із цих польотів виконувалися для запуску супутників Starlink.
У 2024 році компанія SpaceX запустила у космос понад сто місій Falcon 9, приблизно дві третини – з метою створення мережі супутників Starlink.
Наразі мегасузір’я Starlink налічує понад 6600 активних супутників, 283 з яких оснащені технологією прямого зв’язку (direct-to-cell technology).
Міністерство оборони України уклало стратегічну угоду з компанією ICEYE, яка є провідним розробником супутників для високоточних знімків земної поверхні за допомогою радарів із синтезованою апертурою (SAR).
Згідно з угодою, українські військові отримають доступ до точних супутникових знімків, які охоплюватимуть території бойових дій. Це дасть змогу командуванню самостійно обирати пріоритетні зони для спостереження та оперативно отримувати актуальні дані.
“Запроваджуючи передові технології космічної розвідки, ми створюємо технологічну перевагу, яка підвищує боєздатність і захищає наших військових”, – додав міністр оборони Рустем Умєров.
SAR-супутники (або Synthetic Aperture Radar – радар із синтезованою апертурою) використовують радіолокаційну технологію, яка дозволяє створювати чіткі зображення поверхні землі незалежно від погодних умов та часу доби. Завдяки цій технології можливе спостереження крізь хмари, дим, а також в умовах повної темряви, що робить SAR-супутники надзвичайно корисними для розвідки.
Космічні апарати вивела комерційна ракета-носій Lijian-1 Y4, яка злетіла з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі на північному заході Китаю.
Китай у середу запустив у космос п’ять нових супутників дистанційного зондування за допомогою ракети-носія Ліцзянь-1 Y4. Їх використовуватимуть для моніторингу земної поверхні та метеоспостережень. Про це повідомляє CGTN у середу, 25 вересня.
Космічні апарати вивела комерційна ракета-носій Lijian-1 Y4, яка злетіла з космодрому Цзюцюань у пустелі Гобі на північному заході Китаю.
Серед супутників – два апарати сімейства Yunyao-1 із номерами 21 і 22, Jilin-1 SAR01A та два перших супутники нового угруповання AIRSAT. Усі вони призначені для зйомок земної поверхні, метеорологічних спостережень та інших видів моніторингу поверхні планети.
Ракета Lijian-1 Y4 є першою легкою чотириступінчастою твердопаливною ракетою, збудованою комерційним підрозділом Китайської академії наук компанією CAS Space.
Має висоту 30 м, діаметр – 2,65 м і вагу – 149 тонн, здатна підняти на навколоземну орбіту до 2000 кг корисного вантажу.
Перший політ цієї ракети-носія відбувся 27 липня 2022 року.