Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко повідомила, що Уряд запускає спеціальний механізм контрольованого експорту української зброї та оборонних технологій.
«Кожен експортний контракт має працювати на головну мету — сильне оборонне виробництво в Україні та більше власної зброї для нашого Війська.
20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% — від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК», — заявила вона.
Очільниця уряду підкреслила, що мінімальна сума контракту для готових виробів — від 15 млн грн. Для комплектуючих це обмеження не діє.
«Новий механізм діятиме протягом воєнного стану. Він запроваджує прозорі правила експорту до держав-партнерів у форматі Drone Deal.
Водночас потреби Сил оборони залишаються безумовним пріоритетом.
Якщо виробник підтвердить спроможність одночасно виконати державний та експортний контракти, він зможе здійснювати експорт. У дозволі може бути відмовлено, якщо Міноборони чи інший державний замовник планує закупити ці товари для потреб оборони України або якщо товар включено до Переліку критичних товарів», — підкреслила Юлія Свириденко.
За її словами, Міноборони щоквартально оновлюватиме перелік критичних товарів і технологій, а МЗС — перелік держав, до яких дозволений експорт.
«Ми також захищаємо українські технології. Вони передаватимуться без відчуження прав інтелектуальної власності, із контролем використання та реекспорту.
Сьогодні понад половина озброєння на фронті — українського виробництва. Українські зброярі нарощують виробництво безпілотних систем, засобів РЕБ, боєприпасів, комплектуючих та інших оборонних технологій», — додала вона.
Як працюватиме механізм
У свою чергу міністр оборони України Михайло Федоровпояснив, як працюватиме новий механізм:
країни — партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології та працювати безпосередньо з українськими виробниками;
запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у чітко визначений термін — до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння та оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;
перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, — Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;
українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.
Міністерство оборони готує поетапну реформу ТЦК та СП. Однак перед її запуском планують провести реформу оплати праці військовослужбовців.
Як повідомляє РБК-Україна, про це прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявила на годині запитань до уряду у Верховній Раді.
“Ми дійсно працюємо над реформою ТЦК. Ви сказали, що жодна європейська країна не знає, що таке бусифікація, не знає, що таке ТЦК, на щастя для них, тому що вони не знають, що таке війна”, – сказала глава уряду.
“Реформа ТЦК, цій складній реформі буде передувати реформа оплати праці. Це перше. Це над чим зараз працює міністр оборони”, – наголосила вона.
Наступними кроками, за словами Свириденко, стануть контракти для піхоти і штурмовиків, а також зміни термінів служби.
“Далі це зміни термінів служби і, відповідно, перехід до реформи ТЦК. Найскладнішої реформи і найскладнішого питання, які є сьогодні в українському суспільстві. Над цим міністр оборони працює”, – пояснила прем’єрка.
Вона пообіцяла, що вже в найближчі тижні уряд поділиться результатами першого етапу – реформи грошового забезпечення і “уже перейти далі для наступних кроків”.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко у 40-ву річницю аварії на Чорнобильській АЕС оприлюднила унікальні артефакти, пов’язані з трагедією.
Фото вона опублікувала в Telegram.
Усі представлені речі є експонатами Музею історії урядів України, що розміщений у Кабінеті Міністрів.
Серед них — робочий блокнот Олександра Ляшка, який очолював Раду Міністрів Української РСР під час аварії. У ньому зафіксовано перші кроки та рішення уряду в початкові години після катастрофи на ЧАЕС.
Свириденко наголосила, що тоді українська сторона фактично не мала повноцінних повноважень ухвалювати ключові рішення, оскільки вони надходили з Москви. За її словами, це впливало на оперативність реагування, зокрема щодо евакуації населення, яку затримували через побоювання паніки. Перше офіційне радіоповідомлення прозвучало лише через 36 годин після аварії.
У фондах музею також зберігається брошура Головатоменерго Міністерства енергетики та електрифікації СРСР 1978 року, де описувалися переваги Чорнобильської АЕС із реактором РБМК-1000. Після аварії 1986 року його конструкцію визнали небезпечною.
Юлія Свириденко підкреслила, що трагедія Чорнобиля не залишилася в минулому.
«Це постійне нагадування про реальність загрози тоталітарних режимів для енергетичної безпеки світу», — зазначила глава уряду.
РФ буде завдавати ударів по енергетиці України й після зими. Через це Кабмін разом з областями вже почав готувати енергосистему до наступного опалювального сезону.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву прем’єр-міністерки Юлії Свириденко в Telegram.
“У нас немає ілюзій – ворог продовжить бити по енергетиці навіть із настанням тепла. Тому вже зараз готуємо чіткі плани стійкості на рівні кожного регіону, щоб забезпечити безперебійну роботу систем життєзабезпечення і готовність громад до наступної зими”, – наголосила вона.
Свириденко також назвала головні елементи Плану енергетичної стійкості областей:
захист об’єктів критичної інфраструктури;
розвиток розподіленої генерації;
альтернативні джерела живлення для критичної інфраструктури;
розподілена теплова генерація.
Прем’єр доручила обласним військовим адміністраціям спільно з Мінрозвитку, Міненерго, Мінфіном, Укренерго та іншими структурами розробити плани енергетичної стійкості по областях.
За її словами, всі області мають:
визначити об’єкти критичної інфраструктури, які потребують першочергового захисту та автономного живлення;
розробити покроковий план, який має бути виконаний до старту опалювального сезону;
визначити потребу в обладнанні та фінансуванні, а також необхідні ресурси для реалізації плану.
Український уряд розпорядився розпочати терміновий ремонт автомобільних доріг загального користування, щойно дозволять погодні умови.
Про це повідомляє прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
Вона зазначила, що доручила віцепрем’єру з відновлення України Олексію Кулебі терміново забезпечити готовність до ремонту доріг.
Насамперед відновлюватимуть стратегічно важливі маршрути, які забезпечують логістику для потреб оборони, життєзабезпечення громад, а також роботу критичної інфраструктури.
“Роботи мають бути розпочаті, щойно це дозволять погодні умови”, – додала Свириденко.
Голова українського уряду запевнила, що в держбюджеті на 2026 рік передбачено видатки на ремонт доріг. Кабмін працює над додатковим фінансуванням.
Варто зауважити, що стан доріг в Україні погіршився через складні погодні умови. Різкі коливання температури – від морозів до відлиги – сприяють утворенню тріщин і руйнуванню покриття.
Премʼєр-міністр Юлія Свириденко у відповідь на петицію зазначає, що профільні органи забезпечують вжиття всіх необхідних заходів для пошуку осіб зниклих безвісти.
“Уряд України усвідомлює важливість питання ефективної організації обліку, розшуку осіб, безвісти зниклих за особливих обставин, а також соціального захисту таких осіб і членів їх сімей. У зв’язку з цим зазначене питання є одним з пріоритетів державної політики в умовах збройної агресії російської федерації проти України”, – йдеться у відповіді Свириденко на петицію.
Також у відповіді перелічені всі рішення, які реалізуються державою у даній сфері.
МВС, Головне управління розвідки Міноборони, Служба зовнішньої розвідки і СБУ в межах компетенції забезпечують вжиття необхідних заходів для пошуку осіб, зниклих безвісти, зокрема з метою отримання інформації та пошуку всіх зниклих безвісти оборонців України”, – зазначила премʼєр.
Як повідомлялося, 12 січня петиція на сайті Кабінету міністрів із закликом посилити державну політику у сфері пошуку безвісти зниклих набрала необхідну для розгляду кількість голосів. Зокрема, авторка петиції, який за її словами виступає від імені родини безвісти зниклих захисників України, просив уряд: визнати пошук безвісти зниклих громадян гуманітарним пріоритетом державної політики; забезпечити системну координацію між спеціальними службами України та надати їм офіційні доручення щодо цілеспрямованого пошуку осіб, імовірно утримуваних у РФ або на тимчасово окупованих територіях; застосовувати для пошуку безвісти зниклих усі доступні інструменти розвідки та аналізу (OSINT; оперативно-розвідувальні засоби; кіберресурси; агентурну аналітику); залучати міжнародних партнерів для верифікації випадків полону, прихованого РФ; запровадити регулярне інформування суспільства про хід пошуків — у межах дозволеного рівня відкритості, без розголошення державної таємниці, але з метою збереження довіри родин до процесу та відповідальних структур.
Уряд ухвалив зміни до Порядку організації та функціонування пунктів незламності.
Про це Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила в Телеграмі, передає Укрінформ.
За її словами, відтепер опорні пункти незламності зможуть працювати довше – понад 48 годин безперервно. Вони матимуть необхідний запас води й електроенергії, стабільний зв’язок, за потреби – облаштовані спальні місця.
Розгортатимуть опорні пункти з урахуванням чисельності населення. За потреби кількість спальних місць може бути збільшена.
Згідно з даними глави уряду, по всій країні на сьогодні в постійному режимі працюють 10 676 пунктів незламності. Від початку січня ними вже скористалися 130 тисяч людей.
Ще майже три тисячі пунктів незламності готові до відкриття в разі потреби.
«Посилюємо мережу пунктів незламності та врегульовуємо їхню роботу в умовах послаблення комендантської години. У людей має бути постійна можливість отримати допомогу, зігрітися і зарядитися – навіть в умовах морозів та відновлення енергосистеми після ворожих обстрілів», – наголосила прем’єрка.
Поліпшення графіків відключень обіцяють у разі відсутності нових масованих обстрілів з боку РФ.
Прем’єрка Юлія Свириденко повідомила, що з вечора 15 січня у Києві може поліпшитися ситуація з відключеннями світла за умови відсутності нових масованих атак. Про це вона заявила під час виступу у Верховній Раді, передає Укрінформ.
“Якщо не буде масованих атак, то із вечора четверга буде поліпшення графіків”, – пояснила глава уряду.
Свириденко зауважила, що нині на правому березі діє принцип 5 годин без світла та 5 годин зі світлом. Водночас на лівому – електропостачання забезпечується впродовж 3-4 годин після відключень по 10 годин.
Також вона запевнила, що ситуація в енергосистемі наразі не призвела до дефіциту пального.
Вже цими вихідними в Україні може зменшитись тривалість дії графіків відключення світла.
Про це прем’єр-міністр Юлія Свириденко написала у своєму Telegram.
Зокрема, вона розповіла про результати чергового засідання енергетичного штабу, у якому взяли участь профільні міністерства, керівники енергетичних компаній, регулятори ринку та народні депутати.
За її словами, учасники засідання заслухали доповіді щодо поточного стану енергосистеми та узгодили подальші кроки для відновлення після російських обстрілів. Йдеться про забезпечення необхідних резервів палива та обладнання, посилення захисту інфраструктурних об’єктів і нарощування генерації.
“Головне – забезпечити людей світлом”, – наголосила Свириденко.
Прем’єр-міністр зазначила, що особливу увагу приділяють виконанню урядового рішення щодо перегляду списку критичної інфраструктури. Вона підкреслила, що очікує від усіх обласних військових адміністрацій реальної оптимізації споживання електроенергії на місцях.
Окремо Свириденко повідомила, що уряд розпочав приєднання когенераційних установок до загальної енергомережі. За її словами, ці об’єкти розподіленої генерації мають повноцінно запрацювати та допомогти зменшити дефіцит електроенергії.
“Доручили усім міністерствам та ОВА забезпечити наявність альтернативних джерел живлення для всіх обʼєктів життєзабезпечення. Наша мета – у людей має бути світло. Очікуємо зменшення тривалості відключень вже цими вихідними”, – пише Свириденко.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко озвучила приголомшливу кількість ветеранів в Україні після війни.
Про це повідомляє у дописі Юлія Свириденко.
Так, під час наради з представницями Коаліції ветеранських громадських організацій прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що після завершення війни в Україні очікується близько 5–6 мільйонів ветеранів та членів їхніх родин.
“Україна – перша держава, яка вибудовує цілісну ветеранську політику під час війни, а не після її завершення. Це вимагає рішень на основі реального досвіду наших захисників та їхніх родин”, – зазначила Свириденко.
На нараді представниці ветеранських громадських організацій презентували оновлені концепції державної політики щодо ветеранів та їхніх родин.
При цьому прем’єрка відзначила, що багато пропозицій уже враховані у проєкті Ветеранського кодексу, який найближчим часом буде внесено на розгляд парламенту.
Також Свириденко подякувала за співпрацю благодійним фондам та ГО, серед яких “Ветеран Хаб”, “Принцип”, “Простір можливостей” та “Юридична сотня”.
Прем’єрка наголосила, що ветеранська політика має бути органічно інтегрована у всі сфери життя країни.
За словами Свириденко, після завершення війни Україна матиме мільйони ветеранів та членів їхніх родин, тому необхідно забезпечити комплексну підтримку у медицині, освіті, працевлаштуванні та соціальних послугах.
Під час наради сторони домовились про конкретні подальші кроки. Наприклад, Мінветеранів разом із ветеранськими організаціями проведе обговорення з МОЗ та Мінекономіки щодо пропозицій у сферах охорони здоров’я та працевлаштування. Окремо буде опрацьовано питання доступу для ветеранів з інвалідністю до складання іспитів на водійські права після навчання в безбар’єрних автошколах із залученням МВС.
“Наша мета – щоб кожен ветеран, кожна ветеранка та їхні родини відчували дієву підтримку держави: у медицині, освіті, роботі, соціальних послугах та повсякденному житті”, – підсумувала Свириденко.
