Кабінет Міністрів запропонував встановити День програміста на 7 січня. Про це повідомив нардеп Олексій Гончаренко опублікувавши відповідний проєкт рішення.
„В Україні зʼявиться ще одне професійне свято – День програміста. Святкувати його будуть 7 січня. Сьогодні Кабмін погодив цей указ Зеленського”, – зазначив Гончаренко.
Відповідно до проєкту указу президента, професійне свято пропонують встановити враховуючи внесок фахівців з інформаційних технологій у розвиток цифрової економіки та цифрової безпеки України, що відіграє важливу роль у зміцненні безпеки та обороноздатності України, а також з метою розвитку ІТ-індустрії.
Затишна атмосфера передчуття та радісне хвилювання від наближення Різдва заповнили залу Угорського дому ім. Мігая Мункачі 21 грудня, коли угорці міста над Латорицею знову зібралися, щоб спільно в дусі єдності пережити магію свята любові.
На початку традиційного різдвяного заходу, який цього року провели вже всьоме, до зали з оздобленими лампадками зайшли скаути. Від віфлеємського вогню миру, що несе послання Божої любові, вони запалили одну за одною свічки на адвентовому вінку, які символізують віру, надію, радість та любов, огортаючи теплом серце кожного присутнього.
Своїми думками поділилися священник римо-католицької церкви Іштван Поґань та пастор реформатської церкви Даніель Ґулачі, а відтак попросили Божого благословення на свята, що наближаються, а також на присутніх та всіх закарпатських угорців.
Зі святковою промовою виступив консул Угорщини в Ужгороді Бенце Ґомбор, побажавши всім благословенного Різдва, сповненого надії та сподівання на якомога швидше настання миру.
Захід був започаткований організаціями й установами угорської громади Мукачева для спільного відзначення Адвенту та Різдва. Від імені організаторів присутніх привітала голова Мукачівського міського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Єлизавета Корольова. Вона наголосила, що цей захід – результат спільних зусиль близько десяти організацій та установ, а девіз цьогорічного святкування: «Разом у любові». За її словами, щороку для події обирають девіз з огляду на ситуацію, тож протягом останніх трьох років він завжди відображав бажання припинення війни, був про віру, мир, надію та диво.
«Майбутнє нечітке, але ми повинні пам’ятати вічну істину: коли нічого неясно, можливо все! Тому на цьогорічному заході зосередьмося не на війні, а одне на одному, бо єдиний спосіб пережити цей важкий час – бути разом у любові», – підкреслила Єлизавета Корольова.
«Бо любов не війна, любові не треба боятися, вона не кривдить, не ранить. Вона любить, підтримує, дає енергію, допомагає. Ба більше, може навіть захистити. І якщо ми переживаємо це почуття разом, воно багаторазово множиться. Різдво робить нас трохи більше тими, ким Всевишній мрів нас бачити, коли створював. У цей період ми стаємо уважнішими до інших, даруємо одне одному наш найцінніший скарб. Разом святкуємо, разом співаємо, стоїмо біля різдвяної ялинки, разом ідемо до церкви. І це нас зміцнює. Так, на Різдво ми стаємо трохи більше тими, ким би мали бути кожного дня. Тож намагаймося не змінюватися після закінчення свята», – наголосила вона.
З настанням Адвенту Мукачівський осередок ТУКЗ-КМКС та Угорський дім ім. Мігая Мункачі оголосили творчий конкурс «Разом у любові» для дітей 6–18 років у двох категоріях: «Малюнок» і «Різдвяна композиція». До 16 грудня загалом надійшло 19 робіт. Професійне журі, представлене знаними місцевими художниками, обирало найкращих, зважаючи на творчий задум, цілісність композиції та техніку виконання.
Після церемонії нагородження переможців і вручення відзнак учасникам розпочався святковий концерт. Представники Карітасу святої Єлизавети облаштували для найменших кімнату, де малеча мала можливість помалювати й погратися.
Завдяки Товариству угорської культури Закарпаття та Карітасу близько 60 дітей, які виступали, отримали подарунки.
Щороку невід’ємною частиною святкування є спеціально прикрашене медове імбирне печиво, виготовлене місцевими скаутами, яке цього року також роздали присутнім.
На завершення заходу за підтримки Мукачівського міського осередку ТУКЗ-КМКС та Карітасу відбулося невелике частування, тож присутні мали чудову нагоду поспілкувалися в дружній атмосфері. Різдво мукачівських угорців учергове довело, що справжній сенс свята любові розкривається серед людей, найближчих для вашого серця. Адже магію Різдва дарують любов та мир, який від неї походить, а саме цього ми всі зараз найбільше прагнемо.
У Чомонинській гімназії відбулася надзвичайно зворушлива та атмосферна святкова подія – відзначення 220-річчя від дня заснування закладу. На ювілей завітали вчителі, учні, запрошені гості та члени місцевої громади, щоб спільно згадати багату історію гімназії й відсвяткувати її нинішні успіхи.
Піднесений настрій панував уже з самого ранку. Учні та педагоги гімназії організували виставку рукоділля на честь ювілею. Картини, вироби з паперу й текстилю, декоративні прикраси продемонстрували таланти дітей та творчий дух шкільної спільноти. Експозиція одразу привернула увагу гостей і залишалася однією з найгарніших прикрас заходу протягом усієї події.
Присутніх привітав директор Чомонинської гімназії Шандор Надь. Його слова були водночас зворушливими й надихаючими, адже він підкреслив: гімназія вже понад два століття служить громаді, справі знань та виховання.
Після привітання директор представив історію Чомонинської гімназії. Він згадав обставини її заснування, важкі періоди та видатних особистостей, які зробили внесок у розвиток навчального закладу. Присутні були зворушені шляхом, який пройшла ця поважна школа, перш ніж перетворитися на сучасне, багатогранне освітнє середовище.
У свою чергу, очільник Берегівської філії Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти Бейло Ґабовда розповів про стан освіти на Закарпатті та її майбутні перспективи. Його виступ, всеохопний, але водночас особистий за тоном, дав надію й віру, що попри труднощі педагоги та учні краю й надалі наполегливо будуватимуть майбутнє освіти.
Відтак настав один із найбільш піднесених моментів дня – урочистості з нагоди 220-річчя від дня заснування Чомонинської гімназії.
Шандор Надь знову вийшов на сцену, щоб згадати минуле й сьогодення школи, підкреслити відданість педагогів, старанність учнів та підтримку батьків.
Серію святкових привітань продовжив Ґейзо Ґулачі, заступник голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), який високо оцінив роль школи у формуванні громади.
Виступив і пастор місцевої реформатської церковної громади Шандор Почаї, слова якого внесли мир, віру та духовність в атмосферу свята.
Однією з найбільш зворушливих частин програми став виступ учнів гімназії. У блоці під назвою «Ті, ким ми пишаємося!» вони представили таланти школи. Особливим моментом стали відеозвернення колишніх вихованців Чомонинської гімназії. Своїми спогадами поділилися, зокрема, письменниця Наталія Сандерс та художниця Тімея Гадар.
Серію святкових промов завершив директор, який подякував усім, хто долучився до організації свята.
Друга половина дня продовжилася легшою, але культурно насиченою програмою. На гостей, педагогів та учнів чекав майстер-клас народного танцю під музичний супровід ансамблю «Чіпкейш». Діти, вчителі та гості разом виконували народні танці – радість та єдність громади в цей момент стали справді відчутними.
Урочистості з нагоди відзначення 220-річчя заснування Чомонинської гімназії показали, що школа – це більше, ніж установа: це спільнота, де цінності минулого та прагнення сьогодення йдуть поруч. Кожна програма заходу – виставка, виступи, народні танці – свідчила про те, що цей навчальний заклад працює з серцем, душею й вірою заради майбутніх поколінь. Це був піднесений день, який поєднав минуле та майбутнє. День, який усі учасники пам’ятатимуть довго і який вписав ще одну сторінку в історію Чомонинської гімназії.
Захід відбувся за підтримки Фонду ім. Габора Бетлена.
На території Меморіального парку в селі Тисачома, що на Берегівщині, 7 червня відбувся одинадцятий День дітей багатодітних родин, організований Асоціацією багатодітних угорських родин Закарпаття (KMNE). Захід, що традиційно поєднує культурну програму, родинне дозвілля та громадську активність, цього року доповнився ще й звітно-виборними зборами організації.
У сонячний літній день парк наповнився говором дітей, сміхом, звуками угорських народних мелодій, адже кожна локація заходу дарувала особливий досвід. І діти, і дорослі мали змогу долучитися до численних майстер-класів, зокрема з гончарства, ткацтва, виготовлення прикрас із бісеру, роботи зі шкірою та різьблення по дереву. Відвідувачі також могли покататися верхи, випробувати стрільбу з лука, пострибати на батуті чи посмакувати стравами місцевої кухні.
Свято було насичене подіями від лялькових вистав і концертів до інтерактивної виставки громадських організацій, які проводять свою діяльність на Закарпатті. Особливу популярність отримала локація з живим вуликом, де діти мали змогу власними очима побачити, як працюють бджоли, і дізнатися про тонкощі бджільництва.
На початку заходу представники історичних церков Закарпаття звернулися з молитвою до Бога, прохаючи благословення для родин та якнайшвидшого настання миру в Україні.
Голова KMNE Йожеф Тарпаї у своєму виступі наголосив: «Попри війну, Закарпаття залишається островом спокою. Ми маємо змогу жити, працювати, організовувати події. Але головне – це діти, без яких майбутнє неможливе. Багатодітна родина – це не тягар, а Божий дар. Ми подаємо приклад, приймаючи його з радістю».
Однією з почесних гостей стала Каталін Кардошне-Дюрко, уповноважена міністра Міністерства культури та інновацій Угорщини. У своєму натхненному виступі вона підкреслила: «Наші діти – це справжні завойовники майбутнього. Вони формують націю, її дух, її продовження. Завдяки ним дім перетворюється на домівку, земля – на батьківщину, а спільнота – на родину. Традиції, які ми передаємо дітям, – це найцінніший скарб, а самі діти – джерело найбільшої радості та надії».
Вона закликала громаду до єдності, до взаємної підтримки у непрості часи та до збереження культурної спадщини й віри у майбутнє.
Нововведенням цьогорічного свята стала виставка-презентація закарпатських угорських освітніх і громадських організацій. Їхні представники розповіли про можливості, які пропонуються як дітям, так і дорослим: від фахової освіти угорською мовою до соціальних ініціатив, благодійних програм і заходів культурного відродження.
Окреме місце у програмі зайняли виступи вихованців школи народного мистецтва «Туліпан Танода». Юні артисти виконали народні пісні під живий музичний супровід. Після них сценою опанували учасники конкурсу «Хто що вміє?», які представили свої таланти громаді.
На завершення дня подружжя Сіладі провело традиційний угорський танцювальний вечір, який об’єднав покоління в єдиному ритмі культури та радості.
У другій половині дня KMNE провела звітно-виборні збори. Голова організації Йожеф Тарпаї у звіті зазначив, що навіть попри складну ситуацію в країні, за останні три роки KMNE реалізувала всі заплановані програми, а кількість активних членських родин у 2024 році досягла 800.
Після обговорення учасники обрали новий склад правління з десяти осіб, а також знову на два роки висловили довіру Йожефу Тарпаї, переобравши його головою організації.
7 червня в місті Берегово відбувся 14-й День талантів Закарпаття – значуща подія, що стала святом творчості, єдності та культурної спадщини угорської громади регіону. Захід організували благодійний фонд «Геніус», Закарпатське угорськомовне педагогічне товариство (КМПС) та Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ.
У приміщенні ЗУІ присутніх привітала директорка БФ «Геніус» Наталія Вароді. Вона підкреслила: «Цей захід завжди підтверджує, наскільки Закарпаття багате талантами». Пані Вароді також підсумувала навчальний рік, зазначивши, що фонд продовжує свою діяльність із підтримки обдарованої молоді, розпочату ще в 2011 році.
У 2024/25 навчальному році БФ «Геніус» реалізував низку ініціатив:
близько 1500 дітей навчалися під керівництвом 186 педагогів у 15 Центрах підтримки талантів;
було проведено триденні семінари для підготовки до конкурсів та олімпіад;
організовано та проведено низку спортивних заходів та 11 таборів, у яких взяло участь близько 700 дітей;
було влаштовано пошук талантів у народних танцях та піснях, а також реалізовано чимало стипендіальних програм щодо підтримки школярів та студентів.
Були присутні такі поважні гості: консул Консульства Угорщини в Берегові Дьєрдь Балог, президентка ЗУІ Ільдіко Орос, керівник методичного кабінету Асоціації угорських вчителів Закарпаття Єва Фодор, виконувачка обов’язків директора Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін, керівник професійного колегіуму імені Ференца Кельчея Ференц Молнар, координатори, викладачі, інструктори Центрів підтримки талантів.
Консул Дьєрдь Балог зачитав привітання Державного секретаря з питань національної політики Угорщини Леврінца Начи, підкресливши важливість збереження і підтримки угорської громади Закарпаття, навіть у складних умовах війни.
Ільдіко Орос подякувала меценатам, співробітникам, педагогам, батькам та дітям за співпрацю, зазначивши: «У кожного є талант. Мало того, що люди мають талант, їм треба ще й дбати про його розвиток. Питання в тому, чи має він можливість розкритися і чи є воля примножити цей талант. Ви отримали таку можливість».
Під час заходу були вручені стипендії та грамоти в рамках програми підтримки талантів серед учнів 6-11 класів угорськомовних навчальних закладів із соціально вразливих верств населення. Також нагороди отримали молоді науковці та їхні педагоги-наставники, які взяли участь у XIХ Закарпатській науковій студентській конференції. Стипендії були надані студентам Фахової колегії ім. Ілони Зріні за наукові дослідження зі своїми викладачами.
Між врученням нагород на сцені виступали переможці конкурсів – виконавці народних пісень та музики, а також учасники проєкту «Музична магія» та проєкту „Віртуози”. Ці виступи стали яскравим доповненням до урочистої атмосфери заходу, демонструючи багатство культурної спадщини угорської громади Закарпаття.
БФ «Геніус» висловив вдячність за підтримку уряду Угорщини, Державному секретаріату з питань національної політики Угорщини, фонду ім. Габора Бетлена, Міністерству інновацій і технологій Угорщини, Закарпатському угорському інституту ім. Ф. Ракоці, а також радникам, координаторам, викладачам та співробітникам за наполегливу працю. Директорка фонду заявила, що попередні стипендіальні програми триватимуть і в майбутньому, сприяючи розвитку обдарованої молоді Закарпаття.
14-й День талантів Закарпаття став не лише підсумком навчального року, а й яскравим свідченням багатства культурної спадщини угорської громади регіону. Цей захід є важливим етапом у підтримці та розвитку талановитої молоді нашого краю, сприяючи її інтеграції в європейський культурний та освітній простір.
4 червня не просто дата в історії, а болісний, але водночас життєствердний символ спільної пам’яті угорської нації. У День національної єдності угорців по всьому світу згадують підписання Тріанонського договору 1920 року – доленосної події, яка розділила не лише частини країни, а й сім’ї та людські життя.
У селищі Вишково Хустського району під час меморіального заходу, який відбувся на подвір’ї реформатської церкви, місцеві жителі разом згадували біль минулого, водночас вірячи в могутню силу мови, культури, громади. Захід розпочався зі спільного виконання пісні «Созат» у супроводі хору. Після цього прозвучав вірш, який починається словами: «Не потрібно про це говорити, але ми повинні завжди, завжди про це думати». Ці рядки підкреслили атмосферу меморіального заходу.
Під час виступів ішлося про важкі наслідки підписання Тріанонського мирного договору, згідно з яким дві третини території Угорщини було анексовано, а мільйони людей опинилися під іноземним правлінням.
«Важливо, що через понад чотири покоління після тих подій угорська громада досі відзначає цей день тут, на Закарпатті», – підкреслив провідний консул Угорщини в Берегові Іштван Буцко. За його словами, закордонні угорці є невід’ємною частиною нації і їх необхідно всіляко підтримувати, щоб вони зберегли свою ідентичність.
Голова Верхньотисянського регіонального осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) Йожеф Шарі відзначив роль угорської діаспори.
Присутні також прослухали гімн секеїв, який став одним із найсильніших музичних символів угорської єдності за останні сто років.
Заступниця голови територіальної громади Рената Варенка у своїй промові звернула увагу на те, що лише завдяки спільним волі, вірі та праці можна зберегти вишківську угорську громаду й надалі розвивати духовну спадщину, яка є основою майбутнього спільноти.
Наприкінці заходу учасники поклали вінки пам’яті, а хор виконав гімн Верхньотисянського регіону. Меморіальна подія завершилася молитвою за угорський народ та виконанням національного гімну.
Цьогоріч традиційний День ліцею ім. Габора Бетлена в Берегові об’єднали з Днем сім’ї. Свято, організоване учнівським самоврядуванням навчального закладу, запросило присутніх у справжню подорож у часі. Адже темою заходу стали «Правителі», а девізом: «День навколо трону».
На урочистому відкритті гостей привітала директорка Еріка Павлюк, яка символічно передала ключ від навчального закладу 10-класникам – представникам учнівського самоврядування. «Сьогодні не я керую школою, а наші учні. Цей день присвячений їм, їхній творчості та їхній громаді», – зазначила директорка. Це ознаменувало офіційний початок заходу, під час якого все оберталося навколо учнів, їхніх ідей, креативності та організаторських здібностей. Цьогорічна програма була зосереджена на подорожах у часі. Учні старших класів згадували відомих правителів та їхні епохи, а молодших – занурились у світ улюблених казкових героїв.
У межах тематичної програми «Правителі» старшокласники показали, як уявляють повсякденне життя в певну історичну епоху, вирішивши це за допомогою попереднього жеребкування. Класи були прикрашені характерними для епох декораціями, учні одягнені у відповідні костюми. У школі «побували» Клеопатра, Юлій Цезар, Чингісхан, король Матяш, султан Сулейман, Наполеон та представники їхніх дворів. Кожен клас виконав пісню, пов’язану з правителем, за яку журі давало окрему оцінку.
У той же час учні 1–3-х класів брали участь у тематичній грі «Чарівні казкові герої». Діти в костюмах казкових персонажів організували виставку плюшевих іграшок за мотивами певних казок і теж заспівали пісню класу. З’явилися герої з «Чарівника країни Оз», «Пітера Пена», «Аладдіна», «Вінні-Пуха» та «Зоотрополіса». Гарного настрою додали й вікторина, ігри на спритність та заняття рукоділлям.
Обидві вікові групи змагалися в категоріях: «Найкраща презентація», «Костюм» та «Пісня класу». Переможцем за загальною кількістю балів виявився 5-й клас, друге місце посів 9-й, а третє – 6-й.
Родзинкою заходу став виступ госпел-співака Балажа Сабо, який відвідав ліцей уже втретє. Його концерт подарував присутнім незабутні враження.
Після насиченого ранку подали обід, який за традицією приготували учні 11-го класу. Вони зварили 300 порцій смачного гуляшу з квасолею під керівництвом Бейли Якоба. Стравою насолодилися всі учні, вчителі та персонал школи. Ця трапеза була не лише про ситість, а й про спільні враження.
Відтак розпочався День сім’ї, організований цього року вперше. На захід запросили й батьків. Після реєстрації сформували змішані команди, які брали участь у змаганнях та іграх. Були турніри з настільного тенісу та футболу, перетягування канату, стрибки в мішках, гігантський дартс тощо. Крім того, батьки мали можливість разом зі своїми дітьми відвідати незвичайні інтерактивні уроки та взяти участь у заняттях з угорської мови, хімії, інформатики, біології чи математики, де вчителі в ігровій формі перевіряли їхні знання.
Після активностей відбулася смачна спільна вечеря: Янош Ердеї приготував картоплю з паприкою приблизно для 500 учасників. Затим гарну атмосферу забезпечили ретророзваги й танцювальна вечірка.
Захід, насичений цікавими програмами, запам’ятався не лише балами та нагородами, а й спільно проведеним часом у невимушеній атмосфері. У Берегівському ліцеї ім. Габора Бетлена вважають важливим, щоб навчальний заклад не лише був місцем, де діти здобувають знання, а й функціонував як справжній громадський простір. Організатори Дня сім’ї прагнули створити нагоду для того, аби учні, батьки та вчителі могли поспілкуватися й пізнати одне одного з іншої точки зору. У ліцеї сподіваються, що учасники повернулися додому збагачені враженнями, а цей захід стане тривалою традицією.
Пошук талантів закарпатської народної музики і танцю пройшов у святковій атмосфері вже водинадцяте.
3 травня у стінах Закарпатського угорського інституту імені Ференца Ракоці ІІ відбулося яскраве свято народної культури – фінал конкурсу «Szól a fülemüle!» („Співає соловей”), яке організував БФ «Геніус». Цьогорічна номінація – «Народний танець». Атмосфера заходу була пронизана енергією молодості, глибокою повагою до традицій і щирою радістю творчості.
Церемонія відкриття розпочалася натхненно: заслужений артист Угорщини та народний музикант України Лайош Пал разом із присутніми виконав весняну народну пісню «Весняний вітер воду несе…». До музичного дійства приєдналася фолк-група Flaska, яка створила справжню атмосферу автентичного народного свята, доповнену пронизливим вокалом Абігель Ковач.
Зі щирим привітальним словом до учасників звернулася директорка БФ «Геніус» Наталія Вароді. Вона наголосила, що цього року конкурс зібрав 506 учасників, які представили 57 постановок, і подякувала 28 підготовчим та 23 навчальним закладам за збереження традицій і якісну підготовку молоді. Згадала й про те, що 11 років тому конкурс стартував із 29 постановок і 350 учасників, а сьогодні перетворився на найбільший дитячий захід з народного танцю на Закарпатті. Через зростаючий інтерес захід тепер триває два дні, аби всі номери були представлені гідно.
«Народна музика – це не лише мистецтво, а й духовний зв’язок, що об’єднує нас незалежно від місця проживання», – зазначила вона.
У своєму виступі консул консульства Угорщини в Берегові Дьєрдь Балог побажав учасникам відчути в собі силу ритму та глибоко виразити на сцені культурну спадщину.
Президентка ЗУІ Ілдика Орос із піднесенням наголосила, що цей день – «свято для тих, у кого угорська народна музика та культура в крові». Очільниця Закарпатської філії мережі «Дім традицій» Каталін Пал додала: «Минулого тижня ми святкували музику, а сьогодні – танець. Нехай цей день стане святом для кожного учасника».
Особливу увагу організатори приділили професіоналізму, інклюзивності та рівним можливостям для кожного.
Журі конкурсу цього року вражало високим рівнем професійної компетенції. До його складу увійшли провідні хореографи, викладачі та митці народного танцю з Угорщини та України. Очолили журі Роланд і Дора Антали – викладачі, лауреати премії «Спадщина» та засновники школи танцю в Ніредьгазі. До них приєдналися Адам Мікуліч, Юдіт Папп, Лайош Пал, Ержебет Тайті.
Переможці конкурсу
Журі оцінювало виступи в кількох вікових категоріях та формах участі – як солістів і дуетів, так і танцювальні колективи.
Срібло: Адам Бочкаї та Аліз Ганга Комаромі, Арнольд Гей, Залан Комаромі та Брігітта Бако;
Бронза: Оршоля Пелешкеї.
II вікова група (11–14 років)
Золото: Марк Чізмадіа, Анастасія Сіляді та Емілія Мітро;
Срібло: Фелікс Янчік і Барбара Товт;
Бронза: Сабіна Попов і Мате Ласло, Ребека Подьор та Йожеф Брекоцкі, Залан Вереш і Сабіна Варга.
III вікова група (15–17 років)
Срібло: Вікторія Дер та Іштван Дер, Корнел Балаж Бадо та Язмін Сабо, Вікторія Дер і Тіфані Чуха;
Бронза: Габор Чижмар та Александра Зунко, Патрісія Лілі Торжаш та Емілія Бірта.
Танцювальні колективи
I вікова група (7–11 років)
Золото: Rezeda Rügyecske;
Срібло: Тюліпан;
Бронза: Cseprente.
II вікова група (12–17 років)
Золото: Резеда, Reménység, Arany Kéve;
Срібло: Бокрета, Négy Kanász, Harmatcsepp, Csillagvirág, Kék Viola, ансамбль ліцею с. Велика Добронь, велика група Tiszapéterfalvi Tulipán, Орхідея;
Бронза: велика група Веселка, Csepei Tulipán, Нересен.
Конкурс «Szól a fülemüle!» вкотре підтвердив свою важливу місію – збереження, розвиток і передачу культурних надбань від покоління до покоління. Це не просто конкурс – це живий доказ того, що традиція не є минулим. Вона живе в серцях молодих талантів і звучить доти, поки грає скрипка, стукає палиця об підлогу і лунає народна пісня.
В Україні з’явилося нове державне свято – День армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил.
Відповідний указ №17 підписав президент Володимир Зеленський 8 січня, йдеться на сайті ОПУ.
Відзначатимуть його 3 липня.
«Постановляю установити в Україні День армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, який відзначати щороку 3 липня», – йдеться в указі президента.
У документі сказано, що нове свято впроваджено з метою вшанування мужності та героїзму воїнів армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, виявлених у боротьбі за свободу, незалежність та територіальну цілісність України.
Ууказ набирає чинності з його опублікування. Цього року 3 липня Україна вперше відзначатиме День армійської авіації Сухопутних військ Збройних сил.
Відзначити зимове сонцестояння біля стародавнього кам’яного кола Стоунхенджу на південному заході Англії зібралася величезна кількість людей.
Незважаючи на мороз та сильний вітер, на високогір’ї Вілтшира наприкінці найдовшої в році ночі натовп, який, за оцінками поліції, налічував 4500 осіб, мирно зустрічав схід сонця в атмосфері пікніка.
Присутнім пощастило, адже крізь хмари цього разу пробивалося сонце. У минулі роки похмуре небо часто псувало свято.
Значна частина людей дочекалася й заходу сонця. У суботу на місці стародавнього пам’ятника, який знаходиться за 123 км на південний захід від Лондона, сонце зійшло о 8:04 за британським часом і зайшло менше ніж через 8 годин – о 15:53.
Святкування зимового та літнього сонцестояння в Стоунгенджі не завжди було таким мирним святом. Регулярні культові зібрання почалися в червні 1974 року, коли кілька сотень людей перелізли через огорожу з колючого дроту, яка оточувала камені. Не зважаючи на заборону та нехтуючи постановою суду, певна кількість учасників заходу залишалися на цьому місці протягом 6 місяців, до зимового сонцестояння.
У 1980-х роках у визначні ночі між натовпом та поліцією регулярно виникали зіткнення. Найсерйозніше заворушення відбулося в 1985-му, коли десятки людей зазнали важких травм. Тоді влада на 15 років повністю заборонила церемонії відзначення сонцестояння й визначила 6,5-кілометрову зону відчуження навколо стародавньої історичної пам’ятки, якій нараховується щонайменше п’ять тисяч років.
Це рішення було скасоване лише у 2000-му. Багато з тих, хто щороку збирається біля культової пам’ятки на світанку в день сонцестояння, вірять, що скельні кола, створені з кам’яних блоків вагою 20–25 тонн, були встановлені стародавньою сектою сонцепоклонників на честь зимового та літнього сонцестояння.
