Українці стали частіше звертатися до Офісу омбудсмена через порушення їхніх прав співробітниками ТЦК. Такі порушення набули масового і системного характеру.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця в Telegram.
Лубінець зазначив, що в Раді запропонували викликати його для обговорення порушень прав людини під час мобілізаційних заходів. За словами омбудсмена, він готовий представити нардепам детальний аналіз ситуації та запропонувати механізми вирішення проблеми.
„За результатами численних звернень громадян до Офісу омбудсмена, можу чітко констатувати: порушення прав людини з боку працівників ТЦК та СП набули системного та масового характеру. Складається враження, що незаконні затримання та побиття від представників ТЦК і СП стали новим вірусним трендом, який не зупинити без жорсткої реакції держави”, – написав він.
Як підкреслив Лубінець, фіксуються не просто окремі порушення, а відверті прояви насильства та зловживання повноваженнями. Зокрема, йдеться про:
часті випадки побиття громадян. Чоловіків силою затримують на вулицях, у торгових центрах, біля метро;
навмисні ДТП, коли співробітники ТЦК примусово зупиняють велосипедистів або мотоциклістів.
Також порушення з боку співробітників ТЦК стосуються:
недопущення адвокатів до затриманих осіб;
приховування від родичів і правозахисників інформації про затриманих громадян;
недопущення представників омбудсмена до затриманих;
примусу до підписання повісток або інших документів;
затримання без належних підстав.
„Системність і масштабність цих порушень потребують термінових рішень на державному рівні для забезпечення дотримання прав людини в рамках мобілізаційного процесу”, – зазначив омбудсмен.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський прокоментував випадки насильства щодо співробітників ТЦК і СП, які мали місце по Україні на початку лютого.
Відповідну заяву генерал опублікував на своїх офіційних сторінках в понеділок, 3 лютого.
«На Полтавщині під час виконання військового обов’язку від рук убивці загинув військовослужбовець Збройних сил України, який проходив службу в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. У Рівному військовослужбовці ЗС України зазнали поранень унаслідок підриву зловмисником вибухового пристрою. Ще один вибух пролунав на території РТЦК та СП в Павлограді Дніпропетровської області», – пригадав Сирський.
За даними Головнокомандувача, один із потерпілих у Рівному перебуває у важкому стані. Стан військовослужбовця, пораненого в Павлограді оцінюють як стабільний, у нього легкі поранення.
Олександр Сирський підкреслив, що будь-яке насильство щодо військовослужбовців є неприпустиме. ЗСУ очікують повного та всебічного розслідування цих злочинів, а винні мають понести заслужене покарання.
Також Головнокомандувач наголосив, що в ЗСУ роблять все, щоб в ході мобілізаційних заходів не допускати випадки порушення прав людини.
«Сухопутні війська намагаються долати наявні проблеми в роботі ТЦК, виправляти помилки, працюють над покращенням якості роботи ТЦК. Утім загальнодержавна справа захисту України неможлива без всенародної підтримки армії та поваги до військовослужбовців», – сказав Олександр Сирський.
Нагадаємо, 2 лютого на інциденти з нападами на військовослужбовців ТЦК та СП відреагував командувач Сухопутних сил ЗСУ Михайло Драпатий. Посадовець, зокрема, згадав вбивство військового на Полтавщині, а також вибух в Рівненському обласному ТЦК та закликав владу до жорсткої реакції. Він переконаний, що без справедливого покарання винних у нападах, випадків вбивств військових в тилу лише побільшає
Вбивство військовослужбовця ТЦК у Пирятині є червоною лінією, яку не можна перетинати. Реакція влади має бути жорсткою і блискавичною.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram омандувач Сухопутних військ ЗСУ Михайла Драпатого.
„Вбивства військових у тилу – це червона лінія, яку не можна перетинати. Ми не маємо права мовчки спостерігати за наростаючою хвилею зневаги до захисників України – це за межею того, що можна толерувати”, – сказав він.
Драпатий вважає, що все не стається раптово, бо вже були випадки приниження та агресії щодо українськиїзахисників, але при цьому не було гострої реакції суспільства на це.
„Тепер маємо прямі збройні напади. Так діє ворог. Він працює з нами і поміж нас, поки ми роздивляємось, хто що лайкнув. Немає жодних виправдань вбивству військовослужбовця і нападу на ТЦК”, – зазначив він.
Командувач Сухопутних військ каже, що блискавична і жорстка реакція влади – єдина можлива в ситуації свавілля проти військових.
„Без справедливого покарання вбивць, зловтішників і зрадників, ми отримаємо ще більше вбитих в тилу побратимів. В інших містах. В інших кварталах. На заправках, у супермаркетах, у під’їздах, на вулицях, які ми називаємо іменами Героїв”, – продовжив він.
Драпатий впевнений, що якщо суспільство „перетравить” ці напади, то „погані симптоми стануть діагнозом”.
„Хочу вірити, що в тій точці, де ми зараз, це не є можливим. Бо єдине, що відділяє нас від ворога – це Сили оборони України, Збройні Сили. Поки ми втрачаємо найкращих наших людей на фронті, в тилу не маємо втратити совість. Зневага до людини в пікселі починається там, де закінчується гідність”, – констатує генерал.
Він запевнив, що українці зобовʼязані поважати тих, хто взяв до рук зброю і ціною власного життя боронить міста, людей у них, кордони, небо і землю, „нашу державу, наш прапор, наш дім”.
Військовозобов’язаних чоловіків віком від 50 років мобілізують лише в частини забезпечення.
Про це на пресконференції розповіла заступниця начальника РТЦК та СП у Києві Лариса Козак.
«Відразу скажу: у нас за чинним законодавством призову підлягають військовозобов’язані чоловіки віком від 18 до 60 років… Щодо 50 плюс: все те саме – громадяни проходять військово-лікарську комісію. Але за нашими настановами та документами такі громадяни вважаються придатними для несення служби в частинах забезпечення. Я на своєму досвіді не бачила випадків, коли їх відправляли на безпосередні бойові посади», – розповіла Козак.
Це майбутні водії, логісти, тиловики, додала вона.
Мобілізація в Україні сприймається неоднозначно. До працівників ТЦК рівень недовіри сягає 67%, а довіряють лише 29% респондентів.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповів заступник директора соціологічної групи „Рейтинг” Любомир Мисів.
За його словами, найвищий рівень недовіри до представників ТЦК зафіксовано серед мешканців західних і прикордонних регіонів, молодого покоління та чоловіків.
Соціолог повідомив, що в грудні 2024 року було проведено п’яту хвилю дослідження, яке називається „Образ ветеранів в українському суспільстві”. Воно проводиться з ініціативи Українського ветеранського фонду Міністерства ветеранів.
„Цього разу ми вирішили не ставити пряме питання довіри до ЗСУ. Ми побачили, що мобілізація в суспільстві сприймається неоднозначно. І є дуже різкі відмінності між ставленням суспільства до військових на передовій, до тих, хто в тилу, і хто служить у ТЦК”, – сказав він.
Він зазначив, що рівень довіри до військових у суспільстві залишається найвищим. Зокрема, 96% довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють, 91% – ветеранам нинішньої війни, 88% – ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 років. 94% довіряють тим, хто служить на передовій, 76% – тим, хто служить у тилу (крім ТЦК).
У грудні 2024 року дві третини українців (67%) не довіряють військовослужбовцям ТЦК, довіряють – 29% респондентів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування Соціологічної групи „Рейтинг„.
Найвищий рівень недовіри до військовослужбовців ТЦК серед мешканців західних та пограничних областей, наймолодшого покоління, чоловіків.
Як зазначають соціологи, у суспільстві фіксуються найвищі показники довіри до військових. Водночас є значні відмінності у рівні довіри відповідно до категорій військових.
Так, 96% довіряють ветеранам АТО, які зараз знову воюють, 91% довіряють ветеранам нинішньої війни, 88% довіряють ветеранам АТО (ООС) 2014-2021 рр.
У категорії військових 94% довіряють військовим ЗСУ, які служать на передовій, 76% довірять тим, хто служить у тилу (не ТЦК).
Опитування проведено Соціологічною групою „Рейтинг” 5-6 грудня 2024 року серед 1000 респондентів віком в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу, а також територій, де на момент опитування відсутній український мобільний зв’язок. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 3,1%.
З початку року українці надіслали уповноваженому Верховної Ради з прав людини майже 4 тисячі звернень щодо порушень у роботі ТЦК та СП.
Про це омбудсмен Дмитро Лубінець розповів в інтерв’ю „Українській Правді”.
„Є випадки, коли за моїм поданням зібрали окреме засідання ВЛК, провели повний аналіз і зафіксували, що людина, яку до цього на ВЛК визнали „повністю здоровою”, має насправді хворобу. У результаті цього чоловіка мобілізували, але він пішов у ЗСУ виключно в тилове забезпечення, одразу знайшли частину, де йому запропонували конкретну посаду”, – розповів Уповноважений.
Як зазначає Лубінець, найбільша кількість скарг на роботу ТЦК та СП надходить до нього із Закарпаття. Водночас є регіони, де як каже омбудсмен, таких звернень достатньо невелика кількість, а з тих, що є, більшість не підтверджується. Як приклад таких регіонів, він назвав Кропивницький.
Кількість випадків застосування сили працівниками ТЦК під час мобілізації зменшується. Так звана „бусифікація” поступово відходить у минуле.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву омбудсмена Дмитра Лубінця.
Лубінець пояснив, що його Офіс уважно реагує на всі скарги громадян щодо незаконних дій співробітників ТЦК.
Він наголосив, що в окремих випадках його рішення призводили до відкриття як кримінальних, так і дисциплінарних проваджень. У деяких випадках це навіть завершувалося дисциплінарними стягненнями щодо винних працівників.
Омбудсмен розповів, що протягом цього року Офіс отримав понад 4 тисячі звернень про можливі порушення під час мобілізації.
Водночас він підкреслив, що практика силового затримання, яку називають „бусифікацією”, поступово відходить у минуле.
„На мій погляд, ситуація в Україні, якщо ми порівнюємо з попереднім роком, трошки погіршилась, але не кардинально. Все менше і менше ми бачимо випадки саме фізичної „бусифікації”. Ми це так називаємо. Десь уже зрозуміли, що такий підхід не працює. Але окремі факти порушення прав громадян України під час мобілізації залишаються, – сказав Лубінець.
Зауважимо, раніше ми писали, що у Чернівцях правоохоронці силоміць затримали чоловіка під час перевірки військово-облікових даних. Натомість затриманий зв’язався з Лубінцем, щоб вирішити дану ситуацію.
Розформувати територіальні центри комплектування зараз неможливо, оскільки немає альтернативного органу, який би забезпечував ефективну мобілізацію.
Про це член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський сказав в інтерв’ю 24 каналу.
За словами народного депутата, на сьогоднішній день немає альтернативної системи із таким результатом у мобілізаційних процесах, який дає ТЦК.
«Левову частку мобілізації забезпечує саме ТЦК. Тому будь-які заклики зруйнувати систему, поки не буде діяти якась інша ефективна система, – це заклики проти України, які шкодять інтересам національної безпеки», – пояснив він.
Співробітники ТЦК та СП можуть проводити заходи з мобілізації і без участі поліції.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна заявив глава МВС Ігор Клименко.
„Ми працюємо виключно в рамках своїх повноважень, ми охороняємо публічний порядок. І незважаючи на те, що ТЦК має всі повноваження самим перевіряти документи громадян, вони просять – це офіційні запити до Нацполу, щоб ми супроводжували працівників ТЦК”, – зазначив міністр.
Клименко заявив, що правоохоронці стежать за дотриманням правопорядку та прав громадян.
„І ці поодинокі випадки, які всі намагаються посмакувати, а потім ці ж випадки висвітлюють наші вороги, робить внесок у „немобілізацію”. І люди починають досить агресивно реагувати. У деяких випадках вони мають рацію – є перевищення повноважень з того чи іншого боку, але це поодинокі випадки. В останні тижні цих випадків немає, працює військова служба правопорядку та військове командування, щоб мінімізувати такі випадки. випадки”, – пояснив він.
Глава МВС назвав питання чи має бути поліція з ТЦК чи має справи важливіші „риторичним”.
„Треба дивитися на кожен регіон та на можливості кожного підрозділу ТЦК у цих регіонах виконувати свої функції. Але, я думаю, ТЦК можуть це робити і без Нацполу, вони мають на це відповідні права”, – підсумував Клименко.
