Українські діти до 13 років, які перебувають під тимчасовим захистом, можуть зіткнутися з обмеженнями на в’їзд до Польщі.
Українським дітям, яким ще не виповнилося 13 років, і які перебувають під тимчасовим захистом у Польщі, можуть відмовити у в’їзді на територію країни, якщо у них немає електронного документа Diia.pl, повідомляє uapl.info.
Прикордонна служба Польщі уточнила, що лише номер PESEL не дає права на повторний в’їзд. Ситуація стосується тих дітей, чиї батьки змінили свій статус легального перебування.
Коли дорослі отримують “карту побиту” або інший статус, діти втрачають доступ до додатка Diia.pl, оскільки вони прив’язані до батьківських документів, оформлених за статусом PESEL UKR.
Щоб перетнути польський кордон, неповнолітнім потрібен закордонний паспорт і Diia.pl, без якого в’їзд буде неможливий.
Електронний документ Diia.pl був створений у березні 2022 року для інтеграції українських біженців у польську систему цифрових документів через додаток mObywatel.
З липня 2022 року він визнається як цифрове підтвердження легального перебування і діє нарівні з паспортом, надаючи право переміщуватися країнами Шенгенської зони до 90 днів.
У Німеччині різко зменшилась кількість українців, які перебувають під тимчасовим захистом в країні.
Про це свідчить статистика, 10 вересня оприлюднена Євростатом, повідомляє „Європейська правда”.
Починаючи з липня 2024 року Німеччина видалила з реєстру людей, які перебувають під тимчасовим захистом, усіх тих, чий статус більше не є дійсним, оскільки вони або отримали інший статус захисту, або остаточно покинули територію Німеччини.
У порівнянні з кінцем червня 2024 року це призвело до значного зменшення кількості осіб під тимчасовим захистом, про яку повідомляє Німеччина, – на 236 925 (-17,6%).
Загалом станом на 31 липня 2024 року статус тимчасового захисту в ЄС мали трохи більше 4,1 мільйона негромадян ЄС, які втекли з України внаслідок російської агресії.
Німеччина залишається країною ЄС, яка прийняла найбільшу кількість бенефіціарів тимчасового захисту з України на кінець липня 2024 року – 1 110 600 осіб. На другому місці – Польща (976 205), на третьому – Чехія (369 610).
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
З вересня українці без тимчасового захисту зможуть працювати в Литві тільки після отримання посвідки на проживання.
Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє LRT.
Після підписання указу міністеркою внутрішніх справ Агне Білотайте 1 вересня закінчується термін дії деяких пільг, пов’язаних з працевлаштуванням іноземців, які не можуть повернутися в Україну.
До цього часу іноземці, які не могли повернутися в Україну і не мали права на тимчасовий захист, звільнялися від обов’язку отримувати дозвіл на працевлаштування, якщо вони відповідали певним умовам.
Таким умовам відповідали:
іноземці, які користуються безвізовим режимом або мають дійсну шенгенську візу;
іноземці, які мають національну візу, видану у зв’язку з непередбачуваними обставинами;
іноземці, які подали заяву на отримання посвідки на проживання на підставі роботи, висококваліфікованої зайнятості або з гуманітарних міркувань.
З 1 вересня цей пільговий період закінчується для всіх цих випадків, окрім висококваліфікованих працівників.
Це означає, що іноземець, який не має права на тимчасовий захист, але не може повернутися в Україну через військові дії, і який подав заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі роботи або з гуманітарних підстав, матиме право працювати з дати отримання посвідки, а не з дати подачі заяви.
Ці зміни не матимуть жодного впливу на українських біженців у Литві, які користуються механізмом тимчасового захисту, запровадженим Європейським Союзом.
Департамент міграції видає їм електронні посвідки на проживання.
Як і раніше, новоприбулі біженці можуть працевлаштуватися, як тільки подадуть до Департаменту міграції заяву на отримання посвідки на тимчасове проживання на підставі тимчасового захисту.
Es ist 2024 und deutsche Soldaten treiben Sport mit russ. Soldaten, als sei nie etwas passiert ... auch Bundeswehr-Offiziere schnacken mit russ. Offizieren, als sei es das Normalste auf der Welt. Nach einer @BILD-Anfrage soll sich daran nun etwas ändern.https://t.co/0gHkamERdcpic.twitter.com/R7nk8DmyVO
Станом на 31 грудня 2023 року у Європі статус тимчасового захисту мали 4,31 мільйона громадян, які втекли з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року.
Про це повідомляє Євростат.
За даними Євростату, основними країнами ЄС, які приймали людей були:
Німеччина (1 251 245 осіб; 29,0% від загальної кількості ЄС);
Польща (954 795; 22,1%);
Чехія (373 035; 8,7%).
Однак станом на кінець листопада 2023 року найбільше зростання кількості людей з статусом тимчасового захисту спостерігалося в Німеччині (+15 285; +1,2%), Чехії (+3 705; +1,0%) та Іспанії (+2 255; + 1,2%).
Дещо зменшилася кількість у 3 країнах ЄС, а саме в Італії (-125 осіб; -0,1%), Франції (-245 осіб; -0,4%) та Польщі (-315 осіб; -0,0%).
У Євростаті дослідили, що порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найбільша кількість тих, хто отримав тимчасовий захист на тисячу осіб на кінець грудня 2023 року спостерігалася в Чехії – 34,5, Болгарії – 26,5, Естонії – 26,3, Литві – 26,2 і Польщі – 26,0.
31 грудня 2023 року громадяни України становили понад 98% тих, хто отримав тимчасовий захист у Європі. З них дорослі жінки становили майже половину – 46,2%, діти становили майже третину – 33,2%, а дорослі чоловіки – трохи більше 20,6%.
[type] => post [excerpt] => Станом на 31 грудня 2023 року у Європі статус тимчасового захисту мали 4,31 мільйона громадян, які втекли з України внаслідок російського вторгнення 24 лютого 2022 року. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1707833340 [modified] => 1707831439 ) [title] => У Європі статус тимчасового захисту отримали понад 4 млн українців, – Євростат [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=178266&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 178261 [uk] => 178266 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 178262 [image] => Array ( [id] => 178262 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [original_lng] => 48067 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/ukran-menekultek.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1269 [_thumbnail_id] => 178262 [_edit_lock] => 1707824240:2 [_edit_last] => 2 [_oembed_3a901ad2b223f3e4050c3dc53177779a] =>
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Європейська комісія пропонує продовжити тимчасовий захист для українських біженців у Європейському Союзі до березня 2025 року.
Про це йдеться на сайті Єврокомісії.
У Єврокомісії зазначають, що це забезпечить підтримку для понад 4 мільйонів українців, які користуються захистом у всьому ЄС.
«Скільки буде потрібно, ЄС підтримуватиме Україну — солідарність, яка втілилася в наданні негайного статусу захисту для всіх тих, хто тікає від російського вторгнення. Сьогодні, коли триває війна, ми просимо держави-члени знову зібратися разом і продовжити тимчасовий захист ще на рік», — зазначив віцепрезидент ЄК Маргарітіс Схінас.
Трохи контексту
ЄС активував Директиву про тимчасовий захист 4 березня 2022 року за одностайним рішенням держав-членів, і її продовжили до березня 2024 року.
Директива про тимчасовий захист забезпечує доступ до прав у ЄС, включно з правом на проживання, доступом до ринку праці, житла, соціальної, медичної та іншої допомоги.
Вона також допомагає запобігти тиску на національні системи надання притулку та дозволяє державам-членам керувати прибуттями в упорядкований та ефективний спосіб.
Єврокомісія вважає, що причини для тимчасового захисту українців досі залишаються.
Українські біженці в Європі
За даними Євростату, станом на кінець червня понад 4,1 мільйона громадян країн, що не входять до ЄС, мали статус тимчасового захисту у зв’язку з російським вторгненням в Україну.
Найбільше біженців прихистила Німеччина — 1 153 865 людей, або 28% від загальної кількості, а також Польща (971 080) та Чехія (357 540).
Водночас у чотирьох країнах спостерігалося зниження кількості людей, які користуються тимчасовим захистом: Польща (-4700), Португалія (-2520), Естонія (-1885) і Франція (-985).
Станом на кінець липня кількість українців, які отримали тимчасовий захист і відповідний статус в одній з країн Європейського Союзу, зросла до понад 4,1 мільйона осіб, повідомляє Євростат.
За даними відомства, у липні кількість заявників на отримання тимчасового захисту дещо збільшилася порівняно з попереднім місяцем – на 45 915 осіб. Найбільше зростання зафіксували в Німеччині (20 445), Чехії (8 400) та Нідерландах (3 515). Водночас у двох країнах-членах спостерігалося зменшення кількості осіб, яким надали статус тимчасового захисту – в Польщі (-6 660) і Латвія (-1 760).
З початку війни найбільшу кількість таких правових статусів біженцям з України надала Німеччина (1 153 865), що становить 28% від загальної кількості. Далі йдуть Польща (971 080, 24%) та Чехія (357 540, 9%).
Щодо співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів кожної країни-члена, то на кінець липня найбільшим воно було в Чехії (33), Польщі (26,4), Естонії (25,9), Болгарії (25,3) і Литві (25). На рівні ЄС цей показник становить 9,2.
Серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 46,6% – жінки, 34,2% – неповнолітні віком до 18 років, 19,2% – дорослі чоловіки.
Угорщина надала 32 260 таких правових статусів українським біженцям.
З 24 лютого 2022-го, початку повномасштабної війни, до кінця травня 2023 року 4 019 815 громадян України отримали статус тимчасового захисту в одній із держав – членів ЄС, повідомляє Євростат – статистична організація Європейської комісії.
За даними відомства, кількість біженців, які реєструються для отримання тимчасового захисту, що дає право на роботу, медичне обслуговування та навчання дітей у державних школах, поступово зменшується.
Згідно зі статистикою, з початку війни найбільше українців одержали такий правовий статус у Німеччині – 1 111 590 осіб, що становить 28% від загальної кількості, наданої в ЄС. За Німеччиною йдуть Польща (991 375 – 25%) і Чехія (340 090 – 8%).
Дані станом на кінець травня свідчать, що кількість українських біженців, які отримали тимчасовий захист, зросла на 1,4%, або приблизно на 57 300 осіб, порівняно з попереднім місяцем. Найбільший приріст спостерігався в Німеччині, де було видано на 21 355 таких документів більше порівняно з попереднім місяцем. Доволі значне зростання спостерігалося і в Чехії (8240) та Румунії (3825). Водночас порівняно з попередніми місяцями зниження було зафіксоване в Польщі (-3660), Португалії (-470), Франції (-170), Естонії (-30).
Порівняно з кількістю населення країн-членів, за даними на кінець березня, співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів виявилося найвищим у Чехії (32,3), Естонії (26,4), Польщі (26,3), Литві (24,9), Болгарії (23,1) та Латвії (22,5). На рівні ЄС цей показник становив 9.
🛂 On 31 May 2023, over 4 million non-EU citizens who fled 🇺🇦 Ukraine had temporary protection statuses in EU countries.
Main countries hosting were: 🇩🇪 Germany (1 111 590 people; 28% of the total) 🇵🇱 Poland (991 375; 25%) 🇨🇿 Czechia (340 090; 8%)
З початку війни в Україні близько 4 мільйонів українських біженців подали заяви та отримали статус тимчасового захисту в країнах- членах ЄС, – заявила в середу Європейська комісія.
Виступаючи на пресконференції, комісар ЄС з питань просування європейського способу життя Маргарітіс Скінас заявив, що всі зареєстровані українські біженці мають право на доступ до ринку праці, освіти, охорони здоров’я та житла.
Директива про тимчасовий захист виявилася важливим інструментом для забезпечення негайного захисту в ЄС і повинна залишатися невід’ємною частиною інструментарію ЄС
– зазначив він.
Він також підкреслив, що держави-члени швидко встановили процедури реєстрації та видачі необхідних документів. На початку навчального року, який розпочався у вересні, близько півмільйона українських дітей були зараховані до різних систем освіти по всьому ЄС, а близько мільйона українських біженців змогли знайти роботу по всій Європі– пише MTI.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
