Array
(
[count_posts] => 10
[cache_key] => Query_Posts::global::uk::YTo1OntzOjQ6ImxhbmciO3M6MjoidWsiO3M6NzoiZG9tYWlucyI7YToxOntpOjA7czo0OiJsaWZlIjt9czo2OiJvZmZzZXQiO2k6MDtzOjk6InRheF9xdWVyeSI7YToxOntpOjA7YTozOntzOjg6InRheG9ub215IjtzOjg6InBvc3RfdGFnIjtzOjU6ImZpZWxkIjtzOjI6ImlkIjtzOjU6InRlcm1zIjthOjE6e2k6MDtpOjcxNzI7fX19czoxMToiYWZ0ZXJMb2NrZXIiO2k6MDt9
[has_result] => 1
[posts] => Array
(
[0] => Array
(
[id] => 262867
[content] =>
19 листопада у селі Велика Добронь на Ужгородщині знову панувала особлива кулінарна атмосфера: десятки учасників з України та Румунії разом готували, дегустували та вивчали традиції у межах проєкту «Закарпатська гастрономічна майстерня – смаки і традиції». Ця ініціатива вже не перший рік об’єднує шанувальників місцевої кухні й культурної спадщини, даруючи щоразу нові рецепти, знайомства та теплі враження, закорінені в традиціях і смаковій пам’яті нашого краю.
Захід організував благодійний фонд Pro Agricultura Carpatika у межах транскордонного проєкту «Програма транскордонного співробітництва для збереження спільних традицій та ремесел у повіті Сатмар та регіоні Закарпаття». Це вже одинадцята зустріч серії, яка традиційно проходить на базі Закарпатського угорського ліцею у В. Доброні.
На початку заходу співробітник Pro Agri Іштван Варга нагадав присутнім про особливе значення Дня святого Мартина для закарпатських та закарпатсько-угорських громад. Цей день здавна вважали рубежем між осінню та зимою, часом оцінювання молодого вина і, звісно, традиційним святом гуски – символу достатку та завершення господарського року.
У кулінарній частині вирувала справжня робота. Учасники
готували основу для запікання гуски з сезонних овочів; варили бульйон із дрібних частин птиці та місили свіже тісто для локшини; виготовляли начинку для гусячої шиї й замішували тісто для галушок; тушкували червонокачанну капусту в казані.
Для гостей господині приготували гарбузову випічку та ароматний айвовий сир, якими частували всіх упродовж дня.
Поки дорослі чаклували на кухні, діти брали участь у творчих майстер-класах: нанизували бісер, створювали паперових гусей, розмальовували ілюстрації до казок про гусей. Такі паралельні активності дозволили молодшому поколінню долучитися до традицій у веселій і доступній формі.
Після дружнього обіду організатори оголосили: наступна зустріч у рамках серії «Смаки і традиції» відбудеться вже у грудні й буде присвячена стравам традиційної свинячої різанини – одному з найдавніших обрядів зимового циклу.
Це не просто майстер-класи, це про те, як через страви, спогади й родинні рецепти ми зберігаємо ідентичність прикордонних громад. І кожна така маленька зустріч є важливим кроком у спільній справі збереження нашої культурної спадщини.
Цей майстер-клас став частиною річного проєкту, що стартував 15 січня 2025 року, і має на меті збереження культурної спадщини українсько-румунського прикордоння; передачу знань і традицій наступним поколінням; розвиток транскордонної співпраці через кулінарію та ремесла.
Головний партнер: Асоціація сільського розвитку регіону Сату-Маре (Румунія).
Український партнер: Закарпатський обласний благодійний фонд «ПроАгрикультура Карпатика».
Проєкт реалізується в межах Програми Interreg VI-A NEXT Угорщина–Словаччина–Румунія–Україна 2021–2027, яка підтримує культурну згуртованість, розвиток туризму та збереження ідентичності прикордонних територій.
Наталія ВАРОДІ, „Карпатський Об’єктив„
[type] => post
[excerpt] => 19 листопада у селі Велика Добронь на Ужгородщині знову панувала особлива кулінарна атмосфера: десятки учасників з України та Румунії разом готували, дегустували та вивчали традиції у межах проєкту «Закарпатська гастрономічна майстерня – смаки і т...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1763978100
[modified] => 1763982391
)
[title] => У Великій Доброні знову ожили традиції: готували, дегустували та святкували в межах проєкту «Смаки і традиції»
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=262867&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 263056
[uk] => 262867
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 262861
[image] => Array
(
[id] => 262861
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916.jpeg
[original_lng] => 160110
[original_w] => 800
[original_h] => 600
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916-300x225.jpeg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916-768x576.jpeg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916.jpeg
[width] => 800
[height] => 600
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916.jpeg
[width] => 800
[height] => 600
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916.jpeg
[width] => 800
[height] => 600
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/231120251763926916.jpeg
[width] => 800
[height] => 600
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_thumbnail_id] => 262861
[_parental_post_id] => 191511
[views_count] => 1092
[_edit_lock] => 1763975207:14
[_edit_last] => 14
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_765c66f1587c2bd0297e458d22236094] =>
[_oembed_time_765c66f1587c2bd0297e458d22236094] => 1763970907
[_oembed_a4411376651e353e44b0c3593cb9aad6] =>
[_oembed_time_a4411376651e353e44b0c3593cb9aad6] => 1763970907
[_oembed_db6efef61e75b5c3614a8ac26ecbbe03] =>
[_oembed_time_db6efef61e75b5c3614a8ac26ecbbe03] => 1763970907
[_oembed_4289af68fc6a64015856a9f12a818c7b] =>
[_oembed_time_4289af68fc6a64015856a9f12a818c7b] => 1763970907
[_oembed_894a62ad6c95481e808e8c36334f8edb] =>
[_oembed_time_894a62ad6c95481e808e8c36334f8edb] => 1763970907
[_algolia_sync] => 534659860002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
[5] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
[5] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 1868
[1] => 7172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => традиції
)
)
[1] => Array
(
[id] => 259416
[content] =>
П’ять районів Закарпаття, 17 культурних традицій на культурно-мистецькому заході «Жива спадщина»
20 вересня в населених пунктах різних куточків Карпатського басейну одночасно залунали народні пісні, старі та малі стали до танцю, оживлялися народні ремесла. Спільне свято народного мистецтва Sereglés цього року відбулося в сотнях локацій, за участю близько чотирьохсот груп, що доводить, що народна музика, народний танець і ремесла й сьогодні є зв’язуючою силою.
Серія заходів, що проводиться вдруге після 2022 року, підтримується Фондом ім. Шандора Чорі, заснованому у 2017 році, який за останні сім років став одним із найважливіших джерел підтримки народного мистецтва в Карпатському басейні.
Центральний захід відбувся у Будапешті. На Закарпатті до ініціативи долучилися в кількох населених пунктах. Зокрема у селі Вари день розпочався з представлення народних ремесел. Затим групи в традиційному народному вбранні пройшли ходою від Національного дому до реформатської церкви. Тут присутніх привітала Еріка Ковач, представниця ГО «Організація сприяння розвитку талановитої молоді та збереження мистецтва і народної творчості «Боржаварі». «Майбутнє за вами. Плануйте його тут, удома, щоб були ті, хто прийде після нас, хто вважатиме це важливим, хто навчатиме, щоб були ті, хто посадить крихітне насіння в серця крихітних саджанців».
Очільниця ГО «Мережа будинків народних традицій – Закарпаття» Катерина Пал подякувала всім, хто підтримує ініціативу: дітям, батькам та викладачам. Вона нагадала, що акцію заснувала вдова поета Шандора Чорі, Юлія Балог, ще у 2014 році з метою об’єднання та підтримки ансамблів народного мистецтва Карпатського басейну. Відтоді захід щороку охоплює все більше громад. «У 2022 році, коли було організовано перший Фестиваль Чорі, до події долучилися 30 населених пунктів, а зараз – 350», – повідомила вона.
Катерина Пал також подякувала місцевим організаторам, зокрема, родині Ковач, відзначивши їхню плідну роботу з плекання угорської культури.
Після вітальних промов, до присутніх звернувся пастор реформатської церкви Іштван Меньгарт: «Збереження традицій має велике відношення до дому Божого, церкви, я б навіть сказав, що ці два поняття нероздільні. Бути угорцем і бути християнином. Бути угорцем і належати до народу Божого. Для нас це чудовий привілей, що ви можете бути народом Божим, і все, що ми вважаємо скарбом і цінністю сьогодні, ми приносимо сюди, до дому Божого». На завершення пастор також попросив Божого благословення на громаду.
Захід продовжився на подвір’ї Національного дому, де і старші, і молодші разом танцювали чардаш – танець, що минулого року був внесений до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО. Саме це і є меседжем ініціативи Sereglés: традиції залишаються живими лише тоді, коли ми самі наповнюємо їх життям.
У Варі крім місцевих, виступили колективи з сіл Чома, Бене, Оросі, Есень, Вишкова. Музичний супровід забезпечив ансамбль «Боржаварі».
Керівниця фолк-майстерні «Резеда» Еніке Вароді наголосила, що ця акція – справжнє суспільне свято, на якому гідно представлене і Закарпаття. «Цього року до ініціативи долучилися десятки тисяч танцюристів та музикантів із 321 населеного пункту усього Карпатського басейну і я вважаю дуже важливим, що Закарпаття змогло до неї долучитися», – зазначила вона.
Фолк-майстерні «Резеда» цього року виповнюється 10 років. За словами Еніки Вароді, колектив був заснований у рамках громадської ініціативи та завдячує своїм розвитком Програмі Шандора Чорі. «Завдяки Програми Чорі ми отримали фінансування, костюми, викладачів та інструкторів. За останні десять років ми виросли з ансамблю народного танцю до фолк-майстерні». Сьогодні в майстерні навчається понад дев’яносто дітей, її випускники поповнюють ряди Закарпатського ансамблю народного танцю.
Після спільного чардашу на учасників чекав смачний обід. Далі захід продовжився майстер-класом з народного танцю, під час якого кожен міг переконатися, що Народне мистецтво залишається яскравою, стійкою, підтримуючою силою громади.
Вікторія Кун/Kun Viktória/Kárpátalja hetilap
[type] => post
[excerpt] => 20 вересня в населених пунктах різних куточків Карпатського басейну одночасно залунали народні пісні, старі та малі стали до танцю, оживлялися народні ремесла
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1758708900
[modified] => 1758704544
)
[title] => Народні пісні, танці, традиції: спільне святкування у Карпатському басейні
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=255366&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 255112
[uk] => 255366
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 255126
[image] => Array
(
[id] => 255126
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446.jpeg
[original_lng] => 921636
[original_w] => 1000
[original_h] => 750
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446-300x225.jpeg
[width] => 300
[height] => 225
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446-768x576.jpeg
[width] => 768
[height] => 576
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/09/img-1446.jpeg
[width] => 1000
[height] => 750
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 826
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 255126
[_edit_lock] => 1758693745:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_d11653ea6494736776a227b7ffffe465] =>
[_oembed_time_d11653ea6494736776a227b7ffffe465] => 1758698107
[_oembed_ee147e715fc7ad3b8d1fa8536270eb01] =>
[_oembed_time_ee147e715fc7ad3b8d1fa8536270eb01] => 1758698107
[_algolia_sync] => 404664624001
[_oembed_501b2dd0ad90e0ab4ee23237cc699715] =>
[_oembed_time_501b2dd0ad90e0ab4ee23237cc699715] => 1761722061
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 23921
[3] => 51
[4] => 656257
[5] => 43
[6] => 578
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Культура
[3] => Новини
[4] => Новини
[5] => Статті
[6] => Суспільство
)
[tags] => Array
(
[0] => 1969
[1] => 7172
[2] => 10338
)
[tags_name] => Array
(
[0] => танці
[1] => традиції
[2] => угорці
)
)
[3] => Array
(
[id] => 250501
[content] =>
У рамках транскордонної програми співпраці, Закарпатський обласний благодійний фонд «Про Агрікультура Карпатіка» та Асоціація сільського розвитку Сату Маре взяли на себе зобов’язання зібрати по 150 традиційних рецептів з кожного регіону. Більшість закарпатських страв готують у Великій Доброні на навчальній кухні Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ — у рамках гастрономічних днів їх не лише готують, але й забезпечують можливість їх скуштувати. Щоразу господині з різних куточків області готують повноцінний обід.
Традиції вівчарства на Закарпатті
Днями українське об’єднання «Нова Хвиля» в Будапешті організувало масштабну ходу на честь української вишиванки. Учасники рушили з площі Деака та рухалися до площі Свободи, проходячи також повз Базиліку Святого Іштвана. До культурної ходи, яка покликана зберігати українські традиції, долучилися як українські родини, що вже багато років мешкають у Будапешті, так і ті, хто знайшов прихисток у столиці Угорщини, рятуючись від війни. Організатори наголосили: український народ понад усе прагне миру.
У Вербну неділю фоє Будинку культури в селі Чома на Берегівщині знову наповнив щасливий дитячий сміх. Завдяки зусиллям місцевої громади там було організовано майстер-клас з великодніх ремесел. Укотре мешканці села довели, що в єдності сила.
Учасників заходу, який проводився вже втретє, привітав заступник міського голови Берегівської ОТГ Ласло Горват. Він був радий бачити, що діти з навколишніх населених пунктів також долучилися до події. У своїй промові пан Горват підкреслив силу спільної роботи та звернув увагу присутніх на важливість свята Великодня. На захід завітала також голова сільради села Чома Світлана Ковач.
Після привітального слова хореографічний колектив «Бокрета», відомий у всьому Карпатському басейні, виконав танці з Великої Доброні. Цей гурт під керівництвом Анжели Решко-Папп уже кілька років бере участь у програмі наставництва для професійного розвитку ансамблів народного танцю, у рамках якої угорські вчителі навчають дітей народних танців, зокрема, із Сату-Маре (Румунія), Вишкова та Великої Доброні. Вони також були виконані на заході. Після цього виступив ансамбль «Співочі пташки» (угор. Dalos Madárkák Citeraegyüttes) із Шаланків.
«Це вже третій великодній майстер-клас з рукоділля, який проводиться тут, у громадському центрі. Два роки тому ми вперше організували цей захід з метою започаткування традиції. Вона стала дуже популярною, оскільки залучає мешканців не лише Чоми, але й навколишніх сіл. Ми дуже раді цьому», – сказала організаторка заходу Анжела Решко-Папп. А відтак додала, що цього разу основний акцент був зроблений на демонстрації традиційних технік фарбування яєць та великодніх приготувань. Пані Анжела підкреслила важливість дотримання традицій, залишених нашими предками, та зміцнення громади.
Великдень – найбільше християнське свято, свято воскресіння Ісуса Христа і спасіння людства. З Пасхою пов’язана більшість угорських народних традицій, які передають важливі цінності. Їхнє вивчення сприяє розвитку культурної обізнаності молоді. Вони варіюються від країни до країни, але два елементи ніколи не зникають: писанка і поливанки. У селі Чома великодні традиції, які шануються й сьогодні, були відроджені під час заходу.
Фахівці представили традиційні техніки розпису яєць, що використовуються в нашому регіоні. Діти уважно слухали інструкції, а потім самі взялися до роботи. Кожен зміг майстерно розписати яйце в техніці «гребінця». На яйця наклеювали листя та квіти, зав’язували їх у панчішки й варили в цибулинні. Потім діти дізналися про воскову техніку з Шаланків, яка полягає в тому, що на яйця кульковою ручкою наносять гарячий віск і натирають восковий візерунок золотим пилом, завдяки чому виходить гарна крашанка. Дошкільнята виготовляли великодні прикраси з кольорового паперу, вчилися ліпити свічки в шкаралупі попередньо видутих яєць, дехто робив свічки з бджолиного воску або занурені свічки. Була також можливість спробувати себе у валянні з фетру. Під керівництвом Вікторії Чирпак із Шаланків, яка народилася в Чомі, учасники заняття прикрашали пряники на великодню тематику, приділяючи особливу увагу традиціям Берегівському регіону.
Під час ярмарку ремесел організатори пригощали гостей випічкою та гарячим чаєм. Наприкінці дня учасники події повернулися додому зі своїми свічками та багато прикрашеними пасками.
«Нашою метою було влаштувати захід, який створить настрій на Великдень, а також дати дітям можливість дізнатися про місцеві ремесла, техніки та мотиви розпису яєць. Думаю, нам це вдалося», – зазначила Анжела Решко-Папп наприкінці занять.
Програма була підтримана Фондом Csoóri Sándor.
Джерело:CsA/Kárpátalja hetilap)
[type] => post
[excerpt] => У Вербну неділю фоє Будинку культури в селі Чома на Берегівщині знову наповнив щасливий дитячий сміх. Завдяки зусиллям місцевої громади там було організовано майстер-клас з великодніх ремесел. Укотре мешканці села довели, що в єдності сила.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1744982220
[modified] => 1744981501
)
[title] => Традиційні великодні ремесла на Берегівщині
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=239253&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 238975
[uk] => 239253
)
[trid] => kri2709
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 238986
[image] => Array
(
[id] => 238986
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-scaled.jpg
[original_lng] => 524602
[original_w] => 2560
[original_h] => 1706
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-768x512.jpg
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-1536x1024.jpg
[width] => 1536
[height] => 1024
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-2048x1365.jpg
[width] => 2048
[height] => 1365
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/04/img-3157-4k-scaled.jpg
[width] => 2560
[height] => 1706
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1699
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 238986
[_edit_lock] => 1744970706:8
[_edit_last] => 8
[_ukrnet_feed_include] => 1
[_oembed_9b2995b0e704157b144925025bf90b61] =>
[_oembed_time_9b2995b0e704157b144925025bf90b61] => 1744971427
[_algolia_sync] => 872603218002
[_oembed_a553a972a4230cd892f618ca23f83b17] =>
[_oembed_time_a553a972a4230cd892f618ca23f83b17] => 1747903782
[_oembed_fbae8a533e684855c735c01f0dfe04f0] =>
[_oembed_time_fbae8a533e684855c735c01f0dfe04f0] => 1749630830
[_oembed_672e06282382a9f7df010b86ba2280af] =>
[_oembed_time_672e06282382a9f7df010b86ba2280af] => 1749630830
[_oembed_23bed5fd83f93b44d89fecdd0352904f] =>
[_oembed_time_23bed5fd83f93b44d89fecdd0352904f] => 1751525249
[_oembed_ee147e715fc7ad3b8d1fa8536270eb01] =>
[_oembed_time_ee147e715fc7ad3b8d1fa8536270eb01] => 1754037237
[_oembed_b5090c55d5e0833f413af9398d9a819e] =>
[_oembed_time_b5090c55d5e0833f413af9398d9a819e] => 1754037238
[_oembed_666ea7dd52aa749107499fd8dde89810] =>
[_oembed_time_666ea7dd52aa749107499fd8dde89810] => 1755001708
[_oembed_8422366f8e80fe728fd672a8f9268c14] =>
[_oembed_time_8422366f8e80fe728fd672a8f9268c14] => 1755570741
[_oembed_d11653ea6494736776a227b7ffffe465] =>
[_oembed_time_d11653ea6494736776a227b7ffffe465] => 1755570742
[_oembed_81582df73db574e63345b4eeeb380313] =>
[_oembed_time_81582df73db574e63345b4eeeb380313] => 1755570742
[_oembed_6c9d53625cb06e4956944b78b1656dcb] =>
[_oembed_time_6c9d53625cb06e4956944b78b1656dcb] => 1757139506
[_oembed_8ab0550dcb785ea346b7dfe261a4dbf0] =>
[_oembed_time_8ab0550dcb785ea346b7dfe261a4dbf0] => 1759307257
[_oembed_943b20ffb9d5a877e306be3ff8bc0eb9] =>
[_oembed_time_943b20ffb9d5a877e306be3ff8bc0eb9] => 1760611472
[_oembed_501b2dd0ad90e0ab4ee23237cc699715] =>
[_oembed_time_501b2dd0ad90e0ab4ee23237cc699715] => 1762184236
[_oembed_5dc3308b21074b633ee195034587cf5a] =>
[_oembed_time_5dc3308b21074b633ee195034587cf5a] => 1762184237
[_oembed_30f855d98e334016cecf62df8540656a] =>
[_oembed_time_30f855d98e334016cecf62df8540656a] => 1762184237
[_oembed_b6888ef4130ad3a19f6ee1ebff4dbe46] =>
[_oembed_time_b6888ef4130ad3a19f6ee1ebff4dbe46] => 1763025089
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 29
[1] => 260635
[2] => 51
[3] => 656257
[4] => 43
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Закарпаття
[1] => Закарпаття
[2] => Новини
[3] => Новини
[4] => Статті
)
[tags] => Array
(
[0] => 256
[1] => 7172
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Берегово
[1] => традиції
)
)
[7] => Array
(
[id] => 239249
[content] =>
У дусі збереження традицій та створення святкової атмосфери в Яношах на Берегівщині місцевий будинок культури організував захід з розпису яєць. Його метою було ознайомити молодь з великодніми традиціями та допомогти прикрасити село власними виробами.
Гостей привітала голова Яношівського будинку культури Сільвія Торішня. Виступаючи перед присутніми, вона підкреслила, що такі заходи не тільки зміцнюють згуртованість громади, а й дають молоді можливість брати активну участь у збереженні традицій.
У своєму вітальному слові Ержебет Бакош, староста сіл Яноші та Балажер, розповіла про справжнє послання свята. Ця подія надає сенс християнському життю й показує шлях через труднощі та силу в повсякденному бутті. Особливо важливо оновлюватися духовно, зближуватися з Богом та одне з одним, зазначила вона. А відтак додала, що такі заходи є чудовою нагодою для зміцнення не лише нашої віри, але й спільноти. «Я переконана, що в згуртованій громаді, де всі дослухаються одне до одного, легше віднайти справжні послання Великодня: любов, примирення та силу нових починань», – наголосила пані Ержебет.
Молодь, яка зібралася на захід, мала змогу зайнятися різними видами діяльності, зокрема розписуванням писанок та іграми на кмітливість. Усі були вражені креативністю й ентузіазмом дітей, а після того, як вони розписали яйця, усі разом прикрасили найгарнішими з них сільське писанкове дерево.
Але на цьому веселощі не закінчилися: перед присутніми з’явився аніматор у костюмі зайчика, який завдяки ігровим вправам, забавам та фотосесії зробив цей день ще більш незабутнім.
Захід став захопливим досвідом для учасників усіх вікових категорій і допоміг зробити Великдень справді громадським святом у Яношах.
Джерело: VV
- Magyar
- Українська
