В Україні туберкульоз залишається контрольованим, однак медики не приховують — ситуація складна і потребує постійної уваги. Попри війну, система охорони здоров’я забезпечена сучасними протоколами лікування, діагностикою та препаратами. Водночас ключовим викликом залишається пізнє звернення пацієнтів або повна його відсутність навіть за наявності симптомів. Про це говорили під час національної наради медичних лідерів з фтизіатрії, яка відбулася на Закарпатті.
В Україні відмовляються від проби Манту для дітей. Уже з квітня в усіх регіонах почнуть впроваджувати нові, більш точні методи діагностики туберкульозу.
Про це повідомив генеральний директор Центру громадського здоров’я Володимир Курпіта під час брифінгу до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом.
За його словами, Україна широко впроваджує нові методи діагностики туберкульозу, адже так званий тест вивільнення гама-інтерферону (ТВГІ) дозволяє виявляти туберкульоз, особливо у дітей, значно ефективніше і якісніше, аніж це було раніше.
Відтак, з цього року Україна буде поступово переходити від проби Манту до шкірних тестів, які є більш чутливими і ефективні у виявленні безпосередньо туберкульозу. Із квітня місяця ця програма почне впроваджуватися в усіх регіонах України.
Крім того, в Україні вже використовується сучасне обладнання GeneXpert, яке дозволяє визначити туберкульоз, зокрема його лікарсько-стійкі форми, протягом чотирьох годин.
У МОЗ також повідомили про зміни у підходах до лікування. Тривалість терапії скорочено до 6–9 місяців замість півтора року. А показник одужання зріс із 50% (у 2017 році) до 72-75%. При цьому 70% пацієнтів лікуються амбулаторно.
Водночас діагностика і лікування туберкульозу залишаються безкоштовними, а вакцинацію від туберкульозу в пологовому будинку тепер проводять у перший день життя дитини, а не через 3-5 днів, як було раніше.
Щорічно на Закарпатті виявляють понад пів тисячі нових випадків захворювання на туберкульоз. Така статистика залишає регіон серед тих областей України, де найбільша кількість інфікованих. Окрім того, епідеміологи засвідчують ріст летальних випадків. Так, два роки тому від туберкульозу померло 114 осіб, а вже торік зафіксували 127 смертей.
24 березня у світі відзначають День боротьби з туберкульозом. Напередодні цієї дати в області триває інформаційний місячник, покликаний підвищити обізнаність населення про небезпечну хворобу та важливість своєчасної діагностики. Серед новацій – Джин-експерт – це справжній прорив у медицині, зокрема щодо виявлення туберкульозу. Раніше лабораторні дослідження могли тривати майже три місяці, натомість сучасне обладнання дозволяє встановити діагноз упродовж доби. Ще одна суттєва перевага – можливість швидше підібрати ефективне лікування.
У листопаді в Україні виявили 1105 випадків туберкульозу, включно з новими епізодами, рецидивами та іншими формами перебігу хвороби.
Понад чверть пацієнтів мали стійкість до препаратів, а майже тисяча людей завершили лікування успішно.
Про це повідомляє Центр громадського здоров’я МОЗ України.
У листопаді 2025 року в Україні зареєстровано 1105 людей з туберкульозом (ТБ):
816 нових випадків* захворювання;
236 пацієнтів з рецидивом;
53 – інші (серед них: люди, які відновили лікування; пацієнти після невдалого курсу лікування; пацієнти з невідомою історією попереднього лікування).
261 людина із загальної кількості мала лікарсько-стійку форму туберкульозу.
Серед 1058 нових епізодів ТБ у 979 людей із туберкульозом виявлено легеневу форму захворювання, а у 79 – позалегеневу; осіб чоловічої статі – 796, жіночої статі – 262- йдеться у повідомленні.
174 пацієнти мали ВІЛ-позитивний статус.
У листопаді 2025 року вилікувалися від туберкульозу 949 людей.
Згідно з нещодавнім дослідженням, поширеність туберкульозу та мультирезистентного туберкульозу залишається стабільно високою в південно-східному регіоні України. Аналіз даних свідчить про значне зростання захворюваності на туберкульоз у центральній частині України (62,75 на 100 000 населення) у 2022-2023 роках, – пише портал MagyarNemzet із посиланням на Nature.com.
Особливо вражають високі показники захворюваності в областях, що приймають біженців, а це свідчить про підвищений ризик інфікування в районах, які постраждали від припливу населення. На основі даних про захворюваність на туберкульоз та мультирезистентний туберкульоз експерти створили географічні теплові карти, що відображають поширення туберкульозу в регіонах України.
Поширення туберкульозу ще більше загострила епідемія Covid, яка ускладнила виявлення та лікування хвороби. А війна, яка розпочалася у 2022 році, неминуче призвела до погіршення рівня життя населення, що може ще більше погіршити ситуацію в Україні, яка вже вважається експертами країною, що серйозно постраждала від інфекції.
Ще більше занепокоєння викликає поява і поширення так званих мультирезистентних форм захворювання, які не піддаються лікуванню наявними на сьогоднішній день препаратами.
По всій країні відбуваються величезні переміщення населення, що може спричинити зміну захворюваності на туберкульоз і збільшення частки мультирезистентних форм туберкульозу, попереджають експерти. Попередні дослідження на цю тему вказують на ризик активної передачі туберкульозу не лише в уражених регіонах, а й у сусідніх країнах.
Експерти також попереджають, що приплив біженців становить додаткову загрозу і може призвести до зростання смертності від туберкульозу в Європі, особливо в східноєвропейських країнах, що межують з Україною, де поширеність туберкульозу є від помірної до високої.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
Того року у Закарпатській області медики фіксували 69,5 випадків інфікування на 100 000 населення. Водночас кількість обстежених на ВІЛ у регіоні минулого року зросла на 12%. Тестування за допомогою різних методів пройшло майже 46 600 осіб – закарпатців та вимушених переселенців.
Про це повідомляє пресцентр Закарпатської ОДА.
Підсумки реалізації заходів протидії туберкульозу та вірусу набутого імунодефіциту людини минулого року та план роботи на 2025 рік обговорили під час засідання оновленої обласної ради з координації дій у відповідь на поширення туберкульозу та ВІЛ.
На ці захворювання частіше нездужають мешканці густонаселених низинних районів області, рідше – жителі гірських територій. У групі підвищеного ризику розвитку туберкульозу традиційно перебувають діти, підлітки й люди старшого віку, тоді як вірус набутого імунодефіциту людини частіше вражає осіб з ризикованою поведінкою.
Основними причинами досить високих показників захворюваності залишаються незмінними – несвоєчасне виявлення недуг, відсутність регулярних обстежень, а також недостатня поінформованість населення про можливості безоплатної діагностики та лікування, гарантовані державою.
Під час засідання профільної обласної ради також ішлося про виявлення та реагування на барʼєри в отриманні послуг у сфері туберкульозу, впровадження політики СіД у закладах охорони здоровʼя Закарпаття, діяльність громадської організації «Західна Інституція терапії залежностей» тощо.
Придатність до служби оцінюється на основі того, наскільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання, заявив спікер Міноборони.
За словами речника Міноборони Дмитра Лазуткіна для осіб з ВІЛ чи туберкульозом придатність до служби оцінюється на основі того, наскільки хвороба впливає на їхню здатність виконувати військові завдання.
«Тут треба відштовхуватися від того, що основним критерієм придатності до військової служби є функціональність людини, що визначається відповідно до нормативно правових актів. Це означає, що кожен випадок оцінюється окремо залежно від стану здоров’я та специфіки захворювань», – пояснив він.
Для осіб з ВІЛ – залежить від стадії хвороби: люди з безсимптомним носійством або стабільною хворобою є придатними до військової служби.
А, якщо, наприклад, у людини активний туберкульоз, з виділеннями мікобактерій або наявністю розпаду легеневої тканини – це точно автоматично робить людину непридатною до військової служби.
У 2023 році Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) зафіксувала у світі понад 8 мільйонів нових випадків інфікування туберкульозом. Хвороба стала причиною близько 1,25 мільйона смертей.
Цей показник став найбільшим за всю історію документування поширення хвороби, йдеться у звіті ВООЗ, повідомляє AP News.
Чисельність фатальних випадків інфікування туберкульозом майже вдвічі перевищила показники смертності через ВІЛ. В організації вважають, що саме туберкульоз, ймовірно, знову став головною причиною смертності серед інфекційних хвороб.
„Той факт, що туберкульоз все ще вбиває й інфікує стільки людей, викликає обурення, адже ми маємо інструменти, щоб йому запобігати, виявляти та лікувати”, – розповів генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
Водночас у ВООЗ зауважили, що загалом смертність від туберкульозу в усьому світі продовжує падати, а кількість інфікування – стабілізуватися.
Однак із 400 тисяч людей, які мали резистентну до антибіотиків форму хвороби, належне лікування отримали лише менше половини.
Раніше найбільш смертоносною інфекцією вважали COVID-19, який став причиною глобальної пандемії.
За даними ВООЗ, туберкульоз продовжує вражати переважно населення Південно-Східної Азії, Африки та західної частини Тихого океану. Там стверджують, що понад половина випадків зараження припадає на Індію, Індонезію, Китай, Філіппіни та Пакистан.
Нагадаємо, туберкульоз – інфекційне захворювання, яке викликає мікобактерія туберкульозу (МБТ), або паличка Коха.
Також існує окрема форма захворювання – мультирезистентний туберкульоз, що стійкий до щонайменше двох найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів, розповіли у ЦГЗ.
Інфікування відбувається шляхом вдихання здоровою людиною краплин вологи, що містять МБТ – зазвичай їх виділять хворі на заразну форму туберкульозу при кашлі, чханні чи розмові.
Найчастіше при захворюванні „страждають” органи дихання.
У ЦГЗ основними симптомами туберкульозу назвали:
кашель тривалістю понад 2 тижні;
підвищену температуру тіла понад 7 днів;
утруднене дихання;
біль у грудях;
поганий апетит;
постійну слабкість;
безпричинну втрату ваги;
підвищену пітливість, особливо вночі;
наявність у мокротинні при кашлі крові.
Наразі Україна належить до країн з високим рівнем захворюваності на туберкульоз серед європейського регіону. На території країни поширена саме мультирезистентна форма, а найбільші показники інфікування фіксують в Одеській, Кіровоградській, Дніпропетровській, Закарпатській та Волинській областях.
Щороку 24 березня відзначають Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Ця дата обрана не випадково, адже в цей день у 1882 році Роберт Кох оголосив про виявлення бактерії, що спричиняє захворювання. Відтоді було відкрито шлях до діагностики та лікування від туберкульозу.
Туберкульоз залишається одним із найбільш смертоносних інфекційних вбивць у світі. За даними ВООЗ щороку від нього помирає близько 1,5 млн людей.
На Закарпатті зберігається негативна динаміка, щодо розповсюдження захворюваності на туберкульоз. Минулого року цей показник дорівнював 87,1 випадку на 100 тисяч населення, розповів під час брифінгу генеральний директор Центру легеневих хвороб Василь Скрип.
– Це майже удвічі вищий показник, ніж в середньому по Україні. За рівнем захворюваності на туберкульоз наш регіон минулого року посів 4 місце в Україні після Дніпра, Одеси та Кропивницького. Така ситуація пов’язана насамперед з тим, що туберкульоз – це соціальна хвороба, на яку дуже впливає рівень життя людей. Під час війни, як правило рівень, життя населення знижується, харчування і санітарія залишають бажати кращого – прокоментував Василь Скрип.
Щоправда, є і позитивні моменти. Як зауважив лікар, попри високі показники захворюваності на Закарпатті впродовж минулого року знизилася смертність від туберкульозу. У 2023 році від недуги в області померла 141 людина. Водночас у нашому регіоні значно кращий рівень недовиявлення випадків туберкульозу. В порівнянні з середньостатистичним показником у близько 50% по Україні, на Закарпатті він коливається від 15 до 20%.
Щодо лікування, то медзаклади області повністю забезпечені відповідними препаратами для лікування. На Закарпатті функціонують 9 систем для молекулярно-генетичної діагностики Gene Xpert. Також минулого року в практику лікування ввели 4 нові мікобактеріальні препарати. Крім того, організували ефективний соціальний супровід хворих на туберкульоз. Майже 400 пацієнтів забезпечили харчовими та гігієнічними наборами.
За словами Галини Сітник, генеральної директорки Обласного центру контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України, туберкульоз насамперед вражає легені, однак може зашкодити й іншим органам та системам організму людини. Інфекція передається від інфікованої особи через повітря, при кашлі, чханні, співі, розмові. Ризик проникнення в легені здорової людини залежить від концентрації інфекційних частинок та тривалості вдихання зараженого повітря. Особливо вразливими перед недугою є насамперед люди з ослабленою імунною системою.
Тому у Всесвітній день боротьби з туберкульозом увагу світової спільноти привертають до критичних завдань для досягнення глобальних цілей Стратегії боротьби з туберкульозом. Експерти впевнені у тому, що програмний та комплексний підхід до реалізації цієї мети забезпечить виявлення осіб з найвищим ризиком захворювання, тестування на інфекцію та ефективність профілактичних заходів.