Президент України Володимир Зеленський здійснив робочий візит на Закарпаття, де провів з представниками місцевої влади, громад та військових переговори щодо актуальних викликів регіону, підготовки до наступного зимового періоду, підтримки громад та армії, а також вручив низку державних нагород.
Володимир Зеленський посмертно нагородив президентською відзнакою Йосипа Борто, колишнього заступника голови Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС), визнавши його відданість справі поглиблення українсько-угорських відносин. Нагороду прийняла його дружина, Юдіт Борто. Визнання стосується не лише його професійної діяльності, а й відданості угорській громаді Закарпаття та служіння діалогу між двома народами. Йосип Борто помер 24 листопада 2023 року на 66-му році життя. Куди б не закинуло його життя, він завжди виконував свою роботу точно, вимогливо, з повною віддачею й відповідальністю, завдяки чому заслужено здобув повагу та визнання серед колег, колег-депутатів, угорців Закарпаття, а також серед усіх, хто знав його особисто.
Йосип Борто завжди переймався долею угорців Закарпаття і в будь-якій ситуації прагнув захищати їхні права, розширювати їхні можливості та сприяти добробуту їхньої громади.
На Закарпатті через війну день пам’яті угорської революції та визвольної боротьби 1848–49 років відзначили лише тихими пам’ятними заходами. У Берегові Товариство угорської культури Закарпаття організувало вшанування біля пам’ятника Шандору Петефі, встановленого перед будівлею колишнього дворянського казино. Тут зібралися угорці краю, щоб схилити голови перед пам’яттю героїв.
В обласному центрі відбулися чергові звітно-виборні збори Ужгородського міського осередку Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
Захід розпочався із виконання національного гімну, затим присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять загиблих захисників та членів організації, які померли протягом минулого року.
Після затвердження порядку денного голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС, депутатка обласної ради Лівія Балог зазначила: під час минулорічних загальних зборів з’явилася надія, що політичні зміни в США сприятимуть покращенню ситуації в Україні та встановленню миру.
– На жаль, за цей рік очікуваних змін не відбулося, хоча угорці Закарпаття та весь український народ понад усе прагнуть відновлення миру. Водночас варто проаналізувати глобальні зміни та світові процеси, адже вони безпосередньо впливають і на нас, – підкреслила голова районного осередку, розглянувши економічні та політичні події.
Зокрема Лівія Балог порушила питання щодо системи приватного капіталу, Угорщини як прикладу національної держави, де стримують міграційні потоки, проводять націоналізацію стратегічно важливої інфраструктури та реалізують політику «відкриття на Схід». А відтак звернула увагу на проблему вседозволеності та руйнування суспільних норм у Європі.
– За останні 16 років угорці Закарпаття досягли найбільшого прогресу за століття не лише в розвитку громад, а й розбудові системи інституцій. Для нас збереження національного курсу в Угорщині є життєво необхідним, адже від цього залежить і наше майбутнє, – наголосила Лівія Балог.
– Важко повірити, що з часу останніх звітно-виборних зборів минуло вже три роки. Згідно зі статутом та з огляду на чисельність нашого осередку, а це близько 1700 осіб, сьогодні б мали бути присутні 170 делегатів. На жаль, за нинішніх обставин це неможливо, – зазначила очільниця Ужгородського міського осередку ТУКЗ-КМКС Юдіта Кулін. Після цього вона представила хронологічний звіт про діяльність організації за минулий період у форматі ілюстрованої презентації.
Ішлося про обласні та районні заходи, організовані Товариством угорської культури Закарпаття у 2025 році, а також про події, реалізовані міським осередком у співпраці із Ужгородським ліцеєм ім. Ґабора Дойко, Закарпатським обласним угорським драматичним театром, обласною філармонією.
– Товариство угорської культури Закарпаття надає значну підтримку місцевим угорцям для збереження та процвітання громади на батьківщині. Це, зокрема, допомога на лікування, за якою у 2023-му в Ужгороді звернулася одна людина, у 2024-му – 18, у 2025-му – дві. Ще одна болюча для мене тема – це наше майбутнє. А його не існує без дітей. За грантовою допомогою на навчання та виховання минулого року звернулося 527 осіб, це приблизно на сотню більше, ніж попереднього. Крім того, фінансову підтримку одержали понад 70 педагогів.
Художня керівниця обласної філармонії Агнеса Бачинська та голова Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін поінформували про спільні заходи.
Голова міського осередку ТУКЗ-КМКС, яка очолювала організацію ужгородських угорців протягом 9 років, склала свої повноваження. Делегати одноголосно обрали на цю посаду Йосипа Резеша, котрий досі був заступником голови. «Завдяки новій енергії та спільним планам ми відродимо велич угорців обласного центру! Наша роль у майбутньому міста буде сильною та вагомою!» – заявив він, подякувавши за довіру.
Заступницею Йосипа Резеша протягом наступних трьох років буде Юдіта Кулін.
Протягом минулого тижня у кількох місцевих осередках Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) відбулися чергові річні загальні збори, на яких підсумували роботу організації за минулий рік та провели вибори очільників.
Засідання Берегівського міського осередку ТУКЗ-КМКС відбулося у стінах Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці ІІ.
Голова організації Іштван Молнар під час свого звіту наголосив, що у 2025 році місцевий осередок провів низку культурних заходів та вшанувань пам’яті.
Рік традиційно розпочали із покладання вінків до пам’ятника Шандора Петефі, а також відзначили і День угорської культури. Особливими подіями стали відзначення річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1848-1849 років, вшанування пам’яті мучеників Арада та жертв сталінських репресій.
Приділили увагу й підтримці талановитих дітей, зокрема відзначили найкращого учня Берегівської гімназії ім. Анни Горват, долучилися до організації конкурсу декламаторів «Віра, Надія, Любов» Берегівської гімназії ім. Габора Бетлена, а також у співпраці із Закарпатським угорськомовним педагогічним товариством забезпечили шкільним приладдям першачків угорськомовних навчальних закладів міста.
Берегівський осередок також традиційно долучився до акції «Хліб угорців». За роботу в цій благородній справі відзначили активістку місцевої організації Гізеллу Майороші.
Насамкінець Іштван Молнар зазначив, що депутати партії «КМКС» ПУУ беруть активну участь у роботі Берегівської міської ради, в якій представляють інтереси угорської громади.
Заступник голови Берегівської міськради Петро Гусар під час виступу розповів про виклики в роботі, пов’язані з поточною складною політичною та економічною ситуацією.
Секретарка організації Адріен Мандзяк поінформувала, що наразі Берегівський міський осередок ТУКЗ-КМКС налічує 848 осіб.
Голова ревізійної комісії Вікторія Товтин повідомила, що протягом минулого року порушень не фіксували.
Виступив і очільник Консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда. Він відзначив згуртованість угорської громади в Берегові та роботу місцевого осередку ТУКЗ-КМКС, а також поінформував про актуальні питання.
Присутні також переобрали головою осередку Іштвана Молнара на наступні три роки, заступником – Гейзу Ороса, секретарем – Адріен Мандзяк.
У селі Яноші річні загальні збори відбулися у приміщенні місцевої гімназії. Спершу про роботу осередку та поточну ситуацію прозвітувала голова Вікторія Ворчак.
Зазначалося, що кількість членів місцевого осередку протягом минулого року не збільшувалася і наразі становить 101 особу. Основна причина стагнації – еміграція, спричинена війною. Незважаючи на це, організація намагалася виконувати свої завдання та підтримувати місцеву громаду.
У 2025 році багато батьків школярів та вихованців дитячих садків подали заявки до благодійного фонду «КМКС» на отримання грантової допомоги на навчання та виховання, а також на харчування дітей. Крім того, 22 першокласники отримали набори шкільного приладдя завдяки сприянню ТУКЗ-КМКС та Закарпатського угорськомовного педагогічного товариства. Щодо медичної підтримки, яку можна отримати через благодійний фонд «КМКС», було зазначено, що минулого року її отримали двоє місцевих жителів.
Вікторія Ворчак повідомила, що члени осередку протягом 2025 року долучилися до багатьох заходів. Зокрема, взяли участь у відзначенні річниці Угорської революції та визвольної боротьби 1848-1849 років, вшануванні пам’яті жертв так званих «маленьких робіт». Завдяки ТУКЗ-КМКС у Яношівській гімназії виступили й актори Закарпатського обласного угорського драматичного театру.
Староста села Єлизавета Бакош під час виступу наголосила, що Яноші – єдиний самодостатній населений пункт Берегівської територіальної громади, що є результатом згуртованості та наполегливої праці місцевих мешканців. Також висловила вдячність усім, хто своєю працею та підтримкою долучився до розвитку громади, окремо відзначивши керівництво Берегівської територіальної громади та угорське місто-побратим Ґед (Göd).
У межах загальних зборів також відбулися перевибори. Члени організації висловили довіру та переобрали голову Вікторію Ворчак на новий 3-річний термін.
У селі Вари на початку загальних зборів місцевого осередку ТУКЗ-КМКС присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих воїнів, а також померлих членів організації. Голова осередку Габор Борто долучився до зборів онлайн.
У своєму виступі він висловив сподівання, що мир настане якнайшвидше, і вони знову зможуть розбудовувати свою громаду в спокійних умовах. Про події 2025 року відзвітувала Юліанна Маркуш. Вона наголосила, що попри воєнний стан та постійні виклики, угорська громада села Вари залишилася активною, ініціативною та згуртованою. У 2025 році організація налічувала 356 членів.
Протягом минулого року реалізували чимало заходів, зокрема і у співпраці із громадською організацією «Мистецька організація з підтримки талантів та збереження традицій «Боржаварі». Збереження традицій і надалі відіграє важливу роль у житті населеного пункту: щороку мешканці вшановують річницю початку визвольної війни Ракоці покладанням вінків, а також беруть активну участь у центральних урочистих заходах.
Загальні збори завершилися перевиборами: члени організації підтвердили свою довіру чинному керівництву. Габор Барта продовжить свою роботу на посаді голови, а Юліанна Маркуш – на посаді виконавчої голови.
Консул Угорщини в Берегові Іштван Дєбнар після короткого виступу відповів на запитання учасників.
Загальні збори завершила культурна програма – показ фільму «Угорське весілля».
До загальних зборів долучився і заступник голови ТУКЗ-КМКС, очільник Берегівського районного осередку організації Йожеф Шін.
У своїй доповіді він поінформував про актуальну політичну ситуацію та зазначив, що місцеві осередки, завдяки своїй активній громадській діяльності та заходам, відіграють важливу роль у краї. Йожеф Шін наголосив, що підтримка угорського уряду є ключовою для збереження закарпатських угорців на рідній землі. «Наша найважливіша мета – збереження готовності нашої організації до дій та забезпечення функціонування мережі наших інституцій», – зазначив він, висловивши сподівання, що зусилля з досягнення миру незабаром принесуть результати.
У селищі Ясіня загальні збори організації відбулися у місцевій угорськомовній школі. На початку зустрічі присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих військових. Голова місцевого осередку ТУКЗ-КМКС Сільвія Дарні представила звіт про роботу організації за минулий рік у формі презентації. Звіт, ілюстрований фотографіями, важливий у Ясіня, оскільки не всі члени осередку добре володіють угорською мовою, зазначила очільниця у коментарі нашому виданню.
Місцеві угорські діти розважили присутніх на загальних зборах невеликим виступом.
На загальних зборах переобрали Сільвію Дарні головою місцевого осередку на новий трирічний термін. Також було обрано інших посадових осіб осередку та делегатів на збори районного та обласного рівнів.
До заходу долучився і заступник голови Верхньотисянського регіонального осередку ТУКЗ-КМКС, директор місцевого офісу БФ «КМКС», очільник Тячівського міського осередку організації Шандор Кейкеші. Він поінформував присутніх про діяльність благодійного фонду та поточні справи, а також відповів на запитання.
Кінофільм «Угорське весілля» у прикордонному місті представили завдяки співпраці Закарпатського обласного угорського драматичного театру, Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС) та ГО «Vándormozi».
Знімальний процес фільму проходив навесні 2025 року в регіоні Калотасег, поблизу населених пунктів Віштя, Радая та Мера, а також на території скансену в Сентендре.
Світова прем’єра стрічки «Угорське весілля» (Magyar menyegző) відбулася у 2025 році в межах конкурсної програми кінофестивалю класу «А» Tallinn Black Nights Film Festival, а урочиста прем’єра – у листопаді в Клужській державній угорській опері. Для американських глядачів фільм презентували 9 грудня в Нью-Йорку за повного аншлагу. В Угорщині прем’єра стрічки відбулася 22 січня цього року, у День угорської культури, і вже за перший тиждень прокату вона стала найпопулярнішим фільмом у кінотеатрах. Паралельно показ організували і для закордонних угорських громад. На Закарпатті фільм «Угорське весілля» вперше презентували в Берегові у стінах Закарпатського угорського університету ім. Ференца Ракоці II, а згодом покази відбулися і в інших населених пунктах області. Зокрема, у Чопі сеанс відбувся 21 лютого, його приурочили Міжнародному дню рідної мови.
Голова Ужгородського районного осередку ТУКЗ-КМКС Лівія Балог, вітаючи присутніх, зазначила, що в останні роки публіка мала змогу побачити кілька угорських фільмів, які представляють фрагменти з історії угорського народу і таким чином формують національну міць, зокрема стрічки «Земмельвейс» (Semmelweis), «Зараз або ніколи!» (Most vagy soha!), а також серіал «Гуняді» (Hunyadi)».
– Сьогодні черга за фільмом «Угорське весілля». На Закарпатті його почали показувати в період відзначення Дня угорської культури, так само як в Угорщині та інших закордонних угорських громадах. Це несе символічний посил про те, що угорський уряд справді вважає закордонні угорські громади рівноправними партнерами. Сюжет переносить нас на 50 років назад, у минуле, в 1970-ті роки, і відтворює визначну подію угорського культурного середовища, нашу спільну цінність – весільні традиції. Хоча в акторському складі цього разу немає акторів закарпатського походження, ми все ж маємо привід для гордості: закарпатець Іштван Пал «Салонна» став музичним керівником «калотасезької» частини фільму, зіграв у ній роль, а на початку стрічки особисто звертається до глядачів із вітальним словом, – підкреслила Лівія Балог перед показом.
У центрі сюжету – двоє студентів, Петер та Андраш, які вирішують розвивати свій музичний гурт. Для цього їм потрібна дорога гітара, яку вони планують обміняти на цінну ікону, що знаходиться в Румунії. Хлопці вирушають у дорогу, під час якої з’ясовується, що племінниця Андраша, Каталін, має румунське громадянство і зможе остаточно переїхати до Угорщини лише за умови заміжжя.
Під тиском шантажу Петер погоджується на цей крок. Батьки дівчини нічого не знають про фіктивний шлюб, адже з сімейних міркувань Каталіна мала б вийти заміж за Дюрі, сина поліцейського. Події розгортаються на тлі весілля Ержі, сестри Каталіни. Через веселі музичні й танцювальні сцени, а часом і вкрай напружені ситуації фільм знайомить глядача з весільними традиціями, торкається теми шлюбів за розрахунком, але зрештою показує перемогу справжнього кохання.
Членкиня Клубу пенсіонерів Чопа Катерина Сабов радить усім переглянути цей фільм:
– Я мала нагоду бачити такі танці раніше, наприклад, у Шіофоку, на Фестивалі імені Імре Кальмана, де були учасники з багатьох країн у таких же чудових народних костюмах. Зараз це викликало схожі почуття. Я згадала старі добрі часи й дуже тішуся, що й сьогодні існують такі народні танцювальні колективи, які продовжують наші традиції та зберігають ці танці. Ми не маємо права про це забувати!
Пенсіонер Тібор Ур пригадав давні сільські весільні звичаї.
– Так і було. У такому порядку. Приємно згадати. Нечасто, але невеликі бійки також були.
Ілона Гурик на тлі кінострічки згадала молодість:
– Чоп є містом, але незважаючи на це, колись великі весілля у нас проходили за таким же сценарієм. Здається, востаннє саме весілля моєї доньки було таким у місті: з наметом, ходою через усе місто пішки, а не на авто. Це було доволі давно, але музика й танці все відродили в пам’яті. Хоча ці танці й не місцеві, але ритм все одно відчувається в ногах. Людина має пишатися своєю нацією, культурою. Як би нас не роз’єднував кордон, як тих двох молодих людей у фільмі, у душі ми єдині, а наші угорські серця б’ються в унісон.
– Сьогодні ми вкотре стали свідками дива, адже цей фільм створив щось нове навіть у своєму жанрі. Це романтична стрічка-мюзикл, подібної до якої я ще не бачила. Цей фільм справді про нас – про той темперамент, ментальність і неймовірно багату культурну скарбницю, яка прихована тут, у Карпатському басейні, і належить нам. Це весілля могло б відбуватися будь-де на його теренах. За останні десятиліття ми вивчили пісні та мелодії одне одного, навіть танцювальні кроки. А постать Іштвана Пала «Салонни» також стала відомою для всієї нації. У цьому наша сила, а також у нашій громаді. Нині зібралося більше сотні людей, щоб разом подивитися цей подарунок. Дякуємо творцям, які закарбували наші спільні національні здобутки та культурні цінності, дякуємо ГО «Vándormozi» й театру за те, що спільними зусиллями ми доставили на Закарпаття те світовідчуття, яке визначає для нас національну культуру, – зазначила після показу Лівія Балог.
Новий сезон Товариство угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса відкрило 4 лютого в Бергові. У місцевій галереї Na’Conxypan було представлено роботи, створені під час Пленеру ім. Шімона Голлоші.
«Товариство угорських митців Закарпаття вже не перший десяток років регулярно влаштовує пленери. Організатори назвали ці заходи на відкритому повітрі іменем Шімона Голлоші, художника, котрий свідомо виводив учнів мюнхенської школи з міського середовища й запрошував їх творити в Карпатах, зокрема на околицях Тячева. Під час пленерів художники можуть вільно працювати, вириваючись з повсякденних рамок майстерень. Крім того, спільна робота й розмови з іншими митцями відіграють важливу роль для професійного розвитку», – розповідає художник Чаба Куташі, співробітник галереї, що й сам був учасником пленеру, який відбувся в Липовці на Хустщині.
Загалом у пленері взяли участь 12 членів Товариства угорських митців Закарпаття. Кожен мав можливість вільно обирати техніку своїх робіт: пастель, олійний живопис, валяння. Представлені на виставці твори різняться ракурсами, техніками та темами, але все ж об’єднані в єдине ціле. Митці: Еріка Калитич, Франциск Ерфан, Янош Кліса, Наталія Грабар, Тібор Віллашек, Маргіта Берец, Аттіла Коприва, Василь Сочка, Агнеш Кулін, Крістіна Кліса, Чаба Куташі, Янош Рейті, Крістіна Неґер – через свої роботи діляться особистими враженнями.
Голова Товариства угорських митців Закарпаття образотворчого та прикладного мистецтва ім. Імре Ревеса Агнеш Кулін у своїй промові з нагоди відкриття експозиції зазначила, що організація прагне запровадити традицію розпочинати виставковий сезон у новому році з представлення робіт, створених під час Пленеру ім. Шімона Голлоші.
Щодо різноманітності творчих підходів та ритму пленеру Агнеш Кулін зазначила: «Хтось уже зранку з усіма коробками, полотнами, перекусом вирушає на природу. Інші ж шукають затишний теплий куточок і мостять там своє «гніздечко» для творчості. Саме тому після фінішу потрібен час, щоб роботи висохли, визріли, а разом з цим досягли викінченої форми й краєвиди душі».
Прогулянка на полонину Руна, яка щоразу відкривається по-новому, – обов’язкова частина липовецьких пленерів. Цього року ми побачили сліди будівництва вітрових електростанцій, що викликало чималий резонанс, і, ймовірно, востаннє застали красу полонини в її первісному вигляді. Можливо, саме тому природа подарувала нам настільки розмаїту палітру своїх станів, наче зіграла для нас свою прощальну пісню», – додала Агнеш Кулін.
«Для мене як наймолодшого члена Товариства такі пленери надзвичайно цінні, адже я можу багато чого навчитися в старшого покоління. Я вже перейняв чимало професійних хитрощів. Досвідчені майстри охоче діляться знаннями, надихаючи мене позитивною та конструктивною критикою», – зазначає Чаба Куташі, котрий у межах творчого симпозіуму створив переважно пейзажі та фігуративні роботи.
Ті, хто стежить за роботою галереї Na’Conxypan, знають, що виставки не обмежуються лише відкриттями та закриттями. Нинішня експозиція також буде супроводжуватися заняттями з мистецької освіти для всіх охочих незалежно від віку. Вони розпочнуться з 12 лютого за попередньою реєстрацією. На учасників чекає півгодинна екскурсія виставкою та можливість долучитися до творчого майстер-класу з техніки колажу й акварелі.
Експозиція, створена за підсумками 15-го Пленеру ім. Шімона Голлоші, триватиме в галереї Na’Conxypan (м. Берегово, пл. Кошута, 2) до 19 березня.
У конференц-залі Відвідувального центру Меморіального парку села Чома відбулося чергове засідання правління Товариства угорської культури Закарпаття. Захід розпочався хвилиною мовчання, вшануванням пам’яті загиблих військових. Після затвердження порядку денного Василь Брензович, голова ТУКЗ-КМКС, в онлайн-форматі підбив підсумки подій останнього періоду. Він наголосив, що фонди та медіа пов’язані з товариством й надалі продовжують свою діяльність, що також свідчить про стійкість закарпатських угорців.
Від початку війни в Україні чимало країн надіслали значні обсяги гуманітарної допомоги в Україну, у тому числі – і на Закарпаття. Однак з часом донорська активність суттєво зменшилася. Через це установи й організації, що функціонують виключно за рахунок пожертв, опинилися у складному становищі. На щастя, більшість угорських благодійних організацій та донорів не припинили свою діяльність.
Після підпалу та пошкодження Паладь-Комарівського греко-католицького храму в липні цього року, громада села Обарок в Угорщині розпочала збір коштів на відновлення святині. До нього долучилися й інші населені пункти Угорщини. Зібрану допомогу до Паладь-Коморівців привіз особисто Золтан Тесселі, народний депутат Угорщини.
