Півтисячі коробок вітамінів Béres Csepp forte та 1000 коробок вітаміну D3 отримало Закарпаття від Угорщини. Загальна сума гуманітарного вантажу становить 7 млн форинтів. Отримувач допомоги – благодійний фонд «Сім’я Христа».
Передача гуманітарної допомоги відбулася на площі Народній в Ужгороді за участю т.в.о. Генерального консула Угорщини у м. Ужгород Ласло Віди.
– Сьогодні ми передаємо пожертву від фармацевтичної компанії «Береш», а також від благодійного фонду ім. Береша у вигляді вітамінів та харчових добавок. Загальна вартість цієї пожертви 7 млн форинтів, тобто 760 тис. грн. Це не перша благодійна допомога від компанії «Береш». За час війни ця фармацевтична компанія передала пожертвувань приблизно на 35 млн форинтів. Це важливо, оскільки це не державна, а приватна допомога. Тож це є свідченням того, наскільки угорський народ є солідарним з українським. Тому дуже важливо, щоб саме через таку допомогу вся Україна розуміла, що в біді може розраховувати на Угорщину, – наголосив Ласло Віда.
У свою чергу, волонтер БФ «Сім’я Христа» Олександр Христофоров розповів, що гуманітарна допомога буде передана сім’ям, які знаходяться на Херсонщині, Запоріжжі, Миколаївщині, Полтавщині.
– Вітаміни та харчові добавки зараз досить дорогі, тож не всі сім’ї можуть собі це дозволити. У нашому благодійному фонді є медик, котрий з’ясує – яке саме дозування потрібне, щоб попити вітаміни курсом, а відтак будемо їх ділити на ці сім’ї. Можливо, якась частина вітамінів залишиться на Закарпатті для дітей з дитбудинків, – розповів Олександр Христофоров.
Під час передачі гуманітарної допомоги заступник голови Закарпатської ОВА Василь Іванчо подякував угорським партнерам, зокрема фармацевтичній компанії «Береш», за цю підтримку. Адже така допомогам посилює не тільки наш край, але й інші регіони України.
– Вся гуманітарна допомога буде направлена в ті регіони, які цього дійсно потребують. Допомога передається через благодійний фонд, який має гарну репутацію. Насправді це не перша допомога, яка надається за сприяння Генерального консульства Угорщини у м. Ужгород. Ми дуже вдячні за цю допомогу угорському народу, який підтримує нас у цій війні. Знаємо, що медикаментів, вітамінів ніколи не буває у достатній кількості. Тому вдячні за таку підтримку, – зауважив Василь Іванчо.
Вантаж з Угорщини уже доставлений і незабаром буде розподілений благодійною організацією «Сім’я Христа», яка з перших днів війни активно займається волонтерством.
Угорщина прийме на відпочинок чотириста дітей із України. Про відповідне рішення уряду повідомив Державний секретар міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини, відповідальний за двосторонні відносини, Томаш Менцер.
У відео, опублікованому у Facebook, Менцер повідомив, що до них із терміновим проханням звернувся голова Закарпатської ОВА Віктор Микита. Керівник краю повідомив, що забезпечення внутрішніх переселенців – значний виклик, тож звернувся за допомогою до Угорщини з проханням прийняти на терміновий двотижневий відпочинок до 400 українських дітей, але не менше 50.
Перша група – 63 дітей та 36 мам – прибудуть у понеділок. Вони будуть розміщені в місті Мішкольц, у будівлі навчального центру Міністерства внутрішніх справ. Дітям організують змістовне дозвілля на час відпочинку. Наступні групи прибуватимуть до 20 серпня.
За словами Держсекретаря, це було неочікуване, раптове звернення, водночас наголосив, що уряд країни роками регулярно приймає на відпочинок в Угорщині дітей із України. «Цього літа ми профінансуємо відпочинок понад тисячі українських дітей», – додав Томаш Менцер.
«Це не закарпатські угорці, а українські діти, що постраждали від війни, а також батьки яких учасники бойових дій», – підкреслив посадовець.
«Угорщина допомагає потребуючим у рамках наймасштабнішої гуманітарної акції в своїй історії, й важливим елементом цієї гуманітарної допомоги є відпочинок дітей», – підкреслив Томаш Менцер.
Село Яноші Берегівського району протягом багатьох років підтримує тісні зв’язки з угорськими містами-побратимами – Ґед, Домбрад – і словацьким містом Штурово. Нещодавно делегації трьох міст узяли участь у благодійному заході в Берегові «500 днів незламності», під час якого, зокрема, збирали пожертви для підтримки Берегівської центральної районної лікарні ім. Бертолона Ліннера.
Місто Ґед представляли мер Золтан Каммерер, його заступник Томан Шімон, депутат Йожеф Марко. З Домбрада приїхали мер Ласло Гаршані й депутати Андраш Шпеккер і Меньгерт Чакі, а зі Штурова – представник Партії угорської спільноти Словаччини Янош Реткеш та заступник голови громадської організації LIMES ANAVUM.
Закордонні гості під час візиту відвідали й село Яноші, де зустрілися зі старостою Єлизаветою Бакош та настоятелем греко-католицької парафії Міклошем Егреші.
З початку війни міста-побратими надали Яношам значну допомогу для забезпечення переселенців та місцевого населення. Цього разу приїхали теж не з порожніми руками. Ґед і Домбрад фінансово долучилися до будівництва в селі будинку панахиди, а представники Штурова привезли цілий мікроавтобус паперових серветок, які розподілять поміж освітніми закладами.
Керівництво Яношів висловило вдячність представникам міст-побратимів, відтак усі разом узяли участь у богослужінні в греко-католицькій церкві села.
Пакет допомоги для цифровізації і осучаснення лікарні надано за сприяння Уряду Угорщини, зокрема за підтримки заступника міністра МЗЕС Угорщини Модьора Левенте та Товариства угорської культури Закарпаття.
„У інформаційному просторі України є багато різних публікацій про Угорщину, але є факти. Сьогоднішня допомога у стислий термін – один із фактів справжньої підтримки. Буквально 2 місяці тому озвучили перед паном Левенте про таку потребу, і зараз маємо результат. Таким чином, нам вдалося вирішити питання діджиталізації у нашому комунальному закладі”, – зауважив Володимир Чубірко.
„Отримали вагому допомогу. Техніку (комп’ютери, клавіатури, мишки та принтери) закуплено в Україні. На кожному комп’ютері встановлено ліцензійний офіс та антивірусну програму. Це не просто робочі місця для наших лікарів. НСЗУ виставляє свої вимоги для електронної реєстрації всіх обстежень. Комп’ютеризація розширить спектр наших послуг, а отже, збільшить можливість отримати ще більше коштів від НСЗУ”, – розповіла керівник лікарні, депутатка облради Єлизавета Біров.
У урочистій передачі допомоги також взяли участь депутат облради Йосип Борто та Генконсул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї.
За координації Генерального консульства Угорщини в Ужгороді на Закарпаття прибув дороговартісний гуманітарний вантаж. Така підтримка стала результатом співпраці кількох торгово-промислових палат.
Цього разу збір започаткували на прохання селища Батьово Берегівського району, щоб допомогти місцевій владі в забезпеченні внутрішніх переселенців. Благодійну акцію ініціювали спільно Угорсько-українська торгово-промислова палата (ТПП) і Торгово-промислова палата області Пешт та міста Ерд. Ціла вантажівка з гуманітарною допомогою містила продукти харчування та предмети побуту, а також меблі й телевізори.
Передача вантажу відбулася в неділю на території заводу «Єврокар» за участю очільника ТПП області Пешт та міста Ерд Золтана Верецкеї, президента Угорсько-української ТПП Шандора Ґелба, Генерального консула Угорщини в Ужгороді Йожефа Бачкаї, депутата Закарпатської обласної ради Міклоша Товта, голови Берегівської районної військової адміністрації Віталія Матія, голови Батівської селищної громади Дмитра Тараненка, начальниці відділу освіти, культури, молоді та спорту Батівської селищної громади Вікторії Шейри.
– Наша співпраця розпочалася ще до війни. Якщо тут живуть наші друзі та знайомі, то під час воєнних дій ми маємо їм допомагати. Так, після трагічного 24 лютого 2022 року ми вже двічі доставляли на Закарпаття продукти тривалого зберігання. Після прориву дамби Каховської ГЕС, коли з’явилася інформація про те, що на Закарпаття знову можуть приїхати внутрішні переселенці, ми розпочали збір коштів, щоб допомогти Батівській громаді в їхній підтримці, а також місцевих малозабезпечених.
Зокрема один із власників пансіонату запропонував ліжка, матраци та постільну білизну в ідеальному стані зі свого помешкання, де триває реконструкція. Крім того, додали й телевізори, без яких торгово-промислова палата може обійтися.
– На прохання Міклоша Товта та Дмитра Тараненка ми привезли стільки продуктів тривалого зберігання, скільки вмістила ця вантажівка. Вартість близько 7 тонн вантажу, значну частину якого становлять продукти харчування тривалого зберігання, засоби гігієни та мийні засоби, становить 3–3,5 мільйона форинтів. Важко визначити ціну ліжок, матраців, постільної білизни та телевізорів, оскільки вони вже не нові, – повідомив Золтан Верецкеї.
Президент Угорсько-української торгово-промислової палати Шандор Ґелб розповів, що з Батівською селищною громадою та її очільником вони підтримують робочі стосунки вже протягом кількох років.
– Тепер до нас звернулися зі списком необхідного. Ми зібрали вантаж відповідно до потреб Батівської селищної громади. Після цього прибуде ще допомога. Разом із Золтаном Верецкеї ми працюємо над тим, щоб до осені доставити ще один вантаж. До його збору, сподіваємося, долучиться більше торгово-промислових палат, – підкреслив Шандор Ґелб. За його словами, у планах через кілька днів відправити в місто Нікополь, розташоване на березі Дніпра, на південному сході України, вантаж із питною водою. Крім того, Берегівська центральна районна лікарня ім. Бертолона Ліннера найближчим часом отримає автомобіль швидкої допомоги.
– У Батьові проживають 150 внутрішніх переселенців, частина з них і надалі мешкає в комунальних закладах, решта – у приватному секторі. Для ВПО, котрі близько півтора року живуть в освітніх і соціальних закладах, за підтримки Закарпатської й Луганської обласних адміністрацій та Товариства Червоного Хреста в селищній громаді будують постійне житло. У нових помешкання стане в нагоді привезена техніка. Продукти харчування тривалого зберігання, окрім переселенців, отримають також близько 300 місцевих малозабезпечених родин, – зазначив голова Дмитро Тараненко.
Подякувавши за черговий вантаж гуманітарної допомоги з Угорщини, очільник Берегівської РВА Віталій Матій повідомив, що, згідно з офіційними даними, за останній період район прийняв понад 20 тисяч переселенців, деякі них проживали в краї кілька днів чи місяців, а потім поверталися додому або виїжджали за кордон.
– Нині їх стало менше, але житлові умови багатьох неналежні. Крім того, можна очікувати на прибуття нових переселенців, забезпечення яких лягає на плечі місцевого самоврядування, – зазначив посадовець.
Очищення русла каналу Верке, який протікає, зокрема, і через місто Берегово, триває за фінансової підтримки міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини. Роботи проводяться за допомогою спеціальної техніки компанії Békés Drén Kft. (Угорщина). Про деталі процесу і плани на майбутнє розповіли депутат Берегівської обласної ради Пейтер Гусар та заступник голови міської територіальної громади Гейза Орос.
«Розчищення русла каналу Верке проводиться від його гирла в районі села Мала Бийгань. Працівники вже дійшли до околиць Берегова. Подолали певні складні ділянки, наприклад, між двома мостами в селі Балажер, де через забудовані береги дуже важко підійти до каналу, але проблему вдалося вирішити, – каже Пейтер Гусар. – Незабаром техніка досягне забудов Берегова, це найскладніше завдання. Досі намул та очерет розміщували на берегах каналу, але в місті це буде неможливо, тож доведеться вивозити їх. Разом із головою ОТГ Золтаном Бабяком ми відвідали місце проведення робіт і пересвідчилися, що вибраний намул не має неприємного запаху.
Потрібно, щоб вода в руслі текла безперервно, тоді смороду від каналу більше не буде. Розчищення дна в межах міста є особливо важким завданням, бо на багатьох ділянках берег Верке забудований з обох боків. Там немає доступу до русла, тому що це приватні території. У цих місцях розчищати канал можна буде тільки спеціальною технікою, адже звичайна не зможе пересуватися берегом.
Першопричина замулення – гниття водоростей. У майбутньому треба буде також вирішити питання обкошування берегів та русла. Водночас доведеться ліквідувати каналізаційні труби, прокладені до Верке, інакше отримана від Угорщини допомога на розчищення буде марною тратою грошей. Кожне домогосподарство повинне побудувати септик і підвести туди свої стічні води. На мій погляд, єдиний спосіб змусити мешканців це зробити – запровадити штрафи, але вони мають бути такого розміру, який матиме стимулюючий ефект. Містяни повинні зрозуміти, що ніхто, крім нас, не дбатиме про наше довкілля, це виключно наше завдання. Старше покоління ще пам’ятає, що у Верке на вулиці Пляжній раніше можна було купатися. І чи буде вода в каналі такою ж чистою, як колись, тепер залежить від нас.
Очільникам територіальної громади довелося докласти чимало зусиль, щоб нинішнє розчищення було проведене по всій довжині каналу. У наших спільних інтересах, щоб Верке, який протікає через Берегсово, більше не був відкритим колектором. Можливо, те, що ми знову зможемо кататися на човнах у центрі міста, як наші діди, – зовсім не утопічна ідея. Звісно, дощову воду й надалі можна буде скидати в канал, але не каналізацію».
За офіційними даними, на території Берегова прокладено 29,6 км каналізаційних мереж. Але насправді їх може бути й більше, адже кілька ділянок наразі перебувають у процесі здачі в експлуатацію. Загалом мережа охоплює близько 33% міста. На решті території Берегова, де питання водовідведення не вирішене, є септики.
«Проблема в тому, що люди, які живуть поблизу Верке, без дозволу провели свої каналізаційні труби безпосередньо в канал. Під час нинішнього розчищення стане видно, як глибоко були прокладені стоки. Якщо ми не ліквідуємо ці незаконні труби, то протягом чотирьох років русло знову заповниться. Наразі Верке є відкритою поверхневою каналізацією. Це абсолютно неприйнятно з точки зору охорони здоров’я та епідеміології.
Загальна довжина Верке від Борави до каналу Сернє становить 36 км, з яких 9,6 км припадає на центральну частину Берегова. Завдяки підтримці Угорщини тепер ми можемо очистити русло по всій довжині. У тендері на державні закупівлі право на реалізацію проєкту виграла угорська компанія Békés Drén Kft., яка виконуватиме роботи спільно із Закарпатським водним господарством під наглядом угорських спеціалістів. Втілення в життя цієї ініціативи розпочалося три роки тому з планування, наразі роботи тривають», – повідомив Гейза Орос.
Заступник голови територіальної громади додав, що востаннє подібне розчищення по всій довжині Верке проводилося в 1956–1959 роках. Відтоді роботи здійснювалися лише на невеликих ділянках, але це не вплинуло на загальний стан каналу. Нинішнє розчищення дуже масштабне. За його проведення ми вдячні Угорщині, яка надає фінансові ресурси.
Після підриву дамби в Новій Каховці, через що довелось евакуювати десятки тисяч людей, Угорщина знову однією з перших кинулася на підтримку України.
Коли сталася катастрофа, керівник Угорської екуменічної служби допомоги Ласло Легел саме перебував з візитом у Херсонській області, тож негайно взяв участь у координації роботи з місця події.
– Люди покидають регіон, але, незважаючи на трагедію, більшість їде недалеко, до Миколаєва чи Одеси. Наразі найважливіше вирішити питання з їхнім розміщенням. Ми на постійному зв’язку із владою, відвідуємо громадські місця, оцінюємо потреби, – повідомив Ласло Легел.
Значну роль у тому, що Угорщина так швидко прийшла на допомогу потерпілим, відіграло те, що вона багато років присутня в регіоні.
– Під час моїх переговорів угорцям усюди були дуже раді, – додав очільник організації.
Угорська екуменічна служба в середу повідомила, що через свої партнерські організації в першому колі надала негайну допомогу 350 постраждалим домогосподарствам, зокрема аптечки, ліхтарики, зарядні пристрої для телефонів і ноутбуків, свічки та ковдри, що стало значною підмогою для потерпілих, у тому числі евакуйованих мешканців, адже деякий час у регіоні не буде води, електроенергії та газу. З того часу туди вже спрямували нові гуманітарні вантажі.
«Ми відправили 20 тонн допомоги. У четвер увечері вантаж вирушив з Берегова. У таких випадках найважливішими є продукти харчування тривалого зберігання та засоби гігієни. Треба думати про найпростіші речі, які люди, поспіхом рятуючись, не мають можливості взяти з собою: мило, зубну щітку, пральний порошок, рушники, туалетний папір», – перерахував актуальні потреби Ласло Легел.
Az ukrajnai Nova Kahovkában kedd hajnalban történt gátrobbantás által elöntött, illetve veszélybe került településen...
За його словами, уже думають і про майбутнє, намагаються на місці придбати засоби, необхідні після повені, наприклад, гумові чоботи, дезінфікувальні засоби, насоси. Для цього розпочали збір і в Угорщині. Більше того, будують плани на повоєнний період. Адже одній з їхніх партнерських організацій у Херсоні раніше настільки сподобалася угорська система, що вони за підтримки Угорщини побудували на її зразок кризовий центр для матерів і дітей. Його роботу, як сподівається очільник організації, можна буде відновити.
Ласло Легел також повідомив, що недалеко від Херсона, у місті Миколаєві, є невелика угорська громада приблизно з 30 осіб, якій теж надали гуманітарну допомогу.
Берегівський ліцей ім. Габора Бетлена за сприяння Євангелістської гімназії міста Асод (Угорщина) отримав підручники, комп’ютери та меблі. Допомогу в закарпатський навчальний заклад доставили співробітники благодійного фонду «Карітас святої Анни».
Набори підручників складені для учнів першого класу, що значно допоможе навчальному закладу, адже першого вересня тут планують відкрити два перші класи. «Ми привезли підручники з Євангелістської гімназії угорського міста Асод, а також за сприяння Карітасу єпархії Вац – комп’ютери та шафу-стінку, адже керівництво вказало, що це також необхідно. Ще кілька шаф очікують перетину кордону. Нам дуже приємно, що маємо можливість допомогти у розвитку та навчанні дітей», – повідомила керівниця берегівського БФ «Карітас святої Анни» Маріанна Гарапко.
Директор ліцею ім. Габора Бетлена Арпад Сабов наголосив: «У нас хороші стосунки з працівниками Карітасу, з багатьма нашими угорськими донорами ми знайомі особисто, але чимало допомоги надходить і від незнайомих. Ця підтримка – значна допомога для нас, для вирішення наших проблем. Незабаром ми відкриємо новий перший клас, для цього були потрібні підручники і шафи. Ми дуже раді цьому, будь-яка допомога дуже потрібна. Дуже дякуємо за підтримку!»
Учора заступниця голови обласної державної адміністрації Людмила Сірко взяла участь у тематичному засіданні міжнародного „круглого столу” „Україно-угорська співпраця задля надання екстреної допомоги ВПО в Івано-Франківській області”. Захід відбувся в Івано-Франківську за участю Генерального консула Угорщини у м. Ужгороді Йожефа Бачкаі, керівника підрозділу НІА у Закарпатті Яноша Геревича, голови правління ГО „Громадський центр „Еталон” Лесі Аронець, Почесного консула Угорщини у м. Івано-Франківськ та Івано-Франківській області Василя Вишиванюка, представників територіальних громад.
«Обласна військова адміністрація співпрацює із міжнародною спільнотою. На Прикарпаття прибули понад 150 тисяч внутрішньо переміщених людей, більше 40 тисяч дітей, 18 тисяч осіб пенсійного віку, понад чотири тисяч осіб з інвалідністю. Задля якісного прийняття цих людей на Прикарпатті ми залучаємо кошти державного, обласного бюджетів та бюджетів територіальних громад. Однак їх недостатньо, тому ми залучаємо також і міжнародні громадські організації задля проведення цієї роботи разом», – зауважила Людмила Сірко.
Йожеф Бачкаі розповів, що завжди був повідомлений про проблемні питання, які потребують вирішення на Івано-Франківщині. Угорський народ з великим співчуттям відноситься до військових подій на Україні та надає найнеобхіднішу максимальну допомогу усім українцям, зокрема, й приймаючи їх в Угорщині. Вони також співпрацювали із службами надзвичайних ситуацій, організовували надання медичного обладнання українським закладам охорони здоров’я під час пандемії COVID 19, відновлення інфраструктурних об’єктів. Допомога надавалася у напрямках відпочинку, оздоровлення дітей та лікування поранених військовослужбовців ЗСУ в Угорщині.
Людмила Сірко наголосила на важливості співпраці із Угорщиною, зауваживши, що вона є довготривалою, а спільні проєкти впроваджуватимуться й надалі, – а це надання допомоги усім українцям, які постраждали від військової агресії росії проти України.
Під час засідання розповіли про роботу Угорської Екуменічної служби допомоги. Також було презентовано роботу проєктної ініціативи „Екстренне реагування задля збереження життя ВПО в Івано-Франківській області АСЕ АРРЕАL UKR 221”.
Обговорювалися питання співпраці органів виконавчої влади, місцевого самоврядування із міжнародними організаціями, соціального супроводу ВПО, як позитивного чиннику задля зменшення психологічного навантаження у родинах. Представники територіальних громад мали можливості обмінятися досвідом роботи, яка стосується роботи із ВПО, можливості їх соціалізації та адаптації.
„На сьогоднішньому засіданні „круглого столу” ми окреслили питання співпраці щодо надання екстреної допомоги ВПО на Прикарпатті, гуманітарної підтримки переселенцям, реалізацію нових проєктів та відкриття нового шелтеру у селі Красноїлля Верховинського району, – зазначила Людмила Сірко. – Угорська Екуменічна служба співпрацює з нами у наданні гуманітарної допомоги, проведенні психосоціальних занять із вразливими верствами населення та працевлаштування переселенців. Надзвичайно втішена такою результативною роботою”.
The warriors of the 45th separate rifle battalion are absolutely heroic. It was an honor for me to visit the defenders in Ivano-Frankivsk who are undergoing treatment there and talk to them. It was an honor to receive a chevron and add it to the chevron board in my office.
Засновник фонду ім. святого Франциска Чаба Бейте, голова Ради людської гідності Золтан Ломніци та секретар Міклош Сунаі підприсали у Будапешті меморандум про співпрацю.
У договорі йдеться про доставку допомоги закарпатським угорцям та підтримку діяльності отця-францисканця Чаби Бейте в Угорщині. На пресконференції з приводу підписання документу Золтан Ломніци повідомив, що згідно з даними останнього перепису населення в Україні, а саме на Закарпатті, мешкало 155 тисяч угорців, водночас через війну багато хто з них виїхав до Угорщини. За його словами, тих, хто залишився на батьківщині, однозначно потрібно підтримувати.
Золтан Ломніци звернув увагу на те, що протягом останніх десяти років Угорщина направила значну допомогу закордонним угорцям без якої закарпатські угорці не змогли б зберегтися на своїй батьківщині. Він підкреслив, що ситуація ускладнювалася тим, що Україна не виконувала міжнародні конвенції, а це шкодило національним меншинам, які проживають у країні. За його словами, достатньо згадати лише мовний закон, який ускладнює молодим угорцям навчання рідною мовою, особливо у вищій освіті. Він додав, що без інтелектуалів збереження закарпатської угорської громади набагато безнадійніше, наслідки можуть бути непередбачуваними.
«Наша співпраця з отцем Чабою триває вже багато років і нинішньою угодою маємо намір її посилити. Розраховуємо на його допомогу і досвід, який він набув у роботі з допомоги бідним і нужденним. Крім того, Фонд ім. святого Франциска може розраховувати на підтримку Ради людської гідності», – зазначив Золтан Ломніци.