Американський актор Роб Шнайдер під час візиту до Будапешта записав відео на тлі базиліки Святого Стефана, у якому висловив підтримку прем’єр-міністру Віктору Орбану та захоплення містом.
Шнайдер прибув до столиці Угорщини для участі в першій «Патріотичній асамблеї». У своєму зверненні він відзначив зусилля Орбана, який «тримає війну подалі від країни», та згадав про «мультикультурну катастрофу, що охопила Європу».
«Я підтримую чудовий угорський народ та його унікальну культуру. Щиро сподіваюся, що Угорщина залишиться вільною християнською країною, не дасть втягнути себе у війну і не стане маріонеткою Брюсселя», – зазначив актор у дописі до відео.
Також Шнайдер особисто подякував угорському прем’єру напередодні виборів: «Дякую за все, що ви робите не лише для угорців, а й для всієї Європи. Я пишаюся цією підтримкою. Ваші красиві, чисті та безпечні вулиці викликають заздрість у всієї Європи».
Товариство ім. Ракоці за підтримки Генерального консульства Угорщини в Ужгороді та у співпраці із Закарпатською обласною адміністрацією протягом 19–23 січня організувало відпочинок 205 дітей із нашого краю на базі свого Центру дозвілля у місті Шаторалйауйгей. Загалом із початку війни Товариство влаштувало відпочинок кількох тисяч дітей з України та із Закарпаття зокрема.
Чимало учасників цих таборів уперше покинули межі рідної країни, отже, вперше у своєму житті відвідали Угорщину. Мета табору – наповнити новими враженнями, створити можливість для відновлення сил і спілкування, звільнивши від тягаря щоденної війни.
Школярі з Чернігівської, Запорізької, Харківської, Одеської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської, Львівської та Закарпатської областей перетнули кордон у пункті пропуску «Лужанка Берегшурань», де їх зустріли Генеральний консул Угорщини в Ужгороді Йожеф Бачкаї, очільник консульства Угорщини в Берегові Ласло Віда, голова Закарпатської ОВА Мирослав Білецький.
Керівник нашого краю наголосив, що відпочинок дітей – велика заслуга Угорщини:
– Це перша група у 2026 році, яку Закарпаття відправляє на оздоровлення за кордон. 205 дітей воїнів і загиблих героїв зможуть відпочити в угорському місті. Дякуємо нашим угорським партнерам за допомогу, підтримку та внесок в організацію зимового відпочинку українських дітей. Їм надзвичайно важливо відволіктися, відновити фізичні та емоційні сили, спілкуватися з однолітками як звичайні школярі, без авіанальотів та бомбардувань. Цього тижня на молодь чекає насичена програма: екскурсії, огляд історичних пам’яток, спортивні змагання та багато іншого. Усе це допоможе дітям відпочити не лише фізично, а й психологічно, познайомитися з культурою та традиціями сусідньої країни, наповнитися позитивними емоціями.
Після того, як група рано-вранці перетнула кордон пішки, далі вони вирушили комфортабельними автобусами до міста Шаторалйауйгей, де на них чекали співробітники Товариства ім. Ракоці, а центр дозвілля організації знову заповнив веселий гамір дітей.
Після смачного обіду на церемонії відкриття табору першим гостей привітав директор Жолт Сіладі. Він поінформував, що присутні у бордових світшотах вожаті розмовляють українською й угорською, вони провели масштабну роботу, аби підготувати змістовну цікаву програму, і що до них можна звертатися з будь-яких питань.
Голова Товариства ім. Ракоці також особисто привітав гостей з України.
– Вітаю! Ми вже дуже на вас чекали! Знаю, що багато хто з вас приїхав здалеку. Наше запрошення має дві мети: по-перше, щоб ви почувалися комфортно, а по-друге, щоб ви відчули любов угорського народу. У цьому таборі жваво цілий рік; влітку тут відпочило 19 тисяч школярів, зокрема, близько 2 тисяч з України, але були також чимало з Колумбії та Австралії. Усіх об’єднувало те, що вони молоді та добре провели тут час. Програма дуже гарна, буде багато спорту, музики, танців, незвичайні уроки, морозна погода дасть вам можливість покататися на санках та лижах, а також ви вирушите на екскурсії до замків. Насолоджуйтесь кількома днями, які ви тут проведете. З нетерпінням чекаємо на зустріч із вами і влітку, коли ви зможете поплавати в басейні. Сподіваюся, цей новий рік принесе вам мир! – сказав на завершення Чонгор Чакі та подякував усім, хто брав участь в організації, а також родинам, що відпустили дітей.
Від імені Генерального консульства Угорщини в Ужгороді присутніх привітав консул Ференц Пап. Він зазначив, що бачиться з дітьми сьогодні вже не вперше, адже разом із перекладачкою Сабіною Федьо він був у пункті пропуску на кордоні й дуже радий, що всі успішно прибули.
– Після початку війни в 2022 році в Угорщині відпочило майже 26 тисяч дітей. Це не враховуючи екскурсії, організовані містами-побратимами, церквами тощо. Загальна цифра значно більша. Генеральне консульство долучилося до організації відпочинку майже 3 тисяч дітей, – зазначив дипломат. Він жартома додав, що, побачивши програму на тиждень, дещо заздрить учасникам, і побажав їм насиченого активного дозвілля.
Протягом тижня табір відвідають представник Міністерства зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Йожеф Бугайло, речниця української національної меншини у парламенті Угорщини Ліліана Грекса, Посол України в Угорщини Федір Шандор.
Директорка департаменту освіти, науки молоді та спорту Закарпатської обласної адміністрації Мар’яна Марусинець, звертаючись до дітей та супроводжуючих, що подолали довгий шлях, подякувала організаторам, зокрема Йожефу Бачкаї, для котрого українські діти в пріоритеті.
– 2026 рік розпочався для вас із дуже приємної новини про можливість відвідати табір Товариства ім. Ракоці, де є всі умови для чудового проведення часу. З 2022 року багато дітей побували і тут, і в Будапешті та інших таборах, де були створені комфортні, безпечні умови з неймовірними програмами. А головне – умови для знайомства та спілкування. Ви знайдете тут багато нових друзів, яких пам’ятатимете, як і дні, проведені в Угорщині, та людей, які все це для вас організували», – наголосила посадовиця, подякувавши Товариству, команді табору, шеф-кухарю, Генеральному консульству та педагогам символічними подарунками за створення такої чудової можливості для відпочинку.
Гості з Івано-Франківщини, Київщини, Рівненщини також передали подарунки та відзначили: коли повітряні тривоги – щоденне явище, відключення електроенергії – постійні, навчання проводиться онлайн, а в квартирах столиці 4 градуси, вони особливо відчувають теплий прийом і підтримку українського народу та дітей.
Насамкінець гостям показали відеоролик про цікаві моменти минулих таборів та розповіді учасників про враження. Після спільного фото відбулося знайомство.
Дорослих супроводжуючих організатори запросили на келих вина, де Генеральний консул Угорщини в Ужгороді промовив тост:
– Для нас дуже важливо, що ви тут. Ми згадували вас у ці холодні дні, розуміємо, що в Україні щодня – відключення електроенергії та повітряні тривоги. Бажаю вам гарного відпочинку тут. Діти заслуговують на щасливе дитинство і на найшвидший мир в Україні.
Під час дегустації смачного токайського вина Чонгор Чакі розповів про Шаторалйауйгей, місто, де зустрічаються низовина з горами, кордони, мови і добрі люди… Голова Товариства також ознайомив із цікавими фактами: про рекордно довгий мотузковий міст, що з’єднує гори Сар і Вар, відомий парк розваг, гірськолижний схил, одну з найдовших бобслейних трас у Центральній Європі, вина, що виробляються в Токайському регіоні, та замок Борш, де 350 років тому народився Ференц Ракоці II.
25 листопада у селах Лоня та Араньошапаті Саболч-Сатмар-Березької області відбулося урочисте відкриття монументальних скульптур «Біженці» Петра Матла та «Мир» Сергія Збітнєва. У заходах взяв участь зокрема Левринц Нача, державний секретар з питань національної політики Угорщини. «Ми, угорці, точно знаємо, що наша сила – у спільноті, ми можемо подолати виклики та труднощі лише тоді, коли реагуємо на них не розділенням, а єдністю», – наголосив посадовець на урочистостях.
На відкритті скульптури, присвяченої біженцям від російсько-української війни, держсекретар підкреслив: «Робота Петра Матла, лауреата Премії імені Мункачі, що зображує матір та дитину, увічнює період, коли село біля угорсько-українського кордону єдино та щиро піклувалися про біженців, які, рятуючись від війни, прибули сюди навесні 2022 року.
Робота, яку область, село, громадські організації та церкви зробили для біженців, була зразковою. Водночас, з іншого боку, ця скульптура нагадує нам, що внаслідок жахів війни втрати є з усіх боків», – сказав держсекретар, зазначивши, що мирні зусилля останніх років тепер нарешті спрямовані в одному напрямку. «Ця скульптура – більше, ніж просто меморіал. Мешканці Лоні точно знають, бо вони були тут, наполегливо діяли у складній ситуації, працювали день і ніч. Тепер це вкарбовано в кожного, хто живе сьогодні, ми знаємо це не лише з розповідей наших предків, що війна жахлива і страшна, що війна не потрібна, що війну потрібно закінчити якомога швидше, а якщо можливо, її навіть не слід починати. Ми звідси, з Лоні, надсилаємо меседж тим, хто думає про продовження війни, що заради людей, заради матерів вони повинні прагнути миру, наголошувати на мирі та не намагатися продовжувати війну, а намагатися всіма силами сприяти миру», – наголосив Левринц Нача. За його словами, скульптура – про важливість турботи, про те, що про ту частину нації, яка перебуває в найскладнішому становищі, піклуються, і що угорці Закарпаття все ще можуть розраховувати на уряд та народ Угорщини.
Депутат угорського парламенту від Саболч-Сатмар-Березької області Аттіла Тілки на заході зазначив, що Лоня також постраждала від депортації чоловіків віком від 18 до 50 років у 1944 році, а їхні нащадки три роки тому об’єдналися, щоб допомогти людям, які прибули сюди та були змушені покинути свою батьківщину. «Після початку війни населення прикордонних сіл об’єдналося: під керівництвом органів місцевого самоврядування, за підтримки церков, а згодом за координації держави і громадських організацій, були створені пункти допомоги. Це була найбільша гуманітарна допомога в історії Угорщини, адже тоді сюди, до Угорщини, прибуло понад півтора мільйона біженців. Я пишаюся тим, що люди, які живуть у цьому краї, не питали, що робити, кожен знав, у чому полягає його робота. Ми бачили чимало такого, що назавжди залишить слід у наших серцях: окремі трагедії, сльози, невимовну радість. Смуток і радість були однаково присутні в тих, хто сюди прибув. Думаю, всі, хто тут живе, можуть сказати, що це зробило нас трохи кращими людьми, і водночас нагадує, що ми прагнемо миру, бо тоді буде краще для всіх – і по цей, і по той бік кордону», – сказав Аттіла Тілки.
«Ця скульптура – прекрасний витвір мистецтва, вона буде для нас пам’яткою. Пам’яткою про все це. Ми ніколи більше не хочемо зустрічати людей із сумними обличчями, які рятують своїх дітей від біди. Ніхто не повинен залишати свою батьківщину, зрештою, у цьому світі має бути мир і щастя», – сказав Ерне Надь, голова Лоні, після відкриття скульптури.
Робота Петра Матла, що зображує матір із дитиною на руках, безумовно, стане родзинкою села. «У ній все наше життя, не лише життя біженців, які покинули свої будинки та все, що там було, а життя кожного. Через війну мій онук також пішов до першого класу в Будапешті. Жінка не дивиться на дитину, а радше відводить погляд, бо думає, де ж її чоловік чи брат, батько – ті, хто не зміг перетнути кордон разом із ними. Біженці роз’їхалися по всій Європі, хто знає, чи повернуться вони. Ми сподіваємося, що деякі повернуться. Я також сподіваюся, що наша родина повернеться. Ця скульптура і про нас, і про всю Україну», – описав свою роботу скульптор із Мукачева Петро Матл.
В Араньошапаті відкриття скульптури відбулося разом із вшануванням пам’яті політичних в’язнів та робітників, депортованих з Угорщини до Радянського Союзу. Держсекретар Левринц Нача зазначив, що цього дня вшановується пам’ять сотень тисяч співвітчизників, яких наприкінці Другої світової війни невинно та без розбору депортували до радянських трудових таборів. Ми пам’ятаємо тих, кого відлучили від родин без вироку, свавільним наказом нелюдського режиму лише через національність, через те, що вони були угорцями.
Левринц Нача наголосив, що злочини радянського режиму мають бути засуджені «голосно та чітко», а позиція миру має бути зайнята ще голосніше та чіткіше: «Ми також маємо відповідальність, ми не повинні допустити, щоб страждання наших співвітчизників та предків були забуті, їхні імена та історії завжди мають бути в нашій спільній пам’яті». День пам’яті так званих «маленьких робіт» є нагадуванням і про те, що у війні немає переможців, є лише переможені. Війна залишає після себе тільки страждання, горе, смерть та невиліковні фізичні та психічні рани. Тому угорський уряд з першого року війни в Україні вважає, що руйнування та страждання мають припинитися якомога швидше, сказав держсекретар. Уряд підтримує будівництво замість руйнувань, гуманітарну допомогу замість зброї, додав він.
«Радий відкрити в Араньошапаті скульптуру «Мир», яку створив харківський митець Сергій Збітнєв у рамках симпозіуму, організованому закарпатцем Петром Матлом. Це вдячність українського народу людям, які тут проживають, за їхню безкорисливу допомогу на початку війни та за гостинність біженців», – наголосив держсекретар. Він нагадав, що 2025-й – це 80-річчя закінчення Другої світової війни. «Ця річниця нагадує нам, що навіть найкривавіші війни колись закінчуються. Дає нам сьогодні надію, що мир незабаром настане і в Україні. Події останніх кількох тижнів дають нам привід для оптимізму. Мирний план Сполучених Штатів, мирні зусилля, мирний саміт, на який ми сподіваємося, – все це вказує на те, що в цій жахливій і кривавій війні можна досягти миру», – додав держсекретар.
Скульптури «Біженці» Петра Матла та «Мир» Сергія Збітнєва стали новими точками Карпатського скульптурного шляху, задуманого та втіленого громадською організацією «Pro Arte – Munkács».
