У стінах Верховної Ради України Володимир Зеленський нагородив орденом «За заслуги» ІІІ ступеня лідерку Державного самоврядування українців в Угорщині, речницю української національної меншини в Парламенті Угорщини Ліліану Грексу та засновницю першої державної українсько-угорської школи в Будапешті Олену Безкоровайну.
Про це повідомив заступник голови Офісу президента Віктор Микита.
За підтримки Володимира Зеленського Ліліані Грексі й Олені Безкоровайній вдалося обʼєднати українців в Угорщині, забезпечити прийняття Державним самоврядуванням важливих для громади рішень, налагодити роботу освітніх, культурних, релігійних осередків тощо.
Зараз голос українців чують на різних рівнях суспільного та політичного життя Угорщини, підтримують і поважають українців так, як вони заслуговують на це за стандартами ЄС.
Цього року в межах реалізації стратегії Глави держави щодо підтримки українців за кордоном у співпраці із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном було відкрито першу державну українсько-угорську школу в Будапешті, котрою опікується пані Олена та Ліліана.
Україна цінує та поважає своїх людей, потребує згуртованості, консолідації зусиль народу, в якій би точці світу вони не перебували. Ці нагороди – результат роботи всієї української громади і є визнанням важливості обраного шляху.
Дякуємо Ліліані Грексі, Олені Безкоровайній та іншим українцям за довіру, ініціативу й велику роботу для розвитку нашої громади в Угорщині.
18 листопада в Україні будуть застосовані заходи обмеження споживання електроенергії.
Про це інформує пресслужба „Укренерго”.
Дві черги відключень діятимуть одночасно з 6:00 до 22:00.
„Причина тимчасового повернення обмежень – пошкодження енергообʼєктів під час сьогоднішньої масованої ракетно-дронової атаки. Енергетики працюють над ліквідацією наслідків аварії, щоб якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене ворогом обладнання”, – зазначають в „Укренерго”.
„Тепер військовослужбовці Збройних Сил можуть швидко й без зайвої бюрократії подати рапорт на переведення в іншу частину. Процес максимально зручний і займає лише близько 15 хвилин”, – зазначив міністр оборони Рустем Умєров.
Для подачі рапорту знадобиться військовий квиток або посвідчення офіцера та рекомендаційний лист від частини, куди військовий планує переведення. Додатково може знадобитись висновок ВЛК для переведень через стан здоров’я;
Командирської згоди, як і Армія ID командира, для подачі рапорту не потрібно — запит автоматично надсилається в Кадровий центр ЗСУ, де його розглянуть протягом 72 годин;
В окремих випадках Кадровий центр напряму звертається до командирів військових частин за погодженням. Зокрема, для переведення між тиловими або між бойовими бригадами. Також погодження потрібне, якщо військовий є офіцером або займає офіцерську посаду;
У разі відмови в Армія+ обов’язково вказуються чіткі причини. Наприклад, переведення заборонені для військових, які прослужили у своїй частині менше 6 місяців або з моменту попереднього переведення за ініціативи військового минуло менше року.
Постанова Кабміну від 12.11.2024 №1291 чітко визначає всі підстави для відмови.
Литва вивчає досвід України в організації мобілізації рекрутингу та підготовки військовослужбовців в умовах війни.
Про це йшлося на зустрічі представників Міністерства оборони України із делегацією Збройних сил Литви.
„Ми вдячні народу Литви за підтримку, яку ви надаєте Україні з самого початку повномасштабного російського вторгнення. Зі свого боку ми готові ділитися власними напрацюваннями, щоб ця чорна війна не переступила кордони вашої країни та Європейського Союзу”, – заявив заступник глави Міноборони України Сергій Мельник.
Україна розповіла про реформи мобілізація та рекрутингу. Зокрема, про створення 44 рекрутингових центрів у більшості регіонів України, куди нині можуть звертатися громадяни для вступу на військову службу за контрактом.
Також із представниками Литви обговорили цьогорічні нововведення, спрямовані на посилення обороноздатності: можливість рекрутингу безпосередньо до конкретної військової частини та запровадження з 2025 року базової військової служби замість строкової.
Начальник Служби військового призову та рекрутменту Литовської Республіки Арунас Балчюнас наголосив, що для Литви, яка також межує з Росією, важливо вивчити досвід України, здобутий за майже тисячу днів війни.
„Литва також межує з Російською Федерацією, тому нас цікавить досвід, що Україна отримала майже за тисячу днів спротиву. Коли на зміну мирному часу приходять воєнні події, то все дуже швидко змінюється. І військовим, які відповідають за безпеку держави, дуже важливо бути готовими до цих змін”, – пояснив Балчюнас.
Делегація Литви також розповіла про власні ініціативи в організації реєстрів військовозобов’язаних громадян та їх оповіщення для проходження служби, що також стало важливою темою обміну досвідом між двома країнами.
Камери автоматичної фіксації за дев’ять місяців цього року виявили понад 3,2 млн порушень правил дорожнього руху. Це в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року, та рекорд з моменту встановлення камер у червні 2020 року.
Наприклад, за аналогічний період минулого року було зафіксовано 2,6 млн порушень, 2022 року – 2,1 млн, 2021 року – 2,6 млн.
Майже всі порушення, зафіксовані камерами, стосувалися перевищення швидкості. І лише 1% – це зупинка чи рух на смузі для громадського транспорту.
Найбільша кількість порушень за місяць була зафіксована у вересні – 520,2 тисяч.
Зараз в Україні працює 308 камер у 19 областях та у Києві. У столиці та області розташовано 20% усіх камер – 30 та 32. У Львівській області встановлено 44 камери: 13 у Львові, а 31 – в області. Водночас у регіонах, наближених до фронту (Донецька, Луганська, Харківська, Запорізька, Херсонська області), прилади не підключені.
Для порівняння: перед повномасштабною війною порушення фіксували 246 приладів у 24 містах та 15 областях.
Крім автоматичної фіксації, ще більше 2 млн постанов за порушення правил дорожнього руху винесли поліцейські. Найчастіше водіїв штрафували у Львівській області, Києві та Одеській області.
[type] => post [excerpt] => Камери автоматичної фіксації за дев'ять місяців цього року виявили понад 3,2 млн порушень правил дорожнього руху. Це в 1,7 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року, та рекорд з моменту встановлення камер у червні 2020 року. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1731669540 [modified] => 1731664650 ) [title] => В Україні майже у 2 рази зросла кількість порушень ПДР після встановлення камер на дорогах [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=222271&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 222504 [uk] => 222271 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 222272 [image] => Array ( [id] => 222272 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large.jpg [original_lng] => 186127 [original_w] => 1140 [original_h] => 641 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/209885-1-large.jpg [width] => 1140 [height] => 641 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1731657450:8 [_thumbnail_id] => 222272 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 277 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1349903 [1] => 40900 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => камера [1] => ПДР [2] => Україна ) ) [5] => Array ( [id] => 222269 [content] =>
Росія поки що не задіяла північнокорейських військових у штурмах у Курській області. Ситуацію там стабілізовано.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на керівника Центру протидії дезінформації при РНБО Андрія Коваленка у Telegram.
За словами Коваленка, перевірка боєм, яку влаштували росіяни в Курській області, пройшла для них невдало. Ворог втратив техніку та частину особового складу.
Він зазначив, що російські окупанти зберігають можливості для подальших штурмів у Курській області.
„Військові КНДР поки що у штурмових діях не були задіяні, але перебувають на позиціях”, – уточнив Коваленко.
З 19 листопада Повітряні сили почнуть повідомляти про повітряні загрози у Viber.
Про це інформує телеграм-канал ПС ЗСУ.
„19 листопада 2024, на 1000 днів великої війни з росією, починаємо інформувати про повітряні загрози у Viber! Долучайтесь до ОФІЦІЙНОЇ спільноти Повітряних Сил у Viber, щоб першими отримувати інформацію про загрози з повітря та дізнаватись, як Повітряні Сили б’ють ворога! Диверсифікуйте канали отримання інформації, залишаючись із офіційними, перевіреними джерелами”, – йдеться в повідомленні.
Посол Канади в Україні Наталка Цмоць розповіла, що від початку війни росії проти України середній вік українського військового зріс на 10 років — приблизно від 30 до 40 років.
У NV повідомили, що, на думку дипломата, дискусія щодо мобілізації, яка триває сьогодні в Україні, є серйозною та важливою.
„Реальністю також є те, що середній вік українських солдатів стає більшим. Середньому солдату було за 30, зараз середньому солдату за 40”, — зазначила Цмоць.
[type] => post [excerpt] => Посол Канади в Україні Наталка Цмоць розповіла, що від початку війни росії проти України середній вік українського військового зріс на 10 років — приблизно від 30 до 40 років. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1731662280 [modified] => 1731615280 ) [title] => Середній вік українських солдатів за час війни зріс з 30 до 40 років [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=222237&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 222381 [uk] => 222237 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 222239 [image] => Array ( [id] => 222239 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [original_lng] => 296427 [original_w] => 600 [original_h] => 300 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93-300x150.png [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [width] => 600 [height] => 300 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [width] => 600 [height] => 300 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [width] => 600 [height] => 300 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [width] => 600 [height] => 300 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png [width] => 600 [height] => 300 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [_edit_lock] => 1731608087:8 [_thumbnail_id] => 222239 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 211 [translation_required_done] => 1 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 1423172 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => військові [1] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 222137 [content] =>
За останні пів року в Україні стало більше тих, хто оцінює рівень мобілізації як занадто високий. Водночас стало менше тих, хто вважає його недостатнім.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування соціологічної групи „Рейтинг„.
За даними опитування, у вересні 2024 року вважають, що нинішній рівень мобілізації:
занадто високий – 26% (у лютому – 19%),
оптимальний – 32% (у лютому – 30%),
недостатній – 25% (у лютому – 36%)
вагаються з відповіддю – 17% (у лютому – 15%).
Опитування проводилося соціологічною групою „Рейтинг” на замовлення Центру аналізу та соціологічних досліджень Міжнародного республіканського інституту (IRI) по всій Україні (крім окупованих територій Криму та Донбасу) у період з 27 вересня по 1 жовтня 2024 року. Всього було опитано 2000 мешканців України віком 18 років і старше. До вибірки не включені громадяни, які наразі перебувають за межами України. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95 для кожного показника не перевищує 3,5%.
Уряд виділив 7,5 мільярдів гривень, щоб збудувати укриття у школах, які знаходяться на прифронтових та прикордонних територіях.
Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання уряду 12 листопада.
«Планомірно реалізуємо комплексну політику «Школа офлайн» для максимального залучення дітей до очного навчання. 7,5 млрд грн виділено для побудови укриттів на прифронтових і прикордонних територіях. Це дасть змогу 100 тисячам учнів повернутися в класи», – повідомив він.
Також прем’єр розповів, що 1,2 млрд грн виділено на закупівлю шкільних автобусів, з яких уже придбано понад 400 із запланованих 500.
Загалом школи отримали понад 240 тис. девайсів для учнів та вчителів. Також передбачено 2 млрд грн на забезпечення харчування для учнів початкових класів та 1,5 млрд грн на модернізацію шкільних харчоблоків.
