Міністерство юстиції оприлюднило найпопулярніші імена для новонароджених у першому півріччі 2026 року. Найчастіше дівчаток називали Софіями, а хлопчиків – Артемами.
За даними Мін’юсту, до десятки найпопулярніших жіночих імен увійшли Софія, Злата, Мілана, Емілія, Анна, Анастасія, Поліна, Марія, Соломія та Єва. Для хлопчиків найчастіше обирали імена Артем, Олександр, Матвій, Максим, Тимофій, Богдан, Давид, Ярослав, Роман і Дмитро.
«Ці імена залишаються найпоширенішими в більшості регіонів України, від Вінницької та Волинської до Одеської та Харківської. Імена Артем та Олександр входять до списків найпопулярніших у центральних, західних та східних регіонах України. Злата та Мілана особливо часто обираються на заході та в центрі країни, тоді як Матвій та Тимофій популярні у західних областях», – зазначили у відомстві.
Водночас зберігається тенденція до вибору унікальних імен – від подвійних комбінацій до іноземних, біблійних, історичних та староукраїнських. Зокрема, дівчаток називали Аделаїда-Лоредана, Айсель, Авігея, Богуслава та Квітка, а хлопчиків – Даніель-Артур Теофім, Амір, Самійло, Добромир і Аскольд.
Нагадаємо, у 2025 році найпопулярнішим жіночим ім’ям також була Софія, тоді як серед хлопчиків перше місце посідав Матвій. Водночас українці обирали й незвичні імена, зокрема Валькірія, Джесіка, Мадонна, Велес, Космос і Святогор.
[type] => post
[excerpt] => Міністерство юстиції оприлюднило найпопулярніші імена для новонароджених у першому півріччі 2026 року. Найчастіше дівчаток називали Софіями, а хлопчиків – Артемами.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1784300220
[modified] => 1784295736
)
[title] => Мін'юст назвав найпопулярніші імена новонароджених у 2026 році
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=291191&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 291287
[uk] => 291191
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 291192
[image] => Array
(
[id] => 291192
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[original_lng] => 20024
[original_w] => 700
[original_h] => 467
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531-300x200.webp
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/33-main-v1784282531.webp
[width] => 700
[height] => 467
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1784284936:8
[_karpat_ai_import_snapshot] => a:9:{s:10:"source_url";s:115:"https://glavcom.ua/country/society/minjust-nazvav-najpopuljarnishi-imena-novonarodzhenikh-u-2026-rotsi-1131633.html";s:12:"source_plain";s:3614:"Батьки поєднують традиційні та незвичні імена для новонароджених фото з відкритих джерел Серед лідерів – Софія та Артем, водночас українці обирають і рідковживані імена
Міністерство юстиції оприлюднило найпопулярніші імена, які українці давали новонародженим у першому півріччі 2026 року. Найчастіше дівчаток називали Софіями, а хлопчиків – Артемами. Водночас серед зареєстрованих імен є й незвичні подвійні, історичні та іноземні варіанти. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Міністерство юстиції.
За даними Мін'юсту, до десятки найпопулярніших жіночих імен увійшли Софія, Злата, Мілана, Емілія, Анна, Анастасія, Поліна, Марія, Соломія та Єва. Для хлопчиків найчастіше обирали імена Артем, Олександр, Матвій, Максим, Тимофій, Богдан, Давид, Ярослав, Роман і Дмитро.
«Ці імена залишаються найпоширенішими в більшості регіонів України. від Вінницької та Волинської до Одеської та Харківської. Імена Артем та Олександр входять до списків найпопулярніших у центральних, західних та східних регіонах України. Злата та Мілана особливо часто обираються на заході та в центрі країни, тоді як Матвій та Тимофій популярні у західних областях», – зазначили у відомстві.
Водночас зберігається тенденція до вибору унікальних імен – від подвійних комбінацій до іноземних, біблійних, історичних та староукраїнських. Зокрема, дівчаток називали Аделаїда-Лоредана, Айсель, Авігея, Богуслава та Квітка, а хлопчиків – Даніель-Артур Теофім, Амір, Самійло, Добромир і Аскольд.
Нагадаємо, у 2025 році найпопулярнішим жіночим ім'ям також була Софія, тоді як серед хлопчиків перше місце посідав Матвій. Водночас українці обирали й незвичні імена, зокрема Валькірія, Джесіка, Мадонна, Велес, Космос і Святогор.
Читайте також:
Google Play видалив низку популярних російських застосунків Теги: Софія Міністерство юстиції українці 0 Читайте нас Читайте нас у Google News Читайте нас у Telegram Коментарі — 0 Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі Іде завантаження... Показати більше коментарів";s:8:"ai_title";s:112:"Мін'юст назвав найпопулярніші імена новонароджених у 2026 році";s:10:"ai_excerpt";s:303:"Міністерство юстиції оприлюднило найпопулярніші імена для новонароджених у першому півріччі 2026 року. Найчастіше дівчаток називали Софіями, а хлопчиків – Артемами.";s:16:"ai_content_plain";s:2477:"Міністерство юстиції оприлюднило найпопулярніші імена для новонароджених у першому півріччі 2026 року. Найчастіше дівчаток називали Софіями, а хлопчиків – Артемами.
За даними Мін'юсту, до десятки найпопулярніших жіночих імен увійшли Софія, Злата, Мілана, Емілія, Анна, Анастасія, Поліна, Марія, Соломія та Єва. Для хлопчиків найчастіше обирали імена Артем, Олександр, Матвій, Максим, Тимофій, Богдан, Давид, Ярослав, Роман і Дмитро.
«Ці імена залишаються найпоширенішими в більшості регіонів України, від Вінницької та Волинської до Одеської та Харківської. Імена Артем та Олександр входять до списків найпопулярніших у центральних, західних та східних регіонах України. Злата та Мілана особливо часто обираються на заході та в центрі країни, тоді як Матвій та Тимофій популярні у західних областях», – зазначили у відомстві.
Водночас зберігається тенденція до вибору унікальних імен – від подвійних комбінацій до іноземних, біблійних, історичних та староукраїнських. Зокрема, дівчаток називали Аделаїда-Лоредана, Айсель, Авігея, Богуслава та Квітка, а хлопчиків – Даніель-Артур Теофім, Амір, Самійло, Добромир і Аскольд.
Нагадаємо, у 2025 році найпопулярнішим жіночим ім'ям також була Софія, тоді як серед хлопчиків перше місце посідав Матвій. Водночас українці обирали й незвичні імена, зокрема Валькірія, Джесіка, Мадонна, Велес, Космос і Святогор.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-17T10:33:27+00:00";s:6:"status";s:14:"accepted_as_is";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-17T11:57:13+00:00";}
[_thumbnail_id] => 291192
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 298
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 198685646000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 578
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Суспільство
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 18717
[1] => 670035
[2] => 18781
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Міністерство юстиції
[1] => нові імена
[2] => українці
)
)
[1] => Array
(
[id] => 290770
[content] =>
У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.
Про це пише Rzeczpospolita.
Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом.
Ще однією новацією стане обов’язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу.
Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави.
Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі.
Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності.
Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці.
[type] => post
[excerpt] => У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1783962180
[modified] => 1783955460
)
[title] => Польща планує ускладнити отримання громадянства
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=290770&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 290876
[uk] => 290770
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 290771
[image] => Array
(
[id] => 290771
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg
[original_lng] => 110401
[original_w] => 1140
[original_h] => 761
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-768x513.jpg
[width] => 768
[height] => 513
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large-1024x684.jpg
[width] => 1024
[height] => 684
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 761
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 761
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/07/240168-1-large.jpg
[width] => 1140
[height] => 761
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1783944661:8
[_karpat_ai_import_snapshot] => a:11:{s:10:"source_url";s:100:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/13/novyna/svit/polshha-planuye-uskladnyty-otrymannya-hromadyanstva";s:12:"source_plain";s:5383:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців. Найбільше нововведення торкнуться українців, які нині становлять найчисельнішу групу претендентів на отримання польського паспорта.
Про це пише Rzeczpospolita.
Лише кожен десятий українець вважає Польщу близьким другом – дослідженняНайбільший кластер українців вважає Польщу непередбачуваним та складним сусідом. І лише кожен десятий мешканець нашої країни зазначає, що Варшава – близький друг Києва. 10 липня 2026, 14:07
Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом.
Ще однією новацією стане обов'язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу.
Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави.
Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі.
Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності.
Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці.
Нагадаємо, з 1 липня у Польщі набули чинності нові правила підтримки українських біженців. Держава припинила фінансувати проживання більшості громадян України в центрах колективного розміщення. Нововведення торкнулися близько 11 тисяч людей, майже половина з яких – діти.
Зауважимо, що Варшава активно переглядає правила перебування для громадян України. Зокрема, польська влада підтримує ініціативу щодо позбавлення українських чоловіків призовного віку статусу тимчасового захисту на території всього Євросоюзу.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло» Підписатися";s:8:"ai_title";s:90:"Польща планує ускладнити отримання громадянства";s:10:"ai_excerpt";s:254:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.";s:16:"ai_content_plain";s:4205:"У Польщі готують масштабні зміни до законодавства про громадянство, які можуть суттєво ускладнити процедуру натуралізації для іноземців.
Про це пише Rzeczpospolita.
Законопроєкт передбачає чотири ключові зміни. Насамперед влада планує збільшити мінімальний термін легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства, із нинішнього до восьми років. Водночас уряд ще не визначився, чи зараховуватиметься до цього строку період перебування під тимчасовим захистом.
Ще однією новацією стане обов'язковий іспит на інтеграцію. Кандидати повинні будуть підтвердити знання польської мови на рівні B2, а також скласти тест з історії країни та основ її конституційного ладу.
Крім того, після завершення процедури натуралізації майбутні громадяни мають підписувати так званий «сертифікат вірності», який засвідчуватиме їхню лояльність до польської держави.
Також документ пропонує запровадити механізм, який дозволить позбавляти польського громадянства осіб, якщо буде доведено, що вони діяли проти безпеки або національних інтересів Польщі.
Як пояснив заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі, відповідальний за міграційну політику, професор Мацей Дущик, нові вимоги покликані забезпечити належну інтеграцію майбутніх громадян у польське суспільство. За його словами, польське громадянство надає широкі права, зокрема можливість брати участь у виборах, тому держава має бути впевненою, що нові громадяни поділяють її цінності.
Дущик також наголосив, що «сертифікат вірності» не вимагатиме від іноземців відмови від першого громадянства. Водночас він стане юридичним механізмом, який дозволить позбавляти громадянства осіб, якщо вони співпрацюватимуть із ворогами Польщі або вчинятимуть дії, що загрожують державній безпеці.
Нагадаємо, з 1 липня у Польщі набули чинності нові правила підтримки українських біженців. Держава припинила фінансувати проживання більшості громадян України в центрах колективного розміщення. Нововведення торкнулися близько 11 тисяч людей, майже половина з яких – діти.
Зауважимо, що Варшава активно переглядає правила перебування для громадян України. Зокрема, польська влада підтримує ініціативу щодо позбавлення українських чоловіків призовного віку статусу тимчасового захисту на території всього Євросоюзу.";s:10:"applied_at";s:25:"2026-07-13T12:10:07+00:00";s:6:"status";s:8:"analyzed";s:7:"user_id";i:8;s:11:"compared_at";s:25:"2026-07-13T12:11:00+00:00";s:12:"diff_summary";a:3:{s:13:"title_changed";b:0;s:15:"excerpt_changed";b:0;s:15:"content_changed";b:1;}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T12:12:13+00:00";}
[_thumbnail_id] => 290771
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 1
[views_count] => 319
[_karpat_ai_import_feedback] => a:9:{s:7:"summary";s:169:"AI-вихід збігається з фінальною редакторською версією; суттєвих розбіжностей між ними немає.";s:5:"title";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:96:"Назва збігається з редакторською фінальною версією.";}s:7:"excerpt";a:2:{s:7:"changed";b:0;s:5:"notes";s:69:"Врізка повністю збігається з фіналом.";}s:7:"content";a:4:{s:11:"added_facts";a:0:{}s:15:"removed_or_lost";a:0:{}s:11:"style_fixes";a:2:{i:0;s:132:"Прибрано зайві пробіли на початку абзаців і зайве форматування джерела.";i:1;s:107:"Збережено нейтральний новинний тон без додаткових оцінок.";}s:5:"notes";s:305:"Текст AI і фінальний текст редактора ідентичні за змістом і структурою. Жодних фактологічних спотворень, пропусків або зайвих вставок порівняно з фіналом не виявлено.";}s:11:"ai_mistakes";a:0:{}s:14:"prompt_lessons";a:5:{i:0;s:120:"Не змінюй зміст, якщо вихід уже відповідає редакторському фіналу.";i:1;s:108:"Зберігай нейтральний тон без додаткових оцінок і уточнень.";i:2;s:120:"Не додавай і не прибирай факти без прямої редакторської підстави.";i:3;s:103:"Вирівнюй лише форматування: абзаци, пробіли, лапки, тире.";i:4;s:122:"Перевіряй, чи текст збігається з фіналом пострічково перед здачею.";}s:11:"analyzed_at";s:25:"2026-07-13T12:12:13+00:00";s:7:"post_id";i:290770;s:10:"source_url";s:100:"https://www.slovoidilo.ua/2026/07/13/novyna/svit/polshha-planuye-uskladnyty-otrymannya-hromadyanstva";}
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 1003392629002
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 37
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Світ
)
[tags] => Array
(
[0] => 180
[1] => 4190769
[2] => 4190766
[3] => 281
[4] => 18781
)
[tags_name] => Array
(
[0] => громадянство
[1] => міграційна політика
[2] => натуралізація
[3] => Польща
[4] => українці
)
)
[2] => Array
(
[id] => 288657
[content] =>
Українцям почали масово відмовляти у наданні статусу тимчасового захисту PESEL UKR в деяких польських містах. Натомість громадянам присвоюють статус NUE, який позначає економічного мігранта та не передбачає спеціальних пільг, повідомляє Gazeta Prawna.
Замість спеціального статусу UKR все частіше дають звичайний – NUE, який означає, що людина є економічним мігрантом, пише ЗМІ.
Така практика поширюється у багатьох міських громадах. Посадовці посилюють контроль та прискіпливо вивчають кожну заяву. Чиновники вважають, що люди їдуть за роботою, а не через пряму загрози життю.
Під особливу перевірку потрапляють такі категорії:
жителі регіонів, де немає активних бойових дій;
особи, які в’їхали до Польщі з іншої безпечної країни;
громадяни, які вже мали захист чи посвідку в країнах ЄС.
Багато українців намагаються оформити документи занадто пізно. Закон встановлює чіткі рамки: якщо строки перетину кордону порушені, у статусі UKR відмовляють автоматично.
Журналісти наголошують на юридичній колізії, а чинне польське законодавство все ще на боці біженців.
Спеціальний закон гарантує захист усім українцям. Проте місцева влада діє по-своєму. Муніципалітети самостійно трактують правила.
Наразі за кордоном вимушено перебувають близько 8 мільйонів українців. Про це сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час “години запитань до уряду” у Верховній Раді.
“За нашими даними, навіть не 6, а 8 млн українців перебувають вимушено за кордоном. Для нас це справді стає вже безпековим викликом. Ми прямо кажемо, що будуть вжиті необхідні заходи, розроблені необхідні кроки, аби стимулювати чи створити належні умови для повернення українців додому. Це головна стратегічна мета. Безумовно, що для цього мають бути створені умови, передусім безпекові, на батьківщині”, – заявив він.
Сибіга повідомив, що українська сторона обговорює ці питання з партнерами, але “не всі країни зацікавлені в поверненні українців”.
“Враховуючи внесок наших громадян у розбудову економіки, враховуючи рівень їхньої кваліфікації, адаптивність в цих країнах, тому фактично нам ще потрібно буде боротися за своїх людей, аби вони повернулися”, – попередив очільник МЗС.
Він нагадав, що в Швейцарії є спеціальна програма для стимулювання повернення громадян України, тому з цією країною ведеться відповідна комунікацію, як і з іншими державами.
“Ми спілкуємося як з європейськими інституціями, так і з конкретними столицями, як матеріально-фінансово підтримати майбутнє або й теперішнє повернення українців додому”, – додав Сибіга.
Євросоюз, імовірно, продовжить дію тимчасового захисту для українців ще на один рік – до березня 2028 року.
Про це заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон в інтерв’ю DW.
За її словами, зараз між країнами-членами ЄС тривають обговорення щодо спільного підходу до майбутнього тимчасового захисту українців.
“На мій погляд, схоже, що ми прийдемо до продовження тимчасового захисту, можливо, з деякими незначними корективами, але в основному – ще на один рік”, – сказала Йоганссон.
Вона зазначила, що рішення зумовлено тим, що війна триває, й мирної угоди чи навіть сталого припинення вогню між Україною та Росією найближчим часом не очікується.
Попри це, вона наголосила, що українцям, які вже кілька років живуть у країнах ЄС, варто поступово переходити з режиму тимчасового захисту на інші правові підстави для проживання.
Польща анулювала умовні ліцензії на медичну практику для 146 лікарів із країн, що не входять до ЄС, значна частина яких є громадянами України.
Про це заявив голова Вищої лікарської ради Польщі Лукаш Янковський в інтерв’ю Rzeczpospolita.
Рішення пов’язане з вимогою підтвердження знання польської мови на рівні, достатньому для безпечної роботи з пацієнтами.
За даними польської медичної ради, з 1 травня втратили чинність умовні дозволи для тих медиків, які не надали сертифікат знання польської мови рівня не нижче B1.
“Якщо людина не вміє говорити польською, вона не повинна працювати лікарем у Польщі”, – заявили у відомстві.
Там додали, що частина іноземних лікарів працювала без достатнього володіння мовою, що могло створювати ризики для пацієнтів. Наразі анульовано дозволи для 146 медиків, а перевірки тривають і щодо інших фахівців.
За оцінками польської медичної ради, у країні працює близько трьох тисяч лікарів з України. Близько тисячі з них ще не підтвердили знання польської мови на необхідному рівні.
Це означає, що вони можуть втратити право на медичну практику після завершення перехідних процедур.
Водночас у Польщі визнають, що українські лікарі відіграють важливу роль у системі охорони здоров’я, особливо в невеликих містах і районних лікарнях, де відчувається кадровий дефіцит.
Уряд Польщі розглядає можливість відтермінування мовних вимог ще на рік, щоб уникнути кадрової кризи в лікарнях. Медичні установи закликають до гнучкішого підходу, щоб не втратити критично важливих спеціалістів.
Порівняно з попереднім місяцем, у лютому кількість українців, які мають статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зросла на 0,5%. Протягом звітного місяця відповідні органи надали такий статус ще 22 415 біженцям з України, свідчать дані звіту статистичного управління Європейського Союзу (Eurostat).
Через війну українські біженці продовжують реєструватися для отримання тимчасового захисту, водночас їхня кількість зростає незначно. Цей статус дозволяє, зокрема, отримувати медичну допомогу, працювати, а дітям – відвідувати державні школи, повідомило відомство.
Згідно зі звітом Eurostat, наприкінці лютого в країнах ЄС проживало 4 398 400 українців зі статусом тимчасового захисту.
За даними держав – членів Євросоюзу, на сьогодні найбільше українських біженців отримали статус тимчасового захисту в Німеччині (1 267 475), що становить 28,8% від загальної кількості відповідних документів. За Німеччиною йдуть Польща (966 595, 22%) та Чехія (399 630, 9%).
Наявні дані свідчать, що в грудні кількість осіб з тимчасовим захистом збільшилася у 24 країнах – членах ЄС. Найбільше зростання було зафіксоване в Німеччині (+7 245), Чехії (+2 445) та Іспанії (+2 425). Серед інших країн-членів найзначніше зниження спостерігалося в Естонії (-710) та Франції (-465).
Порівняно з чисельністю населення окремих країн ЄС, наприкінці грудня найвищий показник отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб був у Чехії (36,6), Польщі (26,5) та Словаччині (26), тоді як середній показник по Євросоюзу становив 9,8 на тисячу осіб.
Згідно зі звітом, Угорщина з моменту запровадження статусу тимчасового захисту надала його 43 830 біженцям з України. У грудні такий статус отримали 530 осіб.
[type] => post
[excerpt] => Порівняно з попереднім місяцем, у лютому кількість українців, які мають статус тимчасового захисту в країнах Європейського Союзу, зросла на 0,5%. Протягом звітного місяця відповідні органи надали такий статус ще 22 415 біженцям з України
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1776360840
[modified] => 1776351403
)
[title] => У ЄС продовжує зростати кількість українців під тимчасовим захистом – дані Eurostat
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=280224&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 280110
[uk] => 280224
)
[trid] => din4423
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 280111
[image] => Array
(
[id] => 280111
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[original_lng] => 81966
[original_w] => 720
[original_h] => 480
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/04/ukran-menekultek.jpg
[width] => 720
[height] => 480
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[views_count] => 1103
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 280111
[_edit_lock] => 1776341300:2
[_edit_last] => 2
[_algolia_sync] => 19151768000
[_oembed_ce2e8027d434f85b128fe3cddecc5e67] =>
[_oembed_time_ce2e8027d434f85b128fe3cddecc5e67] => 1781614557
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 83879
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 37
[4] => 584109
[5] => 9
[6] => 43
[7] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Гуманітарна допомога біженцям
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Світ
[4] => Світ
[5] => Спецтема
[6] => Статті
[7] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 16667
[1] => 294
[2] => 18781
)
[tags_name] => Array
(
[0] => біженці
[1] => ЄС
[2] => українці
)
)
[7] => Array
(
[id] => 274982
[content] =>
У Польщі з 5 березня набувають чинності зміни в доступі до безкоштовної медичної допомоги для українців, які втекли від війни. Так, право на безоплатне лікування збережуть лише окремі пільгові категорії громадян України.
Як пише польське видання Rynek Zdrowia, зміни є наслідком закону про скасування так званого “спецзакону”, який президент Польщі Кароль Навроцький підписав 19 лютого, передає Liga.net.
Як зазначається, це змінює умови життя українців у Польщі, і для тих, хто не працює або працює неофіційно, доступ до медицини стане складнішим.
Польща поступово згортала пільговий режим медичного доступу для українців.
30 вересня 2025 року дорослі українці без медичного страхування втратили право на компенсацію вартості ліків та стоматологічного лікування.
При цьому базова медична допомога, консультації фахівців та стаціонарне лікування для них залишалися доступними.
Як повідомляється, з 5 березня безкоштовна медична допомога в Польщі надаватиметься лише окремим категоріям громадян України, зокрема:
жертвам тортур і зґвалтування;
дітям і молоді;
вагітним жінкам і жінкам у післяпологовий період;
особам, які проживають у центрах колективного розміщення;
пораненим внаслідок війни.
Інші категорії дорослих українців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року для користування державною системою охорони здоров’я, повинні будуть сплачувати медичний внесок (страхування).
Для доступу до безкоштовної допомоги потрібно мати номер PESEL і статус UKR (легальне перебування).
Також частина послуг виключається з безкоштовного пакета (зокрема лікування безпліддя та операції з видалення катаракти).
Водночас зазначається, що фінансово українці внесли в польську систему значно більше коштів, ніж вона витратила на їх лікування.
За даними Міністерства охорони здоров’я та МВС Польщі, надходження до Національного фонду здоров’я (NFZ) від українців за 2022-2024 роки становили понад 9 млрд злотих, тоді як вартість наданих послуг склала близько 2,1 млрд злотих.
2025 року витрати на лікування українців становили близько 723 млн злотих – це менше, ніж роком раніше.
Частка українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію, збільшилася.
З 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці. Про це пише Rzeczpospolita.
Статус захисту отримують військові біженці з України з березня 2022 року. Він втрачається, якщо особа виїжджає з Польщі на строк понад 30 днів. Однак, якщо вона захоче повернутися, вона може знову подати заявку на такий статус.
Цей статус вже подали заявки понад 2 млн українців, станом на 12 листопада кількість осіб, які мають активний статус UKR у Польщі, становила 964,4 тис. осіб.
Зазначається, що лише за два останні місяці частка всіх українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію перебування в Польщі, збільшилася з 16,6% до 17,4%, а жінок зменшилася з 48,3% до 47,7%.
Це є наслідком змін у законодавстві України, які дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни.
За даними Головного управління прикордонної служби, з 29 серпня по 24 листопада до Польщі з України в’їхало понад 121 тис. чоловіків віком 18-22 роки, у Польщі залишилося або виїхало до інших країн ЄС близько 62 тис. молодих українців.
Уряд готує одноразову грошову допомогу у розмірі 6500 грн для тих українців, які найбільше потребують підтримки.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповів міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін під час спілкування з журналістами.
Зокрема, виплату отримають:
діти під опікою чи піклуванням;
діти з інвалідністю, діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (у тому числі діти з інвалідністю);
люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб;
діти із малозабезпечених сімей до 18 років;
одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.
Кошти зараховуватимуться на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання або на “Дія.Картку”. Використати їх можна буде протягом 180 днів з моменту зарахування – на придбання одягу, взуття, ліків або вітамінів.
“На це виділяємо 4,4 млрд грн з державного бюджету. Очікуємо, що допомогу за цією програмою отримають понад 660 тисяч людей”, – розповів Улютін.
