Частка українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію, збільшилася.
З 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці. Про це пише Rzeczpospolita.
Статус захисту отримують військові біженці з України з березня 2022 року. Він втрачається, якщо особа виїжджає з Польщі на строк понад 30 днів. Однак, якщо вона захоче повернутися, вона може знову подати заявку на такий статус.
Цей статус вже подали заявки понад 2 млн українців, станом на 12 листопада кількість осіб, які мають активний статус UKR у Польщі, становила 964,4 тис. осіб.
Зазначається, що лише за два останні місяці частка всіх українських чоловіків у віці 18-65 років, які подали заяви про легалізацію перебування в Польщі, збільшилася з 16,6% до 17,4%, а жінок зменшилася з 48,3% до 47,7%.
Це є наслідком змін у законодавстві України, які дозволили чоловікам віком 18-22 років легально виїжджати з країни.
За даними Головного управління прикордонної служби, з 29 серпня по 24 листопада до Польщі з України в’їхало понад 121 тис. чоловіків віком 18-22 роки, у Польщі залишилося або виїхало до інших країн ЄС близько 62 тис. молодих українців.
Уряд готує одноразову грошову допомогу у розмірі 6500 грн для тих українців, які найбільше потребують підтримки.
Як повідомляє РБК-Україна, про це розповів міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін під час спілкування з журналістами.
Зокрема, виплату отримають:
діти під опікою чи піклуванням;
діти з інвалідністю, діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (у тому числі діти з інвалідністю);
люди з інвалідністю I групи серед внутрішньо переміщених осіб;
діти із малозабезпечених сімей до 18 років;
одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.
Кошти зараховуватимуться на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання або на “Дія.Картку”. Використати їх можна буде протягом 180 днів з моменту зарахування – на придбання одягу, взуття, ліків або вітамінів.
“На це виділяємо 4,4 млрд грн з державного бюджету. Очікуємо, що допомогу за цією програмою отримають понад 660 тисяч людей”, – розповів Улютін.
Попри війну, українці демонструють адаптацію. Проте якість життя оцінюється значно нижче за світові стандарти.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані другої хвилі дослідження добробуту в Україні, проведеного КМІС.
Дослідження проводилося за методологією Національного статистичного управління Великої Британії (ONS). Вплив факторів кумулятивно демонструється через головних 4 показники: рівень задоволеності життям, відчуття сенсу у житті, рівень щастя та рівень тривожності.
Середній бал задоволеності життям серед українців становили лише 5,4 з 10, що значно поступається показникам у країнах із високим соціальним захистом. Частка респондентів із низькими оцінками (0-4) зменшилася з 42% до 30%, а високі оцінки (7-10 балів) отримали 34% опитаних.
Дослідження показало зростання рівня тривожності серед українців. Майже кожен другий респондент (46%) оцінив її на високому рівні.
„Попри стрес, тривожність і втрати, українці зберігають високе відчуття сенсу в житті – цей показник стабільно високий і демонструє потенціал до зростання у кризових умовах”, коментує Олена Літвінова, партнерка Ruban Litvinova Social Impact Advisory та співавторка дослідження.
За її словами, натомість інші індикатори добробуту залишаються помірними, що відповідає надзвичайним умовам життя країни. „Відчуття сенсу – це психологічна опора та ресурс адаптації, що зміцнює суспільну згуртованість”, – додала вона.
Водночас показник відчуття сенсу у житті серед українців лишається найвищим – 7,1 бала з 10.
„Українці демонструють адаптацію до нових реалій, що виражається у поступовому зростанні рівня задоволеності життям та стабільності відчуття сенсу. Проте зростання тривожності вказує на наростаючу психологічну напругу в суспільстві”, – додає Антон Грушецький, виконавчий директор КМІС.
Дослідження реалізовано Агенцією з розробки імпакт стратегій Ruban Litvinova Social Impact Advisory та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) за сприяння спільноти Social Value Ukraine, яка представляє в Україні міжнародну мережу Social Value International. Опитування проводилося в грудні 2024 року методом телефонних інтерв’ю (CATI) та охопило 1000 респондентів з підконтрольних уряду України територій.
Родина Ірини Заруцької, 23-річної українки, яку жорстоко вбили у США, вимагає правосуддя. Трагедія сталася минулого місяця в Шарлотті, штат Північна Кароліна, де Ірина загинула від ножових поранень у поїзді легкорейкового транспорту.
У скоєнні злочину підозрюють 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, який уже мав судимості. Вбивство, зафіксоване на камери, шокувало громадськість і змусило родичів загиблої звернути увагу на проблеми в системі правосуддя.
«Наше серце розбите. Ірина приїхала сюди, шукаючи миру та безпеки, але її життя було відібрано найжахливішим чином», — заявила родина у зверненні, оприлюдненому адвокатами.
Родичі вимагають суворого покарання для вбивці та закликають владу міста звернути увагу на «ширшу кризу громадської безпеки». Зведений брат підозрюваного, Джеремія, також вважає, що трагедії можна було уникнути. Браун має багату кримінальну історію — його неодноразово заарештовували ще від 2011 року.
На думку його брата, м’які умови звільнення, встановлені суддею в січні (у попередньому суді), дозволили Декарлосу Брауну-молодшому вийти на волю. За його словами, якби система правосуддя спрацювала належним чином, цього вбивства могло б не статися.
Згідно з наявними документами, Декарлос Браун раніше вже затримувався 14 разів і страждав на шизофренію. Відеозапис інциденту нібито показує, як він протягом кількох хвилин сидів позаду Заруцької, перш ніж напасти на неї з ножем.
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
Велика Британія продовжить програму захисту українців Ukraine Permission Extension ще на 24 місяці.
Про це під час виступу в британському парламенті повідомила очільниця Міністерства внутрішніх справ країни Іветт Купер, передає ZN.ua.
“Ми і надалі будемо вносити свій внесок у підтримку України, продовжуючи програму Ukraine Permission Extension ще на 24 місяці. Додаткові деталі будуть опубліковані пізніше”,- заявила міністерка.
Уже з п’ятниці близько 120 тисяч українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine, почнуть поступово втрачати тимчасовий статус, що може призвести до їхніх арештів і депортацій, якщо адміністрація Дональда Трампа не продовжить дію захисту.
За оцінками, близько 120 тисяч українців, які втекли від війни до США за останні два роки, почнуть поступово втрачати свій гуманітарний захист. Йдеться про українців, що прибули до країни через програму Uniting for Ukraine. Це тимчасовий правовий механізм, створений адміністрацією Джо Байдена.
Вони отримали дворічний поновлюваний статус, відомий як гуманітарний пароль, за умови, що знайдуть приватного американського спонсора, готового їх прийняти.
Адміністрація Байдена запровадила програму як швидкий спосіб дозволити українцям переселитися, оскільки традиційна система надання статусу біженця у США може займати роки.
Водночас цей підхід мав зворотний бік – усі учасники програми отримали тимчасовий статус, що робить їх вразливими у разі його завершення. До того ж, якщо уряд захоче їх заарештувати, він уже має їхні домашні адреси.
Після вступу на посаду Дональд Трамп закрив програму та припинив продовжувати статус тим, у кого закінчується дозвіл на роботу.
Загалом близько чверті мільйона українців прибули до США за програмою Uniting for Ukraine.
Ті, хто приїхав до 16 серпня 2023 року, усе ще перебувають під захистом іншої програми – тимчасового захищеного статусу. Але близько 120 тисяч українців, які прибули у цей день або пізніше, стануть в країні нелегалами в момент, коли закінчиться дія їхнього гуманітарного пароля.
[type] => post [excerpt] => Уже з п’ятниці близько 120 тисяч українців, які прибули до США за програмою Uniting for Ukraine, почнуть поступово втрачати тимчасовий статус, що може призвести до їхніх арештів і депортацій, якщо адміністрація Дональда Трампа не продовжить дію за... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1755273660 [modified] => 1755268084 ) [title] => WSJ: Близько 120 тисяч українців у США ризикують депортацією через завершення дії захисту [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=251190&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 251186 [uk] => 251190 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 251187 [image] => Array ( [id] => 251187 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [original_lng] => 13069 [original_w] => 690 [original_h] => 387 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 150 [height] => 84 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 300 [height] => 168 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 690 [height] => 387 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/08/usa.avif [width] => 690 [height] => 387 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1291 [_thumbnail_id] => 251187 [_edit_lock] => 1755257285:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 332041117002 [_oembed_fd34a8a7ceb1118d1f6b125e55aaa15b] =>
Nicknamed 'Clover', this skyscraping sunflower was grown by Alex Babich (USA, b. Ukraine) – a landscape gardener, seed seller and outdoor gear designer – along with some green-fingered support from his family.
🌻 Ukrainian-born landscaper Alex Babich from Indiana set a Guinness World Record by growing the world’s tallest sunflower at 10.9 meters—73 cm higher than the previous record, Guinness World Records reports. pic.twitter.com/EZ9sO4UYuE
Прикордонна поліція МВС Грузії планує екстрено розширити житловий простір на контрольно-пропускному пункті «Даріалі» на грузино-російському кордоні для осіб, які не допущені до країни. Така необхідність виникла через депортованих із росії українців, яким не дозволили в’їзд до Грузії. Вартість закупівлі, за попередньою оцінкою, становить 299 990 ларі (це майже 4,6 мільйона гривень).
«Прикордонний пункт пропуску «Даріалі» – єдиний чинний пункт пропуску, де останнім часом почастішали випадки, коли особи, які прибувають з російської федерації, бажають перетнути державний кордон Грузії за недійсними документами і заявляють, що вони громадяни України, які відбували покарання на окупованих територіях України за скоєння кримінальних злочинів… Після відбування покарання рф здійснює так звану «депортацію» згаданих осіб на вказаному грузинському прикордонному пункті пропуску», – йдеться в заяві прикордонної поліції МВС.
Українські правозахисники пов’язують зростання потоку депортованих з указом лідера рф Володимира Путіна. Згідно з цим документом, українці до 10 вересня 2025 року мають або легалізувати свій статус, або залишити росію. На думку правозахисників, до вересня кількість українців, які депортуються з росії, може значно зрости.
За словами грузинських правозахисників та самих українців, вони перебувають на території прикордонного пункту без доступу до адекватної медичної допомоги та харчування. У підвальному приміщенні немає достатньої кількості спальних місць – українцям доводиться спати по черзі.
Vladimir Putin's secret daughter, Elizaveta Krivonogikh, is reportedly living under a pseudonym in the West during the ongoing conflict in Ukraine. Known as Luiza Rozova, she has largely disappeared from public view since the war began. #newspic.twitter.com/XM20jefk0D
— PEER COMMUNITY HUB, Your Empowerment Zone! 🇨🇦✌️ (@p_communityhub) November 28, 2024
Більшість українців готові домовлятися щодо припинення війни. Для цього готові піти на певні поступки, але варіантів багато.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна сказав директор Соціологічної групи „Рейтинг” Олексій Антипович.
Як зазначив соціолог, українець не дуже вірить в результативність будь-яких переговорів з росіянами. Але й війну до повернення всіх територій підтримують лише близько 10%.
Абсолютна більшість, це до двох третин, це 60%, по-різному, залежно від формулювання питання, підтримують якісь компромісні рішення, сказав він.
„Все-таки мир важливіший, ніж війна до кінця. Суспільство схилилося до цього. Можна це трактувати як втому, можна як завгодно. Але зрозуміло, що коли жодна сторона не перемагає на полі бою, то треба шукати переговори”, – пояснив соціолог.
Антипович заявив, що росіянам не вірять, тому вірять, що за участі США та Європи Україна може досягти певних домовленостей з росіянами про зупинку війни.
„Напевно, не про її повне припинення і не про перемогу, бо яка це перемога, коли ти втратив території, це напевно не можна назвати перемогою”, – сказав він.
За його словами, станом на зараз всі говорять про певні компроміси по територіях. Але все залежить від умов.
„Від раніше окупованих – гіпотетично готові відмовитись. Від НАТО – гіпотетично, так. Від ЄС – ні. Від окупованих нещодавно територій – не готові. Але якщо такою буде ціна миру – то тоді, певно, так. Але якщо це не ціна миру, а просто так віддати – то тоді вже точно ні. Варіативності дуже багато”, – пояснив він.
Соціологи розуміють чим готовий українець пожертвувати. „Напевно, брендом НАТО. Бо допомогу нам надавали окремі країни, а не НАТО в цілому. Нам допомагали якісь політики, але не НАТО в цілому. Тому брендом НАТО українець скоріше готові пожертвувати. А от європейським майбутнім, тобто вступом до Євросоюзу, ми не готові пожертвувати”, – констатував він.
Ukraine has initiated an urgent UN Security Council meeting in response to Russia’s latest escalation of terror, which led to the killing of people and damage in Kyiv.
An emergency meeting of the UN Security Council under the agenda item “Maintenance of peace and security of…
За понад 15 років функціонування закону про карту поляка Польща видала громадянам України 77 790 цих документів.
Про це повідомили в МЗС Польщі у відповідь на інформаційний запит Укрінформу.
З 2008 року по 29 жовтня 2024 року громадянам України видано 77 790 карт поляка. Водночас 2517 особам відмовлено у видачі карти поляка,- йдеться у повідомленні.
Зазначається, що майже 22% від загальної кількості (понад 17 тисяч) було видано громадянам України після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
За даними МЗС, на динаміку видачі карт поляка за останні чотири роки впливали зовнішні чинники (пандемія коронавірусу та обмеження діяльності офісів, що приймають заявки; агресія росії проти України та, як наслідок, впровадження правових механізмів щодо спрощеного перебування громадян України в Польщі та країнах Шенгену). У 2022 році кількість виданих карт поляка українцям знизилася до понад 4 тис., але в 2023 році зросла до 8 тис. Цьогоріч громадянам України видано вже майже 5,5 тисяч карт поляка.
Серед громадян інших країн колишнього СРСР, Польща видала найбільше карт поляка білорусам (понад 100 тис.), зокрема близько 40% після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну (майже 40 тис.). Громадянам рф за понад 15 років видано понад 6 тис. карт поляка, зокрема третину з них (понад 2 тис.) після початку повномасштабної збройної агресії росії проти України. Понад 5 тис. карт поляка видано громадянам Литви та понад 2 тисячі – громадянам Казахстану.
Працевлаштування є однією з ключових потреб, задоволення якої сприятиме поверненню українських біженців на батьківщину. Для цього держава та бізнес повинні спільно розробити план дій, спрямований на створення нових робочих місць, підвищення мотивації працівників і покращення умов оплати праці, пише РБК Україна.
Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк, посилаючись на дослідження ринку праці, проведене Європейською Бізнес Асоціацією.
За словами Шуляк, з початку повномасштабного вторгнення за кордон виїхали близько 7,5 мільйонів українців, і лише 64% з них висловили намір повернутися додому. Особливо тривожним є відтік найбільш працездатної частини населення, яка є рушійною силою економіки. Повернення цих людей до України залишається одним із головних викликів для держави.
Вона також наголосила, що найважливішим фактором для повернення є безпека, але одразу за нею стоять питання доступності житла та можливості знайти роботу.
Працевлаштування – фактор повернення українців додому
Улітку було проведено дослідження міграційних настроїв серед українців як в Україні, так і за кордоном. За його результатами, стабільне працевлаштування визнали одним із ключових факторів повернення 41% респондентів. Найбільшу готовність повернутися продемонстрували мігранти, які працюють дистанційно на українські компанії — про це заявили 70% опитаних. Серед тимчасово непрацевлаштованих цей показник становить 68%.
Як зазначила Олена Шуляк, стабільне працевлаштування, яке сприятиме поверненню українців, можливе лише за умови активного розвитку підприємництва. Це означає створення нових робочих місць. Для цього ухвалюється низка законодавчих ініціатив, зокрема законопроєкт №7331, який дозволяє розпочинати господарську діяльність без ліцензій і дозволів на період воєнного стану. Такий крок спрямований на дерегуляцію бізнесу та стимулювання економіки в умовах війни.
Потрібно створювати робочі місця
Також Шуляк наголосила, що уряд впроваджує програми підтримки бізнесу, спрямовані на створення нових робочих місць. Серед них — пільгове кредитування та гранти на відкриття власної справи.
Крім того, як свідчать дані Європейської Бізнес Асоціації, приватний сектор також бере активну участь у розв’язанні проблеми. У 2024 році 71% компаній повідомили про значний дефіцит кваліфікованих працівників. У відповідь на це 56% підприємств інвестували у професійний розвиток своїх співробітників.
Як свідчить опитування, проведене Європейською Бізнес Асоціацією, компанії планують у 2025 році продовжувати інвестувати у розвиток персоналу. Зокрема, 46% роботодавців мають намір збільшити кількість працівників, 33% – виділити більше коштів на навчання та розвиток, а 24% – підвищити заробітну плату на 10-15%, зазначила Олена Шуляк.
Чоловіки в Україні працюють менше, ніж у світі
Вона також акцентувала увагу на проблемах працевлаштування жінок, наголосивши на необхідності впровадження в Україні європейських практик. Відзначається значний розрив між зайнятістю чоловіків і жінок. У світі працюють 50% жінок та 80% чоловіків. В Україні, до початку повномасштабної війни, цей показник становив 47,8% серед жінок і 62,9% серед чоловіків.
Особливий вплив на працевлаштування жінок має народження дитини, що майже не стосується чоловіків. Чим більше дітей, тим менший шанс жінок повернутися до професійної діяльності, що безпосередньо впливає на економічний розвиток. Наприклад, у Європі 40% жінок визнають, що наявність дітей впливає на їхню кар’єру. Після народження другої дитини 47% скорочують робочі години, а після третьої – 70% припиняють працювати. Таким чином, рішення жінки мати другу або третю дитину часто ускладнює її професійне зростання.
Шуляк зазначила, що важливою стратегією є сприяння навчанню жінок технічним професіям, які традиційно вважаються „чоловічими”. Набуття такого досвіду до народження дитини підвищує ймовірність повернення до роботи після декрету. Ці професії забезпечують фінансову мотивацію та сприяють адаптації роботодавців до потреб кваліфікованих фахівчинь.
