Такий зелений клас зʼявився в Ясінянському закладі загальної середньої освіти № 1 зовсім недавно. Маленьким учням подобається… «Екоареал» – ініціатива, що зʼявилася завдяки проєкту «Громадський шкільний бюджет». На реалізацію цього проєкту не вдалося отримати кошти, але ініціативу реалізували вчителі.
Усі вчителі закладів загальної середньої освіти отримуватимуть щомісячні доплати до заробітної плати від 1 січня 2025 року. На це не впливатиме стаж педагога чи місце розташування закладу, в якому він працює.
Про це повідомив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий в ефірі телемарафону, пише УП.Життя.
За його словами, механізм виплати доплат не потребуватиме будь-яких додаткових дій від учителів – його забезпечить МОН.
У державному бюджеті на 2025 рік на цю потребу виділять 12 мільярдів гривень, які держава отримує від іноземних партнерів, як і кошти на інші видатки соціальної сфери.
Водночас розроблений відомством сценарій підняття зарплати для педагогічних працівників потребує щонайменше 40 мільярдів гривень.
„У нас розроблений сценарій підняття зарплати, який потребує за поетапного впровадження 40 мільярдів гривень. При одномоментному підвищенні для всіх педагогічних працівників – 300 мільярдів гривень.
Тому ми вирішили використати наявні кошті, аби зробити таку доплату”, – пояснив очільник МОН.
У відомстві планують збільшувати розмір доплат для вчителів, якщо для цього з’являться додаткові кошти, каже міністр.
Крім того, у „фокусі уваги” залишається питання підвищення заробітних плат для інших педагогічних працівників, зокрема закладів професійної-технічної, дошкільної освіти та коледжів.
За словами Лісового, МОН працює над розробкою механізмів доплат для цих категорій, однак фінансування цих витрат здебільшого покладено на органи місцевого самоврядування.
„Нам потрібно розробити механізми, які дозволять платити більше тим громадам, які мають на це можливості”, – зауважив міністр освіти.
Нагадаємо, 8 листопада міністр освіти і науки Оксен Лісовий анонсував доплати до зарплат для педагогічних працівників шкіл.
За його словами, вчителі отримають надбавки в розмірі:
1000 гривень з 1 січня 2025 року (1300 гривень до сплати податків);
2000 гривень з 1 вересня 2025 року (2600 гривень до сплати податків).
Міністр освіти та науки України Оксен Лісовий пояснив, скільки повинні заробляти вчителі та чому педагоги у школах та дитячих садочках досі отримують маленьку зарплату.
За словами міністра, наразі в країні є дефіцит учителів, зокрема, найгостріший – учителів інформатики, математики, англійської мови.
Лісовий стверджує, що середня зарплата вчителя становить 12 тис. гривень.
«Залежно від навантаження, яке має вчитель, вона може бути більшою або меншою. Але це точно не та зарплата, яку я, як міністр, і я як громадянин, і я як батько, хотів би, щоб отримував учитель», – коментує він.
Він нагадав, що закон про освіту і його прикінцеві положення передбачають підняття заробітної плати до трьох прожиткових мінімумів, «на які ми, в принципі, виходимо».
«Але виходимо, в тому числі, з певним набором інструментів спрощення нарахування заробітної плати, щоб там не було пів сотні різноманітних надбавок і доплат, щоб це було простіше, зрозуміліше для вчителя», – зауважив міністр.
При цьому він наголосив, що на сьогодні педагоги-дошкільники ще більше соціально маргіналізовані, їхня заробітна плата коливається в районі шести тисяч гривень.
«Їм доплачують до мінімуму, розумієте? І це неприйнятно», – сказав Лісовий.
«Оці три прожиткових мінімуми – це 24 тисячі гривень, правильно? Вісім тисяч – прожитковий мінімум. Це коли буде?» – перепитала у міністра журналістка Мар’яна Матвейчук.
За словами міністра освіти, 24 тис. грн зарплати – як того вимагає закон і що становитиме вдвічі більше, ніж сьогодні в середньому отримують українські вчителі, – буде тоді, коли бюджет отримає для початку хоча б вільних 50-60 млрд грн додаткових коштів.
«Я не буду на камеру озвучувати видатки на оборону, але цих місячних видатків вистачить для того, щоб підняти заробітну плату всім учителям на рік», – зауважив Лісовий.
В Україні наразі існує великий дефіцит учителів, і вирішити цю проблему можна шляхом інтеграції педагогів із числа ВПО.
Про це заявив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, пише Укрінформ.
„Дефіцит учителів в Україні є колосальним, зокрема, математики, англійської мови, інформатики тощо. Допомогти вирішити цю проблему можна шляхом інтеграції педагогів з числа внутрішньо переміщених осіб. Ми розробляємо зараз зі службою зайнятості спеціальний окремий ресурс для вчителів ВПО, бо є регіони, де готові надавати їм житло, платити підвищену зарплату, аби, лишень, вони приїздили працювати”, – сказав Лісовий.
Він також зауважив, що, зокрема, на Миколаївщині бракує педагогів. Водночас там активно інтегрують вчителів, внутрішньо переміщених з Донецької, Херсонської областей.
„Це правильна політика, бо педагоги повинні працювати в тих регіонах, де вони проживають, і не втрачати свої професійні навички”, – сказав Лісовий.
Учителі української мови та літератури, математики й англійської з восьми громад Закарпаття навчаються під час спеціального тренінгу, аби невдовзі ефективніше допомагати учням 5- 9 класів заповнити прогалини в навчанні, які спричинила спершу пандемія, а далі – війна. Закарпатська область стала однією із семи в Україні, яку відібрали для участі в проєкті «Повернення до формального та неформального викладання й навчання в громаді для учнів 5-9 класів, у тому числі ВПО».
Міністр освіти і науки Оксен Лісовий підписав наказ про проведення всеукраїнського конкурсу „Учитель року – 2024”.
Згідно з повідомленням пресслужби відомства, у 2023/2024 навчальному році конкурс відбуватиметься серед учителів географії, образотворчого мистецтва, української мови та літератури, а також фізики.
„Умови та порядок проведення конкурсу має бути затверджено центральним оргкомітетом до 1 вересня 2023 року. Реєстрація учасників конкурсу розпочнеться 25 вересня і триватиме до 16 жовтня”, – йдеться в повідомленні.
Понад 1300 ґаджетів отримали освітяни Закарпаття протягом 2022 року. Про це повідомила Мар’яна Марусинець, директорка департаменту освіти і науки, молоді та спорту ОВА.
«Попри війну навчання в школах триває за різними формами: очно, дистанційно, індивідуально, тому важливо постійно підтримувати зв’язок з учнями. Враховуючи такі обставини, комп’ютерні засоби є необхідними для організації освітнього процесу», – зазначила Мар’яна Марусинець.
За її словами, минулого року заклади освіти краю отримали 1124 хромбуки, 100 ноутбуків, 60 персональних комп’ютерів та 31 планшет. Крім цього, шкільні укриття продовжують облаштовувати швидкісним інтернетом, аби заняття можна було проводити навіть під час повітряної тривоги.
Комп’ютерну техніку розподілили між громадами Закарпаття, найбільше пристроїв отримала Мукачівщина, Тячівщина та Берегівщина. Мар’яна Марусинець підкреслила, що ґаджетами передусім забезпечили заклади освіти в гірській місцевості та ті, де навчається чимало школярів, зокрема й ВПО.
Таку допомогу Закарпаття отримало від угорських партнерів, Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), ЮНЕСКО за сприяння Міністерства освіти і науки України та компанії Google.
Про це повідомляє Закарпатська обласна державна адміністрація.
Російські військові заборонили вчителям виїжджати з Маріуполя – освітянам не видають перепустки.
Про це повідомив радник мера міста Петро Андрющенко у Telegram, пише „Слово і Діло”
«Маріуполь. Знову посилення режиму. Наразі воно стосується педагогів. У зв’язку з тим, що голосно анонсовані запуски більшості шкіл, ліцеїв та двох вишів провалилися через відсутність педагогів, вчителям знову заборонено виїзд із Маріуполя. Перепустки на них не видаються», – написав він.
Радник мера зазначив, що стають масовими факти «переконання» освітян виходити на роботу за допомогою побиття. За його словами, патрулі відвідують вчителів та прикладами пояснюють необхідність співпрацювати з окупантами. Все це відбувається за сприяння та супроводу колаборантів.
The @DefenceU Marines, @ng_ukraine guards, @TDF_UA volunteers, and other #AzovstalDefenders who held out in Mariupol for nearly 3 months, bogging down the ?? army and allowing ?? to win the Battle of Kyiv.
In 6 months, @u24_gov_ua united hundreds of thousands of people from all over the world in helping ??. We are grateful to everyone for supporting our values, for believing in ?? and our victory. We feel that the world is supporting ??, and this gives us strength in our struggle. pic.twitter.com/gNj0ZeCjmz
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
87 % українських вчителів, які через війну перебувають за кордоном, планують повернутися в Україну. Зокрема 14 % – до початку 2022/2023 навчального року, якщо буде відновлене очне навчання в закладі освіти, де вони працюють.
Про це свідчать дані опитування, проведеного Державною службою якості освіти.
Найчастіше передумовами повернення додому респонденти називають:
закінчення бойових дій;
безпекова ситуація в регіоні та країні;
бажання працювати в Україні.
11,4 % педагогів наразі не ухвалили рішення щодо повернення в Україну здебільшого через такі причини:
нестабільна ситуація;
відсутність житла;
хвилювання за здоров’я та психологічний стан власних дітей;
різке зменшення заробітної плати;
бажання набути нового професійного досвіду, вивчити мову й здобути нові знання.
1,6 % респондентів зазначили, що не планують повертатися в Україну через відсутність житла та сімейні обставини.
З-поміж опитаних педагогів, які планують повернутися в Україну, 97 % зазначили, що продовжать свою педагогічну діяльність, 2 % – не визначилися, а 1 % не мають такого бажання.
13 учителів (4,1%) звільнилися з роботи протягом часу перебування за кордоном, зокрема семеро за власним бажанням, троє – у зв’язку з закінченням контракту, інші – через небажання адміністрації школи продовжувати співпрацю, тиск керівництва, припинення діяльності закладу освіти.
На сьогодні за кордоном перебуває 24 тисячі українських вчителів та 640 тисяч учнів.
Про це повідомив начальник головного управління загальної середньої та дошкільної освіти МОН Юрій Кононенко в ефірі Громадського радіо.
«Наразі за кордоном перебуває 24 тисячі українських вчителів та 640 тисяч учнів. У нас на початку війни виїхало 30 тисяч вчителів і майже 700 тисяч учнів», – каже Кононенко.
За його словами, зараз усі зайняті тим, щоб з’ясувати, яка мережа закладів, яка буде мережа класів в установі, а залежить від того, скільки учнів можуть реально прийти вчитися 1 вересня.
«Вже подано 300 тисяч заяв до першого класу. Як правило, в Україні приблизно 400 тисяч іде до першого класу. Це така досить оптимістична цифра. Не буде великого розриву між першокласниками 2021 та 2022 років. Навантаження на вчителів залежатиме від того, скільки класів буде у тій чи іншій школі», – додав Кононенко.
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa