Набула чинності урядова постанова, яка знімає обмеження на виїзд за кордон для більшості жінок-держслужбовців, але не для всіх.
Як інформує РБК-Україна, про це повідомили у ДПСУ.
Хто тепер може виїжджати
Більшість жінок, які працюють у держорганах, органах місцевого самоврядування, держпідприємствах та інших визначених структурах, відтепер перетинають кордон без додаткових обмежень.
Кому виїзд досі заборонено
Зміни не стосуються жінок, які обіймають ключові керівні посади. Під обмеженнями залишаються:
члени Кабміну;
керівники міністерств, центральних органів виконавчої влади та їхні заступники;
керівництво Офісу президента, Апарату Верховної Ради, РНБО, СБУ, Нацбанку;
народні депутати;
судді Верховного і Конституційного судів;
прокурори Офісу Генпрокурора;
керівники держпідприємств і держорганів із повноваженнями на всю територію України.
Для них правила залишаються незмінними.
Що мають зробити роботодавці
Органи держвлади, місцевого самоврядування та керівники підприємств зобов’язані протягом трьох днів передати до Адміністрації Державної прикордонної служби оновлені списки посадовиць, на яких поширюються обмеження.
Якщо кадровий склад змінюється – оновлену інформацію треба подати не пізніше наступного дня після ухвалення відповідного рішення.
З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали й не повернулися щонайменше 540 тисяч військовозобов’язаних чоловіків. З них близько 470 тисяч перетнули кордон легально, ще приблизно 70 тисяч — нелегально.
Про це йдеться у дослідженні NGL.media, яке ґрунтується на аналізі даних прикордонних служб сусідніх з Україною країн.
Як зазначають автори дослідження, Державна прикордонна служба України не веде відкритої статистики перетинів кордону з розподілом за віком і статтю. Тому журналісти звернулися до прикордонних відомств Польщі, Румунії, Словаччини та Молдови із запитом надати щомісячні дані про перетин кордону українськими чоловіками віком 18–60 років з 24 лютого 2022 року по листопад 2025 року. Різниця між виїздами та в’їздами дозволяє оцінити тих, хто залишився за кордоном. Угорщина від співпраці відмовилася.
Найбільше українських чоловіків виїжджали через Польщу. За даними польської прикордонної служби, різниця між в’їздами та виїздами становить 2,6%, що в абсолютних цифрах дорівнює майже 188 тисячам чоловіків, які не повернулися в Україну. У цю цифру входять і близько 60 тисяч юнаків віком 18–22 роки, які виїхали восени 2025 року після пом’якшення правил.
Натомість через Румунію та Молдову кількість перетинів була меншою, однак різниця між в’їздами та виїздами значно вища — 13,7% і 10,6% відповідно. Сукупно від’ємне міграційне сальдо через ці дві країни перевищує 342 тисячі чоловіків.
На відміну від інших напрямків, через Словаччину протягом більшості часу війни в Україну поверталося більше чоловіків, ніж виїжджало. Це може свідчити про те, що частина українців повертається саме цим маршрутом після виїзду через інші країни. Винятком став вересень 2025 року, коли зафіксували незначну перевагу виїздів.
За мінімальною оцінкою, без урахування Угорщини, кількість чоловіків, які легально виїхали з України під час війни і не повернулися, становить близько 470 тисяч осіб.
Окремо дослідники проаналізували масштаби нелегального перетину кордону. За даними прикордонників та міграційних служб сусідніх країн, найбільше таких випадків зафіксували в Румунії — понад 31 тисячу. У Словаччині виявили майже 4 тисячі нелегалів, у Польщі — трохи більше тисячі. Дані з Угорщини та Молдови відсутні, однак експерти оцінюють кількість нелегальних перетинів у цьому напрямку ще у 30–35 тисяч осіб.
Загалом, за обережною оцінкою, нелегально кордон перетнули близько 70 тисяч українських чоловіків. Разом із тими, хто виїхав офіційно, це дає цифру щонайменше 540 тисяч чоловіків, які залишили Україну з початку повномасштабної війни.
Водночас, за даними Євростату, у 2022–2024 роках тимчасовий захист у країнах ЄС отримали близько 1,1 мільйона українських чоловіків. Експерти пояснюють різницю між цими цифрами тим, що частина чоловіків виїхала з України ще до 24 лютого 2022 року або перетинала кордон кілька разів.
[type] => post
[excerpt] => З початку повномасштабного вторгнення з України виїхали й не повернулися щонайменше 540 тисяч військовозобов’язаних чоловіків. З них близько 470 тисяч перетнули кордон легально, ще приблизно 70 тисяч — нелегально.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1768596060
[modified] => 1768583770
)
[title] => 540 тисяч чоловіків виїхали з України з початку повномасштабної війни та не повернулися
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=269346&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 269419
[uk] => 269346
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 269348
[image] => Array
(
[id] => 269348
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102.png
[original_lng] => 4426817
[original_w] => 2048
[original_h] => 1366
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102-300x200.png
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102-768x512.png
[width] => 768
[height] => 512
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102-1024x683.png
[width] => 1024
[height] => 683
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102-1536x1025.png
[width] => 1536
[height] => 1025
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102.png
[width] => 2048
[height] => 1366
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/01/image-102.png
[width] => 2048
[height] => 1366
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1768576570:8
[_thumbnail_id] => 269348
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 658
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 685052941000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 83661
[1] => 63
[2] => 1411
[3] => 74566
)
[tags_name] => Array
(
[0] => виїзд
[1] => Кордон
[2] => Україна
[3] => чоловіки
)
)
[2] => Array
(
[id] => 268522
[content] =>
Сьогодні, 9 січня, у тисячах будинків Києва відсутнє тепло, також зафіксовані масштабні відключення світла. Киян закликають за можливості виїжджати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла.
Про це повідомляє меа Києва Віталій Кличко в Telegram.
Столичний мер зазначив, що міські служби працюють у режимі надзвичайної ситуації, але, додав він, погодні умови найближчими днями будуть складними.
“Звертаюся до мешканців столиці, в кого є можливість тимчасово виїхати за місто, де є альтернативні джерела живлення та тепла, зробити це”, – йдеться у заяві Кличка.
Наразі половина багатоквартирних будинків Києва – майже 6 тисяч – без теплопостачання через пошкодження критичної інфраструктури столиці ворожою атакою. Крім того, у місті відбуваються перебої з водопостачанням.
“Комунальники заживили соціальні заклади – зокрема, лікарні й пологові будинки, від мобільних котелень. І разом з енергетиками працюють над тим, аби відновити електро- та теплопостачання в будинки киян”, – зазначив мер міста.
Водночас Кличко визнав, що нічна комбінована атака на Київ була найболючішою для об’єктів критичної інфраструктури столиці.
Прикордонна служба Польщі заявила, що інформація про нібито 100 тисяч українців віком від 18 до 22 років, які залишили країну, є неточною.
Про це повідомляє BBC із посиланням на польських прикордонників у вівторок, 4 листопада.
Як уточнили у відомстві, наведені цифри стосуються лише кількості перетинів кордону, а не унікальних осіб. Тобто один і той самий чоловік міг перетнути кордон кілька разів.
«Дані, оприлюднені The Telegraph, відображають лише кількість перевірок громадян України чоловічої статі віком 18−22 років, які в’їжджали до Польщі у вересні та жовтні. Вони не враховують виїздів з Польщі, а також стосуються всього зовнішнього кордону — з Україною, Білоруссю, Росією, а також повітряних і морських пунктів пропуску», — зазначили у польській прикордонній службі.
За їхніми даними, з 26 серпня по 26 жовтня 2025 року прикордонники здійснили понад 98,5 тисячі перевірок українських чоловіків віком від 18 до 22 років, які в’їжджали до Польщі. У цей самий період 45,3 тисячі чоловіків цієї ж вікової групи виїхали з Польщі через зовнішній кордон.
Раніше видання The Telegraph повідомило, що з України виїхали близько 100 тисяч чоловіків призовного віку, що викликало широкий резонанс у ЗМІ. Польська прикордонна служба наголосила, що ці дані були інтерпретовані без урахування контексту.н
28 серпня у перший день дозволу на виїзд для чоловіків віком від 18-22 років прикордонники не зафіксували суттєвого збільшення пасажиропотоку на виїзд із України.
Про це речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко повідомив виданню «Українська правда».
«Так, прикордонники у четвер оформлюють на виїзд і чоловіків цієї вікової категорії, але суттєвого збільшення пасажиропотоку немає», – наголосив представник ДПСУ.
Згідно зі словами Демченко, в певних пунктах пропуску можуть фіксуватися черги на виїзд, але пасажиропотік в останні дні літа є досить активним і зміни до Правил перетину кордону кардинальним чином на нього не повпливали.
Також він прокоментував низку відео з соцмереж, які знімають юнаки віком 18-22 роки, що сьогодні залишають територію України.
«Це скоріше певне вихваляння, що людина цієї вікової категорії перетнула кордон на виїзд. І їм не терпиться цим поділитися. Але ще раз зазначу, ця категорія громадян не формує переважну більшість тих, хто перетинає кордон України», – сказав прикордонник.
Демченко зазначив також, що Прикордонна служба не веде окремої статистики про перетин кордону громадянами певного віку.
Чоловікам для виїзду за кордон необхідно буде мати військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі.
Чоловікам віком від 18 до 22 років включно для виїзду за кордон необхідно буде мати військово-обліковий документ у паперовій або електронній формі. Про це коментарі Українській правді розказав речник Державної прикордонної служби полковник Андрій Демченко.
Напередодні уряд ухвалив внесення змін до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Відповідну постанову підготувало Міністерство внутрішніх справ. Однак Демченко наголосив, що поки що документ не оприлюднений, остаточно про запроваджені зміни можна буде говорити після появи постанови на Урядовому порталі.
За поширеною нині інформацією офіційних осіб, з моменту набрання чинності прийнятих змін право перетинати державний кордон України під час дії воєнного стану матимуть українські чоловіки віком від 18 до 22 років включно.
Речник ДПСУ, звернув увагу, що відповідна норма не поширюватиметься на осіб, визначених у пункті 2-14 зазначених Правил, тобто на осіб, які обіймають визначені посади органів державної влади, державних органів та органів місцевого самоврядування. Виїзд за кордон цієї категорії осіб, може здійснюватись як і раніше тільки у службове відрядження.
“Щодо можливості перетину кордону чоловіками віком від 18 до 22 років включно також наголошуємо, що для перетину кордону необхідно мати як паспортний документ, який дає право на перетин кордону так і військово-обліковий документ (або військово-обліковий документ в електронній формі), який пред’являти за вимогою представника Держприкордонслужби на пунктах пропуску через державний кордон України.
Пропуск цієї категорії громадян, відносно якої прийняті зміни, прикордонники почнуть забезпечувати після публікації цих змін та набрання ними чинності”, – резюмував Демченко.
Наразі в українській освіті спостерігається виїзд старшокласників за кордон. Причому не тільки хлопців, а й дівчат.
Про це в інтерв’ю розповів президент Києво-Могилянської академії, колишній міністр освіти Сергій Квіт.
Наразі в Україні немає офіційної статистки щодо того, скільки випускників виїжджає за кордон. Але освітній омбудсмен Надія Лещик днями розповіла, що протягом року кількість учнів одинадцятих класів, які здобувають освіту очно, знижується. Адже перед закінченням школи учні виїжджають за кордон – через питання безпеки та через чутки про можливість зниження мобілізаційного віку.
Квіт підтверджує цю тенденцію, хоча додає, що попри це у Києво-Могилянській академії кількість абітурієнтів навпаки щороку зростає.
„Ми не повинні переживати через те, на що ми не можемо вплинути… Тут питання в тому, щоб ми створили причину, чому вони мають повернутися. Ми повинні дати зрозуміти людям, які поїхали, що тут буде справжня самореалізація, що країна змінюється, що весь час проводяться реформи, ми трансформуємося, ми йдемо від кращого до ще кращого”, – каже Квіт.
На його думку, молодь повертатиметься в Україну, якщо матиме для цього чітку внутрішню мотивацію. Важливо, аби навіть в умовах війни залишалася причина для повернення – віра у зміни, самореалізацію та майбутнє в країні.
Студентам, які дійсно прагнуть здобути освіту за кордоном, Квіт радить обирати закордонні магістерські програми. Бакалаврат, за його словами, краще проходити в Україні – щоб зберігати зв’язок із соціальними реаліями та не втрачати відчуття приналежності.
„Це не добре, що школярі вступають одразу у західні університети. Я би рекомендував обирати краще магістерську програму (за кордоном – ред.), не бакалаврську. Тому що якщо це бакалаврська програма, то людина відривається від соціальних реалій, і вона мислить іншими категоріями. І дуже часто наслідком може бути втрата такої людини”, – каже президент „Могилянки”.
При цьому Квіт визнає: нині українські університети не можуть конкурувати із європейськими чи американськими. І справа навіть не в якості освіти, хоча і навчальні програми у нас часто теж кульгають.
„Стосовно якості освіти, я би так різко не казав. У нас слабка система, але в нас парадоксально бувають дуже сильні випускники. І тут різні причини, про це можна говорити. І якість бакалаврських програм у нас дуже непогана в хороших університетах”, – пояснює Квіт.
Міністерство культури та стратегічних комунікацій наголошує, що можливість для виїзду за кордон для військовозобов’язаних митців та медійників відновиться одразу після нормативного врегулювання надання листів сприяння.
“Рішення є тимчасовим та діятиме до уточнення формальної процедури, яка б дозволила надалі уникнути зловживань цілями культурної дипломатії. Міністерство вживає всіх заходів, аби рішення було прийнято у найкоротші терміни”, – йдеться у повідомленні.
Пропозиції міністерства полягають у тому, щоб включити до постанови “Про правила перетинання державного кордону громадянами України” перелік документів, на основі яких Мінкультури матиме підстави надавати листа-сприяння чоловікам призовного віку, які працюють в сфері культури, інформаційної безпеки, стратегічних комунікацій та лінійних аудіовізуальних медіа для їх тимчасового виїзду за кордон у період воєнного стану.
“МКСК очікує, що відновлення можливостей для виїзду за кордон для митців та медійників призовного віку відбудеться одразу після того, як будуть прийняті погоджені зміни до постанови уряду. Вони передбачатимуть надання пакету підтвердних документів, зокрема, про цілі та умови поїздки, а також інші деталі”, – йдеться в повідомленні.
У міністерстві наголосили, що зацікавлені в якнайшвидшому врегулюванні цього питання, щоб митці та медійники могли знову “брати участь в міжнародних заходах на підтримку України та доносити правду про події в країні”.
Держприкордонслужба у середньому за добу відмовляє у виїзді близько 200 особам, які не мають підстав для пропуску через кордон.
Про це в ефірі телемарафону повідомив речник ДПСУ Андрій Демченко, передає Укрінформ.
„Суттєвої кількості збільшення відмов у виїзді за кордони чоловікам немає. В середньому ми відмовляємо за добу близько 200 особам, які не підпадають під категорію пропуску, або не мають підстав для пропуску через кордон”, – розповів він.
Деченко також зазначив, що кардинально правила перетину кордону для чоловіків віком від 18-60 років не змінилися з набуттям чинності закону про мобілізацію.
„З 18 травня у окремих категорій громадян додатково ми перевіряємо наявність військово-облікового документа з відповідними відмітками. Для інших категорій громадян правила не змінилися. Вимоги щодо наявності військово-облікового документа стосуються заброньованих осіб, тих, хто відповідно до висновків військово-лікарської комісії не придатний для військової служби, це стосується й чоловіків, на утриманні яких є троє та більше дітей до 18 років, або ж хто самостійно виховує дитину, чи ті, у кого є дитина до 18 років і дружина, яка проходить військову службу за одним з видів військової служби, та інші категорії осіб, які підпадають під 23 статтю щодо відстрочки від призову відповідно до закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку”, – розповів речник ДПСУ.
За його словами, збільшення спроб нелегального перетину кордону з моменту набрання чинності закону не відбувається, але, на жаль, такі спроби фіксуються щоденно.
„Прикордонники на різних ділянках кордону продовжують затримувати порушників державного кордону, які намагаються у нелегальний спосіб залишити межі України. Більшість таких спроб відбувається на зеленій ділянці кордону, тобто поза межами пунктів пропуску, але є випадки, коли особи намагаються використовувати підробні документи, слідуючи через пункти пропуску, або ж мають при собі недійсні документи, чи намагаються підкупити представників ДПСУ”, – розповів Демченко.
На берегах Тиси з'явилися нові ділянки, обгороджені колючим дротом. "Фортифікації", мабуть, мають ускладнити життя ухилянтам. Українці в соцмережах сміються з "фортеці Тиса" і обурюються, що укріплення будують тут, а не на кордоні з Росією pic.twitter.com/bq3OoE1xiM
Жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, повинні стати на військовий облік з 1 жовтня 2023 року. Вони набувають статусу військовозобов’язаних, для яких виїзд за кордон обмежений.
Про це сказав член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, представник президента в Раді Федір Веніславський.
Депутат нагадав, що минулого року Рада внесла зміни до статті 1 закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та передбачила, що на обов’язковий військовий облік мають бути поставлені жінки з медичною або фармацевтичною освітою.
За його словами, на виконання цього закону Кабінет міністрів видав постанову щодо порядку військового обліку. А Міністерство оборони видало наказ про військовий облік жінок. Згідно з цим наказом, передбачено, що з 1 жовтня жінки, які мають медичну або фармацевтичну освіту, мають обов’язково стати на військовий облік.
„Якщо вони будуть стояти на обліку, то вони набувають статусу військовозобов’язаних. А військовозобов’язані виїжджають за кордон у тому порядку, який встановлено для військовозобов’язаних. Тобто якщо будуть окремі якісь документи, які дають право на тимчасовий виїзд – тоді так, вони зможуть поїхати. Якщо немає – тоді вони також, як і чоловіки, будуть обмежені у праві виїзду”, – зазначив Веніславський.
Депутат також додав, що усі інші жінки, які мають військово-облікові спеціальності, споріднені з військовою справою, з цієї ж дати можуть стати на облік добровільно.
„Розширювати перелік спеціальностей у жінок, які мають обов’язково ставати на облік, на даний момент не планується”, – сказав він.
