В Україні наприкінці осені 2026 року планують розпочати процес поетапної демобілізації військовослужбовців, які безперервно служать із 2022 року або ще з початку російської агресії у 2014 році.
Про це міністр оборони України Михайло Федоров заявив в інтерв’ю ТСН.
За словами Федорова, запуск програми став ініціативою президента України Володимира Зеленського.
“Ми домовилися з президентом про це, і це була його ініціатива, що з кінця осені цього року почнеться частково, по суті, звільнення зі служби для тих, хто з 2022 року і раніше в армії”, — заявив міністр.
У Міноборони пояснили, що для визначення черговості демобілізації враховуватимуть два основні критерії:
загальну тривалість служби;
кількість бойових днів безпосередньо на передовій.
За словами Федорова, пріоритет можуть отримати військові, які служать ще з 2014 року, а також бійці з найбільшим бойовим навантаженням.
Водночас у Міноборони наголосили, що демобілізація не буде одночасною для всіх. Процес планують проводити поступово — із визначеними щомісячними лімітами.
Міністр додав, що темпи звільнення залежатимуть від ситуації на фронті, інтенсивності бойових дій та можливих нових мобілізаційних рішень Росії.
“Головна мета такого підходу — щоб військовослужбовці змогли далі вийти і займатися своїм життям після служби”, — підсумував Федоров.
Росії все важче знаходити солдатів для війни в Україні. Попри мільйонні виплати й обіцянки списати борги, охочих воювати стає менше – і це починає позначатися на всій країні.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на CNN.
Росія рекламує виплати до 80 000 доларів і списання боргів на 140 000 доларів за підписання контракту. Білборди, соцмережі, обіцянки громадянства – все це задіяно для залучення нових бійців.
Але результат протилежний очікуваному. Набір у першому кварталі 2026 року впав на 20% порівняно з 2025-м.
“Є ознаки того, що цей стимул, можливо, більше не працює ефективно, і що Росія почала втрачати більше військ, ніж може набрати,” – зазначив старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс.
За даними деяких західних розвідок, з початку війни загинуло близько 500 000 російських солдатів. Щомісячні втрати – від 30 000 до 35 000 бійців. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що у травні українські дронщики знищили або поранили більше людей, ніж Росія змогла завербувати.
Москва вже відправила на фронт десятки тисяч колишніх в’язнів, залучила три хвилі північнокорейських солдатів і вербує іммігрантів. Тепер пропонує чоловікам із боргами списання до 140 000 доларів в обмін на підписання контракту.
Аналітики не виключають і другої примусової мобілізації з обмеженням виїзду з країни, особливо для чоловіків призовного віку. Перша мобілізація 2022 року виявилася вкрай непопулярною і змусила сотні тисяч росіян емігрувати.
“Уся російська економіка страждає від найгострішої нестачі робочої сили в історії,” – каже Гулд-Девіс.
Через відтік чоловіків на фронт бракує і цивільних працівників. Заводи оборонного сектору вже працюють цілодобово і досягли максимальної потужності. Зарплати ростуть, але відстають від інфляції. Ціни на продукти харчування зросли більш ніж на 18% порівняно з січнем 2024 року.
Російська Держдума ухвалила закон, який забороняє депортувати іноземців, які уклали контракт із Міноборони рф і брали участь у бойових діях проти України.
Згідно з новими нормами, таким особам не можуть відмовити у в’їзді до країни. Також їм не мають права відмовляти у видачі патенту, дозволу на роботу, дозволу на проживання або посвідки на проживання.
Окрім цього, заборонено ухвалювати рішення про небажаність їхнього перебування або скорочувати строки їхнього перебування в росії.
Закон передбачає, що всі подібні рішення, ухвалені з 24 лютого 2022 року щодо іноземців, які брали участь у бойових діях проти України, скасовуються.
У матеріалі зазначається:
“Російська влада активно заохочує іноземців укладати контракти з Міноборони рф, повідомлялося і про тиск на них з метою вербування.”
Водночас наголошується, що в низці країн участь у війні у складі армії іншої держави прирівнюється до найманства та вважається кримінальним злочином.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись втягнути її у війну проти України. Водночас наявного російського контингенту на білоруській території наразі недостатньо для масштабного наступу.
Про це під час брифінгу заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, пише LIGA.net.
За його словами, повністю виключати ризик повторного вторгнення з боку Білорусі не можна. Також зберігається загроза провокацій на кордоні, спрямованих на відволікання українських сил і ресурсів.
«Росія зараз більш активно тисне на Білорусь, щоб вона власними силами долучилася до війни проти нашої країни на боці Росії», – зазначив Демченко.
Він додав, що рф активно використовує повітряний простір Білорусі для атак по українській території.
На українсько-білоруському кордоні також тривають роботи з облаштування інженерних укріплень. Протяжність спільного кордону між Україною та Білоруссю становить близько 1000 кілометрів і проходить через Волинську, Рівненську, Житомирську, Київську та Чернігівську області.
Українські військові формують четвертий ешелон ППО, який прикриватиме ще дві області України.
Про це повідомив головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський у Телеграмі у четвер, 4 червня.
За його словами, наслідки щоденних повітряних ударів рф по території України були б значно важчими, якби не системна робота щодо розбудови “малої ППО” та зміцнення її спроможностей.
“Сьогодні більша частина знешкоджених російських “шахедів”, “гераней” та інших засобів повітряного нападу – це результат роботи наших БпЛА-перехоплювачів”,– зазначив Сирський.
Головнокомандувач розповів, що у травні наші дрони-перехоплювачі в трьох ешелонах ППО знищили понад 3,5 тисячі ворожих БпЛА різних типів. За цей час зросли не лише кількість збитих дронів, а й ефективність роботи “малої ППО”. Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень.
“Ми нарощуємо кількість екіпажів БПЛА-перехоплювачів і продовжуємо навчання персоналу. Триває робота над формуванням четвертого ешелону ППО, який прикриватиме ще дві області. Активно залучаємо й армійську авіацію: у травні нашими гелікоптерами було знищено понад 440 російських дронів різних типів. Вертольоти обладнуємо сучасними засобами виявлення та прицілювання, розширюємо лінійку засобів ураження новим ракетним озброєнням, яке вже демонструє відмінні результати”,– розповів Сирський.
Водночас він констатував, що і ворог не стоїть на місці. Російські агресори постійно змінюють тактику застосування БпЛА, збільшують їхню кількість і покращують якість.
“Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції”, – заявив головком.
Сирський на робочій нараді з питань протидії ворожим ударним БпЛА заслухав пропозиції щодо підвищення ефективності ППО та подальших рівнів модернізації перехоплювачів.
“Нагальним залишається питання щодо кількості бойових частин для дронів-перехоплювачів, але Збройні сили України намагаються нарощувати власні спроможності у виробництві таких елементів. За підсумками наради визначив завдання за цими та іншими напрямками на наступний період”,– додав головком.
Росія продовжує змінювати тактику застосування безпілотників і планує довести частку реактивних ударних дронів до 50%.
Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський за підсумками наради з питань протидії ворожим ударним БпЛА.
За його словами, російські війська постійно змінюють тактику ударів і нарощують кількість та якість безпілотників, що створює нові виклики для української протиповітряної оборони.
«Ворог постійно змінює тактику застосування БпЛА, збільшує їхню кількість і покращує якість. Агресор планує дотягнути частку реактивних ударних дронів до 50%. Це ставить перед нами нові виклики, які потребують своєчасної реакції», – зазначив Сирський.
Водночас головнокомандувач наголосив, що наслідки щоденних повітряних атак рф були б значно важчими без системного розвитку так званої «малої ППО» та посилення її спроможностей у складі Збройних сил України. Наразі значна частина знешкоджених російських «шахедів» і «гераней» знищується завдяки роботі дронів-перехоплювачів.
У травні українські БпЛА-перехоплювачі у трьох ешелонах протиповітряної оборони знищили понад 3,5 тис. ворожих безпілотників різних типів.
«Найвищу результативність демонструє другий ешелон, за який відповідають Сили безпілотних систем: понад 1,2 тисячі збитих дронів лише за травень», – уточнив Сирський.
Окремо у травні армійська авіація знищила понад 440 російських БпЛА. Вертольоти оснащуються сучасними системами виявлення та прицілювання, а також новим ракетним озброєнням.
Сирський також повідомив, що триває розширення підрозділів дронів-перехоплювачів і підготовка особового складу. Водночас опрацьовується формування четвертого ешелону ППО, який має прикривати ще дві області.
Росія може готувати нові атаки по Україні з території Білорусі, а однією з головних цілей може стати траса Київ–Чоп, через яку надходить допомога від західних партнерів.
Про це йдеться у новому звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики вважають, що Кремль може використати заяви про нібито появу українських безпілотників у повітряному просторі Білорусі як привід для майбутніх ударів.
У ISW зазначили, що росіяни можуть активніше застосовувати дрони типу “Шахед” та “Молнія” із території Білорусі для атак по західних і північно-західних регіонах України.
Під ударом, за оцінками експертів, можуть опинитися наземні лінії зв’язку, залізниця та траса М-06 Київ–Чоп — один із ключових маршрутів постачання допомоги з Польщі.
В Інституті вивчення війни вважають, що росія через заяви білоруської сторони намагається підготувати інформаційне виправдання для майбутніх атак із території Білорусі.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявляв, що російське командування прораховує можливий наступ на Україну з боку Білорусі.
Також у Головному управлінні розвідки Міноборони повідомляли, що РФ планує розгорнути в Білорусі чотири наземні станції керування безпілотниками для дистанційного управління дронами під час польотів.
[type] => post
[excerpt] => Росія може готувати нові атаки по Україні з території Білорусі, а однією з головних цілей може стати траса Київ–Чоп, через яку надходить допомога від західних партнерів.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1779893220
[modified] => 1779887087
)
[title] => Росія може вдарити з Білорусі по трасі Київ–Чоп, якою йде допомога Україні
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=285173&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 285312
[uk] => 285173
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 285174
[image] => Array
(
[id] => 285174
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[original_lng] => 1043509
[original_w] => 1200
[original_h] => 675
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-300x169.png
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-768x432.png
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349-1024x576.png
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/05/image-349.png
[width] => 1200
[height] => 675
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1779876287:8
[_thumbnail_id] => 285174
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 550
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 98518707000
[_oembed_e79542b3a28b01cd3b4affa57d8e7670] =>
[_oembed_time_e79542b3a28b01cd3b4affa57d8e7670] => 1780654454
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 656257
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Новини
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 2137
[1] => 4927
[2] => 494211
[3] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => Білорусь
[1] => війна
[2] => удар
[3] => Україна
)
)
[7] => Array
(
[id] => 284547
[content] =>
В умовах війни українці особливо переживають через те, що діти в майбутньому можуть зростати в злиднях.
Про це свідчать результати дослідження соціологічної групи “Рейтинг” (Rating Group).
Згідно з опитуванням, ризик того, що діти зростатимуть у бідності, став найгострішим занепокоєнням для українців. Загалом через це хвилюються 88% респондентів, з яких 74% заявили, що дуже схвильовані.
До трійки головних страхів також увійшли питання якості освіти та загальної бідності.
Топ-3 переживань українців
Діти в бідності – 88% схвильовані, 74% дуже
Якість освіти – 85% схвильовані, 59% дуже
Бідність загалом – 84% схвильовані, 57% дуже.
Соціологи зазначають, що клімат і політичні розколи також турбують українців – значно менше, ніж у середньому громадян ЄС. В умовах війни соціально-економічні та гуманітарні питання відсувають їх на другий план.
Загалом відповіді українців подібні до середніх показників у країнах Європейського Союзу. Водночас різниця полягає в інтенсивності переживань.
Зокрема, українці значно гостріше, ніж громадяни ЄС, реагують на ризики бідності, якість освіти та старіння населення. Водночас вони дещо менше хвилюються через політичні розколи та зміну клімату.
Соціологи наголошують, що саме майбутнє дітей стало найболючішою темою для українського суспільства. Для порівняння, у середньому по ЄС через ризик дитячої бідності дуже хвилюються 40% громадян, тоді як в Україні цей показник сягає 74%.
Схожа ситуація і з освітою: загальний рівень занепокоєння майже однаковий – 85% в Україні проти 81% у ЄС, однак частка тих, хто дуже схвильований, значно більша серед українців – 59% проти 39%.
“Війна спонукала населення, що залишилося в регіоні, знову відкрити для себе віру”, – каже архієпископ Віcвальдас Кульбокас. За словами апостольського нунція в Києві, солдати гостро потребують душпастирської опіки, а змучений народ – надії.
Нещодавно апостольський нунцій в Україні (посол, який представляє Ватикан) дав зворушливе інтерв’ю литовському католицькому журналу. Архієпископ Вісвальдас Кульбокас, який прибув до Києва за шість місяців до початку російсько-української війни, серед іншого розповів, що попри повітряні тривоги та хаос, країну все ж характеризує поширення віри. Нунцій згадав: коли на початку війни надійшли звістки, що російська армія оточить Київ протягом 24 годин, лише делегації Туркменістану, Польщі та Святого Престолу вирішили залишитися в місті, хоча у нунція також була можливість втекти до безпечної країни. Британський солдат допоміг працівникам посольства навчитися, як у разі повітряної тривоги швидко сховатися в укриття, закріпити вікна та як слід зберігати продукти, щоб вони залишалися придатними до вживання якомога довше.
Одна з сестер, яка служила в нунціатурі, вивчила типи та швидкість окремих ракет, тож під час тривоги, поглянувши на свій телефон, вона може підрахувати, через скільки часу очікується влучання. Бувало, що сестра разом із співробітником посольства саме робила покупки на сусідньому ринку, коли пролунали сирени протиповітряної оборони. На основі повідомлення на телефоні черниця підрахувала, що у них є приблизно 9 хвилин, щоб завершити покупки та повернутися до нунціатури. Вони повернулися до безпечної будівлі за кілька секунд до того, як поблизу ринку пролунали вибухи. З розвитком війни мешканці та персонал нунціатури неминуче стали експертами з розшифрування повітряних тривог. «Якщо звук вказує на балістичну ракету, то за 10 хвилин ти маєш бути в укритті, — пояснив архієпископ Кульбокас, а потім додав: – Якщо ж йдеться про дрони чи крилаті ракети, то я лягаю назад у ліжко і намагаюся заснути».
Нунцій особливо схвально відгукнувся про польових капеланів, охарактеризувавши їх як тих, хто заповнює ту прогалину, яку здебільшого не можуть заповнити навіть кваліфіковані психологи. Він переказав розповідь жінки, яка керувала програмою підготовки психологів для роботи з пораненими солдатами, в якій брали участь двадцять п’ять осіб. Після першого заняття двадцять три людини встали і пішли, сказавши: «Це не для мене». Після другого заняття пішли й ті два психологи, що залишилися. Тоді жінка, яка організовувала навчання, сказала: «Тепер у мене залишилася лише одна надія — священники та ченці».
Один із польових капеланів, якого нунцій знає особисто, регулярно бере свого собаку з собою на фронт. Він рідко говорить безпосередньо про релігію, натомість готує молодих солдатів до суворої реальності бою. «Не дивуйся, коли вперше опинишся в окопі, можливо, від страху ти обмочишся і обкакаєшся. Це нормально. Це трапляється з усіма», — пояснює він їм. Тим часом він роздає розарії, молиться, благословляє, вислуховує сповіді та є поруч для тих, хто його шукає. «Солдати більш відкриті з капеланом, ніж із психологом», — зауважив Кульбокас. – Однак найкраще приймають собаку: не потрібні ні слова, ні запитання, цуценя підходить, притискається, і терапія починається…»
Однак серйозною проблемою є нестача польових капеланів: навіть зараз вони можуть задовольнити лише 60–70 відсотків потреб. Цю болісну проблему архієпископ проілюстрував розповіддю про військового лікаря, який описує поранених солдатів, яких не змогли евакуювати через спостереження дронів і які відмовилися від подальшого медичного втручання: «Не зашивайте, це вже не допоможе, краще дайте відпущення гріхів». «Коли ти стикаєшся з вічністю, — сказав архієпископ Кульбокас, — прощення — це єдине, що тобі справді потрібно».
Архієпископ литовського походження також розповів про те, як відроджується віра серед жахіть війни. Наприклад, у Херсоні, населення якого скоротилося приблизно до п’ятої частини від довоєнного, чисельність католицької громади зросла у п’ять-шість разів. «У Херсоні не залишилося жодної невіруючої людини», — сказав він. Також архієпископ розповів, як єпископ-помічник Ян Собіло та його команда у Харківсько-Запорізькій єпархії, що знаходиться приблизно за 30–50 кілометрів від фронту, роздають мешканцям продовольчі набори з хлібом та м’ясними консервами. Ці моменти вони використовують для того, щоб пробуджувати надію та говорити про Христа. За словами архієпископа Кульбокаса, війна змусила мешканців регіону переосмислити свою віру. Він зазначив, що один православний єпископ та двоє протестантських пасторів перейшли у католицьку віру, а згодом стали католицькими священниками.
Удар по Червоній площі приверне увагу всього світу, але дрони не варто витрачати через посилену охорону Москви. Ефективнішим буде обстріл енергосектору чи військових об’єктів.
Про це заявив командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді, повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Guardian.
Він визнав, що “символічний” удар по Червоній площі приверне увагу всього світу, але зазначив, що Україна, ймовірно, завдасть удару там, де російська протиповітряна оборона слабша.
“Навіщо витрачати дрони на “Велику стіну” (посилену охорону Москви, – ред.)? Якщо ви завдасте удару по енергетичному сектору або військовим об’єктам, це буде кращий удар, на периферії”, – наголосив “Мадяр”.
