Серед українців є однозначний консенсус, що Україна має продовжувати боротьбу, якщо США остаточно припинять будь-яку підтримку. Так вважають 82% респондентів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані опитування КМІС.
Лише 8% респондентів відповіли, що в таких умовах вони більше схиляються до прийняття капітуляції.
Крім того, для абсолютної більшості українців – 79% – російські вимоги для припинення вогню є категорично неприйнятними. Готові прийняти їх – 16% (з яких для 14% це є важким варіантом).
Росія публічно зазначила, що до її вимог для припинення вогню належать припинення мобілізації, припинення постачання Заходом зброї Україні та припинення надання Україні розвідувальних даних.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування упродовж 12-22 березня 2025 року серед 1326 респондентів.
Згідно з останнім опитуванням, 58% українців виступають за проведення виборів тільки після завершення війни. Зокрема, через побоювання за безпеку країни.
Про це в інтерв’ю РБК-Україна розповіла соціологиня і засновниця Gradus Research Євгенія Близнюк.
Вибори під час війни – питання, яке набуває все більшої актуальності в умовах триваючого конфлікту з Росією. За результатами нещодавнього опитування, 58% українців виступають за те, щоб вибори проводити лише після завершення бойових дій. Це на 6% більше, ніж у лютому 2025 року, коли ця цифра становила 52%.
Основною причиною такого ставлення є побоювання за безпеку країни. Українці розуміють, як Росія може використати виборчий процес для внутрішньої дестабілізації та підриву національної безпеки. В умовах активних бойових дій та постійної загрози з боку агресора питання безпеки громадян стає пріоритетом.
Попри це, готовність брати участь у виборах залишається високою. За даними того ж опитування, якщо президентські вибори в Україні відбулися найближчої неділі, у них взяли б участь 74% опитаних.
Цей показник стабільний і залишається на рівні липня 2024 року. Висока явка на виборах свідчить про те, що більшість українців підтримує демократичні процеси і бажає активно брати участь у формуванні політичного курсу країни, навіть у воєнний час.
Зростаюча підтримка лідерів, які асоціюються з обороною та безпекою, також є одним з основних трендів.
[type] => post [excerpt] => Згідно з останнім опитуванням, 58% українців виступають за проведення виборів тільки після завершення війни. Зокрема, через побоювання за безпеку країни. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1742062680 [modified] => 1742051894 ) [title] => Майже 60% українців вважають, що вибори треба проводити тільки після війни [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235424&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 235349 [uk] => 235424 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 225634 [image] => Array ( [id] => 225634 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [original_lng] => 39073 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/12/ukrajna-valasztasok.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 957 [_thumbnail_id] => 225634 [_edit_lock] => 1742044694:8 [_edit_last] => 8 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 51 [2] => 656257 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Новини [2] => Новини [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 11256 [1] => 4927 [2] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => вибори [1] => війна [2] => Україна ) ) [2] => Array ( [id] => 235238 [content] =>
У лютому-березні 2025 року половина українців (50%) вважають, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на дані опитування КМІС.
При цьому меншість вважає, що Україна може відмовитися від деяких територій для якнайшвидшого досягнення миру – 39%. Решта 11% респондентів не змогли визначитися із своєю думкою.
Порівняно з груднем 2024 року змін практично не було, і всі відмінності в межах статистичної похибки).
„При цьому варто нагадати контекст: нинішнє опитування було проведене в період 14 лютого – 4 березня 2025 року – якраз на тлі різкого загострення відносин України і США та відчутного тиску на Україну”, – зазначають соціологи КМІС.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 14 лютого – 4 березня серед 2029 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
[type] => post [excerpt] => У лютому-березні 2025 року половина українців (50%) вважають, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1741974780 [modified] => 1741967272 ) [title] => Соціологи з'ясували, скільки українців готові до територіальних поступок заради миру [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=235238&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 235238 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 235221 [image] => Array ( [id] => 235221 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [original_lng] => 53521 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/03/ukranok-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 818 [_thumbnail_id] => 235221 [_edit_lock] => 1741960070:8 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 9 [3] => 43 [4] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Спецтема [3] => Статті [4] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4927 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Україна ) ) [3] => Array ( [id] => 235231 [content] =>
У лютому-березні 2025 року вимоги росії, які озвучувалися публічно, є категорично неприйнятними та будуть відкинуті абсолютною більшістю українців. Українці зберігають гнучкість і готові до компромісів, але проти “миру на будь-яких умовах”.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на дані опитування КМІС.
Соціологи сформулювали респондентам п’ять вимірів-компонентів “пакетів” домовленостей. гарантії безпеки; членство в ЄС; контроль над територіями; мовна політика; суверенітет України.
Для кожного виміру були 2-4 варіанти-рівні (наприклад, для членства в ЄС – Україна відмовляється від вступу до ЄС або, навпаки, Україна стає членом ЄС). Респонденту для кожного виміру випадково обирався один рівень і це разом зачитувалося як можливий пакет мирних домовленостей. Респондент мав відповісти, чи цей пакет може бути прийнятним чи він є категорично неприйнятним.
Результати свідчать, що умовно прийнятний сценарій (який не є, звісно, повністю справедливим, але хоча би має подобу компромісу) переважна більшість готові підтримати.
Водночас переважна більшість респондентів відкидають сценарій капітуляції. “При цьому окреслена тут капітуляція навіть не є “повною”. Так, ми не говорили про скорочення Сил оборони, офіційне визнання окупованих територій частиною росії чи навіть передання росії територій, які зараз під контролем Уряду України (як-от Херсон і Запоріжжя), питання репарацій”, – йдеться в повідомленні.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне опитування упродовж 14 лютого – 4 березня серед 2029 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України.
Нагадаємо, за даними опитування КМІС, у лютому-березні 2025 року половина українців (50%) вважають, що за жодних обставин Україна не має відмовлятися від територій, навіть якщо через це війна триватиме довше. При цьому меншість вважає, що Україна може відмовитися від деяких територій для якнайшвидшого досягнення миру – 39%.
Митрополит Фінської православної церкви Арсен заборонив зачитати у своїй єпархії схвалену архієпископом Фінської православної церкви молитву на третю річницю початку війни в Україні. «У жодному разі не можна зачитувати», – відкинув митрополит настанову молитися за Україну.
У понеділок виповнюється три роки з часу повномасштабного вторгнення росії в Україну. Схоже, молитва, підготовлена до річниці початку війни, може розділити Фінську православну церкву, яка й без того бореться з труднощами. У 1940 році церква нараховувала понад 80 тисяч вірників, але наприкінці 2023-го – менше 56 тисяч.
Молебень на підтримку України підготувала православна благодійна організація «Філантропія», яка розіслала електронною поштою текст молитви у вигляді циркулярного листа до православних парафій по всій Фінляндії. Перед розповсюдженням його відправили архієпископу Елії, главі Фінської православної церкви, і він затвердив текст. Проте митрополит Арсен рішуче відмовив у молитві й надіслав листа до парафій своєї єпархії, у якому категорично заборонив її читати.
«Архієпископ Елія заохочує паству вшанувати річницю початку війни в Україні та провести… молебень чи іншу відповідну церемонію або 23 лютого, або в понеділок, 24 лютого», – ідеться в листі митрополита, який цитує видання Helsingin Sanomat.
Арсен радить провести обряд, але читати молитву, за його словами, не можна в жодному разі. «Паства має уникати протистояння українців і росіян, а проведення такого молебня може його підігріти», – пояснив він духовенству. У коментарі Фінському національному інформаційному агентству Suomen Tietotoimiston, STT Арсен зазначив, що сприйняв молитву як політичну заяву. «У певному сенсі це позиція однієї з воюючих сторін. Серед членів нашої церкви є як українці, так і росіяни. Як єпископ я повинен підтримувати єдність, а не розділяти паству підтримкою певної сторони, – сказав він. – Православна церква зазвичай не проводить молебні на згадку про певну війну. Це політична позиція в конфлікті й не стосується церкви».
Проблему Арсен вбачає і в тому, що молитва не міститься в богослужбових книгах, затверджених Конференцією єпископів, а була підготовлена благодійною організацією.
Як повідомили в «Філантропії», вони отримали запити щодо проведення молебню й підготували текст молитви фінською та українською мовами.
Зрештою віряни помолилися за захист «тих, хто страждає від війни, поранених, загиблих, біженців і людей у всіх воєнних конфліктах по всьому світу».
У будь-якому разі в неділю о 10:00 в Успенському соборі єпархія проведе церемонію, на котру запрошено членів православної громади Гельсінкі. Літургія відбудеться фінською та українською мовами. Речниця Фінської православної церкви Марія Хаттунен повідомила, що кожна громада може діяти на власний розсуд, адже вшанування річниці початку війни в Україні не обов’язкове, а лише рекомендоване.
За словами Хаттунен, окрім Гельсінкі, відзначення річниці початку війни в Україні готують також у Міккелі, Рованіємі, Йоенсуу та Кітее.
Текст молитви: «Ми все ще молимо Господа, щоб Він захистив Україну, Близький Схід та їхні багатостраждальні народи, щоб вони могли продовжувати своє життя в мирі та покаянні. Молимось, щоб в Україні й на Близькому Сході запанували мир і спокій, щоб ці народи були вільні від ворогів та нападів.
Молимося за всіх захисників батьківщини, щоб Господь захистив їх від видимих і невидимих ворогів, укріпив їхню мужність, захистив від смертельних ран, душевних і тілесних хвороб, від усякого горя, зла та напасті й дав їм здоровими повернутися додому.
Молимося за захист тих, хто страждає від війни, поранених, загиблих, біженців і людей у всіх зонах воєнних конфліктів по всьому світу».
У зоні відповідальності оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» військові провели випробовування роботизованої логістично-евакуаційної платформи «Воля-Е».
Про це йдеться на сторінці угрупування у Telegram.
«В операційній зоні оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» провели випробовування логістично-евакуаційної платформи. Вона придбана норвезьким благодійним фондом HMM Helsehjelp Ukraina», – зазначають у повідомленні.
Головне призначення «Воля-Е» – вивезти пораненого до точки евакуації, де чекатиме медевак. Військові відзначають, що у бойових умовах, коли рахунок йде на секунди, подібні наземні дрони стають буквально платформами життя, що допомагають врятувати наших воїнів.
«Після випробувань з’явилися певні напрацювання щодо удосконалення роботизованої платформи. Їх узагальнили і передали виробникам для подальшої модернізації», – розповів заступник начальника військово-медичного центру основного командного пункту ОСУВ «Хортиця» полковник медичної служби Костянтин Кіщук.
Європейські країни, які підтримують відправку в Україну своїх військових для контролю безпеки після війни, готові потенційно направити 25-30 тис. солдатів.
Про це пише The Washington Post із посиланням на джерела.
За словами чотирьох співрозмовників видання, чисельність імовірного військового контингенту розкрили у відповіді на лист США, у якому Штати просили країни ЄС деталізувати можливості для підтримки Києва.
У матеріалі йдеться: нині держави Європи готові забезпечити декілька бригад для ймовірної дислокації на території України – орієнтовно від 25 тис. до 30 тис. військовослужбовців.
Джерела акцентують, що війська не розміщуватимуть на лінії зіткнення – вони будуть готові до демонстрації сили, якщо рф знову нападе. Водночас європейські солдати можуть мати більше підкріплення за межами України „у випадку, якщо їм потрібно буде швидко нарощувати сили і просуватися”.
WP пише, що найбільш ретельне військове планування щодо цього здійснила Франція, яка, як зазначено, може спрямувати майже 10 тис. військових.
„Хоча інші європейські союзники досі були більш неспокійними або стикалися з проблемами щодо обмеження військових сил”, – додають у матеріалі з посиланням на двох чиновників.
Колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Великої Британії заявив в інтерв’ю британським державним засобам масової інформації, що у Великій Британії недостатньо військ для миротворчої місії в Україні.
Британія не має достатньо військ для миротворчої місії в Україні, заявив в інтерв’ю ВВС колишній начальник штабу британської армії. Він додав, що вважає: для подібної місії необхідно мобілізувати 40 000 військовослужбовців, але наразі острівна держава не в змозі надати таку кількість. Лорд Річард Даннатт зробив цю заяву після того, як прем’єр-міністр Великобританії Кейр Стармер запевнив, що Великобританія буде підтримувати мир в Україні.
Раніше цього ж дня колишній високопосадовець НАТО заявив в інтерв’ю ВВС, що Великобританія і Франція повинні очолити довгострокову миротворчу місію в Україні з військовим контингентом чисельністю 100 000 військовослужбовців. Лорд Даннатт, який очолював армію у 2006-2009 роках, погодився, що для підтримання миру знадобиться близько 100 000 військовослужбовців, але наразі Британія не зможе зробити значний внесок. «На даний момент наша армія настільки деградувала з точки зору чисельності, можливостей і оснащення, що це викликало б сором», – сказав він.
«Якби ми розгорнули 10 000 військовослужбовців, кожну ротацію на шість місяців, це фактично зв’язало б 30 або 40 000 військовослужбовців, а ми не маємо такої кількості», – додав він.
[type] => post [excerpt] => Колишній начальник Генерального штабу Збройних сил Великої Британії заявив в інтерв'ю британським державним засобам масової інформації, що у Великій Британії недостатньо військ для миротворчої місії в Україні. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1739795880 [modified] => 1739788076 ) [title] => Британська армія не має достатньо військ для миротворчої місії в Україні [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=232709&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 232642 [uk] => 232709 ) [trid] => kri2709 [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 232643 [image] => Array ( [id] => 232643 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500.jpg [original_lng] => 449089 [original_w] => 1920 [original_h] => 1080 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500-1536x864.jpg [width] => 1536 [height] => 864 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/02/brit-hadsereg-458500.jpg [width] => 1920 [height] => 1080 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 758 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 232643 [_edit_lock] => 1739781021:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_23a59674bb91152b345844d9a28ae6a5] => [_oembed_time_23a59674bb91152b345844d9a28ae6a5] => 1739809699 [labels] => Array ( [0] => lightbulb_outline ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 9 [5] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Спецтема [5] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1053 [1] => 4927 [2] => 44720 [3] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => Британія [1] => війна [2] => війська [3] => Україна ) ) [8] => Array ( [id] => 232088 [content] =>
Найближчим часом очікувати на завершення повномасштабної війни в Україні не варто. Натомість необхідно працювати над тим, аби наблизити його.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на речника Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України Андрія Юсова у випуску „Дайджест Блауша„.
„Чекати не варто. Варто над цим наполегливо працювати. І така робота ведеться, і українське політичне, воєнне керівництво, українські дипломати, в тому числі громадський сектор, культурна дипломатія, нерядові громадські організації активно над цим працюють. І так, працюють і наші партнери”, – пояснив він.
Юсов погодився зі словами 47-го президента Сполучених Штатів Америки (США) Дональда Трампа щодо необхідності миру й зупинки війни через яку страждають люди.
Як відзначив речник ГУР, найближчим часом очікують важливі події, які принесуть для України добрі новини. Мова йде про Мюнхенську безпекову конференцію й не тільки. Водночас надважливі події сьогодні відбуваються саме на фронті.
„Про це не варто забувати. Тому той, хто допомагав і продовжує допомагати, правильно робить. Той, хто підтримує українські сили безпеки та оборони, допомагає, донатить. Хто не може донатити, підтримує в інший спосіб. Власне, розслаблятись не варто. Ми не можемо дозволити собі сісти біля телевізора і чекати добрих новин. Добрі новини треба робити”, – додав він.
росія готується до вторгнення в Європу в 2028-2029 роках, і чоловіче населення країни має бути готовим захищати батьківщину, заявив Олексій Журавльов, заступник голови Ради оборони нижньої палати російського парламенту (Держдуми).
Слова Журавльова з іншого приводу були поширені в російських ЗМІ: він заявив, що російське населення має бути «мобілізоване», і кілька російських Telegram-каналів почали лякати своїх читачів, стверджуючи, що Кремль готує чергову мобілізацію на фронті війни в Україні.
Журавльов говорив не про чергову мобілізацію в найближчому майбутньому, а про підготовку російського населення до війни з Європою.
«Європа говорить про те, що в 2028-2029 роках вони будуть готові до війни з Росією. Тому нам потрібно готувати чоловіче населення до захисту Батьківщини. Про це треба говорити, не треба соромитися. Якщо це станеться, ми не будемо її починати. […] Якщо ми збираємося воювати, ми повинні розуміти, що наші військкомати повинні працювати ефективно, ми повинні створювати мобілізаційні резерви і навчати людей», – пояснив Журавльов.
У документі уточнюється, що створення мобілізаційного резерву буде повністю добровільним, тобто Росія створить резерв людей, які можуть бути призвані на фронт у разі війни.
Європейські лідери дійсно говорять про необхідність підготовки до війни з росією між 2028 і 2030 роками, але агресором буде Москва. Жоден європейський лідер не говорить про напад на Росію.
