Більшість українців готові терпіти війну стільки, скільки потрібно. При цьому близько третини не готові відповісти, коли по їх очікуванням може закінчитись вторгнення РФ в Україну.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати дослідження КМІС.
“Більшість українців (63%) продовжують відповідати, що вони готові терпіти війну стільки, скільки потрібно (у вересні було 62%). Ще 1% відповіли, що готові терпіти близько року”, – йдеться у результатах КМІС.
Також зазначається, що про більш короткий період завершення війни (пів року чи декілька місяців) говорять 15% респондентів – у вересні було 21%, але при цьому з 13% до 21% стало більше тих, хто не зміг відповісти на запитання.
Окрім того, лише 9% українців очікують, що війна завершиться до початку 2026 року (у вересні було 18%) і лише 14% очікують на завершення хоча би в першій половині 2026 року (у вересні було 15%). Тобто лише чверть українців розраховують на завершення в умовно недалекій перспективі.
“Натомість 11% говорять про другу половину 2026 року (було 12%), 32% – про 2027 рік і пізніше (було стільки ж). Кожен третій респондент (33%, ріст з 23% порівняно з вереснем) відповів “не знаю”, – додали у КМІС.
Російська Федерація використовує у війні проти України понад 18 тисяч іноземних громадян зі 128 країн, з яких 3 388 вже загинули.
Про це повідомив керівник Секретаріату Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Богдан Охріменко під час Конгресу корінних народів України у Києві, передає кореспондент Укрінформу.
“На боці Російської Федерації воює понад 18 тисяч іноземних громадян… із 128 країн. І в нас є докази, що 3 388 вже загинули”, – сказав Охріменко.
Він підкреслив, що масштаби залучення іноземців до російської агресії є надзвичайно великим.
«Чи це велика цифра? Тільки найманцями з інших країн, громадянами інших країн, яких Російська Федерація використовує у війні проти нашої держави, вона може перевищити чисельність збройних сил деяких європейських країн. Це значний ресурс, яким Російська Федерація користується для просування своєї ідеології “русского мира”», – зазначив Охріменко.
Він також додав, що обсяги мобілізації корінних народів Росії та іноземних найманців у 2025 році вже досягли рівня всього 2024 року лише за дев’ять місяців.
«Щодо мобілізації населення корінних народів РФ, цифри досить цікаві. У 2022 році – близько 200-300 осіб, у 2023 році був величезний сплеск мобілізації найманців і підписання контрактів з громадянами інших країн, у 2024 році – майже сім тисяч, і лише за дев’ять місяців цього року цифра ідентична цифрі 2024 року», – розповів Охріменко.
Він зазначив, що тенденція свідчить про подальше зростання мобілізаційних обсягів. «Десь на початку січня ми цю цифру уточнимо, і вона буде вже значно більшою за увесь 2025 рік, ніж у попередні роки», – сказав Охріменко.
Румунія має бути готова до продовження серйозного збройного конфлікту поблизу її кордонів, управляти пов’язаними з ним ризиками та зміцнювати свою національну стійкість, – йдеться в аналізі ризиків Вищої ради оборони (CSAT) на 2026 рік, який обговорив орган національної безпеки на засіданні в понеділок.
У заяві, опублікованій після понад тригодинного обговорення широкого кола тем, адміністрація президента наголосила на необхідності підвищення боєздатності румунської армії та прискорення «відродження» оборонної промисловості відповідно до програм навчання та розвитку збройних сил, які Румунія реалізує спільно з іншими державами-членами НАТО та ЄС. Покращення реактивності армії є конституційним зобов’язанням, яке береться перед міжнародними партнерами. Для цього необхідно збільшити кількість добре навчених військовослужбовців, котрі перебувають на дійсній службі та в резерві, йдеться в документі.
На засіданні CSAT у понеділок схвалили заявку Румунії на використання кредитної лінії у розмірі приблизно 16,7 мільярда євро, доступної в рамках Європейської програми дій у сфері безпеки (SAFE), яку цього тижня передадуть до Брюсселя. Румунія має намір використати 75 відсотків суми для закупівлі обладнання, необхідного для зміцнення військових сил, громадської безпеки та цивільного захисту, за умови, що з міркувань національної безпеки щонайменше 50 відсотків найважливіших проєктів виготовлятимуться вітчизняними компаніями. Решта 25 відсотків бюджету будуть використані для подальшого будівництва автомагістралі A7 у східній частині країни від Пашканів до кордонів з Україною (Сірет) та Молдовою (Унгень).
CSAT також схвалила проєкт оборонної стратегії на період повноважень обраного у травні президента Нікусора Дана, на 2025–2030 роки. У 40-сторінковому документі з питань національної безпеки, який опублікували на сайті адміністрації президента 12 листопада та вперше винесли на публічне обговорення, також врахували отримані пропозиції.
Близько 200 кенійців воюють за росію у її війні проти України, повідомляє BBC з посиланням на міністра закордонних справ Кенії Мусалії Мудаваді.
За його словами, серед них є колишні члени сил безпеки Кенії.
Ще більшу кількість кенійців могло бути завербовано росією. Деякі розповіли, що їх змусили збирати дрони та працювати з хімікатами без належної підготовки чи захисного спорядження.
Посольство Кенії в Москві зафіксувало поранення деяких новобранців, яким нібито обіцяли до 18 тис. доларів на покриття витрат на візи, проїзд та проживання, зазначив глава МЗС Кенії.
Він також додав, що вербувальні мережі все ще активні як у Кенії, так і в Росії, і уряд Кенії стурбований зростанням кількості громадян, яких завербували до “примусової злочинності”, такої як торгівля наркотиками та примусова праця в іноземних країнах.
Європейський журналіст і геополітичний аналітик Роджер Бойєс у своїй колонці для The Times заявив, що Україна може не витримати до наступної весни, якщо ЄС і США не посилять фінансову та військову підтримку, передає УНІАН.
«Не хочу цього казати, але Київ не доживе до весни», — пише Бойєс, наголошуючи, що «просто немає ні грошей, ні бажання продовжувати захищати Україну».
Аналітик визнає стійкість українців і низку успішних військових операцій, зокрема удари по російській інфраструктурі, але зазначає, що це «не змінює хід війни».
На його думку, зима може стати переломною, адже росія готується до «більш концентрованого наступу» на сході України.
«План, схоже, полягає в тому, щоб відкрити схід… а потім підготуватися до наступу в українське серце навесні», — йдеться в колонці.
Окремо Бойєс акцентує на фінансових ризиках. ЄС, за його словами, розглядав можливість надати Україні репараційний кредит на основі заморожених російських активів (близько €150 млрд), однак юридичні й політичні перепони роблять це малоймовірним.
«Якби було знайдено спосіб переказати всю суму Україні, вона могла б продовжувати боротьбу та залишитися в живих. Однак переказ готівки майже напевно був би визнаний Кремлем незаконним і оскаржений у судах», — зазначає автор.
Бойєс також говорить про втому Європи від війни й попереджає, що Україна має ресурсів лише до кінця першого кварталу 2026 року.
Водночас росія, за його словами, може використати зимові удари по енергетиці та інфраструктурі, аби підірвати моральний дух і змусити Київ до поступок.
«Для росіян розрахунок очевидний: зробити цю зиму пекельною для українців…»
Наприкінці аналітик закликає готуватися до миру, додаючи, що він «не буде чудовим».
[type] => post [excerpt] => Європейський журналіст і геополітичний аналітик Роджер Бойєс у своїй колонці для The Times заявив, що Україна може не витримати до наступної весни, якщо ЄС і США не посилять фінансову та військову підтримку, передає УНІАН. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1761822180 [modified] => 1761820706 ) [title] => Аналітик The Times Роджер Бойєс: «Київ може не витримати до весни через нестачу грошей і політичної волі Заходу» [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259923&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 259897 [uk] => 259923 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 259898 [image] => Array ( [id] => 259898 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas.jpg [original_lng] => 109477 [original_w] => 1280 [original_h] => 720 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas-300x169.jpg [width] => 300 [height] => 169 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas-768x432.jpg [width] => 768 [height] => 432 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas-1024x576.jpg [width] => 1024 [height] => 576 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/energiaellatas.jpg [width] => 1280 [height] => 720 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 888 [_thumbnail_id] => 259898 [_edit_lock] => 1761813507:8 [_edit_last] => 8 [_oembed_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => [_oembed_time_0d04a934acdda30a96e48eb0814d69f3] => 1761814987 [_algolia_sync] => 526833614000 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 4927 [1] => 1411 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Україна ) ) [5] => Array ( [id] => 259242 [content] =>
Українці залишаються єдиними у своїй позиції щодо росії. Понад 90% громадян заявили про негативне ставлення до країни-агресора та її жителів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).
Згідно з результатами опитування, у вересні 2025 року 91% українців заявили, що погано ставляться до росії, тоді як позитивно висловилися лише 4%. Для порівняння, у 2024 році ці показники становили 93% і 3% відповідно, тобто зміни перебувають у межах статистичної похибки.
Як зазначають соціологи, зберігається тенденція, що склалася після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році – стабільно негативне ставлення до росії. Водночас погіршення ставлення до неї відбувалося не напередодні агресії, а вже після неї.
Більшість населення у всіх регіонах – від 92% на Заході до 80% на Сході – висловлюють негативне ставлення до росії. Позитивне ставлення мають лише 3-4% українців у більшості регіонів, а на Сході цей показник сягає 9%, що все одно залишається в межах похибки.
Ставлення до росіян, які проживають на росії, також залишається вкрай критичним. Лише 8% українців ставляться до них добре, тоді як 85% висловили негативне ставлення. Ці показники майже не змінилися з 2024 року.
У всіх регіонах України більшість громадян мають негативне ставлення до жителів росії – від 91% на Заході до 73% на Сході. Лише на Сході частка тих, хто ставиться до них позитивно, перевищує 10%.
За шкалою соціальної дистанції Богардуса середнє значення ставлення українців до росіян становить 6,5 з 7 можливих балів, що означає максимальну дистанцію. 82% опитаних заявили, що росіян не слід впускати до України.
Для порівняння: у 2013 році цей показник був 2,7, що свідчило про відкритість українців до спілкування з росіянами.
Як зазначають соціологи, українці висловлюють свою критичну думку про росіян-мешканців росії, то скоріше мова йде про “політичне” визначення росіян, а не етнічне.
За словами заступника директора КМІС Антона Грушецького, серед українців незалежно від регіону чи мови спілкування існує консолідована позиція щодо росії та росіян.
“Українці об’єднані в усвідомленні екзистенційної загрози від росіян. Ми закликаємо українських політиків, журналістів та громадських діячів використовувати цей об’єднавчий потенціал для зміцнення національної єдності. І українськомовний мешканець Заходу, і російськомовний мешканець Сходу – усі ми українці”, – наголосив Грушецький.
Він також звернувся до західних партнерів України із закликом не плутати російську мову з російською ідентичністю. “Російськомовні українці – це патріоти, які не бажають жити в росії. Тому прикриватися фактом використання російської мови для виправдання територіальних втрат – хибна політика”, – підсумував він.
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування громадської думки 2-14 вересня 2025 року серед 1023 респондентів.
[type] => post [excerpt] => Українці залишаються єдиними у своїй позиції щодо росії. Понад 90% громадян заявили про негативне ставлення до країни-агресора та її жителів. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1761332940 [modified] => 1761331045 ) [title] => Як українці ставляться до рф та її жителів на четвертий рік війни: опитування КМІС [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=259242&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 259239 [uk] => 259242 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 259240 [image] => Array ( [id] => 259240 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157.png [original_lng] => 174952 [original_w] => 853 [original_h] => 562 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157-150x150.png [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157-300x198.png [width] => 300 [height] => 198 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157-768x506.png [width] => 768 [height] => 506 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157.png [width] => 853 [height] => 562 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157.png [width] => 853 [height] => 562 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157.png [width] => 853 [height] => 562 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/10/1-2157.png [width] => 853 [height] => 562 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1144 [_thumbnail_id] => 259240 [_edit_lock] => 1761320245:8 [_edit_last] => 8 [_algolia_sync] => 515570426000 [_oembed_c4fd1b9e1bc4fb8e8e3987f76fafbd11] => [_oembed_time_c4fd1b9e1bc4fb8e8e3987f76fafbd11] => 1763746977 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 83877 [1] => 43 [2] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Війна [1] => Статті [2] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 4927 [1] => 1297 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => росія ) ) [6] => Array ( [id] => 258619 [content] =>
У Польщі дедалі більше цивільних беруть участь у курсах виживання, відвідують стрілецькі полігони та проходять військові навчання, готуючись до можливого нападу рф.
Польща вважається однією з країн НАТО, яка потенційно може опинитися на передовій у разі збройної агресії з боку рф.
На тлі цих ризиків польський уряд заявив про намір розширити базову військову підготовку для дорослих чоловіків. Уже цього року країна планує виділити на оборону близько 4,5% свого ВВП — один із найвищих показників у Європі.
Як зазначає The Telegraph, все більше поляків звертаються до громадських і приватних організацій, які проводять військові тренування. Йдеться про Польську мережу виживальників, стрілецькі клуби, військові училища та волонтерські формування, де навчають навичок виживання, поводження зі зброєю та тактики.
Інструктори зі стрільби підтверджують, що попит на такі курси різко зріс після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. За їхніми словами, додатковим поштовхом стали нещодавні інциденти з безпілотниками, які перетинали польський кордон.
Крім того, частина організацій проводить спеціальні програми для молоді — курси самооборони та надання першої допомоги.
У столиці планують встановити 500 мобільних укриттів для посилення системи цивільного захисту. Виконання проєкту покладено на місцеві державні адміністрації.
Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.
За його словами, райдержадміністрації мають визначити місцезнаходження та потребу в таких укриттях.
Кличко підкреслив, що вимоги до мобільних укриттів тепер чітко врегульовані на державному рівні – це гарантує їхню безпеку та відповідність законодавчим нормам. Питання встановлення таких конструкцій раніше розглянула Київрада, ухваливши рішення Ради оборони міста.
«За останні роки столиця спрямувала на це понад 7 млрд грн. Відремонтували майже 2000 укриттів. Цього року на укриття виділили 4 млрд грн. Тим не менше, є райони, де немає метро чи стаціонарних укриттів. Насамперед, йдеться про житлові масиви, що віддалені від центру, лівий берег», – написав він.
На Москву чинитимуть ще більший тиск щоби через надто великі воєнні витрати Кремлю довелося кардинально змінити свої плани, повідомляє CNN.
Видання зазначає, що попри санкції, російська економіка не перебуває у глибокій кризі. За словами аналітика, збільшення військових витрат свідчить про те, що Путін готується до затяжного конфлікту.
Експерти, опитані виданням, вважають, що проти Москви слід запровадити жорсткіші, водночас, більш дієві заходи, зокрема вторинний тариф на російський експорт у розмірі 20-30 відсотків. Вони назвали вдалим кроком плани Європейського Союзу надати Києву кредитний пакет із заморожених російських активів. Ще одним непоганим кроком було би заманити кваліфіковану російську робочу силу за кордон.
В аналізі зазначається, що по російській економіці найбільшого удару завдали українські безпілотники, оскільки спричинили дефіцит палива. А також, що передача Києву ракет «Томагавк» може стати викликом для Кремля.
Під час масованого обстрілу 10 жовтня російські війська застосували велику кількість балістичних ракет.
Про це в ефірі телемарафону заявив начальник управління комунікацій командування Повітряних сил Юрій Ігнат.
„На жаль, маємо черговий комбінований удар, як його називають. Чому комбінований? Це залучення великої кількості засобів повітряного нападу різних типів, мається на увазі. Це і безпілотники, і аеробалістичні, балістичні, крилаті та авіаційні ракети”, – зазначив він.
Сьогоднішня атака рашистів була розосереджена, не по одній області, а по різних регіонах.
„Особливість цього удару – це застосування великої кількості балістичних ракет. Окрім двох аеробалістичних „Кинджалів”, було застосовано 14 одразу балістичних ракет „Іскандер-М” або KN-23″, – додав Ігнат.
Також він відзначив, що росіяни постійно вдосконалюють свої дрони.
Якщо раніше „шахеди” перефарбували в чорний колір, то наразі на них встановлюють камери та інші елементи. Наразі фахівці вивчають уламки, щоб з’ясувати, які саме технології використовують окупанти.
