З 13 червня військовослужбовці подали понад 500 рапортів на повернення після самовільного залишення частини через застосунок «Армія+».
Про це повідомив начальник Головного управління інформаційних технологій Міністерства оборони Олег Берестовий, його цитує Інтерфакс-Україна.
За його словами, 99 рапортів уже отримали погодження, а також зафіксовано перші випадки фактичного зарахування військовослужбовців до підрозділів після повернення.
«Ми бачимо інтерес до сервісу повернення на службу з перших днів після запуску. Лише з суботи подано понад 500 рапортів на повернення після СЗЧ, з яких 99 вже погоджено. Також є перші успішні випадки фактичного зарахування військовослужбовців до підрозділів», – зазначив Берестовий.
Він додав, що перші два рапорти були погоджені 39-ю окремою бригадою морської піхоти. Це, як зазначають у Міноборони, стало одним із перших практичних кейсів роботи нового механізму повернення.
Нагадаємо, що можливістю повернення в армію через «Армія+» можуть скористатися військовослужбовці, у яких факт СЗЧ був зафіксований до 12 червня 2026 року. Подати рапорт можна буде до 20 вересня 2026 року.
Зарплата військового складатиметься з базової ставки 20 тисяч гривень і додаткових виплат за виконання бойових завдань. Найбільші суми отримуватимуть піхотинці на передовій.
Запроваджуються три типи контрактів: піхотно-штурмовий, бойовий і базовий. Виплати в усіх формуються за єдиною логікою – “базова ставка” 20 000 гривень плюс додаткові винагороди за виконання бойових завдань.
Найбільші суми передбачено для піхотних посад на передовій.
Розрахований на піхотинців, штурмовиків, бойових медиків, навідників, механіків-водіїв та інші посади з відповідного переліку Міноборони.
Терміни служби:
14 місяців – для цивільних;
10 місяців – для чинних військових;
6 місяців і більше – для військових, звільнених зі служби під час дії особливого періоду.
Середня зарплата піхотинця становитиме 300 000 гривень на місяць, максимальна – 460 000 гривень.
Додаткові винагороди розраховуються за принципом “10/20/40”:
10 000 гривень на день – за виконання завдань безпосередньо на бойових позиціях на рівні взводного опорного пункту;
20 000 гривень – за день ударно-пошукових дій (знищення малих груп противника, розвідка, евакуація, повернення своїх позицій);
40 000 гривень – за день штурмових дій із просуванням уперед.
Ці надбавки поширюються і на захисників, які виконують бойові завдання з утримання й штурму позицій, але формально не підписали контракти.
Якщо військовослужбовець тимчасово перебуває в тилу – у відрядженні або відпустці – до “бази” доплачується 10 000 гривень, тобто він отримує щонайменше 30 000 гривень на місяць.
Розрахований на пілотів БпЛА, операторів наземних роботизованих комплексів (НРК), фахівців радіоелектронної боротьби (РЕБ), артилеристів та інші подібні спеціальності. Термін – 24 місяці.
30 000 гривень – на посадах управління та забезпечення;
50 000 гривень – на командних пунктах;
100 000 гривень – у бою.
У разі тимчасового перебування у відрядженні чи відпустці військовий отримує 30 000 гривень на місяць (база плюс 10 000). Якщо ж виконує бойові завдання на першій лінії, надбавки нараховуються за принципом “10/20/40”, як у піхотно-штурмовому контракті.
Передбачений для посад поза бойовими частинами. Термін – 24 місяці. Мінімальна виплата – 30 000 гривень на місяць.
За службу в тилу нараховується база плюс 10 000 гривень.
За бойові завдання у штабах, на пунктах управління або участь у бойових діях – додаткові виплати до 120 000 гривень на місяць, як на бойовому контракті. На першій лінії надбавки розраховуються за принципом піхотно-штурмового контракту.
Військові на базовому контракті матимуть змогу перевестися на бойовий або піхотно-штурмовий.
У 2025 році темпи рекрутингу в бельгійській армії досягли п’ятирічного максимуму: до лав збройних сил приєдналися майже 3000 нових професійних військовослужбовців. Про це свідчать дані Міністерства оборони Бельгії.
Згідно зі статистикою відомства, у 2025 році бельгійська армія прийняла на службу 2993 нових контрактників, порівняно з 2789 особами у 2021 році. Найбільше зростання зафіксували серед офіцерського та сержантського складу.
Кількість прийнятих на службу офіцерів за чотири роки зросла з 352 до 509, а сержантів — з 1017 до 1181. Водночас чисельність добровольців незначно скоротилася.
Минулого року армія також залучила 800 резервістів, що приблизно вдвічі перевищує показник чотирирічної давнини. Резервісти проходять часткову військову службу паралельно з цивільною роботою чи навчанням.
Зросла й кількість кандидаток-жінок, особливо на старших посадах. Кількість жінок, прийнятих на офіцерські посади, з 2021 року збільшилася майже на 58 відсотків.
Раніше Міноборони Бельгії оголосило про плани подвоїти чисельність армії до 2035 року, а також запровадити новий формат добровільної строкової служби.
За словами бельгійських посадовців, зростання міжнародної напруженості та збільшення оборонних видатків підвищили привабливість військової кар’єри. Наразі армія шукає кандидатів не лише до бойових підрозділів, а й активно набирає інженерів та ІТ-фахівців.
У Туреччині триває активна фаза масштабних міжнародних військових навчань EFES-2026, у яких беруть участь представники 45 країн.
Про це повідомили на брифінгу в Міністерстві національної оборони Туреччини.
У відомстві наголосили, що EFES-2026 є одними з найбільших спільних міжвидових навчань турецьких збройних сил. Вони передбачають відпрацювання спільних дій сухопутних, морських і повітряних підрозділів у різних умовах бойового середовища.
До участі залучені не лише турецькі військові підрозділи, а й контингенти з дружніх та союзницьких держав, а також спостерігачі з низки країн-партнерів. Загалом у навчаннях задіяні представники 45 держав, що підкреслює їхній міжнародний характер.
Маневри охоплюють кілька ключових районів на заході Туреччини: території Західної Анатолії, Центрального Егейського регіону, акваторію Ізмірської затоки, а також полігон Доганбей, де відпрацьовуються практичні елементи взаємодії військ.
Навчання EFES-2026 триватимуть до 21 травня. Їхня головна мета – підвищення рівня взаємосумісності між підрозділами різних видів військ, вдосконалення спільного планування та координації дій, а також зміцнення військового співробітництва між країнами-учасницями.
Міністерство оборони України 17 квітня за результатами тендеру замовило в ТОВ «Доля і Ко.Лтд» відеокамери на суму 290,91 мільйона гривень.
Про це з посиланням на дані в системі «Прозорро» пишуть «Наші гроші».
До 31 липня в Київ мають поставити 5525 нагрудних відеокамер Motorola із супутнім обладнанням.
Як пише видання, гривневі ціни не змінилися, якщо порівняти з першою закупівлею сотні камер узимку. Наприклад, зараз відеокамери VB400 коштують 41 820 гривень, або 958 доларів за комплект, а відеокамери V500KF із LTE — 65 328 гривень, або 1497 доларів за комплект.
У грудні 2025 року Міноборони замовило їх цій компанії за такими самими гривневими цінами, що тоді дорівнювало відповідно 988 і 1543 доларів.
У травні 2025 року поліція замовляла іншому постачальнику, ТОВ «Тес.Ла», камери Motorola VB-400 по 26 976 гривень, або 647 доларів, і V500 — по 49 800 гривень, або 1194 долари. Це дешевше, але вони були з кріпленням KF-DOCKCLAMP замість KF-DOCKCROCCLAT і без урахування ліцензій.
Найдешевшим учасником торгів Міноборони було ТОВ «Спектр-8» із сумою 106,80 мільйона гривень, що майже втричі нижче за суму «Доля і Ко.Лтд» у 290,91 мільйона гривень. Воно пропонувало продукцію BlackEYE виробництва ФОП Кириченко Антон Володимирович.
Однак замовник відхилив його через відсутність забезпечення тендерної пропозиції у формі банківської гарантії та документів, що засвідчують ступінь захисту не нижче за IP67 та стійкість до падінь й ударів.
Держаудитслужба перевіряє торги на предмет порушень закону під час розкриття тендерних пропозицій, їхнього розгляду та оцінки.
Київська «Доля і Ко.Лтд» належить Ярославу, Ларисі та Андрію Татарінцевим. Загалом від заснування «Прозорро» у 2016 році з нею уклали угод на суму 938,14 мільйона гривень. Найбільшим її замовником виявилося саме Міноборони — 409,24 мільйона гривень. Відеокамери воно замовляє в неї з грудня, а раніше купувало радіостанції Motorola, акумулятори до них, зарядні станції тощо.
Україна хоче створити власні космічні війська, що пов’язано, зокрема, з протидією російським ракетам «Орєшнік». Про це в інтерв’ю «РБК-Україна» заявив народний депутат Федір Веніславський, який очолює підкомітет з держбезпеки оборонного комітету Верховної Ради.
Траєкторія ракети «Орєшнік» проходить на висоті понад 100 км, тобто в космосі, який не обмежений державними кордонами. Натомість наземна українська ППО працює на висоті до 30–40 км. «Тому метою створення Космічних сил ЗСУ є, зокрема, юридична легалізація діяльності ЗСУ в новому військовому домені – космічному», – пояснив нардеп.
Щоб ефективно знищувати подібні цілі, перехоплення має відбуватися ще до моменту розділення бойових блоків у космосі. За словами нардепа, збити один ракетоносій на висоті понад 100 км значно легше, ніж намагатися знищити шість гіперзвукових маневрових блоків під час їхнього падіння. Але наразі йдеться про раннє попередження.
«Перш за все це раннє інформування про запуск та попередження населення про загрозу ракетних нападів з боку ворога з використанням балістики, у тому числі аеробалістичних ракет», – зазначив Веніславський.
Наразі для раннього попередження про запуск балістики Україна покладається на орендовані супутники або дані від партнерів, що несе певні ризики.
У минулому, як нагадав Веніславський, уже траплялися випадки, коли союзники робили паузи в передачі розвідданих, а робота системи Starlink тимчасово обмежувалася, тож це порушувало координацію дій військових.
«А власні телекомунікаційні супутники забезпечать повністю захищений звʼязок і для керівництва держави, і для військового керівництва», – сказав він.
Про створення космічних військ в Україні заговорили ще минулого року. Зокрема в програмі уряду було заплановано, що такий рід військ з’явиться вже до кінця 2025-го. Але поки що цей пункт програми не був реалізований.
Крім того, минулого року в Міноборони створили Управління космічної політики.
Більшість випадків самовільного залишення частини (СЗЧ) стаються не через «поганих командирів», а природний страх смерті. З цією проблемою треба працювати через довіру та освіту, зазначила військова омбудсменка Ольга Решетилова в інтерв’ю виданню rbc.ua.
«Більшість СЗЧ – не через «поганих» командирів, а страх смерті. На адаптаційному курсі ми читаємо історію України: людям важливо пояснити, чому ми в цій історичній точці та що буде в разі програшу. Ці відповіді є в нашій історії, і це також питання мотивації та роботи з бажанням піти в СЗЧ», – підкреслила фахівчиня.
Понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні – EUMAM Ukraine починаючи із 2022 року.
Про це повідомила пресслужба Генерального штабу ЗСУ у вівторок, 31 березня.
“Із 2022 року понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні – EUMAM Ukraine. Місія є прямою відповіддю на запит України про підтримку”, – йдеться у повідомленні.
Мандат місії передбачає: індивідуальну, колективну та спеціалізовану підготовку для ЗСУ; координацію та синхронізацію діяльності держав-членів у сфері навчання; EUMAM Ukraine охоплює широкий спектр навчальних програм (тактична медицина, РХБЯ-захист (радіаційний, хімічний, біологічний, ядерний), розмінування, логістика та зв’язок, тактичне планування та підготовка до маневрених дій, координація бойових стрільб).
У Генштабі наголосили, що участь у EUMAM Ukraine відкрита для країн, що не є членами ЄС.
Фінансове забезпечення EUMAM Ukraine здійснюється в рамках Європейського фонду миру. Місія тісно співпрацює з міжнародними партнерами.
[type] => post
[excerpt] => Понад 87 500 українських військовослужбовців пройшли навчання в рамках місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні - EUMAM Ukraine починаючи із 2022 року.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1774992240
[modified] => 1774984826
)
[title] => Понад 87 тисяч військових України пройшли навчання в межах місії ЄС
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=278483&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 278717
[uk] => 278483
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 278484
[image] => Array
(
[id] => 278484
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png
[original_lng] => 1032938
[original_w] => 1200
[original_h] => 630
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-300x158.png
[width] => 300
[height] => 158
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-768x403.png
[width] => 768
[height] => 403
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337-1024x538.png
[width] => 1024
[height] => 538
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/03/image-337.png
[width] => 1200
[height] => 630
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1774974027:8
[_thumbnail_id] => 278484
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 666
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 788235453001
[_oembed_623b94b62919934326fa546d4f52290a] =>
[_oembed_time_623b94b62919934326fa546d4f52290a] => 1780335488
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 44720
[1] => 294
[2] => 3313
[3] => 1411
)
[tags_name] => Array
(
[0] => війська
[1] => ЄС
[2] => навчання
[3] => Україна
)
)
[8] => Array
(
[id] => 277556
[content] =>
Пентагон підтвердив розгортання підрозділів американських сухопутних військ на Близькому Сході на тлі загострення ситуації в регіоні. Про це повідомляє агенція BBC.
За словами речника оборонного відомства США, до регіону направлять частини штабу 82-ї повітряно-десантної дивізії, підрозділи забезпечення, а також 1-й бойовий бригадний комплект. Водночас із міркувань безпеки Пентагон не розкриває деталей щодо кількості військових чи конкретних місць їхнього розгортання.
82-га повітряно-десантна дивізія, яка базується у штаті Північна Кароліна, вважається одним із найбоєздатніших підрозділів армії США. Її військові перебувають у постійній готовності до швидкого реагування і можуть бути розгорнуті в будь-якій точці світу протягом 18 годин.
Ці підрозділи спеціалізуються на десантних операціях – вони можуть висаджуватися з парашутами або за допомогою вертольотів та оперативно захоплювати ключові позиції. Крім того, до регіону перекидають 1-шу бойову бригаду 10-ї гірської дивізії, яка дислокується у штаті Нью-Йорк і призначена для тривалих бойових операцій.
У неділю, 22 березня, міністр оборони Японії Шіндзіро Коїдзумі зустрівся зі своїм німецьким колегою Борисом Пісторіусом, щоб обговорити розширення військової співпраці між країнами.
Берлін запропонував підписати угоду про взаємний доступ – рамковий договір, який полегшує обмін солдатами та зменшує бюрократичні перепони. Такі домовленості дозволяють швидше розгортати війська на території партнерів для навчань, тренувань або спільних операцій.
Японія вже підписала аналогічні угоди з Великою Британією та Австралією, завершує угоду з Францією та веде переговори з Канадою.
Пісторіус підкреслив, що крок є частиною ширшої відповіді на зростання глобальної нестабільності. Він також звернув увагу на стратегічну залежність Японії від енергоресурсів через Ормузьку протоку, яку перекрив Іран. Обидві країни погодилися робити внесок у забезпечення безпечного проходу, зокрема, шляхом розмінування після завершення бойових дій.
