У квітня Міністерство юстиції проводило опитування серед ув’язнених, де їм поставили питання щодо звільнення шляхом укладання контракту на військову службу. Погодились із тим, що потрібно ухвалювати закон про умовно-дострокове звільнення шляхом укладання контракту на військову службу майже 5 тисяч засуджених
„4,5 тис. засуджених відповіли: „Так”. При цьому варто розуміти: адміністрації установ відбування покарань не опитували в’язнів за статтями Кримінального кодексу, частина з яких нині не підпадає під мобілізацію. Також до уваги не брався їхній стан здоров’я. І, повторюся, найголовніший критерій – мотивація”, – наголосила Висоцька.
Вона зазначила, що на початку повномасштабного вторгення міністерство отримало понад тисячу заяв від засуджених, котрі рвалися воювати.
„Однак ані військові, ані парламент тоді не були готовими давати добро на їх мобілізацію. Під час суспільної дискусії довкола змін до мобілізаційного закону, яка тривала з кінця минулого року, ситуація змінилася”, – пояснила заступниця міністра.
Також вона прокоментувала слова нардепа Олександра Бакумова, який оголосив, що в Україні число в’язнів, які потенційно підпадають під мобілізацію, складає 20 тис. осіб. Висоцька зазначила, що коли Міністерство юстиції готувало вказану статистику для народних депутатів, одразу відкинули близько 4 тис. засуджених, у яких діагностовано суспільно небезпечні хвороби на кшталт ВІЛ, гепатит, туберкульоз. Проте на заваді може стати не стільки „букет” хвороб, скільки відсутність бажання засудженого йти воювати.
Міністерство оборони Німеччини на початку червня планує оголосити свої плани щодо збільшення чисельності армії. Два з трьох планів включають введення в тій чи іншій формі призову, повідомляє The Telegraph. У 2011 році в Німеччині скасували обов’язкову військову службу в мирний час.
Одна з пропозицій передбачає 1 рік обов’язкової військової служби як для 18-річних хлопців, так і для дівчат. Раніше призову підлягали лише чоловіки. Для зміни такого пункту знадобиться внести поправку до Конституції Німеччини. За словами представників міністерства, цей варіант наразі має найвищу соціальну підтримку.
Другий план передбачає призов лише 18-річних хлопців, і то не всіх: кандидати на військову службу заповнюватимуть онлайн-анкету, на основі якої потім відбуватиметься відбір.
Такий захід стане «сигналом» як союзникам країни, так і ворогам, повідомляє видання.
Третій варіант не передбачає обов’язковий призов, а лише залучення до армії більшої кількості людей шляхом активізації призовних кампаній. За даними видання, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, який за кількома показниками є найпопулярнішим політиком країни, виступає проти такого рішення.
Чисельність німецької армії зараз становить близько 180 тисяч, а число військових прагнуть збільшити до понад 200 тисяч.
[type] => post [excerpt] => Міністерство оборони Німеччини на початку червня планує оголосити свої плани щодо збільшення чисельності армії. Два з трьох планів включають введення в тій чи іншій формі призову, повідомляє The Telegraph. У 2011 році в Німеччині скасували обов'яз... [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1715614980 [modified] => 1715612479 ) [title] => Німеччина хоче повернути обов'язкову військову службу [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=187075&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 186916 [uk] => 187075 ) [trid] => din4423 [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 186917 [image] => Array ( [id] => 186917 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg.jpg [original_lng] => 322632 [original_w] => 800 [original_h] => 370 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg-300x139.jpg [width] => 300 [height] => 139 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg-768x355.jpg [width] => 768 [height] => 355 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/05/nemet-hadsereg.jpg [width] => 800 [height] => 370 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [translation_required] => 1 [views_count] => 788 [translation_required_done] => 1 [_thumbnail_id] => 186917 [_edit_lock] => 1715602003:2 [_edit_last] => 2 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 656257 [2] => 37 [3] => 584109 [4] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Новини [2] => Світ [3] => Світ [4] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 18390 [1] => 141 ) [tags_name] => Array ( [0] => військова служба [1] => Німеччина ) ) [2] => Array ( [id] => 185953 [content] =>
У Данії з січня 2027 року запровадять строкову військову службу для жінок та збільшать кількість призовників. Про це у вівторок, 30 квітня, пише Danmarks Radio.
Вказується, що жінки у країні й зараз мають право на строкову службу, але за бажанням. У майбутньому ж дівчата повинні будуть проходити військовий вишкіл на рівні з хлопцями.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Пульсен наголосив, що призовники відіграватимуть центральну роль у виконанні завдань збройних сил країни й посилять можливості національної мобілізації у разі складної безпекової ситуації, яка, за його словами, уже „виникає”.
Строкова служба триватиме до 11 місяців, які поділять на 5 місяців базової підготовки й ще 6 місяців оперативної служби. Наразі строкова служба в Данії триває лише 4 місяці.
Вказується, що щороку на службу планують призивати до 7500 призовників.
„У 2023 році на строкову службу в Данії призвали 4700 людей, з них кожна четверта – жінка”, – зауважують журналісти.
Також у Данії відновлять посади сержантів і лейтенантів строкової служби. Їм доведеться відслужити два роки, щоб допомагати навчати рядових призовників.
На нову модель призову виділили 16 мільярдів данський крон (понад 2 млрд євро). Загалом країна інвестує в оборону рекордні 95 мільярдів крон (12 млрд євро).
Верховна Рада раніше заявляла, що співробітники військових частин не мають права затримувати і обшукувати громадян України, тепер це підтвердила омбудсмен, але прокуратура, як і раніше, закриває очі на дії обласних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК), повідомив у четвер Telegram-канал „Резидент”.
В організації переконані, що єдиний спосіб захистити себе – це зробити подібні зловживання публічними, а для жінок – зайняти рішучу позицію у разі порушень, адже вони не бояться постраждати від співробітників військкоматів. Можливо, настав час народним депутатам створити слідчу комісію і перестати робити вигляд, що це питання не належить до їхньої компетенції”, – нагадує видання.
Джерело в Офісі президента повідомило Telegram-каналу, що Генштаб безпосередньо роздає зброю призовникам, щоб навіяти страх громадянам, позбавивши їх можливості захистити себе, хоча солдатам заборонено застосовувати зброю, навіть робити попереджувальні постріли.
На сайті зазначалося, що регіональні центри призову та соціальної допомоги наразі працюють поза законом, а накази їхніх командирів не мають жодної юридичної сили, про що добре знають самі вербувальники, але їхнє завдання полягає в тому, щоб залякати громадян, використовуючи їхню необізнаність із законодавством.
Телеграм-канал нагадав про нещодавню заяву Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, в якій шлося про те, що співробітники військкомату не мають права затримувати і примусово заарештовувати громадян за відмову від мобілізації.
„Основне питання, яке порушують громадяни України, полягає в тому, що співробітники ТКК не мають повноважень затримувати громадян України, вилучати у них документи і фізично затримувати їх. Вони не мають таких прав”, – підкреслила омбудсмен.
„Згідно з Конституцією, військові частини не можуть залучатися до обмеження прав громадян України, навіть якщо в нашій країні законно введено воєнний стан. Затримувати громадян мають право такі органи: в першу чергу, Національна поліція, Державна прикордонна служба, Національна гвардія. Але не військовослужбовці”, – підтвердив цю тезу Дмитро Лубінець.
Джерело: vb/t.me/rezident_ua/21179
[type] => post [excerpt] => Верховна Рада раніше заявляла, що співробітники військових частин не мають права затримувати і обшукувати громадян України, тепер це підтвердила омбудсмен, але прокуратура, як і раніше, закриває очі на дії обласних центрів комплектування та соціал... [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1705654920 [modified] => 1705652822 ) [title] => Військкоматам заборонено здійснювати обшук, огляд та затримання громадян, але влада все це дозволяє [url] => https://life.karpat.in.ua/?p=175827&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 175711 [uk] => 175827 ) [trid] => kri2709 [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 140585 [image] => Array ( [id] => 140585 [original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp.jpeg [original_lng] => 81278 [original_w] => 968 [original_h] => 504 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp-150x150.jpeg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp-300x156.jpeg [width] => 300 [height] => 156 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp-768x400.jpeg [width] => 768 [height] => 400 ) [large] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp.jpeg [width] => 968 [height] => 504 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp.jpeg [width] => 968 [height] => 504 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp.jpeg [width] => 968 [height] => 504 ) [full] => Array ( [url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/uzeufbv2myeaxzvec7g5kjtn1d1uvrcp.jpeg [width] => 968 [height] => 504 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => life [color] => red [title] => Життя ) [views_count] => 1553 [_thumbnail_id] => 140585 [_edit_lock] => 1705645757:3 [_edit_last] => 3 [labels] => Array ( [0] => star_outline [1] => lightbulb_outline [2] => whatshot ) [categories] => Array ( [0] => 3998 [1] => 83877 [2] => 656257 [3] => 13 [4] => 9 [5] => 43 [6] => 19 [7] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Актуально [1] => Війна [2] => Новини [3] => Новини дня [4] => Спецтема [5] => Статті [6] => Терміново [7] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 18390 [1] => 51390 ) [tags_name] => Array ( [0] => військова служба [1] => обшуки ) ) [4] => Array ( [id] => 174699 [content] =>
Генеральний штаб армії ініціював відновлення обов’язкової військової служби, ідеться в повідомленні міністерства оборони Сербії.
Генштаб вважає, що для підвищення обороноздатності армії необхідно поповнити та омолодити діючий і резервний склад, а найефективніше цього можна досягти шляхом відновлення обов’язкової військової служби.
Ініціативу, згідно з якою строкова служба має тривати чотири місяці, Генштаб уже передав президенту, котрий є також головнокомандувачем збройних сил.
Пропозиція не була несподіваною, адже міністр оборони Мілош Вуцевіч у ЗМІ вже порушував питання про відновлення обов’язкової військової служби.
За словами міністра, фактично йдеться не про початок призову, а лише його відновлення, адже він був «просто призупинений» і треба тільки скасувати відповідне рішення. На думку Мілоша Вуцевіча, необхідно поповнити військовий склад, оскільки обов’язкового призову не було вже 13 років, тож запас є недостатнім і застарілим.
Міністр додав, що цей захід не буде реалізований миттєво. Спочатку проведуть громадське обговорення, а запровадити обов’язкову чотиримісячну службу зможуть не раніше 2025 або 2026 року.
Мілош Вуцевіч наголосив, що Сербія не готується до війни чи будь-якого військового конфлікту, але армія має забезпечувати мир та стабільність, і чим сильніші збройні сили, тим сильніша країна.
Обов’язкову військову службу в Сербії призупинили у 2010 році.
Єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних «Оберіг» вже запущений та регулярно оновлюється.
Про це повідомив віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.
За його словами, система постійно наповнюється новою інформацією щодо військовозобов’язаних. Наразі база наповнена вже більш як на 90%.
«Це закрита система, яка має свій захищений контур. Усі вимоги до неї витримані. Це досить захищений продукт, який не має натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора роки повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації», – сказав міністр.
Федоров зазначив, що Мінцифри очікує на бачення нової команди Міноборони щодо того, як інформація з реєстру буде використовуватися.
Жінки з медичною або фармацевтичною освітою мають стати на військовий облік з 1 жовтня. Про це пишутьу МОЗ.
Перебувати на військовому обліку мають всі жінки віком від 18 до 60 років, які працюють за спеціальностями: лікар, стоматолог, акушерка, сестра медична, фармацевт, провізор, наукова співробітниця, керівниця підрозділів в охороні здоров’я.
Постановка на військовий облік – це не мобілізація жінок-медиків, він потрібний для узагальнення даних про резерв медиків у державі. Для таких жінок не обмежують виїзд закордон.
Жінки зі спеціальностями, спорідненими з військовою, можуть стати на облік за власним бажанням. Жінки-медики будуть мати три роки, щоб стати на військовий облік (до 31 грудня 2026 року).
Щоб стати на військовий облік, потрібно подати до ТЦК такі документи:
заява про взяття на облік;
паспорт або ID-картка;
ідентифікаційний номер;
документ про здобуття спеціальності/професії;
довідка з роботи із зазначенням спеціальності, за якою жінка працює;
свідоцтво про народження дітей/документ про опіку;
свідоцтво про шлюб;
фотокартки 3×4.
Далі жінки мають пройти медкомісію, яка зробить висновок про їхню придатність чи непридатність до військової служби.
Непридатними до військової служби визначають: вагітних жінок, медиків-матерей, які виховують дітей самостійно, мають тьох і більше неповнолітніх дітей або виховують дитину з інвалідністю, а також тих чиї чоловіки служить у ЗСУ.
This is the April 13 video of a long line of the Ukrainian men of the conscription age at their Consulate in Prague, Czech Republic. They came to renew their expiring passports and also to be added to the mobilization registry, as the newly adopted Ukrainian law on mobilization… pic.twitter.com/bZtRA6AGPa
У Словаччині цього року заяви про відмову від позачергової військової служби подала рекордна кількість громадян – понад 40 тисяч. Про це повідомляє державне інформаційне агентство TASR із посиланням на дані міністерства оборони країни.
У разі можливої мобілізації особи, які подали відповідні заяви, можуть бути призвані лише на альтернативну службу. Згідно з правилами, молоді люди, що досягли призовного віку, мають право подавати такі заяви щороку лише в січні. Вони дійсні тільки в тому разі, якщо подаються в мирний, а не воєнний час.
У січні 2023-го відповідні заяви подала рекордна кількість громадян – понад 40 тисяч. Це приблизно в 30 разів більше, ніж торік, і майже в 500 разів більше, ніж два роки тому. Згідно з попередніми даними міністерства оборони Словаччини, опублікованими на шпальтах братиславської «Правди», у 2021-му заяви подали тільки 85 осіб, минулого року ця кількість зросла вже майже до 2500.
Обґрунтування для подачі заяви про відмову від строкової військової служби можуть містити мотиви совісті чи віросповідання. На сьогодні в Словаччині з населенням 5,5 мільйона осіб, де 2006 року скасували загальну військову повинність, кількість військовозобов’язаних становить близько мільйона чоловік.
В інтерв’ю TASR речниця міністерства оборони Мартіна Какащікова повідомила, що розгляд заяв ще триває. За її словами, остаточна кількість відмов не вплине на обороноздатність країни.
Офіцер Збройних сил Мирослав Гай вважає, що Україні потрібно формувати новий повноцінний резерв, оскільки на фронті тривають запеклі бої, наші люди гинуть, хворіють, та дістають поранень.
„Весь резерв, який у нас був, ми вже застосували у боях. Зараз, наскільки я розумію, за розпорядженням президента України та з відповідних дій командування ЗСУ будуть формуватися нові резерви. Ми маємо розуміти, що у РФ величезний мобілізаційний ресурс, навіть, якщо його занизити вдвічі, то це мільйони й мільйони людей. Україна, по-перше, має менший мобілізаційний ресурс, також багато людей втрачено через внутрішню та зовнішню еміграцію. Однак, нам потрібно формувати новий повноцінний резерв, тому що йдуть запеклі бої, наші люди гинуть, хворіють, є поранені. Відповідно, треба буде доукомплектовувати наші бойові бригади, особовий склад, для того, щоб ми мали змогу протистояти агресії РФ”, – пояснив Гай в ефірі „Еспресо„.
За його оцінкою, російська агресія триватиме ще довго. Наприклад, у США нарощують виробництво снарядів 155 мм для України, але тільки через 2 роки вони хочуть наростити виробництво до 90 тисяч снарядів на місяць. Відповідно, американські аналітики припускають, що війна триватиме 2 роки.
„Загадувати не хочу, але коли робляться такі заяви, то за ними стоять потужні серйозні розрахунки. Тому я розглядаю, що у нас війна буде довгою й Україні потрібно формувати фахові та навчені резерви. Зараз всі обов’язково проходять навчання перед відправленням у бойові бригади, це забирає час, але у людей є мінімальна підготовка для ведення бойових дій”, – наголосив офіцер.
Данія планує зробити призов обов’язковим і для жінок. Мета цього кроку – суттєве збільшення чисельності особового складу армії Данії. Щоб країна, яка відстає від своїх зобов’язань перед НАТО, могла зменшити відрив.
Міністр оборони Данії Якоб Еллеманн-Йенсен в телеінтерв’ю заявив, що цей крок також вигідно вплине на військо. Наразі жінки можуть добровільно йти в армію, а чоловіки зобов’язані проходити військову службу, якщо їх призвуть за результатами жеребкування.
Відповідну пропозицію підтримує і чимало жіночих правозахисних організацій.
Паралельно із заявою міністра, очолюване ним відомство опублікувало висновки доповіді НАТО, в яких Данію критикують за відсутність інвестицій в армію. Однак, на відміну від попередніх років, цього разу міністерство не оприлюднило весь документ, пославшись на поточну безпекову ситуацію та російську агресію.
Доповідь з’явилася перед тим, як минулого місяця Данія заявила про збільшення свого оборонного бюджету на 4,5 мільярди крон (660 мільйонів доларів).
Минулого тижня Данія вирішила надати Україні 19 САУ французького виробництва «Цезар», що викликало певне обурення через побоювання, що це загрожуватиме власній обороноздатності країни, повідомляє Bloomberg.
