Понад 700 хорватських призовників отримали повістки на проходження обов’язкової базової військової підготовки, і лише семеро відмовилися від неї через релігійні чи моральні переконання, повідомив начальник штабу Збройних сил Хорватії генерал-полковник Тихомир Кундид.
Перші новобранці розпочнуть двомісячну військову підготовку 9 березня на базі частин у Кніні, Слуні та Пожезі.
За планами, по 200 новобранців відправлять до Кніна й Слуня та 400 – до Пожеги, але точна кількість буде відома лише після остаточного оформлення повісток.
Призовників забезпечать сучасним спорядженням, зокрема штурмовими гвинтівками VHS хорватського виробництва. На першому етапі навчання учасники отримають базові знання та навички піхотинців, які згодом зможуть поглибити під час служби в резерві. За планом, у країні щорічно проводитимуть по п’ять навчальних циклів за участю 800 призовників у кожному. Однак цього року буде лише чотири, оскільки перший розпочнеться лише в березні.
Начальник штабу зазначив, що система розрахована на плавну адаптацію новобранців до військової служби під час 8-тижневого інтенсивного вишколу. Мета армії – заохотити молодь обирати саме базову військову підготовку замість альтернативної цивільної служби.
За словами Тихомира Кундида, двомісячна служба не стає на заваді навчанню чи кар’єрі молодих людей, натомість дає цінні навички для майбутнього. Навчальні центри повністю готові до прийому поповнення, а інструктори пройшли спеціальну підготовку для ефективної роботи з цією віковою групою, додав начальник штабу.
У грудні минулого року 1200 молодих людей були викликані для проходження обов’язкового медичного огляду. З’явилося близько 95% з них. Приблизно 10% були визнані непридатними.
Хорватія скасувала обов’язковий призов у 2008 році, але в жовтні 2025-го парламент вирішив відновити його, зробивши двомісячну базову підготовку обов’язковою з січня 2026-го.
Призовники отримують щомісячну зарплату в розмірі 1100 євро, а час їхньої служби входить до трудового стажу. Уряд визначив також детальні правила альтернативної цивільної служби. Ті, хто відмовляється від військової підготовки з релігійних чи моральних причин, можуть служити під керівництвом міністерства внутрішніх справ.
Якщо громадяни служать три місяці в цивільному захисті, то отримують неоподатковувану щомісячну допомогу в розмірі 340 євро, якщо чотири місяці в місцевих органах влади – неоподатковувану щомісячну допомогу в розмірі 170 євро. Служба триває 5 днів на тиждень, 8 годин на день. Цього року міністерство внутрішніх справ може прийняти максимум 800 осіб, тоді як місцеві органи влади – приблизно 5 тисяч.
Британські та французькі десантники завершили останні приготування до можливої миротворчої місії в Україні. Їх можуть відправити, якщо країна укладе мирну угоду з росією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на The Telegraph.
Як пише видання, навчання в провінції Бретані відбулися 24 лютого і є заключними навчаннями з підготовки десантників до розгортання в будь-якій точці країн НАТО. Ця підготовка є частиною навчань „Оріон”, які закінчаться 3 березня.
Дії відбулися за кілька тижнів після того, як прем’єр-міністр Британії Кір Стармер заявив, що Великобританія і Франція очолять миротворчі сили в Україні, якщо буде досягнуто угоди про припинення вогню між Києвом і Москвою.
Згідно з публікацією The Telegraph, під час навчань понад 600 солдатів із 16-ї повітряно-десантної бригади Британії провели імітацію рейду разом зі своїми товаришами з 11-ї парашутно-десантної бригади Франції.
Наразі склад підрозділів, які можуть бути задіяні в Україні, поки що не озвучено. Але видання зазначає, що військові 16-ї повітряно-десантної бригади входять до числа британських сил високої готовності і здатні в найкоротші терміни розвернутися у складі сил НАТО.
Що загалом було на навчаннях „Оріон”
У Міноборони Британії заявили, що в навчаннях „Оріон” беруть участь близько 2000 британських і французьких військових. Ці навчання являють собою випробувальну місію з „підтримки союзника по НАТО в боротьбі з повстанським рухом і загрозою вторгнення”.
Дев’ятиденні повітряно-десантні навчання розпочалися 24 лютого з того, що військові здійснили стрибки з транспортних літаків Королівських ВПС і Космічних сил Британії, після чого зайняли позиції і розгорнули оборонні споруди.
Під час навчань, покликаних підготувати війська до реалій конфліктів XXI століття, військові відбивають умовні атаки, а потім відпрацюють засідки і напади на ворожі сили.
Зокрема, під контролем французького штабу на авіабазі Орлеан-Брісі (неподалік Парижа), британські розвідники та парашутисти з групи командос здійснили непомітну висадку на полігоні Сен-Сир-Коеткуїдан.
Вони знищили ворожі засоби ППО і позначили зону висадки основних сил, в якій висадилися солдати 2-го батальйону парашутного полку в складі двох бойових груп.
Взвод з італійської бригади парашутистів теж вступив у бій, після чого літак RAF A400M кинув припаси.
Як очікується, навчання завершаться 3 березня. За словами французького генерала Рено Ронде, вони мають вирішальне значення.
„Навчання… дають нам змогу тестувати нові конструкції та обладнання, особливо в галузі гібридних комунікаційних мереж та інтеграції безпілотних літальних апаратів. Здатність до інновацій та швидкої адаптації тепер є ключовим фактором збереження переваги на полі бою”, – зазначив він.
У чому проблема для Британії відправити війська в Україну
Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що Британія і Франція зобов’язалися направити в Україну контингент чисельністю близько 5000 солдатів від кожної з країн.
Однак Британія має проблему виставити такі боєздатні сили, оскільки чисельність армії країни скоротилася приблизно до 70 тисяч військових, що є найнижчим показником за більш ніж 200 років.
Цього тижня Стармера попередили, що для досягнення цієї мети Британії доведеться вивести війська з Естонії та Кіпру, щоб направити в Україну повністю оснащену бригаду.
У середу міністр збройних сил Аль Карнс попередив, що до великої війни в Британії залишилося три роки, зазначивши, що країна не готова до такого конфлікту.
„Що стосується стримування росії, у нас є від трьох до п’яти років, перш ніж нам доведеться вступати в серйозне протистояння з великою державою, у тій чи іншій формі конфлікт, обмежений географічно”, – сказав він.
Карнс додав, що британська армія в багатьох моментах не змінилася з 1990-х років, тому необхідно рухатися швидше і в усьому.
Сьогодні, 25 лютого 2026 року, Верховна Рада України ухвалила законопроєкт № 13646 про соціальний захист військових.
Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.
За його словами, цей законопроєкт формує зрозумілу й чесну систему соціальних гарантій для військовослужбовців базової служби – до, під час і після її проходження.
„Це про справедливість для людей, які стали на захист країни, і про відповідальність держави перед ними та їхніми родинами”, – каже міністр.
Під час служби
Військові мають гарантоване грошове, медичне, продовольче та речове забезпечення. Передбачені відпустки за сімейними обставинами, лікування й реабілітація за рішенням ВЛК. Держава також забезпечує проживання, безоплатний проїзд і поштовий зв’язок.
Після повернення зі служби
Зберігається право повернутися на роботу – на посаду, не нижчу за попередню. Передбачена допомога в розмірі середньої зарплати після постановки на військовий облік. Військові отримують можливість професійної адаптації, повноцінний страховий і трудовий стаж, а також право на щорічну відпустку вже в перший рік роботи.
„Окремий і принципово важливий блок – родини Захисників і Захисниць, які загинули або зникли безвісти”, – додав Федоров.
Законопроєкт запроваджує єдиний і прозорий підхід до виплат – без різних правил за однакових обставин.
Сьогодні держава забезпечує:
родинам загиблих – ₴15 млн;
родинам зниклих безвісти – щомісячні виплати близько ₴120 тис.
„Ми пропонуємо чітке правило: загальний обсяг допомоги – ₴15 млн. Тобто якщо військовий отримав статус безвісти зниклого, його родина отримує виплати близько ₴120 тис. на місяць, а в разі підтвердження загибелі, рідні отримають виплату в такому розмірі, щоб загальна сума допомоги становила ₴15 млн. Це створює рівність, прозорість і зрозумілі гарантії для кожної родини – незалежно від дати чи обставин підтвердження статусу”, – резюмує міністр.
„Люди є ключовою цінністю українського війська, тому будь-які зміни в системі соціального супроводу мають насамперед працювати на військовослужбовців і на їхні родини. Це складна і сенситивна тема, зокрема для родин військових, зниклих безвісти під час бойових дій, і саме тому ми підходимо до цього питання максимально відповідально та обережно”, – йдеться в повідомленні.
Так, Міноборони розпочинає додаткові консультації з родинами військовослужбовців і з представниками бригад та Офісом Військового омбудсмана, аби визначити модель, яка буде ефективною в нинішніх умовах і забезпечить якісну підтримку для тих, хто її найбільше потребує.
Після консультацій буде ухвалено узгоджену модель та визначено подальші кроки, а про всі рішення і зміни буде повідомлено окремо .
Міноборони запрошує всіх бажаючих долучитися до обговорення змін в системі соціального супроводу військовослужбовців зниклих безвісти та членів їх сімей. Свої пропозиції можна надсилати на e-mail: dsz.mou@mod.gov.ua.
Священники Мукачівської греко-католицької єпархії просять усі парафії долучитися до збору коштів на підтримку військових: пожертвувати частину парафіяльної коляди. Кошти потрібні, аби придбати позашляховик для 101-ої бригади територіальної оборони. Збірка коштів завершиться 25 січня.
Посол Канади в Україні Наталка Цмоць розповіла, що від початку війни росії проти України середній вік українського військового зріс на 10 років — приблизно від 30 до 40 років.
У NV повідомили, що, на думку дипломата, дискусія щодо мобілізації, яка триває сьогодні в Україні, є серйозною та важливою.
„Реальністю також є те, що середній вік українських солдатів стає більшим. Середньому солдату було за 30, зараз середньому солдату за 40”, — зазначила Цмоць.
[type] => post
[excerpt] => Посол Канади в Україні Наталка Цмоць розповіла, що від початку війни росії проти України середній вік українського військового зріс на 10 років — приблизно від 30 до 40 років.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1731662280
[modified] => 1731615280
)
[title] => Середній вік українських солдатів за час війни зріс з 30 до 40 років
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=222237&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 222381
[uk] => 222237
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 222239
[image] => Array
(
[id] => 222239
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[original_lng] => 296427
[original_w] => 600
[original_h] => 300
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93-150x150.png
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93-300x150.png
[width] => 300
[height] => 150
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[width] => 600
[height] => 300
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[width] => 600
[height] => 300
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[width] => 600
[height] => 300
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[width] => 600
[height] => 300
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/11/image-93.png
[width] => 600
[height] => 300
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1731608087:8
[_thumbnail_id] => 222239
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 2886
[translation_required_done] => 1
[_oembed_7b31674b818da5c1c6c0b540d43dbd6b] =>
