Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови про затвердження Порядку тримання військовополонених.
Про це повідомив представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук
Відтепер Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими має право погоджувати передачу полонених іншій державі, якщо вона є учасницею Женевської конвенції та може її виконувати.
Крім того, військовополонені отримали право особисто або через представника звертатися до Координаційного штабу зі скаргами чи заявами щодо умов тримання.
До того ж передбачена можливість залучення полонених до робіт у виправних колоніях різного рівня безпеки та слідчих ізоляторах.
Міжнародний комітет «Червоного хреста» домігся забезпечення низки поліпшень для російських полонених та почав постачати їм презервативи. Це потрібно «на випадок, якщо їм захочеться полюбитися між собою».
Про це розповіла ведуча ютуб-проєкту «Це ніхто не буде дивитись» Емма Антонюк, яка відвідала табір полонених.
«Раніше було правило: під час шикування полонені повинні дивитися в землю. Це розповсюджений регламент режимних установ задля дисципліни та покори в’язнів. Для росіян цю норму скасував «Червоний хрест»», – розповідає Антонюк.
Крім того, Комітет «Червоного хреста» також приймає скарги полонених та відстоює їх забаганки.
«Серед нарікань, до прикладу, була відсутність олів’є у табірному меню та вітамінів у медпункті. Вітаміни їм дали», – додала Антонюк.
«Але повірте, вони страждають, просто не від голоду чи холоду. До прикладу, ви навіть не уявляєте яких мук їм вартує чути українську мову», – зазначила ведуча.
Наразі в Україні існує три табори для утримання російських військовополонених. Останній «Центр-3» відкрили у травні минулого року через збільшення кількості полонених.
У пресслужбі державного проєкту «Хочу жити» розповіли, що у новому таборі особовий склад російської армії може працювати, займатися спортом і дозвіллям, у закладі обладнали спеціальні місця для приготування їжі, відпочинку та спілкування з психологами. На території табору є церква.
«Ймовірно, це не останній такий табір для військовополонених росіян, який цього року розпочав роботу», — прогнозують у проєкті «Хочу жити».
Також Україна регулярно відкриває свій головний табір для військовополонених для Червоного Хреста, ООН і міжнародних журналістів.
Державних установ «Табір для утримання військовополонених» на території України вже п’ять, перший відкрився у 2022 році у Західній Україні.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
«У Женевській конвенції, якої дотримується наша країна, прописані норми утримання військовополонених: це комфортні умови, що передбачають медичний догляд, харчування, отримання посилок, листів, час для відпочинку. Також надається можливість працювати, для офіцерів – тільки за їхньої згоди», – сказали у штабі.
Тут додали, що у рф таких спеціалізованих таборів немає, українських військовополонених утримують у в’язницях, де є окремі блоки.
У 2022 році саме Україні вдалося запустити процес обміну військовополоненими: раніше під час бойових дій обміни ніколи не відбувалися, тільки після їх завершення. Роботу, спрямовану на це, веде Україна на постійній основі. Навіть при тому, що Росія в будь-який момент може скасувати обмін і робила так уже не раз.
«За даними Міністерства юстиції України, на утримання одного російського військовополоненого йде 10 тис. грн на місяць. Ті з них, хто працює, мають змогу витратити зароблене: на території табору є магазин, й коли полонений хоче щось купити, необхідну суму списують із його рахунку, а натомість видають продукти», – повідомили у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
За їхніми словами, раз на місяць штаб організовує приїзд до табору представників ЗМІ з різних країн: від них міжнародне співтовариство може дізнатися в яких умовах утримують російських військових. Всіх журналістів попереджують, що спілкуватися, фотографувати і записувати на відео можна тільки тих військовополонених, які дали на це свою згоду.
Також у штабі показали набір, який отримує кожен військовополонений, прибулий у табір: три пари взуття – черевики, туфлі та шльопанці; кілька пар шкарпеток; штани, куртку, білизну, шапку, кепку, а також мило, зубну пасту й щітку, рушник, туалетний папір, бритву.
У таборі обов’язково є медичний корпус з кабінетами, які оснащені сучасною медтехнікою: є рентген-кабінет, УЗД, стоматологічний тощо. Тут працюють лікарі вузьких спеціальностей, серед яких рентгенолог, хірург, терапевт, невропатолог, стоматолог, психіатр. Військовополоненим роблять кардіограми, лікують зуби і регулярно зважують.
За словами медпрацівників табору, майже у всіх військовополонених фіксують щомісячне збільшення ваги.
Меню в їдальні у таборах щодня змінюється, і у військовополонених немає нарікань на харчування: вага усіх продуктів (м’яса, каші, хліба) – згідно з нормами ЗСУ.
Після обіду багато військовополонених ідуть працювати. Згідно із Женевською конвенцією, робота в них має бути такою, що не принижувала б людську гідність.
На території такого табору є спортивний майданчик для занять фізкультурою.
Військовополоненим солдатам в Україні дозволять телефонні розмови за допомогою засобів IP-телефонії за умови погодження з Координаційним штабом.
Про це повідомив у вівторок представник уряду у парламенті Тарас Мельничук у Telegram.
«Передбачено, що за технічної можливості та за погодженням з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими військовополоненим надається право на телефонні розмови за допомогою засобів ІР-телефонії з відповідним програмним забезпеченням, що перебуває на балансі табору», – йдеться у повідомленні.
Право на телефонні розмови військовополоненим, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, надається з письмового дозволу слідчого, прокурора або суду в рамках кримінального провадження та за погодженням з Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими.
Нардеп Олексій Гончаренко у себе в Telegram повідомив, що такий дозвіл вимагає Женевська конвенція.
У питанні прискорення обміну полоненими вплинути на росію може сильна українська армія та міжнародний тиск.
Про це заявив Уповноважений Верховної ради України з прав людини Дмитро Лубінець на брифінгу у четвер, передає УНН.
«Що може вплинути на росію? На мій погляд, основний інструментарій повернення військовополонених – це сильна українська армія», – сказав Лубінець.
Він зазначив, що коли воїни ЗСУ беруть російських солдатів у полон – це надає Україні додаткові можливості щодо переговорних процесів повернення наших військовополонених.
«А друге – це міжнародний тиск. Як би ми не ставилися скептично до міжнародної активності, я все ж таки залишаюся на позиції, що міжнародні партнери порушуючи питання порушення прав росією Женевської конвенції та прав людини, додатково впливають на росіян», – додав він.
До її складу увійшли міністр оборони, голова СБУ, начальник ГУР Міноборони, міністр внутрішніх справ, а також голова Служби зовнішньої розвідки та Уповноважений Верховної Ради з прав людини.
Крім того, у складі Координаційного штабу створили групу ведення переговорного процесу та регіональні представництва (робочі групи). Також тут буде громадська рада, кандидатів до якої відбиратимуть на конкурсній основі.
«Ухвалені зміни сприятимуть більш прозорому процесу формування списків на обмін, а також більш ефективній роботі зі звільнення оборонців України, які перебувають у ворожому полоні», – заявили у Міреінтеграції.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) оцінив, що українська операція в Курській області, ймовірно, все більше стимулює Росію брати участь в обміні військовополоненими.
18 жовтня Україна та Росія провели обмін військовополоненими (один на одного) – четвертий обмін з початку української операції у Курській області в серпні 2024 року.
19 жовтня президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна повернула 95 військовополонених.
Серед повернениних, зокрема українські військовослужбовці, які на початку 2022 року захищали „Азовсталь” у Маріуполі, українські нацгвардійці, військовослужбовці Держприкордонслужби України та інші українські військові.
18 жовтня Міноборони Росії заявило, що російська влада також повернула 95 російських військовополонених і що Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ) виступили посередником в обміні.
В Українському координаційному штабі з лікування військовополонених зазначають, що багато українських військовополонених, які повернулися, мали важкі захворювання та тяжкі поранення, а також втратили вагу через тортури та недоїдання в російському полоні.
Чимало звільнених мають серйозні захворювання та наслідки важких поранень, а також велику втрату ваги через катування та недостатнє харчування.
Україна провела обмін військовополоненими з російською стороною, у результаті якого додому повернулись 95 українських військових. Про це у п’ятницю, 18 жовтня, заявили Координаційний штаб та президент Володимир Зеленський.
Серед тих, хто повернувся додому, – 69 солдатів і сержантів та 26 офіцерів.
Звільнені військові захищали Маріуполь і Азовсталь, Донеччину, Луганщину, Харківщину, Київщину, Чернігівщину, Херсонщину. Це нацгвардійці, військові моряки, воїни ЗСУ, прикордонники та представники інших підрозділів Сил безпеки та оборони, розповіли у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Особливість цього обміну в тому, що додому повертаються чимало українців, які отримали незаконні вироки та були „засуджені”: 28 захисників – до тривалих термінів, а 20 – до довічного ув’язнення.
Україна та росія у День незалежності, 24 серпня, првовели обмін полоненими. З російського полону звільнили 115 українських захисників.
Про це повідомив президент Володимир Зеленський у Telegram.
Як зазначив президент, серед звільнених воїни Національної гвардії, Збройних Сил, Військово-морських сил, Державної прикордонної служби. Обмін пройшов за посередництва Об’єднаних Арабських Еміратів.
„Дякую кожному підрозділу, який поповнює наш обмінний фонд. Це наближає звільнення наших військових, наших цивільних із російського полону. Дякую нашій команді та партнерам, ОАЕ за те, що наші люди повертаються додому”, – додав президент.
Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що усі врятовані під час 55-го обміну полоненими – це військовослужбовці-строковики, зокрема і ті, які потрапили у полон у перші місяці повномасштабного російського вторгнення у 2022 році.
З полону вдалося визволити дев’ятьох незаконно засуджених оборонців. Звільнено військових моряків та трьох прикордонників, а також 82 оборонці Маріуполя (з них пів сотні боронили „Азовсталь”). Серед врятованих – солдати, сержанти та матроси.
Також додому повертаються шестеро нацгвардійців з гарнізону охорони Чорнобильської атомної станції, військовослужбовці, які боронили Київську, Донецьку, Херсонську та Луганську області.
Українські воїни, яких сьогодні вдалося звільнити з полону ворога, також брали участь у важких боях за Гостомель і запасний командний пункт Генштабу у Київській області, а у Херсонській області – за пропускний пункт „Чонгар” на адміністративному кордоні з тимчасово окупованим Кримом.
Уряд відповів, що дозвіл російським військовополоненим здійснювати телефонні дзвінки виконує важливу інформаційну функцію, надаючи росіянам об’єктивну інформацію, що може збільшити кількість військовополонених.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у відповідь на петицію з закликом призупинити надання російським військовополоненим права на телефонний зв’язок відповів, що телефонні розмови військовополонених зі своїми рідними та близькими виконують важливу інформативну функцію з надання об’єктивної інформації росіянам, що сприятиме збільшенню кількості військовополонених. Про це йдеться у відповіді на петицію.
Телефонні розмови військовополонених із своїми рідними, близькими та іншими особами виконують важливу інформативну функцію, яка надає об’єктиву інформацію росіянам про те, що їм не варто боятися здаватися в полон, оскільки Україна дотримується усіх положень Конвенції та забезпечує належні умови тримання військовополонених
– йдеться у відповіді Кабміну.
Зазначається, що російські військовополонені, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, мають право на телефонні розмови з письмового дозволу слідчого, прокурора або суду в рамках кримінального провадження.
Іншим військовополоненим надається право на телефонні дзвінки може надаватися адміністрацією табору. Також адміністрація може обмежувати тривалість однієї розмови до 15 хвилин.
Окрім того, в уряді наголосили, що телефонні дзвінки можуть сприяти збільшенню кількості військовополонених, що дасть змогу звільнити більше оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора.
