13 липня Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) провело традиційний пам’ятний захід у селищі Вилок на Виноградівщині, вшанувавши 321-шу річницю першої переможної битви куруців у визвольній боротьбі угорського народу під проводом Ференца Ракоці ІІ (1703–1711 рр.).
Пам’ятний захід відбувся біля монумента – зображення міфічного птаха турула, який символізує свободу для угорського народу. Тихе покладання вінків стало нагадуванням про значущість подій 14 липня 1703 року, коли об’єднані сили куруців, серед яких були й угорці, й русини, здобули першу перемогу в боротьбі проти панування Габсбургів.
До пандемії COVID-19 угорська громада щороку збиралася для відзначення цієї події. Пандемія минула, але війна в Україні принесла нову, гіршу реальність. Саме тому, як зазначили учасники, сьогодні як ніколи важливо берегти історичну пам’ять – вона надає сили в часи випробувань.
За традицією, вінки також поклали до меморіальної дошки на честь ватажка повстання Томаша Есе, що встановлена на стіні колишнього Дому солі. Саме звідси 52 мешканці Вилока вирушили на битву, ставши частиною великого руху за визволення. Їхню пам’ять увіковічнено на окремій плиті під дошкою Есе.
Після цього учасники зібралися на історичному місці битви, де стоїть обеліск із птахом турулом. Перший пам’ятник тут з’явився ще 1903 року, однак у радянський період його було знищено. Закарпатські угорці відновили монумент у 1989-му, повернувши символу свободи його місце в історичному ландшафті краю.
Перед покладанням вінків присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять загиблих у російсько-українській війні. Адже нині, як і три століття тому, йде боротьба за свободу – цього разу за суверенітет і територіальну цілісність України. Сотні закарпатських угорців і тисячі українців із усього закарпатського краю мужньо воюють на східному й південному фронтах.
Музичну частину заходу відкрив майстер гри на тараготі Імре Холожай, який виконав мелодії часів Ракоці. Також виступили жіночий хор із Великої Паладі та Сільвестер Ферку, лаборант кафедри угорської філології Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ.
Цей захід нагадав усім про важливість історичної пам’яті та сили єдності. Як зазначили організатори, лише на основі глибокого коріння можна будувати майбутнє. Символ турула – це не лише нагадування про минуле, але й заклик до боротьби за свободу сьогодні. Тому кожен, хто намагається зруйнувати такі пам’ятники, виступає не лише проти історії, а й проти самої ідеї свободи.
З нагоди 70-ї річниці з дня смерті Шарі Федак Закарпатський обласний угорський драматичний театр організував низку заходів з ушанування пам’яті цієї видатної примадонни свого часу. Зокрема 6 травня в селищі Вилок відбувся показ монодрами «Шарі Федак» у виконанні акторки Неллі Сюч. Вона уродженка цього населеного пункту, тож захід відбувся в особливій атмосфері. Показ було проведено за підтримки Товариства угорської культури Закарпаття (КМКС).
В інтерв’ю нашому виданню акторка зазначила, що можливість повернутися додому і вийти на сцену там, звідки вона родом, принесла їй особливі відчуття. «Коли граєш у рідному селі, навіть не вистачає слів, щоб це описати. Вивільняються емоції, які дуже важко стримати», – зворушено поділилася акторка. За її словами, п’єса побудована таким чином, що нібито поєднується з духом персонажа Шарі Федак. Задушевний тон монодрами та потужна акторська гра Неллі Сюч залишили в глядачів глибокі враження.
Присутніх привітав і консул Угорщини в Берегові Дьордь Балог, котрий відзначив роль Закарпаття в примноженні угорської культурної спадщини: «Збереження традицій має бути не про зберігання попелу, а про життєдайне полум’я – вогонь, який палав і в Шарі Федак».
У свою чергу, голова Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон також високо оцінив життєвий шлях примадонни закарпатського походження, підкресливши значення її спадщини для наступних поколінь.
Директорка Закарпатського обласного угорського драматичного театру Едіна Шін наголосила, що для трупи зберігати пам’ять про Шарі Федак є не лише мистецьким, а й моральним обов’язком. «Ми працюємо над тим, щоб повернути ім’я Шарі Федак у суспільну свідомість та забезпечити їй гідне місце в закарпатській угорській культурній пам’яті», – підкреслила вона.
Показ доніс глядачам важливий меседж, що театр – це не лише міський привілей, а спільна цінність, до якої повинен мати доступ кожен. Через воєнну ситуацію багатьом закарпатцям стало ще складніше дістатися до театру в Берегові, тому для трупи особливо важливо привозити свої вистави в різні куточки краю. Це справжня місія, засіб об’єднання та зміцнення громади.
14 липня Товариство угорської культури Закарпаття (КМКС) ушанувало пам’ять про першу переможну битву у визвольній боротьбі під керівництвом Ракоці 1703–1711 років тихим покладанням вінків до памʼятного знака міфічному птаху турулу в селищі Вилок.
До пандемії коронавірусу закарпатська угорська громада щороку відзначала річницю першої переможної битви, яка відбулася 14 липня 1703 року й мала вирішальну роль для руху Ференца Ракоці ІІ, у рамках масового заходу. Попри те, що епідемія минула, ми живемо в час, коли знову постала мета захистити свободу, єдність та суверенітет нашої країни. Збереження пам’яті важливе і в мирний час, але особливо актуальне під час війни.
Меморіальний захід традиційно розпочався біля колишнього «Дому солі» в центрі селища, де присутні поклали вінки до пам’ятної дошки ватажку повстання Томашу Есе. Голова фракції «КМКС» ради Вилоцької територіальної громади Ґустав Секей повідомив, що незабаром будівлю, яка перебуває у власності громади, відреставрують, завдяки чому «буде можливість зберігати історичну пам’ять у гідних умовах».
Відтак дійство продовжилося на березі Тиси, де 321 рік тому відбулась переможна битва. Тут на пагорбі знаходиться обеліск із птахом турулом, який символізує свободу. Перший пам’ятний знак на цьому місці встановили в 1903 році, але в 1945-му радянська влада демонтувала його. Закарпатські угорці відновили меморіал у 1989 році.
Учасники заходу хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв російсько-української війни. Відтак з невеликою тематичною програмою, віршами та піснями виступили вихованці Будинку культури села Бене. Після цього присутні поклали вінки пам’яті та поваги до підніжжя обеліска.
Виконувач обов’язків голови Виноградівського районного осередку ТУКЗ-КМКС Золтан Кудрон у коментарі ЗМІ коротко розповів про події визвольної боротьби на цій території. «Свободу неможливо вибороти один раз і мати її назавжди. Свободу та незалежність треба берегти й постійно відстоювати. Мати їх – це найбільше прагнення всіх народів», – наголосив він. Свободу народу чи нації підстерігає багато небезпек, тож ніколи не можна дозволити, щоб хтось відібрав її. За будь-яких обставин треба бути наполегливими, мати сильну віру й берегти свою свободу з серцем, сповненим надії. У найважчі часи нам додає сил витривалість наших предків. Зберігаючи пам’ять про них, навіть через століття закарпатські угорці залишатимуться згуртованою спільнотою з міцною вірою, зазначив Золтан Кудрон, наголошуючи на важливості збереження пам’яті.
«У нинішній ситуації ми всі відновлюємо сили завдяки пам’яті. Коли я думаю про минулорічний захід, то відразу пригадую Йосипа Борто. Його відсутність для мене і, думаю, усіх нас створює величезний вакуум. Те, що ми зараз тут, об’єднані та сильні, дуже важливо. Можливо, нас менше, проте ми сильні», – зазначила Юдіта Петеї, очільниця фракції «КМКС» Закарпатської облради. За її словами, учасники минулорічного заходу мали надію, що цього року буде мир, але його настання ще треба чекати. «Але ми сподіваємося і робимо все можливе, у тому числі й невелика закарпатська угорська громада, для того, щоб мир, спокій та взаємна повага вийшли на новий рівень», – додала вона.
Novojičínský vojenský opravárenský podnik zahájí v nejbližší době opravy ukrajinských tanků T-64, které zamíří přímo na bojiště. Smlouvu na opravu a modernizaci tanků T-64 uzavřely státní podniky ?? VOP CZ a ?? @ukroboronprom letos v únoru.
Novojičínský vojenský opravárenský podnik zahájí v nejbližší době opravy ukrajinských tanků T-64, které zamíří přímo na bojiště. Smlouvu na opravu a modernizaci tanků T-64 uzavřely státní podniky 🇨🇿 VOP CZ a 🇺🇦 @ukroboronprom letos v únoru.
День у біблійному таборі греко-католицької парафії с. Вилок розпочався з веселої руханки. Мета денного табору – ознайомити дітей з біблійними історіями, передати їхні послання та після довгого часу ізоляції провести час у спільноті. Греко-католицький священик селища Мартон Егреші сказав, що у ці складні часи важливо дати можливість молоді наблизитися до Ісуса та до Церкви, через що вони зможуть здобути нові враження та досвід.
Щороку угорська громада Закарпаття вшановує пам’ять про першу переможну битву куруців у визвольній боротьбі 1703-1711 років. Захід проводять біля пам’ятника героям визвольної війни Ференца Ракоці ІІ, що у смт Вилок.
16 липня 1989 року в смт Вилок, недалеко від КПП, встановили памʼятний знак міфічному птаху турул, який мав провести угорський народ до місця сучасної Угорщини. За легендою, птах приніс ватажку, князю Ференцу Ракоці ІІ, меч, який був загублений у битві, та цим самим урятував його. Турула найчастіше зображують із рисами орла чи сокола. Хоча турул не є офіційним гербом держави, але вважається одним із національних символів угорців.
Традиційно захід розпочався з покладання вінків до пам’ятної дошки Томашу Есе, що на стіні колишнього «Дому солі». Саме ця видатна особистість назавжди залишиться на сторінках угорської історії людиною, що першою оголосила про початок повстання та закликала народ приєднатися.
На урочистості до пам’ятника «Турул», що біля річки Тиса, зібралося чимало поважних гостей – високопосадовці, представники дипломатичних установ та органів місцевого самоврядування, русинів краю, духовенства. Традиційно, організатором заходу стало «Товариство угорської культури Закарпаття» (ГО «ТУКЗ – КМКС»).
Звільнившись від османського панування, угорський народ вважав, що нарешті отримає рівні права та свободи, але Австрійська держава Габсбургів не дала їм такої можливості. У них забирали будинки, накладали великі податки і, врешті-решт, народ не витримав. Постало питання: боротися чи загинути, і вони обрали боротьбу. Тоді Ференц Ракоці ІІ не побоявся стати на чолі маленького війська та почати боротьбу за свободу й вільне життя.
Першим до присутніх звернувся Матяш Сіладі, Генеральний консул Угорщини в місті Берегове. Він зазначив, що перша переможна битва куруців на цьому місці дала їм перевагу і допомогла потрапити на протилежний бік Тиси. Хоч військо Ференца Ракоці й не було чисельним, проте мало перед собою вагому мету – боротися за незалежність власного народу: «Почавшись локально, повстання охопило всю країну, а харизматична особистість князя Ракоці стала символом для всіх наступних поколінь, адже такі віддані своїм ідеям та переконанням полководці народжуються раз на 100 років».
Із промовою на заході виступив й голова Закарпатської обласної ради Олексій Петров, який подякував за запрошення та наголосив, що такі заходи показують єдність народів, наше ставлення один до одного – це не звичні протокольні зустрічі.
«Історія яскраво продемонструвала, що в угорців, українців та русинів спільні інтереси, принципи, ми приходимо на допомогу один одному. Як і кількасот років тому, мешканці навколишніх сіл прийшли на допомогу у визвольній війні угорського народу за свободу, так і зараз угорська сторона суттєво допомагає українцям у вирішенні проблем соціально-економічного характеру. Допомагати один одному – це не тільки громадський обов’язок, а й християнський звичай», – додав Олексій Петров.
Йосип Борто, заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС» та депутат Закарпатської обласної ради, привітав присутніх й від імені голови Товариства – Василя Брензовича. Пан Йосип розповів, що свято «Турул» відносять до однієї з найбільш значимих подій, які відзначають угорці краю. Визвольна війна під керівництвом Ференца Ракоці ІІ стала однією з перших битв угорського народу за свою свободу, незалежність та суспільно-економічний розвиток.
«Під родинним стягом Ракоці із девізом «З Богом за Вітчизну та свободу» зібралися тисячі добровольців, які прагнули змін та вірили у вищу мету. Таку єдність угорський народ показував завжди. Пліч-о-пліч з угорцями у війську Ракоці боролися й русини. Ми всі маємо пишатися такими предками!» – зазначив заступник голови ГО «ТУКЗ – КМКС».
Крім того, пан Йосип звернув увагу присутніх на те, що з 1989 року Європа не переживала такі скрутні часи як зараз – пандемія, економічні труднощі, нелегальні мігранти, деформація моралі. Ми ж, закарпатці, зіштовхуємося з найбільшим викликом – асиміляцією, еміграцією. Завдяки плідній роботі ГО «ТУКЗ – КМКС» та фінансуванню угорського уряду в нашому краї функціонує чимало програм, які допомагають розвитку підприємництва, створюються нові робочі місця. Це чудова можливість працювати вдома, на рідній землі, поряд із власною родиною.
На завершення урочистостей присутні поклали вінки до підніжжя монумента та схилили голови перед героями визвольної війни.
