В Україні триває вступна кампанія у виші у 2024 році. Цьогоріч 6284 абітурієнти, яким запропонували бюджетне місце, від нього відмовилися.
Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький. І уточнив, що з них 4842 (77%) вступили до українських університетів (приватних чи державних) на контракт.
Посадовець каже: достатня кількість із цих вступників скористалася державним грантом, аби вступити справді туди, куди хотіла, а не туди, де було бюджетне місце.
Ще 1442 вступники із цих 6284 – це ті, хто відмовився від бюджетного місця, але й не вступав до українського ЗВО взагалі. Найімовірніше, вони вступили за кордоном. Сумно, адже це реальні втрати для нашої країни,
– заявив Винницький.
Але додав, що в умовах війни це дуже маленька цифра – менш як 1% від усіх тих, хто вступив цьогоріч, й приблизно 2% від тих, кому запропонували бюджетне місце.
Будь-яка втрата топових абітурієнтів – це погано. Але тішить те, що цього року насправді дуже мало топових вступників обрали закордонні університети,
– зазначив заступник Лісового.
За його словами, це свідчить про привабливість української вищої освіти, її конкурентоспроможність, а також про патріотизм нашої молоді.
За останні 15 років кількість студентів в Україні скоротилася майже вдвічі, тому мережу закладів вищої освіти планують зменшити шляхом об’єднання.
Що передбачає модернізація мережі вишів і які має переваги, розповів міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
За його словами, у 2009 році в Україні діяло 350 закладів вищої освіти, де в середньому здобували освіту по 6 700 студентів.
Наразі кількість ЗВО зменшилася до 300, а середня кількість студентів становить приблизно 400 людей, каже міністр.
„Кількість вступників щороку зменшується і, на жаль, ця тенденція триватиме. Основна причина – депопуляція. Також свою роль відіграє війна”, – каже Оксен Лісовий.
За його словами, в результаті об’єднання заклади освіти, що приєднаються до інших вишів, матимуть переваги:
більші можливості для розвитку науково-освітнього потенціалу;
доступ до інвестицій програми Світового банку в навчально-науковому й лабораторному обладнанні для цільових потреб інституту чи факультету;
можливість сконцентрувати ресурси на підготовці конкурентоздатних фахівців для конкретної галузі.
„Заклади, які приєднуються до більших ЗВО, зберігають певний ступінь автономності, трансформуючись в окремі інститути чи факультети. Наукові школи отримують додаткові можливості для розвитку, „не розчиняючись” у виші, до якого приєднуються”, – повідомив Оксен Лісовий.
Він додав, що на навчання студентів реорганізація закладів освіти не вплине. Зміни стосуватимуться лише майбутніх вступників.
У зв’язку з війною тисячі африканських студентів, які навчалися в Україні, але через вторгнення були змушені покинути країну, потрапили в бюрократичну пастку. Зараз вони не знають, чи зможуть коли-небудь продовжити навчання або отримати документи про вже завершені семестри. Вони мають проблеми, незважаючи на те, що Євросоюз ще в лютому заявив: ті, хто навчався в Україні, можуть продовжити навчання в будь-якій країні ЄС. Однак, за словами студентів, із цього нічого не вийшло.
Як повідомляє The Africa Report, у справі африканських студентів не досягнуто прогресу, для них не розроблено жодної програми.
Як зазначає видання, європейські університети думали в першу чергу про громадян України.
Студент-медик із Зімбабве в інтерв’ю часопису повідомив, що ще в січні навчався в місті Дніпро. За його словами, до початку вторгнення їм казали, що росія не нападе. Він особисто поїхав навчатися в Україну, тому що навчання там коштує лише 3 тисячі доларів, тоді як, наприклад, у британському університеті – 30 тисяч. Зрештою студент разом із кількома своїми друзями виїхав через Румунію, оскільки, за його словами, через колір шкіри його б не впустили до Польщі.
Інший африканський студент-медик повідомив, що він продовжує навчання в інтернатурі в Манчестерському університеті, але йому з цим поталанило, адже багато хто не може потрапити до цих закладів, оскільки місця пропонуються лише для українців.
Як пише видання, багато студентів, які колись навчалися в Україні, зараз кочують з однієї країни ЄС в іншу, щоби десь продовжити навчання.
За їхніми розповідями, більшість навчальних закладів радили їм повернутися додому в Африку і продовжувати там своє навчання.
FOX EXCLUSIVE: Video shows the plane carrying 90-100 Ukrainian soldiers landing at Fort Sill regional airport to begin training on the Patriot missile system this week at Fort Sill, Oklahoma @WestfallAustinpic.twitter.com/z46YaPzzOF
?? army instructors have already trained over 1000 Ukrainian soldiers & will train at least another 1000 by the end of the year. pic.twitter.com/SAgcZ90mHn
Українські чоловіки-студенти, які навчаються за кордоном, більше не можуть виїхати за кордон під час дії воєнного стану.
Про це повідомив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
За його словами, вище військове керівництво з 14 вересня скасувало можливість перетину українського кордону студентами-чоловіками через масові підробки документів.
„Раніше, за рішенням вищого військового керівництва, студентам, які навчались за кордоном до 24 лютого, дозволяли виїжджати за межі України для продовження навчання. Прикордонники цю норму виконували, забезпечуючи пропуск. Проте останні місяці почались масові підробки документів, які нібито підтверджують навчання чоловіків за кордоном”.
За статистикою ДПСУ, лише за липень-серпень на кордоні виявили близько 600 осіб, які використали підроблені документи про навчання у закордонних навчальних закладах.
Дивіться також: Росіяни тримали в підвалах українських та шрі-ланкійських студентів Куп’янського медичного коледжу. ВІДЕО+ФОТО
Зважаючи на це, додає речник прикордонників, вище військове керівництво прийняло нове рішення – з 14 вересня скасувати можливість пропуску навіть цій категорії громадян.
„Тож на сьогодні чоловіків-студентів через кордон не пропускають”, – заявляє Демченко.
Він додає, що за Постановою Уряду від 27 січня 1995 р. № 57, яка регламентує Правила перетину державного кордону громадянами України, чоловіки-студенти іноземних навчальних закладів не входять у перелік винятків, яким дозволений перетин кордону.
„Це питання може бути вирішене, якщо внесуть зміни в постанову уряду №57”, – сказав Демченко.
Цього року вступникам під час подання заяв треба обов’язково додавати мотиваційні листи. Відповіді на основні запитання про них підготувало Державне підприємство «Інфоресурс».
Мотиваційні листи потрібно відвозити/надсилати безпосередньо до закладу освіти?
Під час реєстрації електронних кабінетів та подання заяв в електронній формі мотиваційний лист додають до кожної заяви лише через електронний кабінет. Текст листа треба вписати або вставити в спеціальне віконце в розділі «Подання заяв».
Безпосередньо до закладу освіти мотиваційні листи надаються лише в разі подання заяв у паперовій формі, що передбачено для невеликої категорії вступників).
Однак якщо до поданого в електронному кабінеті мотиваційного листа ви хочете додати копії матеріалів (дипломи, нагороди), що підтверджують надану інформацію, то їх потрібно надсилати на електронні скриньки приймальних комісій закладів освіти.
В електронному кабінеті не передбачено завантаження будь-яких сканкопій листів чи документів до них. Додається лише текст листа, який під час реєстрації заяви в закладі освіти видруковує Приймальна комісія.
Як подати мотиваційний лист через електронний кабінет? Не бачу такої опції.
Мотиваційний лист додається до кожної заяви під час її подання. Отже, заповнити лист в кабінеті можуть тільки ті категорії вступників, для яких відкрито подання заяв. Зараз це доступно для вступників на основі БСО (9-ти класів).
Для вступників до закладів вищої освіти на основі ПЗСО (11-ти класів) або диплома фахового молодшого бакалавра, молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра подання заяв буде доступно з 29 липня (до закладів ФПО – з 14 липня). Тоді ж в кабінеті з’явиться можливість додавати мотиваційні листи. Наразі ви можете підготувати текст листа, а під час подання заяви скопіювати його у відповідне поле.
В електронному кабінеті блок: Подання заяв – Результати випробувань – Внести текст мотиваційного листа
Якщо я писав текст листа в кабінеті, натиснув кнопку «Зберегти», а мене повернуло на головну сторінку й нічого не збереглося?
Найімовірніше ви створювали текст листа понад 120 хвилин, що передбачені для однієї сесії роботи з кабінетом. Щоб уникнути таких прикрих випадків, радимо писати текст листа в іншій програмі, наприклад «Word» або «Google-Документи», а потім копіювати готовий текст в електронний кабінет.
Чи можна в кабінеті редагувати текст написаного листа?
Редагувати текст можна тільки до моменту подання заяви. Після цього (коли заява вже має статус «Зареєстровано в ЄДЕБО») текст листа редагувати неможливо.
Як дізнатися вимоги до мотиваційного листа?
Вимоги до мотиваційних листів визначає кожен заклад освіти у своїх Правилах приймання документів. Радимо з ними обов’язково ознайомитися до подання заяв та завчасно підготувати тексти листів.
Яка максимальна кількість символів під час написання мотиваційного листа в кабінеті?
Формат поля для написання мотиваційного листа – до 20 тис. символів. Водночас вимоги щодо кількості символів визначає заклад освіти.
Наприклад, вимога закладу освіти: обсяг листа – не менше як 200 і не більше як 600 слів.
Радимо дотримуватися цих вимог, адже кожен лист розглядає приймальна комісія та враховує під час формування рейтингового списку вступників.
Наявність шкільного атестата – одна з обов’язкових умов для навчання у німецькому університеті. Для тих, кому довелося тікати від війни в Україні, у Німеччині зробили виняток.
Для українських біженців, які планують вступати до німецького вишу, спростили умови вступу. Нововведення стосується тих, хто навчався останній рік у школі в Україні та через російське військове вторгнення не зміг скласти випускні іспити та отримати атестат, а також тих, хто розпочав навчання в українському виші, але з тієї ж причини не закінчив перший курс.
Умови вступу до Німеччини
За правилами, що діють у ФРН, подавати документи в німецький вищий навчальний заклад можуть лише ті здобувачі, освіта яких формально відповідає німецькому атестату зрілості (Abitur). Оскільки німецькі школярі навчаються 12-13 років, тобто довше, ніж школярі в Україні, роки, яких бракує, необхідно „компенсувати”. Зокрема, українці з атестатом про повну загальну середню освіту мають зазвичай додатково провчитися один рік або у виші на батьківщині, або у коледжі підготовки до вищої освіти в Німеччині – і лише після цього вони здобувають право на вищу освіту в німецькому університеті.
Важлива умова для вступу – наявність довідки з вишу та шкільного атестата. Тепер же, за рішенням Конференції міністрів освіти та культури федеральних земель Німеччини, для тих, хто втік від війни в Україні, зробили виняток. І без відповідного документа студенти першого курсу можуть подавати заявку на студентське місце безпосередньо до одного з університетів Німеччини. Вступні іспити зазвичай відсутні, але необхідні знання німецької мови, якщо спеціальність не англомовна. А ті, хто був за крок до отримання атестата в Україні, але так і не встиг його отримати через війну, можуть вступати до коледжу підготовки до вищої освіти без атестата.
Що таке коледж підготовки до вищої освіти
Коледж підготовки до вищої освіти – німецькою мовою Studienkolleg – це підготовчі курси для абітурієнтів, які закінчили школу в одній з країн, що не входять до ЄС. Тут допомагають перелаштуватися під німецьку систему освіти, покращити знання з німецької мови та профільних предметів до рівня, необхідного для початку навчання.
Коледжі підготовки до вищої освіти є майже у всіх федеральних землях, але не в кожному місті. Таких коледжів у Німеччині лише близько трьох десятків. Весь список – тут. Подавати заявку зазвичай потрібно через виш, у якому ви хотіли б навчатися. Якщо ви не знайшли в списку потрібне вам місто, не засмучуйтеся – до одного коледжу „прикріплено” одразу кілька вишів.
Більшість коледжів – державні. Навчання переважно безкоштовне: студенти сплачують лише семестровий внесок – приблизно 170-300 євро на півріччя. Викладання відбувається німецькою мовою, тому потрібно її знати хоча б лише на рівні B1. Для зарахування до коледжу необхідно скласти вступний тест з німецької мови або профільного предмета.
[type] => post
[excerpt] => Наявність шкільного атестата – одна з обов'язкових умов для навчання у німецькому університеті. Для тих, кому довелося тікати від війни в Україні, у Німеччині зробили виняток.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1650544140
[modified] => 1650498246
)
[title] => Втікачам від війти в Україні спростили вступ до вишів Німеччини
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=99631&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 99631
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 99632
[image] => Array
(
[id] => 99632
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[original_lng] => 38674
[original_w] => 700
[original_h] => 394
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[width] => 700
[height] => 394
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[width] => 700
[height] => 394
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[width] => 700
[height] => 394
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[width] => 700
[height] => 394
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/04/61524809-303.jpg
[width] => 700
[height] => 394
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1650520758:2
[_thumbnail_id] => 99632
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 1453
[translation_required_done] => 1
[_oembed_86a31eb8ffdfb92b92ab676189d6e372] =>
[_oembed_time_86a31eb8ffdfb92b92ab676189d6e372] => 1650533347
[_oembed_7f2eb3d2523aa89c9b5bbc0ab727d9a5] =>
[_oembed_time_7f2eb3d2523aa89c9b5bbc0ab727d9a5] => 1650533347
[_oembed_ab626a83946a08fb2cf9721cc90eee08] =>
[_oembed_time_ab626a83946a08fb2cf9721cc90eee08] => 1652871197
[_oembed_725b6a2aaa778434ab04987e4ea45732] =>
[_oembed_time_725b6a2aaa778434ab04987e4ea45732] => 1660417773
[_oembed_388890bf245bd70646396da4f63e5221] =>
[_oembed_time_388890bf245bd70646396da4f63e5221] => 1666336464
[_oembed_9c018c36b893ca9056c5cbf030454fe7] =>
The City of Berlin refused to allow a destroyed russian tank to be displayed downtown in front of the ru Embassy. This court ruling just overturned that decision ? thanks to an appeal by lawyer & ?? Army reservist @P_O_Heinemann Danke Patrick & all involved! ?✊♥️? #DE4UAhttps://t.co/kUhGyRHX8Q
‼️ The Berlin court lifted the ban on Russian flags for one of the actions in the German capital on May 9th
A police spokesman clarified to radio station RBB that Russian flags were allowed to be used during the Immortal Regiment procession, which will pass from the Brandenburg… pic.twitter.com/SzDShfMBFa
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
A-Scramble im Doppelpack: Heute wurde sowohl unsere QRA aus Laage als auch aus Lielvarde 🇱🇻 alarmiert, um ein 🇷🇺✈️ ohne Flugplan und Transponder zu identifizieren. Ein Seefernaufklärer/U-Boot-Jäger (Tu-142 Bear) mit Eskorte (Su-30 Flanker-H) wurde durch unsere #Eurofighter über… pic.twitter.com/iaHqdqwo78
Уряд Угорщини в межах стипендіальної програми «Stipendium Hungaricum» започаткував нову підпрограму «Students at Risk», яка забезпечує можливість студентам – громадянам України і громадянам держав-партнерів по програмі «Stipendium Hungaricum», які рятуються і виїжджають через війну в Україну, – продовжити розпочаті у вишах України навчання у вищих навчальних закладах Угорщини. Після успішного відбору надається навчальний грант. Подача заявок на стипендію здійснюється на веб-сторінці: https://stipendiumhungaricum.hu/studentsatrisk
Якщо Ви шукаєте можливість на навчання в платній формі, то ми допоможемо Вам вибрати найкращий вуз і спеціальність.
1.⚡️ #Hungary has stopped allowing Ukrainian trucks through from #Slovakia, - media.
After the blockade of Slovak carriers, the drivers decided to leave Slovakia through Hungary. It is reported that a queue formed here, and then trucks stopped passing altogether.⬇️ pic.twitter.com/InxRtsiVhh
Міністерство освіти і науки скасовує іспити для вступу до університетів. Як заявив міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет в ефірі одного з телеканалів, відомство напрацьовує механізм одноразового скасування вступу до вишів з ЗНО, ЄВІ (єдиним вступним іспитом) та ЄФВВ (єдиним фаховим вступним випробуванням) у 2022 році.
„Жодних іспитів для вступу до університету не буде. Під навалою російської агресії ми разом із Комітетом ВР з питань освіти вирішили запровадити одноразове скасування вступу до вишів за результатами ЗНО, ЄВІ та ЄФВВ у 2022 році”, – заявив Шкарлет.
Окрім цього у МОН скасують ДПА для учнів 11-х класів. Раніше це зробили і для учнів 4-го та 9-го класів. Міністр освіти додав, що механізм із заміною іспитів опрацьовується та його оприлюднять найближчим часом.
“Зазначу, жодних іспитів університет самостійно не проводитиме. Це потрібно для того, щоб запобігти корупції під час вступу”, – підсумував Шкарлет.
Печський університет (Pécsi Tudományegyetem (PTE) створив систему реєстрації для студентів – біженців із України, які хочуть продовжити навчання. Про це виш повідомив інформагентству MTI у неділю.
Університет Корвіна в Будапешті (Budapesti Corvinus Egyetem (BCE) у неділю також повідомив, що надасть можливість студентам-біженцям з України продовжити навчання за напрямками, які пропонує університет, відповідно до чинних правил.
Печський університет підкреслює, що багато програм у його стінах представлені як угорською, так і англійською мовами.
Заявники автоматично звільняються від сплати вступного збору, і керівництво PTE зараз працює з фондом для визначення додаткових фінансових можливостей, зручних для студентів, йдеться в повідомленні університету.
У виші повідомили, що 63 факультети Печського університету пропонують курси іноземної мови для 413 студентів (у тому числі на 56 курсах англійської мови для 379 студентів) та 1960 місць на курсах угорської мови за рахунок власних бюджетів факультетів.
Наголошується, що Печський університет прагне надати всім студентам найбільш відповідну, індивідуальну підтримку для продовження навчання.
Університет міста Печ виступає за мир і допомагає тим, хто цього потребує, підсумували у виші.
Будапештський Університет Корвіна повідомив, що збирає благодійні внески для допомоги біженцям з України, крім того, надав місця в гуртожитку для їхнього розміщення.
Наголошується, що вся громада університету із занепокоєнням спостерігає за подіями в російсько-українській війні, крім того, виш визначив шляхи надання допомоги.
Керівництво університету вирішило, що віддасть зібрані пожертви Екуменічній службі допомоги Угорщини, яка допомагає біженцям із України, а також продовжить збір у головному корпусі для допомоги потребуючим.
The Netherlands has joined the UK-led program of training servicemembers of #UAarmy. Dutch personnel will start their mission this August. The more well-trained fighters we have, the closer our victory. Thanks to @KajsaOllongren for friendship and support. ?????
КИЇВ. 4 березня. УНН. Чотири українські навчальні заклади увійшли до рейтингів найкращих університетів світу за різними спеціальностями у 2021 році. Рейтинги формувало глобальне аналітичне агентство в галузі вищої освіти QS Quacquarelli Symonds, пише УНН.
Для цьогорічних переліків було проаналізовано навчальні програми 1440 вишів з 85 країн світу.
Кількість українських закладів вищої освіти в рейтингах за спеціальностями у 2021 році в порівнянні з попереднім зросла з 2 до 4, розповідають в Міністерстві освіти та науки.
До рейтингів увійшли такі українські заклади:
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Сучасні мови (позиція 201-250) ;
Лінгвістика (251-300) ;
Математика (401-450) ;
Фізика і астрономія (401-450) ;
Природні науки (401-450) ;
Комп’ютерні науки та інформаційні системи (501-550) ;
Хімія (501-550).
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Комп’ютерні науки та інформаційні системи (551-600) ;
Фізика і астрономія (551-600).
Національний університет „Львівська політехніка”
Інженерні спеціальності в області нафти і газу (101-150) ;
Комп’ютерні науки та інформаційні системи (551-600).
Національний технічний університет України „Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського”
Комп’ютерні науки та інформаційні системи (551-600).
