В Україні розглядають законодавчі зміни, які мають суттєво посилити відповідальність за забруднення та засмічення водойм, порушення правил використання водних ресурсів, незаконну діяльність у водоохоронних зонах і приховування даних про водокористування.
Водночас перед ухваленням законопроєктів їх необхідно доопрацювати, щоб узгодити з новими вимогами законодавства Євросоюзу щодо кримінально-правового захисту довкілля та чітко розмежувати адміністративну і кримінальну відповідальність за екологічні правопорушення.
Комітет Верховної Ради з питань інтеграції України до ЄС розглянув законопроєкт №15096 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення з метою посилення відповідальності у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів» та альтернативний законопроєкт №15096-1.
За висновком, обидві законодавчі ініціативи не суперечать міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу. Водночас документи потребують доопрацювання.
Зокрема, у зв’язку із запропонованим посиленням відповідальності за шкоду довкіллю Комітет звернув увагу на необхідність чіткого розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за окремі правопорушення. Крім того, законопроєкти мають бути приведені у відповідність до Директиви (ЄС) 2024/1203 Європейського Парламенту та Ради від 11 квітня 2024 року про кримінально-правову охорону навколишнього середовища, яка замінила Директиви 2008/99/ЄС та 2009/123/ЄС.
Які зміни передбачають законопроєкти №15096 та №15096-1
У Верховній Раді ініціювали суттєве посилення відповідальності для суб’єктів господарювання, зокрема забудовників та підприємців, які допускають забруднення українських водойм.
Попри досить формальну назву документів, їх зміст безпосередньо стосується бізнесу, діяльність якого може негативно впливати на стан водних ресурсів.
Ініціатива спрямована на посилення відповідальності за порушення правил використання водних ресурсів, зокрема за скидання відходів у водойми, які окремі суб’єкти господарювання використовують як місце для утилізації виробничих або будівельних відходів.
Чому пропонують змінити відповідальність
Автори законодавчих ініціатив зазначають, що чинні штрафи за порушення водного законодавства — від 51 до 136 гривень для громадян — давно втратили свій превентивний характер. Такі санкції не відповідають сучасним економічним умовам, не стимулюють дотримання екологічних вимог і нерідко призводять до того, що бізнесу дешевше сплатити штраф, ніж інвестувати в очисні споруди.
Наразі відповідальність за порушення у сфері використання водних ресурсів регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення, Водним кодексом України та кримінальним законодавством. Водночас існуюча система санкцій, на думку авторів законопроєктів, не відповідає реальному масштабу екологічної шкоди.
Які штрафи та нові порушення пропонують запровадити
У парламенті зареєстровано дві редакції документа. Урядовий законопроєкт №15096 та альтернативний законопроєкт №15096-1.
Суть законопроєктів полягає не лише у багаторазовому збільшенні штрафів, а й у розширенні переліку правопорушень відповідно до статті 110 Водного кодексу України.
Зокрема, вперше пропонується встановити адміністративну відповідальність за руйнування русел річок і струмків або порушення природного стоку під час будівництва та експлуатації автомобільних доріг, залізниць та інженерних комунікацій.
Також пропонується уточнити статтю 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачивши відповідальність не лише за забруднення, а й окремо за засмічення водних об’єктів. Для посадових осіб максимальний штраф за такі порушення пропонується встановити на рівні 3400 гривень.
Посилення відповідальності за порушення у водоохоронних зонах
Окремий блок змін стосується водоохоронних зон та земель водного фонду.
До статті 60 КУпАП пропонується внести зміни, які дозволять притягувати до відповідальності не лише за незаконне обмеження доступу громадян до берегів водойм, а й за порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду.
За такі порушення пропонується встановити штрафи для громадян у розмірі від 3400 до 6800 гривень, а для посадових осіб — від 6800 до 11 900 гривень.
Повторне порушення протягом року може коштувати посадовій особі вже до 17 000 гривень.
Розширення відповідальності за порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах має надати правоохоронним органам та екологічним інспекторам додаткові інструменти для боротьби з незаконною забудовою, автомийками, складами та іншими об’єктами, що працюють у безпосередній близькості до водойм із порушенням законодавства.
Відповідальність за приховування даних про водокористування
Законопроєкти також передбачають адміністративну відповідальність за перекручення або внесення недостовірних відомостей до державної статистичної звітності про водокористування.
Посадовим особам, які приховуватимуть реальні обсяги забору чи скидання води або подаватимуть недостовірні дані, також загрожуватимуть штрафи.
Водночас урядова редакція законопроєкту передбачає жорсткіші санкції. Кабінет Міністрів пропонує встановити за забруднення та засмічення вод штрафи для громадян у розмірі від 1700 до 3400 гривень, а для посадових осіб — від 3400 до 5100 гривень.
Крім того, порушення умов дозволу на спеціальне водокористування або подання недостовірних даних до державної статистичної звітності про водокористування пропонується карати штрафами від 3400 до 5100 гривень для посадових осіб.
Водосховище на Теребле-Ріцькій ГЕС нарешті зареєстроване як ландшафтний заказник та перетворюється на один із головних туристичних магнітів Закарпатської області.
Голова Закарпатської ОВА підписав розпорядження про затвердження Положення про ландшафтний заказник місцевого значення «Берег Закарпатського моря».
Заказник створено з метою збереження і відтворення природних комплексів навколо руслового водосховища на річці Теребля, розташованого в Тереблянській долині.
Основні завдання заказника:
збереження і відтворення природних комплексів навколо руслового водосховища;
здійснення науково-дослідних робіт;
поширення екологічних знань;
підтримка загального екологічного балансу в регіоні.
Охоронне зобов’язання оформлене, об’єкт передано під охорону Хустському ЛДГ.
Про це повідомляє Віктор Микита, голова Закарпатської ОВА.
У липні стан Білогірського водосховища суттєво погіршився, річка Біюк-Карасу, яка живить його, перетворилася на струмок. Серединна частина водосховища також пересохла, тому від нього лишилася тільки невелика частина біля греблі.
При цьому ріка Біюк-Карасу, яка живить Білогірське водосховище, перетворилася у струмок.
За інформацією місцевих жителів, такого низького рівня води в цю пору року на їхній пам’яті ще не спостерігалося.
Активіст Решад Меметов зазначив, зо ситуація дуже тривожна, оскільки водосховище на межі висихання, а це значить, що знищуються флора і фауна водойми, які формувалися десятиліттями.
За його словами, цього тижня силовики проклали водогін із Тайганського водосховища на Сімферополь.
“Тобто, заберуть останні залишки води на потреби кримської столиці. Тож восени маємо всі шанси вперше в історії побачити пересохлими як Білогірське, так і сусіднє Тайганське водосховище”,- зазначив він.
