Греція розраховує, що гора Олімп – найвищий гірський масив країни, що в давньогрецькій міфології вважається оселею олімпійських богів – отримає статус об’єкта Світової спадщини ЮНЕСКО як змішана культурна й природна пам’ятка.
Про це йдеться у публікації агентства АР.
Питання розглядатиме Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО під час засідання в південнокорейському Пусані, яке триватиме з 19 до 29 липня.
Олімп, гірський масив із найвищим піком Мітікас заввишки 2918 метрів, від античних часів займає особливе місце в грецькій міфології: саме тут, за переказами, після перемоги над титанами Зевс заснував свій двір.
Номінація ґрунтується не лише на міфологічному значенні гори, а й на її історичних та природних особливостях. На одному зі схилів археологи виявили давнє святилище, яке, як вважається, згадував античний історик Плутарх.
У християнську добу Олімп також залишався важливим релігійним центром: тут розташовані монастир XVI століття, печера святого Діонісія та православна каплиця пророка Іллі, яку вважають найвисокогірнішою у православному світі.
Гора також відома унікальними екосистемами, що простягаються майже від рівня моря до вершини, та великою кількістю рідкісних і ендемічних видів рослин і тварин.
Греція внесла Олімп до попереднього списку кандидатів на включення до Світової спадщини ще у 2014 році. Після цього було підготовлено повне досьє, яке пройшло оцінювання експертних органів ЮНЕСКО.
Втім, остаточне рішення залишається невизначеним. Згідно з проєктом порядку денного засідання в Пусані, комітет може повернути заявку Греції для доопрацювання та вимагати додаткової інформації.
Попри це, місцева влада сподівається, що визнання Олімпу об’єктом Світової спадщини допоможе посилити його охорону.
Під час пʼятої Конференції з питань відновлення України (URC2026), що проходить у Гданську, ЮНЕСКО оголосила про запуск нової ініціативи із захисту документальної спадщини України. Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу в розмірі 2 мільйонів євро та уряду Фландрії, повідомили на сайті Міністерства культури України.
Новий проєкт став продовженням програми зі збереження єврейської документальної спадщини України, започаткованої у 2025 році. Водночас тепер він охоплюватиме всю документальну спадщину держави, зокрема матеріали, пов’язані з національними спільнотами.
“Відновлення України залежить від нашої здатності захистити те, що робить нас нацією, та інвестувати в людей, які формуватимуть наше майбутнє. Я вдячна ЮНЕСКО, Європейському Союзу, Фландрії та всім нашим партнерам за підтримку документальної спадщини України. Разом ми зберігаємо історичну правду, зміцнюємо стійкість і створюємо нові можливості для майбутніх поколінь”, — заявила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики — міністерка культури України Тетяна Бережна.
Програма передбачає підтримку архівів, бібліотек та інших інституцій пам’яті, зокрема тих, що працюють у прифронтових регіонах. Також фінансування спрямують на розвиток систем цифровізації та довготривалого цифрового збереження документів. Крім того, ініціатива передбачає підтримку документальної спадщини національних меншин, забезпечення відкритого доступу до архівних матеріалів, а також зміцнення демократичної стійкості та протидію спробам фальсифікації історії.
[type] => post
[excerpt] => Під час пʼятої Конференції з питань відновлення України (URC2026), що проходить у Гданську, ЮНЕСКО оголосила про запуск нової ініціативи із захисту документальної спадщини України. Проєкт реалізують за фінансової підтримки Європейського Союзу в ро...
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1782749880
[modified] => 1782742700
)
[title] => ЮНЕСКО та ЄС виділили 2 мільйони євро на збереження документальної спадщини України
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=289292&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 289426
[uk] => 289292
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 289293
[image] => Array
(
[id] => 289293
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806.webp
[original_lng] => 34800
[original_w] => 770
[original_h] => 489
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806-150x150.webp
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806-300x191.webp
[width] => 300
[height] => 191
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806-768x488.webp
[width] => 768
[height] => 488
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2026/06/99-main-v1782728806.webp
[width] => 770
[height] => 489
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1782731901:2
[_thumbnail_id] => 289293
[_edit_last] => 2
[translation_required] => 2
[views_count] => 374
[_oembed_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] =>
[_oembed_time_452005d6865b7fe9b4961cac97f0156d] => 1782731905
[translation_required_done] => 1
[_algolia_sync] => 162339130000
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 4180547
[1] => 171
)
[tags_name] => Array
(
[0] => документальна спадщина
[1] => ЮНЕСКО
)
)
[2] => Array
(
[id] => 281712
[content] =>
Національний заповідник “Хортиця” отримає 1,3 млн доларів США на охорону та відновлення в межах міжнародного проєкту, який реалізують за підтримки ЮНЕСКО та Міністерства культури Швеції.
Про це пише Міністерство культури України.
Ініціатива розрахована на 18 місяців і передбачає комплекс заходів для збереження одного з ключових об’єктів культурної спадщини України.
Зокрема, у межах проєкту планують провести ремонтні роботи у музейних приміщеннях заповідника, продовжити археологічні дослідження, а також розвивати освітні та просвітницькі програми.
Окрему увагу приділять інституційному розвитку та підготовці профільних фахівців.
У Міністерстві культури зазначили, що питання збереження історичних цінностей залишається пріоритетом в умовах війни.
Наш головний пріоритет – збереження культурних цінностей. У нинішніх умовах особливо важливо оперативно ухвалювати рішення щодо їх евакуації та забезпечення належних умов зберігання
– наголосив заступник міністра культури Іван Вербицький.
Реалізацію проєкту обговорили під час зустрічі представників Мінкульту з головою Представництва ЮНЕСКО в Україні К’ярою Децці Бардескі та керівницею відділу культури Марією Ачетозо.
ЮНЕСКО у середу визнала італійську кухню обʼєктом нематеріальної культурної спадщини, що зробило Італію першою країною, чия національна кухня отримала такий статус.
Про це повідомляє The Guardian.
Оголошення про внесення італійської кухні до списку нематеріальної культурної спадщини було зроблене на засіданні Генеральної конференції ЮНЕСКО у Нью-Делі.
У цьому списку вже був присутній 21 обʼєкт італійської культури, зокрема й неаполітанська піца. Тепер же статус ЮНЕСКО поширюється на всі страви італійської кухні.
У своєму оголошенні ЮНЕСКО описала італійську кухню як “культурне та соціальне поєднання кулінарних традицій” і спосіб “піклуватися про себе та інших, висловлювати любов і відкривати для себе свої культурні корені”.
Премʼєрка Італії Джорджа Мелоні привітала рішення ЮНЕСКО, сказавши, що для італійців “кухня – це більше, ніж просто їжа або збірка рецептів; це набагато більше: це культура, традиція, праця і багатство”.
Уряд Мелоні взявся за роботу над отриманням визнання ЮНЕСКО незабаром після приходу до влади в жовтні 2022 року, офіційно подавши заявку п’ять місяців по тому.
У заявці наголошувалося на зв’язках між традиційною італійською їжею, культурою та способом життя, описуючи її як дружній соціальний ритуал, який об’єднує сім’ї та громади.
Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту додав ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку під посиленим захистом.
Заступниця міністра культури з питань цифрового розвитку Анастасія Бондар взяла участь у засіданні комітету та наголосила, що Україна послідовно впроваджує норми Гаазької конвенції 1954 року та її протоколів. Вона також підкреслила, що Україна стала першою державою, яка успішно застосувала механізм спеціального моніторингу під час активного збройного конфлікту.
Національна координаторка з питань імплементації Гаазької конвенції Ліна Дорошенко зазначила, що розширення списку є стратегічним кроком у захисті української культурної спадщини. Надання об’єктам такого статусу під час бойових дій стало унікальним прикладом застосування міжнародного гуманітарного права та демонструє здатність України дотримуватися його норм навіть під постійними обстрілами.
Після рішення ЮНЕСКО загальна кількість українських об’єктів у списку зросла до 46, що робить Україну однією з країн із найбільшою кількістю культурної спадщини під найвищим рівнем міжнародно-правового захисту.
Серед нових об’єктів, що отримали захист:
Аккерманська фортеця (Білгород-Дністровський),
Успенський собор (Харків),
Борисоглібський собор (Чернігів),
Харківський академічний драматичний театр ім. Шевченка,
Будівля Кірхи (Одеса),
Палац Л.Є. Кеніга (Тростянець),
Мовчанський монастир (Путивль),
Покровська церква (Харків),
Приморські сходи (Одеса),
Воскресенська церква (Суми),
Кирилівська церква (Київ),
Спасо-Преображенський собор (Суми),
Троїцький собор (Суми),
Городище Іскоростеня (Житомирська обл.),
археологічний комплекс «Острів Байда» (Запоріжжя),
Україна була обрана до Виконавчої ради ЮНЕСКО, випередивши росію за результатами голосування на 43-й Генеральній конференції організації в Самарканді.
Про це повідомила голова Національного комітету програми IFAP («Інформація для всіх») від ЮНЕСКО Ольга Герасим’юк.
За повідомленням української делегації, наша країна отримала 137 голосів, Румунія – 135, Молдова – 133, а росія – лише 93, через що не потрапила до складу Виконради.
Ольга Герасим’юк висловила вдячність дипломатам за професійну роботу та активну участь у процесі. Вона підкреслила, що цей успіх став результатом кожного слова та кроку української команди на саміті в Узбекистані.
Україна тепер матиме право брати участь у прийнятті ключових рішень ЮНЕСКО, що посилює її міжнародну позицію та сприятиме захисту культурних і наукових інтересів країни.
Столиця України офіційно отримала статус Міста музики ЮНЕСКО та ввійшла до мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Про це повідомила Київська міська державна адміністрація.
Робота української сторони над цим завданням тривала рік. Депутатка Київської міської ради, голова постійної комісії з питань культури, туризму та суспільних комунікацій Вікторія Муха зазначає:
“Ми подавали заявку в непростий час, коли Київ щодня доводить свою стійкість і силу духу. Утім вірили, що наше місто має всі підстави бути частиною світової культурної спільноти. Це рішення ЮНЕСКО – визнання не лише нашої багатої музичної спадщини, а й сучасної творчої енергії киян, здатності міста генерувати нові сенси, об’єднувати людей через мистецтво. Для нас це не просто почесний статус – це стимул розвивати сталі культурні політики, підтримувати молоді таланти, створювати можливості для митців і відкривати Київ та всю Україну світові через музику”.
Ідея подати заявку виникла у 2023 році. Мер Віталій Кличко підтримав проєкт. У розробці документів брали участь представники державних і міських інституцій, освітнього середовища, громадського сектору та креативних індустрій. Вони провели глибокий аналіз, який довів, що Київ має сильну музичну сферу. У столиці працюють десятки концертних майданчиків, музичних академій і шкіл, проходять сотні подій, фестивалів, конкурсів та міжнародних мистецьких ініціатив.
“Для Києва це новий етап культурного розвитку, який відкриває можливості міжнародної співпраці, обміну досвідом і залучення інвестицій у музичну інфраструктуру. Ми прагнемо, щоб музика Києва лунала у світі як голос сучасної, вільної й незламної України”, – розповідає директор Департаменту культури КМДА Сергій Анжияк.
Ініціативи, що пов’язані зі статусом Міста музики ЮНЕСКО, внесені в Комплексну міську цільову програму “Столична культура: 2025-2027 роки”. Вона передбачає розвиток культурної екосистеми Києва, підтримку творчих індустрій та розширення міжнародних зв’язків.
КМДА інформує, що на базі Київської муніципальної академії музики імені Глієра заплановане створення координаційного офісу. Він реалізовуватиме чотирирічний стратегічний план Києва у межах участі у Мережі креативних міст ЮНЕСКО.
Мережа креативних міст ЮНЕСКО виникла у 2004 році. Вона сприяє співпраці та розвитку сучасних міст, які визначили культуру стратегічним фактором свого сталого розвитку. На сьогодні мережа об’єднує 408 міст та містить 8 творчих галузей: ремесло і народне мистецтво, медіамистецтво, кіно, дизайн, гастрономія, література, музика. З 2025 року доєдналася архітектура.
У 2015 році Львів став першим українським містом, який увійшов до цієї мережі та отримав статус креативного міста ЮНЕСКО у номінації “Література”. У 2019 році до цієї номінації приєдналася Одеса. У 2021 році статус Міста музики отримав Харків.
Як зберігати культурну спадщину України в умовах війни – про це міркували міністри культури, посли з більш ніж 20 країн, а також представники ЮНЕСКО, Європейської комісії. На Ужгородщині за підтримки Міністерства культури і стратегічних комунікацій України та Закарпатської ОВА відбулася міжнародна конференція «Співпраця заради стійкості».
На 19-й сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини українську писанку визнано культурним надбанням людства.
Про це повідомляє Міністерство культури та стратегічних комунікацій України.
Сесія комітету ЮНЕСКО відбулася в столиці Парагваю місті Асунсьйон. Заявку на визнання писанки подано Україною спільно з Естонією.
«Це наш спільний успіх, який підтверджує силу нашої єдності. Водночас агресор руйнує нашу культуру, пам’ятки, театри, бібліотеки, музеї. У боротьбі за батьківщину гинуть наші художники – носії живої спадщини. Їхня втрата підриває саме серце нашої ідентичності. Адже без людей жива спадщина не існує. Ми ж доводимо, що навіть у найтемніші часи ми залишаємося незламними», – заявив очільник МКСК Микола Точицький у своєму відеозверненні.
У Репрезентативному списку нематеріальної культурної спадщини людства – 611 елементів, що відповідають 5 регіонам і 140 державам-учасницям Конвенції. Від України до цього списку включено «Петриківський декоративний живопис як феномен української орнаментальної народної творчості» в 2013 році, «Традицію Косівської мальованої кераміки» в 2019 році та «Орьнек – кримськотатарський орнамент та знання про нього» в 2021-му.
«Якщо додати до цього число дівчаток, які не відвідували школу до введення заборон, то майже 2,5 мільйона дівчаток в країні сьогодні позбавлені права на освіту, що становить 80% всіх дівчаток шкільного віку в Афганістані», – йдеться в доповіді Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури.
За даними ЮНЕСКО, в Афганістані також знизився загальний рівень охоплення дітей початковою освітою: з моменту приходу до влади талібів до школи пішло на 1,1 мільйона дівчаток і хлопчиків менше, ніж раніше.
«На карту поставлено майбутнє цілого покоління», – заявили в організації. За оцінками доповіді, 5,7 мільйона дівчаток і хлопчиків будуть відвідувати початкову школу в Афганістані в 2022 році, порівняно з 6,8 мільйонами в 2019 році. За даними організації, падіння кількості учнів може бути зумовлене двома факторами: рішенням заборонити жінкам навчати хлопчиків або тим, що батьки не дозволяють своїм дітям відвідувати школу в умовах дедалі складнішого економічного клімату, а натомість змушують їх працювати.
«ЮНЕСКО занепокоєна згубними наслідками зростання кількості дітей, які кидають школу, що може призвести до збільшення дитячої праці та ранніх шлюбів», – заявили в організації.
Афганістан – єдина країна в світі, де заборонена середня і вища освіта для жінок. Таліби, які прийшли до влади у 2021 році, заборонили дівчатам навчання вище шостого класу, оскільки вважають, що це не відповідає ісламському праву (шаріату).
