Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, які включатимуть можливість отримати новий статус у країні перебування або безперешкодно повернутися в Україну.
Про це кореспондентці „Європейської правди” повідомили у пресслужбі Ради ЄС.
Рада ЄС вирішила, що тимчасовий захист для українців буде продовжено до 4 березня 2027 року, а після його завершення громадяни України повинні мати можливість або залишитися в країні перебування в новому статусі, або повернутися на батьківщину.
Остаточно рішення про продовження тимчасового захисту має бути формально затверджене протягом кількох тижнів, після узгодження технічних деталей, таких як переклад, повідомили кореспондентці „ЄвроПравди” у Раді ЄС.
Рекомендації Ради ЄС державам-членам будуть затверджені ще з деякою затримкою – також через вирішення технічних питань.
[type] => post
[excerpt] => Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, я...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1749834180
[modified] => 1749827143
)
[title] => Рада ЄС підтримала продовження тимчасового захисту для українців до березня 2027 року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=245341&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 245367
[uk] => 245341
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 245342
[image] => Array
(
[id] => 245342
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[original_lng] => 37443
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1749816349:3
[_thumbnail_id] => 245342
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1149
[translation_required_done] => 1
[_oembed_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] =>
[_oembed_time_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] => 1749823387
[_algolia_sync] => 110234541002
[_oembed_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] =>
[_oembed_time_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => 1754756060
[_oembed_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] =>
[_oembed_time_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] => 1757504633
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 294
[1] => 1561
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => захист
)
)
[1] => Array
(
[id] => 243642
[content] =>
Європейський Союз у липні запровадить новий мобільний застосунок для перевірки віку, який дозволить користувачам підтверджувати вік без розкриття особистої інформації онлайн-платформам. Про це повідомляє Financial Times.
Мобільний застосунок стане передвісником цифрового гаманця ЄС, запуск якого заплановано на 2026 рік, і має допомогти в ефективнішому дотриманні правил захисту неповнолітніх в інтернеті.
Хоча вимога перевірки віку для всіх платформ не є обов’язковою, ресурси з контентом для дорослих або тими, що обслуговують дітей, вже зобов’язані вживати захисних заходів.
Захист неповнолітніх є для нас дуже важливим пріоритетом, і ми вживатимемо більше заходів у цьому напрямку
– заявила Financial Times виконавчий віцепрезидент ЄС з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккюнен.
На її думку, платформи мають добровільно розробляти безпечний дизайн з урахуванням конфіденційності та потреб дітей, не чекаючи втручання держав.
Вірккюнен також закликала технологічні компанії добровільно вжити рішучих заходів для захисту дітей, а не чекати, поки уряди втрутяться та залишать їх під впливом різних режимів по всьому світу.
З точки зору платформи, було б також дуже добре, якби вони створили дизайн із дуже високим рівнем безпеки, конфіденційності та захисту для неповнолітніх
виконавчий віцепрезидент ЄС з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.
Країни-члени ЄС мають побудувати «космічний щит» для захисту від нападу своєї інфраструктури у космосі, який може перетворитися на Дикий Захід.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ й політики безпеки Кая Каллас на конференції Європейського космічного агентства, повідомляє Укрінформ.
«Безпека наших супутників – це безпека наших суспільств. Вона відповідає інтересам кожної країни-члена, тож ЄС має вирішувати ці виклики спільно. Це передбачено Стратегічним компасом ЄС та космічною стратегією ЄС з безпеки й оборони. Це також буде відображено в Білій книзі щодо майбутнього європейської оборони. Щоб захистити себе у космосі, ми наразі розробляємо новий «Європейський космічний щит», – сказала висока представниця ЄС.
Вона наголосила на важливості трьох ключових пріоритетів: належне інформування, спроможність на дії у відповідь на недружню діяльність та колективна оборона.
«Ми маємо знати, хто і що робить у космосі і що саме може становити загрозу. ЄС має щорічні закриті аналітичні зведення щодо характеру таких загроз на основі даних розвідки країн-членів. Ми також тісно співпрацюємо із національними космічними командуваннями, які надають регулярну інформацію щодо загроз на орбіті», – сказала Каллас.
Другим елементом «Європейського космічного щита», за її словами, має стати ухвалення правових норм, які нададуть ЄС спроможність відповідати на атаки в космосі.
«Ми мусимо відповідати на такі атаки. Маємо розглядати заходи з покарання за це так само, як за кібератаки… У грудні минулого року ми вперше застосували санкції у відповідь на гібридні атаки, зокрема проти прихованих підрозділів російських розвідувальних служб», – нагадала висока представниця ЄС.
Щодо спільної оборони, за її словами, відповідно до положень Угоди ЄС у разі нападу на будь-яку країну ЄС або на її територію всі інші члени Євроспільноти зобов’язані надати допомогу всіма доступними засобами. Це поширюється і на протидію космічним загрозам.
Представниця ЄС наголосила, що Європа має будувати свій захист у тісній координації із близькими міжнародними партнерами на двосторонній та на багатосторонній основі, зокрема, із США, НАТО і в межах ООН.
«ЄС і США є найважливішими партнерами у сфері безпеки. Ми маємо бути союзниками у космосі також. Очевидно, що космос є частиною внутрішнього порядку денного США, – президент Трамп заявив, що хоче доставити «зорі й смуги» (мається на увазі прапор США – ред.) на Марс. Тож у питаннях безпеки ми мусимо працювати разом, оскільки маємо тих самих стратегічних противників і повинні запобігати конфліктам у відкритому космосі», – сказала Каллас.
Вона зауважила, що ЄС має намір також тісно співпрацювати з іншими партнерами, включаючи Австралію, Республіку Корея і Японію. На багатосторонньому рівні ЄС розвиватиме співробітництво з НАТО, яка залишається ключовим елементом європейської безпеки, та з ООН, що надає міжнародну платформу для космічної дипломатії та обговорення відповідальної поведінки у космосі.
«Ми маємо встановити в космосі міжнародний порядок разом з нашими партнерами в усьому світі. Є реальний ризик того, що космос може перетворитися на «Дикий Захід», де зможуть вижити лише найміцніші. Ми не можемо цього допустити. Разом ми завжди набагато сильніші та більш захищені”, – підкреслила висока представниця ЄС.
Міністерство юстиції планує імплементувати новий механізм захисту даних, який стане своєрідним „Пентагоном державних реєстрів”.
Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – очільниця Мін’юсту Ольга Стефанішина заявила в інтерв’ю Укрінформу.
„Ми забезпечуємо відновлення на майданчиках, які мають належний механізм захисту відповідних даних від можливих атак. Також вже розроблено план створення такого собі „Пентагону” для державних реєстрів, який, ми очікуємо, буде швидко імплементований. Відповідна команда вже працює над запуском цієї ініціативи”, – розповіла голова Мін’юсту.
За її словами, метою рф під час кібератаки був підрив функціональності держави, але конкретно цієї мети досягти не вдалося.
Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн – членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
Згідно зі звітом, на кінець вересня в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 197 365 громадян України, які отримали статус захисту, тоді як на кінець серпня їх кількість становила 4 163 655.
Найбільше українських біженців отримали такий статус у Німеччині (1 129 335), Польщі (979 835) та Чехії (378 480). Порівняно з даними на кінець серпня у вересні найбільший приріст був зафіксований у Німеччині (7005; 0,6 відсотка), Польщі (4645; 0,5 відсотка) та Іспанії (3170; 1,5 відсотка). Доволі значне зниження зафіксовано у Франції (570; 0,9 відсотка).
Відносно кількості населення кількість українців зі статусом була найвищою в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8). 45 відсотків українських біженців становлять жінки, 32,3 відсотка – неповнолітні віком до 18 років, 22,7 відсотка – дорослі чоловіки. Згідно зі статистикою, з моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала загалом 37 985 таких документів українським біженцям, зокрема 733 – у вересні.
[type] => post
[excerpt] => Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн - членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1731242100
[modified] => 1731234771
)
[title] => Понад 4 мільйони українців мають статус захисту в Європі – статистика
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221605&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221487
[uk] => 221605
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 208973
[image] => Array
(
[id] => 208973
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[original_lng] => 67992
[original_w] => 850
[original_h] => 478
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 2328
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 208973
[_edit_lock] => 1731227692:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 508487851000
[_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] =>
[_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1757835147
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
[4] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
[4] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => статистика
)
)
[5] => Array
(
[id] => 154537
[content] =>
Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців.
Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів.
Крім того, надати консультації можуть у Центрах підтримки й інтеграції.
Вони розташовані в:
• м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896. Звернутися можна з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: poznan@fiiw.pl;
• м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101. Працює з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: katowice@fiiw.pl.
Війна внесла корективи в готовність українців захищати Батьківщину. Так, у 2011 р. в Україні частка тих, хто давав ствердну відповідь щодо готовності захищати країну, становила 40%, у 2020 р. вона зросла до 57%, у травні 2023 р. ˗ до 67%.
Про це свідчать дані опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова з 23 до 31 травня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, фінансованого Посольством Королівства Нідерландів в Україні. Результати опитування презентовано в пресцентрі агентства „Інтерфакс-Україна” в середу.
„Готовність захищати країну висловлює більшість жителів усіх регіонів: 61% на Сході, 67% у Центральному регіоні, 68% ˗ у Західному та 71% ˗ на Півдні країни, 74% серед чоловіків і 60,5% – серед жінок, від 68% до 75% у вікових групах від 18 до 59 років, 51% – серед тих, кому 60 і більше років”, – ідеться в пресрелізі Центру Разумкова.
Опитано 2 020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Опитування проводили за стратифікованою багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового добору на перших етапах формування вибірки та квотного методу добору респондентів на завершальному етапі (коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура вибірки відповідає демографічній структурі дорослого населення територій, на яких було проведено опитування, станом на початок 2022 року (за віком, статтю, типом поселення).
[type] => post
[excerpt] => Війна внесла корективи в готовність українців захищати Батьківщину. Так, у 2011 р. в Україні частка тих, хто давав ствердну відповідь щодо готовності захищати країну, становила 40%, у 2020 р. вона зросла до 57%, у травні 2023 р. ˗ до 67%.
[autID] => 2
[date] => Array
(
[created] => 1687452600
[modified] => 1687478081
)
[title] => Захищати Батьківщину в травні 2023 року готові 67% українців, тоді як у 2011 році таких було лише 40% – опитування
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=151834&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 151837
[uk] => 151834
)
[aut] => zlata
[lang] => uk
[image_id] => 139042
[image] => Array
(
[id] => 139042
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[original_lng] => 505660
[original_w] => 2048
[original_h] => 1363
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-768x511.jpg
[width] => 768
[height] => 511
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-1024x682.jpg
[width] => 1024
[height] => 682
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet-1536x1022.jpg
[width] => 1536
[height] => 1022
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[width] => 2048
[height] => 1363
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/loveszet.jpg
[width] => 2048
[height] => 1363
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1687468019:2
[_thumbnail_id] => 139042
[_edit_last] => 2
[views_count] => 2624
[_algolia_sync] => 508338147000
[_oembed_72096707fcbc0dbb5f6412abb722f967] =>
[_oembed_time_72096707fcbc0dbb5f6412abb722f967] => 1761330388
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 51
[2] => 43
[3] => 578
[4] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Суспільство
[4] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 899
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => опитування
)
)
[7] => Array
(
[id] => 148799
[content] =>
З 24 лютого 2022 року, початку війни в Україні, до кінця березня 2023-го тимчасовий захист та статус біженця в державах Європейського Союзу отримали 3 888 345 громадян України, повідомляє Євростат.
За даними відомства, дедалі менше людей, які рятуються від війни в Україні, звертаються за тимчасовим захистом, що надає право, зокрема, на медичне забезпечення, працевлаштування тощо.
Згідно зі звітом, найбільше українців отримали статус біженця в таких країнах:
Німеччині – 1 067 755,
Польщі – 976 575,
Чехії – 325 245.
Дані за березень свідчать, що порівняно з попереднім місяцем кількість українських біженців, які отримали тимчасовий захист, зменшилася на 3%, тобто на 116 930 осіб.
Найбільше зниження було в Чехії, де порівняно з лютим видали на 122 585 менше таких документів.
Порівняно з попередніми місяцями збільшення зафіксоване в таких країнах:
Німеччині (+33 125),
Італії (+7430) ;
Румунії (+6640).
Співвідношення громадян України, які отримали тимчасовий захист, на тисячу жителів станом на кінець березня є таким:
Чехія – 30,9,
Естонія – 27,8,
Польща – 25,9,
Литва – 24,2,
Болгарія – 22,5.
Серед тих, хто отримав тимчасовий захист, 47% – жінки, 35% – неповнолітні віком до 18 років, 18% – дорослі чоловіки.
У звіті також зазначено, що Угорщина з моменту запровадження статусу тимчасового захисту надала 30 585 таких документів українським біженцям.
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Станом на кінець березня 2023 року статусом тимчасового захисту в країнах ЄС скористалися 3,9 мільйона біженців з України.
Про це свідчать дані Євростату, повідомляє „Європейська правда”.
Зазначається, що найбільше статусів тимчасового захисту надали Німеччина (1 067 755 осіб; 27% від загальної кількості), Польща (976 575; 25%) та Чехія (325 245; 8%).
У порівнянні з кінцем лютого 2023 року кількість біженців з України, які отримали тимчасовий захист у країнах ЄС, зменшилась на 3%. Найбільше скорочення зафіксували в Чехії (-122 585; -27%), Швеції (-23 635; -49%) і Польщі (-17 180; -2%).
Водночас зростання кількості статусів тимчасового захисту зареєстрували у Німеччині (+33 125; +3%), Італії (+7 430; +5%) та Румунії (+6 640; +6%).
Найбільшу кількість отримувачів тимчасового захисту на тисячу осіб місцевого населення у березні 2023 року зафіксували в Чехії (30,9), Естонії (27,8), Польщі (25,9), Литві (24,2) і Болгарії (22,5). На рівні ЄС це показник становив 8,7.
Suite à une erreur d’aiguillage à Paris Charles de Gaule, la #SNCF a envoyé á #Disney le train qui devait amener les parlementaires européens de Bruxelles á Strasbourg.
In the aftermath of the @WCKitchen tragedy, the @UN was informed by the Israeli government of its intention to allow a meaningful increase in humanitarian aid distributed in Gaza.
I sincerely hope that these intentions are effectively and quickly materialized.
Wo bleibt der Aufschrei? Und wann wird dieser Betrug unterbunden? Vermeintlich Schutzbedürftige aus Syrien, Afghanistan und sonstwo kassieren bei uns Asyl und machen dann entspannt Urlaub in der Heimat, wo sie angeblich verfolgt werden. pic.twitter.com/EKtyCzYu4u (RTL)
Європейська комісія відповідно до запиту уряду України передасть медичне обладнання, захисне спорядження та спеціалізоване обладнання для захисту від ризиків для здоров’я населення, таких як хімічні, біологічні, радіологічні та ядерні загрози, загальною вартістю EUR11,3 млн.
«Уже 30 країн передали Україні товари через Механізм цивільного захисту ЄС, але, враховуючи величезні медичні потреби, викликані війною, що триває, ми мобілізували стратегічні резерви ЄС. Медичне обладнання, а також обладнання, призначене для хімічних, біологічних або ядерних надзвичайних ситуацій, перебуває на шляху до України. Лікарні та медичні працівники в Україні працюють під вогнем, і ми маємо зробити все, що в наших силах, щоб надати їм необхідні інструменти для порятунку життів», – цитує комісара з управління кризовими ситуаціями Янеза Ленарчича «.
Надане ЄС обладнання включає 300 тис. спеціалізованих захисних костюмів, 5 600 літрів знезаражувальних засобів та 850 одиниць обладнання для операцій зі знезараження.
Оскільки лікарні в Україні терміново потребують медичного обладнання, ЄС також безкоштовно передасть монітори пацієнтів, інфузійні насоси та апарати ШВЛ, а також засоби захисту для медичного персоналу, такі як маски та халати. Цю допомогу загальною фінансовою вартістю EUR11,3 млн буде доставлено Україні з надзвичайних запасів ЄС, розміщених у Румунії, Угорщині, Швеції, Німеччині, Греції та Данії, зазначили у Єврокомісії.
