Уряд Данії повідомив, що не надаватиме статус біженця українським чоловікам віком від 23 до 60 років.
Про це йдеться у повідомленні Міністерства імміграції та інтеграції.
Зазначається, що заплановані зміни до законодавства мають на меті запобігти ухиленню українських чоловіків від призову. Відтак, чоловіки віком 23–60 років, які не звільнені від військової служби, більше не зможуть отримати дозвіл на проживання в країні.
У відомстві нагадали, що одразу після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році, парламентська більшість Данії ухвалила Спеціальний закон про Україну, що гарантував спрощений та швидкий механізм легалізації для всіх хвиль переселенців.
“Данія твердо підтримує Україну в її боротьбі за свободу. Саме тому ми зараз вносимо поправки до Спеціального закону щодо України, адже не передбачається, що наші правила проживання мають використовуватися для ухилення від мобілізації на захист України. Це підриває військові зусилля України та послаблює її здатність захищатися від російських атак”, — заявив міністр з питань імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков.
Станом на початок травня 2026 року в Данії було зареєстровано приблизно 47 600 переселенців з України, які успішно отримали посвідки на проживання в межах Спеціального закону. Вони зможуть залишитися, згідно з пресрелізом уряду Данії.
Чоловіки, які мають звільнення від військової служби, також і надалі матимуть право на захист.
Такий крок Копенгагена вже піддався критиці з боку комісара Ради Європи з прав людини Майкла О’Флаерті, який охарактеризував його як “приклад більш широкої тенденції до обмеження захисту для 4,3 мільйона українців, які наразі перебувають у статусі переміщених осіб у Європі”.
О’Флаерті зазначив, що загальні виключення можуть стати порушеннями прав людини й що “питання, пов’язані з призовом, зокрема відмова від військової служби з міркувань совісті, можуть стати підставою для законних вимог щодо надання захисту”.
Євросоюз, імовірно, продовжить дію тимчасового захисту для українців ще на один рік – до березня 2028 року.
Про це заявила спецпосланниця ЄС з питань українців Ільва Йоганссон в інтерв’ю DW.
За її словами, зараз між країнами-членами ЄС тривають обговорення щодо спільного підходу до майбутнього тимчасового захисту українців.
“На мій погляд, схоже, що ми прийдемо до продовження тимчасового захисту, можливо, з деякими незначними корективами, але в основному – ще на один рік”, – сказала Йоганссон.
Вона зазначила, що рішення зумовлено тим, що війна триває, й мирної угоди чи навіть сталого припинення вогню між Україною та Росією найближчим часом не очікується.
Попри це, вона наголосила, що українцям, які вже кілька років живуть у країнах ЄС, варто поступово переходити з режиму тимчасового захисту на інші правові підстави для проживання.
Уряд Словаччини продовжив дію тимчасового захисту для громадян України, які залишили свою країну через війну. Відповідний статус тепер діятиме до 4 березня 2027 року.
Рішення було ухвалене на підставі виконавчого акта Ради ЄС та закріплене постановою словацького уряду. Тимчасовий захист гарантує право на проживання в країні, доступ до медичних послуг, освіти та легального працевлаштування.
Після реєстрації особа отримує паперове підтвердження формату A4 – воно є тимчасовим документом на період до 90 днів, доки виготовляється картка на проживання.
Якщо заява на її оформлення не була подана одразу, це можна зробити пізніше через електронну систему запису. Перевірити актуальність свого статусу можна через офіційний портал МВС.
Без комах-запилювачів людство не виживе… Проєкт щодо захисту й збереження комах-запилювачів завершили в Ужгороді. Ініціативою опікувалися Комісія з питань екології МГКЄ спільно з Інститутом еколого-релігійних студій. Презентували фінальні результати проєкту «Bee Home». І завітали з цим до школярів.
Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, які включатимуть можливість отримати новий статус у країні перебування або безперешкодно повернутися в Україну.
Про це кореспондентці “Європейської правди” повідомили у пресслужбі Ради ЄС.
Рада ЄС вирішила, що тимчасовий захист для українців буде продовжено до 4 березня 2027 року, а після його завершення громадяни України повинні мати можливість або залишитися в країні перебування в новому статусі, або повернутися на батьківщину.
Остаточно рішення про продовження тимчасового захисту має бути формально затверджене протягом кількох тижнів, після узгодження технічних деталей, таких як переклад, повідомили кореспондентці “ЄвроПравди” у Раді ЄС.
Рекомендації Ради ЄС державам-членам будуть затверджені ще з деякою затримкою – також через вирішення технічних питань.
[type] => post
[excerpt] => Рада ЄС з внутрішніх справ у Люксембурзі 13 червня прийняла політичне рішення про продовження дії Директиви про тимчасовий захист для українців до 4 березня 2027 року, а також обговорила рекомендації про дії після закінчення тимчасового захисту, я...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1749834180
[modified] => 1749827143
)
[title] => Рада ЄС підтримала продовження тимчасового захисту для українців до березня 2027 року
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=245341&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 245367
[uk] => 245341
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 245342
[image] => Array
(
[id] => 245342
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[original_lng] => 37443
[original_w] => 690
[original_h] => 387
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original-300x168.jpg
[width] => 300
[height] => 168
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/06/original.jpg
[width] => 690
[height] => 387
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[_edit_lock] => 1749816349:3
[_thumbnail_id] => 245342
[_edit_last] => 3
[translation_required] => 2
[views_count] => 1724
[translation_required_done] => 1
[_oembed_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] =>
[_oembed_time_bdc469c2efd0a5be67f9ccee02f05c5f] => 1749823387
[_algolia_sync] => 110234541002
[_oembed_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] =>
[_oembed_time_126011d4a7422c60f8f2d49f4371ebca] => 1754756060
[_oembed_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] =>
[_oembed_time_7660b443e75da926012ccd1eab4685f5] => 1757504633
[_oembed_e42b781c0243b1a07f877bc0ffb64047] =>
[_oembed_time_e42b781c0243b1a07f877bc0ffb64047] => 1770117185
[_oembed_ce2e8027d434f85b128fe3cddecc5e67] =>
[_oembed_time_ce2e8027d434f85b128fe3cddecc5e67] => 1781632600
[labels] => Array
(
[0] => lightbulb_outline
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 9
[2] => 43
[3] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Спецтема
[2] => Статті
[3] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 294
[1] => 1561
)
[tags_name] => Array
(
[0] => ЄС
[1] => захист
)
)
[5] => Array
(
[id] => 243642
[content] =>
Європейський Союз у липні запровадить новий мобільний застосунок для перевірки віку, який дозволить користувачам підтверджувати вік без розкриття особистої інформації онлайн-платформам. Про це повідомляє Financial Times.
Мобільний застосунок стане передвісником цифрового гаманця ЄС, запуск якого заплановано на 2026 рік, і має допомогти в ефективнішому дотриманні правил захисту неповнолітніх в інтернеті.
Хоча вимога перевірки віку для всіх платформ не є обов’язковою, ресурси з контентом для дорослих або тими, що обслуговують дітей, вже зобов’язані вживати захисних заходів.
Захист неповнолітніх є для нас дуже важливим пріоритетом, і ми вживатимемо більше заходів у цьому напрямку
– заявила Financial Times виконавчий віцепрезидент ЄС з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії Хенна Вірккюнен.
На її думку, платформи мають добровільно розробляти безпечний дизайн з урахуванням конфіденційності та потреб дітей, не чекаючи втручання держав.
Вірккюнен також закликала технологічні компанії добровільно вжити рішучих заходів для захисту дітей, а не чекати, поки уряди втрутяться та залишать їх під впливом різних режимів по всьому світу.
З точки зору платформи, було б також дуже добре, якби вони створили дизайн із дуже високим рівнем безпеки, конфіденційності та захисту для неповнолітніх
виконавчий віцепрезидент ЄС з питань технологічного суверенітету, безпеки та демократії.
Країни-члени ЄС мають побудувати «космічний щит» для захисту від нападу своєї інфраструктури у космосі, який може перетворитися на Дикий Захід.
Про це заявила висока представниця ЄС із закордонних справ й політики безпеки Кая Каллас на конференції Європейського космічного агентства, повідомляє Укрінформ.
«Безпека наших супутників – це безпека наших суспільств. Вона відповідає інтересам кожної країни-члена, тож ЄС має вирішувати ці виклики спільно. Це передбачено Стратегічним компасом ЄС та космічною стратегією ЄС з безпеки й оборони. Це також буде відображено в Білій книзі щодо майбутнього європейської оборони. Щоб захистити себе у космосі, ми наразі розробляємо новий «Європейський космічний щит», – сказала висока представниця ЄС.
Вона наголосила на важливості трьох ключових пріоритетів: належне інформування, спроможність на дії у відповідь на недружню діяльність та колективна оборона.
«Ми маємо знати, хто і що робить у космосі і що саме може становити загрозу. ЄС має щорічні закриті аналітичні зведення щодо характеру таких загроз на основі даних розвідки країн-членів. Ми також тісно співпрацюємо із національними космічними командуваннями, які надають регулярну інформацію щодо загроз на орбіті», – сказала Каллас.
Другим елементом «Європейського космічного щита», за її словами, має стати ухвалення правових норм, які нададуть ЄС спроможність відповідати на атаки в космосі.
«Ми мусимо відповідати на такі атаки. Маємо розглядати заходи з покарання за це так само, як за кібератаки… У грудні минулого року ми вперше застосували санкції у відповідь на гібридні атаки, зокрема проти прихованих підрозділів російських розвідувальних служб», – нагадала висока представниця ЄС.
Щодо спільної оборони, за її словами, відповідно до положень Угоди ЄС у разі нападу на будь-яку країну ЄС або на її територію всі інші члени Євроспільноти зобов’язані надати допомогу всіма доступними засобами. Це поширюється і на протидію космічним загрозам.
Представниця ЄС наголосила, що Європа має будувати свій захист у тісній координації із близькими міжнародними партнерами на двосторонній та на багатосторонній основі, зокрема, із США, НАТО і в межах ООН.
«ЄС і США є найважливішими партнерами у сфері безпеки. Ми маємо бути союзниками у космосі також. Очевидно, що космос є частиною внутрішнього порядку денного США, – президент Трамп заявив, що хоче доставити «зорі й смуги» (мається на увазі прапор США – ред.) на Марс. Тож у питаннях безпеки ми мусимо працювати разом, оскільки маємо тих самих стратегічних противників і повинні запобігати конфліктам у відкритому космосі», – сказала Каллас.
Вона зауважила, що ЄС має намір також тісно співпрацювати з іншими партнерами, включаючи Австралію, Республіку Корея і Японію. На багатосторонньому рівні ЄС розвиватиме співробітництво з НАТО, яка залишається ключовим елементом європейської безпеки, та з ООН, що надає міжнародну платформу для космічної дипломатії та обговорення відповідальної поведінки у космосі.
«Ми маємо встановити в космосі міжнародний порядок разом з нашими партнерами в усьому світі. Є реальний ризик того, що космос може перетворитися на «Дикий Захід», де зможуть вижити лише найміцніші. Ми не можемо цього допустити. Разом ми завжди набагато сильніші та більш захищені”, – підкреслила висока представниця ЄС.
Міністерство юстиції планує імплементувати новий механізм захисту даних, який стане своєрідним “Пентагоном державних реєстрів”.
Про це віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – очільниця Мін’юсту Ольга Стефанішина заявила в інтерв’ю Укрінформу.
“Ми забезпечуємо відновлення на майданчиках, які мають належний механізм захисту відповідних даних від можливих атак. Також вже розроблено план створення такого собі “Пентагону” для державних реєстрів, який, ми очікуємо, буде швидко імплементований. Відповідна команда вже працює над запуском цієї ініціативи”, – розповіла голова Мін’юсту.
За її словами, метою рф під час кібератаки був підрив функціональності держави, але конкретно цієї мети досягти не вдалося.
Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн – членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
Згідно зі звітом, на кінець вересня в державах – членах Європейського Союзу проживало 4 197 365 громадян України, які отримали статус захисту, тоді як на кінець серпня їх кількість становила 4 163 655.
Найбільше українських біженців отримали такий статус у Німеччині (1 129 335), Польщі (979 835) та Чехії (378 480). Порівняно з даними на кінець серпня у вересні найбільший приріст був зафіксований у Німеччині (7005; 0,6 відсотка), Польщі (4645; 0,5 відсотка) та Іспанії (3170; 1,5 відсотка). Доволі значне зниження зафіксовано у Франції (570; 0,9 відсотка).
Відносно кількості населення кількість українців зі статусом була найвищою в Чехії (34,7), Литві (28,1) та Польщі (26,8). 45 відсотків українських біженців становлять жінки, 32,3 відсотка – неповнолітні віком до 18 років, 22,7 відсотка – дорослі чоловіки. Згідно зі статистикою, з моменту запровадження статусу тимчасового захисту Угорщина надала загалом 37 985 таких документів українським біженцям, зокрема 733 – у вересні.
[type] => post
[excerpt] => Станом на кінець вересня кількість українців, які мали статус тимчасового захисту в одній з країн - членів Європейського Союзу, становила близько 4,2 мільйона. Про це свідчать дані статистичної організації Європейської комісії (Євростат).
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1731242100
[modified] => 1731234771
)
[title] => Понад 4 мільйони українців мають статус захисту в Європі – статистика
[url] => https://life.karpat.in.ua/?p=221605&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 221487
[uk] => 221605
)
[trid] => din4423
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 208973
[image] => Array
(
[id] => 208973
[original] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[original_lng] => 67992
[original_w] => 850
[original_h] => 478
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-300x169.jpg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x-768x432.jpg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
[full] => Array
(
[url] => https://life.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/07/82ibfhjtm5dr4qbiqbmwvi-p2jpc2-x.jpg
[width] => 850
[height] => 478
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => life
[color] => red
[title] => Життя
)
[translation_required] => 1
[views_count] => 3007
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 208973
[_edit_lock] => 1731227692:3
[_edit_last] => 3
[_algolia_sync] => 508487851000
[_oembed_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] =>
[_oembed_time_188461f7a97d3b011173e6627fdb47e3] => 1757835147
[_oembed_e42b781c0243b1a07f877bc0ffb64047] =>
[_oembed_time_e42b781c0243b1a07f877bc0ffb64047] => 1770195138
[_oembed_d6eea7f85c2c2a88a9288f368b74de4d] =>
[_oembed_time_d6eea7f85c2c2a88a9288f368b74de4d] => 1776231980
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 83877
[1] => 656257
[2] => 43
[3] => 35
[4] => 574
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Війна
[1] => Новини
[2] => Статті
[3] => Україна
[4] => Цікаве
)
[tags] => Array
(
[0] => 1561
[1] => 2050
)
[tags_name] => Array
(
[0] => захист
[1] => статистика
)
)
[9] => Array
(
[id] => 154537
[content] =>
Це один із розділів сайту Міжнародного комітету порятунку (IRC). У ньому українським шукачам притулку роз’яснюються їхні права. Зокрема, щоб орієнтуватися на ринку праці та вберегтися від недобросовісних роботодавців.
Також тут можна отримати додаткові відомості або юридичну підтримку від партнерів.
Крім того, надати консультації можуть у Центрах підтримки й інтеграції.
Вони розташовані в:
• м. Познань: вул. Товарова, 35/3A, 61-896. Звернутися можна з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: poznan@fiiw.pl;
• м. Катовіце: вул. Хожовська, 6 (перший поверх), 40-101. Працює з понеділка до п’ятниці з 09:00 до 17:00; e-mail: katowice@fiiw.pl.
